2 квітня 2025 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Цього дня було заслухано дві наукові доповіді.
Про «Низькотемпературні аспекти квантових технологій: стан і перспективи інноваційного розвитку» у своїй доповіді розповів виконувач обов’язків директора Фізико-технічного інституту низьких температур ім.Б.І. Вєркіна НАН України доктор фізико-математичних наук Олександр Долбин.
Він зазначив, що квантові технології, зокрема низькотемпературні, є одним із ключових напрямів розвитку сучасної науки і техніки, маючи потенційно революційні застосування у різних сферах. Найперспективнішими є дослідження у галузі квантових обчислень, квантової інженерії та квантової криптографії. Так, квантові обчислення можуть стати основою для розв’язання складних багаточастинкових задач, моделювання хімічних та біологічних процесів, розроблення нових методів персоналізованої медицини. Зокрема, створення надчутливих квантових датчиків сприяє покращенню медичної діагностики та має важливе значення для підвищення рівня безпеки. Використання квантових алгоритмів у фінансовому секторі та логістиці відкриває можливості для підвищення ефективності управлінських рішень, зменшуючи витрати й ризики.
У зв’язку з цим, доповідач підкреслив необхідність активізації наукових досліджень в Україні у цій перспективній та стратегічно важливій галузі та зауважив, що подальший розвиток квантових технологій є неможливим без фундаментальних досліджень у галузі фізики низьких температур. У цьому аспекті Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна має значний досвід і низку вагомих результатів.
Так, у 2024 році за підтримки міжнародної програми IMPRESS-U у Інституті створено Харківський квантовий центр, метою якого є розвиток низькотемпературних квантових технологій та міжнародного наукового партнерства. Серед основних досягнень, які було отримано у різних напрямах, Олександр Долбин відзначив розроблення елементів для квантових розрахунків, зокрема сполук алюмоборатів, у яких атоми рідкоземельних елементів є матрично ізольованими; розроблення теорії охолодження квантових пристроїв до наднизьких температур за допомогою величезного еластокалоричного ефекту у ланцюгово-спінових матеріалах; створення мезоскопічні структури з надпровідних аморфних чи текстурованих тонких плівок MoSi, які можуть працювати як детектори поодиноких фотонів; розроблення пристроїв з мінімальною індуктивністю, що здатні працювати на надвисоких частотах з максимальною чутливістю і використовуватися як надчутливі датчики магнітного поля або як «потокові кубіти».
Доповідач також наголосив на значному науковому потенціалі Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І.Вєркіна у сфері створення кріогенних систем для підтримання квантових станів. На жаль, через російську збройну агресію кріогенне обладнання установи зазнало пошкодження, тому відновлення кріогенної інфраструктури є невідкладним завданням.
Під час виступу Олександр Долбин окремо відзначив важливість роботи Харківського квантового семінару, організованого Фізико-технічним інститутом низьких температур ім. Б.І.Вєркіна спільно з Національним науковим центром «Харківський фізико-технічний інститут» та Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна як важливої платформи для обміну досвідом між українськими науковцями та дослідниками відомих лабораторій світу.
В обговоренні доповіді виступили завідувач відділу Інституту фізики НАН України академік НАН України Леонід Яценко, директор Київського академічного університету академік НАН України Олександр Кордюк. До дискусії також долучилися академіки НАН України Вадим Локтєв, Олександр Хіміч. Вони відзначили надзвичайну актуальність доповіді, вагомість та перспективність одержаних харківськими науковцями експерементальних результатів, які відкривають нові можливості для інтеграції України у міжнародний дослідницький простір та світову квантову екосистему.
Другу доповідь «Українська літературна мова кінця ХХ – першої чверті ХХІ ст.: стан і тенденції розвитку» представив завідувач відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України член-кореспондент НАН України Олександр Тараненко.
Він зазначив, що в умовах функціонування української літературної мови як державної мови України всебічний і комплексний аналіз загального стану і тенденцій її розвитку потребує посиленої уваги з боку наукових установ НАН України та закладів освіти МОН України. Важливою є координація з роботою Національної комісії зі стандартів державної мови та Уповноваженого із захисту державної мови, з Національною і Міжнародною асоціаціями україністів, зі Всеукраїнським товариством «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Також актуальним є завдання зміцнення кадрового ресурсу для підтримки відповідного наукового напряму.
Як наголосив доповідач, у період державної незалежності України завдяки зусиллям мовознавчих установ НАН України та закладів вищої освіти країни масштаб досліджень різних аспектів будови, функціонування та розвитку української літературної мови істотно розширився. Так, зокрема, уже створено словники української мови різного типу й різного призначення – тлумачні, перекладні, термінологічні, орфографічні та інші, посібники з культури української мови, граматики української мови. Удосконаленню орфографічних навичок користувачів української мови сприяє оновлена редакція «Українського правопису», в останньому виданні якого, зокрема, не тільки охоплено значно ширший комплекс складних випадків написання, а й у ряді моментів спрощено, уніфіковано, а отже, й демократизовано правила орфографії та пунктуації. Українські мовознавці брали активну участь також у створенні таких українськомовних нормативних документів у сфері термінології та номенклатури науки і виробництва, що за часів СРСР існували тільки російською мовою, як Державні стандарти на терміни та їх визначення (ДСТУ), кількість яких у різних галузях уже перевищує 1000, офіційних «Класифікаторів професій», а також у розробленні правил відтворювання літер українського алфавіту засобами латинської графіки (норм «української латиниці»).
Олександр Тараненко відзначив, що разом із необхідністю подолання проблем попереднього радянського періоду, актуалізувалося питання нинішнього масованого впливу англійської мови. Зокрема, заявляє про себе проблема засмічення публічного мовного простору (включно з телебаченням, радіо, інтернетом) явищами вульгаризації, жаргонізації. Крім того, в різних сферах науково-технічної мови далеко не поодинокими є явища різнобою, варіантності, коли на позначення одного поняття, однієї реалії співіснують різні назви.
За словами доповідача, одним із найактуальніших завдань, що стоять перед українськими науковцями, є дослідження змін в українській мові в період російсько-української війни. Вирішенню цих завдань сприятиме створення єдиного державного тезаурусу української мови – завдання, яке міститься у переліку заходів Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.
В обговоренні доповіді виступили голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров, повний професор кафедри сучасних мов і культур Університету Пейс (м. Нью-Йорк, США) Андрій Даниленко, провідний науковий співробітник відділу слов’янських мов Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України доктор філологічних наук Пилип Селігей, директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України академік НАН України Володимир Широков, завідувачка відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук Євгенія Карпіловська, директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук Павло Гриценко, директор Інституту мовознавства імені Олександра Потебні НАН України академік НАН України Богдан Ажнюк. До дискусії також долучилися академіки НАН України Ярослав Яцків, Вадим Локтєв. Всі учасники обговорення відзначили високу актуальність заслуханої доповіді та були одностайні у думці, що наукова діяльність у сфері досліджень сучасного стану та тенденцій розвитку української літературної мови потребує подальшого розвитку й поглиблення її теоретико-методологічних засад, а також нарощення кадрового потенціалу у цій галузі. Цю роботу можна ефективно реалізувати об’єднанням зусиль науковців НАН України, інших станов та органів влади.
Наостанок учасники засідання розглянули кадрові й поточні питання.
Зокрема, Президія заслухала інформацію віцепрезидента НАН України академіка НАН України Олега Рафальського про засідання Комітету з присудження Премії НАН України «За популяризацію науки» та результати проведення конкурсу за 2024 рік і затвердила їх.
Фото: Пресслужба НАН України
