15 травня 2025 року відбулася VIII Міжнародна конференція «Актуальні проблеми історії, філософії та права у дослідженнях молодих учених». Захід проходив у дистанційному форматі на платформі Zoom.
Організаторами конференції виступили Ради молодих учених п’яти наукових установ Національної академії наук України: Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», Інституту історії України НАН України, Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України та Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України. Цьогоріч конференція зібрала близько 50 заявок від молодих дослідників – магістрів, аспірантів і докторів філософії, кандидатів наук з різних регіонів України та з-за кордону.
Дирекція Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» привітала учасників із відкриттям заходу, наголосивши, що конференція продовжує традицію, започатковану ще у 2017 році, та слугує важливою платформою для фахового діалогу, апробації результатів досліджень та обміну досвідом серед молодих учених.
Молодший науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України» Віктор Лущак розповів про історію започаткування конференції, підкресливши провідну роль Ради молодих учених та дирекції Інституту як її ініціаторів. Він також висловив глибоку вдячність Збройним Силам України, які мужньо боронять і звільняють країну, даючи змогу науковій спільноті продовжувати свою діяльність і проводити такі важливі заходи. Учасники конференції вшанували пам’ять полеглих захисників хвилиною мовчання.
Пленарне засідання відкрив науковий співробітник Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, кандидат історичних наук Павло Артимишин. У своїй доповіді «Політика декомунізації: український випадок імплементації» він висвітлив особливості декомунізаційних практик в Україні з 1991 року, наголосивши на їх активізації після 2014 року. Водночас доповідач відзначив, що в умовах воєнного стану, запровадженого у 2022 році, цей процес був частково призупинений.
Науковий співробітник Інституту історії України НАН України кандидат історичних наук Дмитрій Ніколайчук представив доповідь «Економічний простір у російській воєнній пропаганді 1914–1917 рр.». У своєму виступі він провів паралелі між пропагандистськими наративами часів Першої світової війни та сучасною риторикою російської федерації, звернувши увагу на спадкоємність методів інформаційного впливу.
Молодший науковий співробітник Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» Віктор Лущак підняв надзвичайно актуальну для сучасних українських реалій тему соціального забезпечення ветеранів. У якості прикладу доповідач навів досвід Сполучених Штатів Америки, де, попри певні недоліки системи, запроваджено низку ефективних підходів щодо підтримки колишніх військовослужбовців, які можуть бути корисними для України.
Підсумкову доповідь пленарного засідання виголосив науковий співробітник Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України кандидат філософських наук Володимир Волковський, який проаналізував феномен ідентичності української академічної філософії в умовах війни.
Після завершення пленарної частини учасники конференції продовжили роботу в секціях за напрямами: всесвітня історія, історія України, філософія та право, а також в окремій тематичній панелі, присвяченій війні Росії проти України. Модераторами секцій виступили голови Рад молодих учених інститутів-організаторів.
Обговорення в рамках секційних засідань вирізнялися жвавими дискусіями, глибокими фаховими коментарями та продуктивним обміном думками. Доповіді охоплювали широкий міждисциплінарний спектр, що викликало значний інтерес і сприяло активному залученню учасників до обговорення. На конференції були розглянуті питання впливу репарацій на уявлення про Голокост у Західній Європі, російський експансіонізм у Молдові у 1990-х рр., безпекова політика ФРН після «холодної війни», роль азербайджанської діаспори у формуванні публічної дипломатії Азербайджану, позиція уряду Моді щодо індо-пакистанського конфлікту, еволюція антиглобалістських рухів, проблема біженства в Європі у ХХІ ст., роль православного духовенства у мобілізації суспільства в українських губерніях під час Першої світової війни, інтелектуальний доробок українського консерватизму 1920-1930-х рр., історія будівництва Каховської ГЕС, роль нових медіа у вивченні та популяризації історії України, світське життя української інтелігенції Києва у ХІХ ст., філософські питання дослідження проблеми штучного інтелекту, дослідження еволюції тоталітаризму у сучасних філософських студіях, візуальна агітація у мобілізаційних кампаніях під час російсько-української війни, аналіз російської агресії з точки зору міжнародного права та еволюція цінностей українського суспільства під впливом російсько-української війни.
Так, молодший науковий співробітник Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» Ольга Моціяка у своїй доповіді проаналізувала трансформацію зовнішньої політики Туреччини щодо країн Балканського регіону в період так званого «прагматизму» Реджепа Таїпа Ердогана. Доповідачка окреслила основні причини змін як у внутрішній, так і в зовнішній політиці Туреччини, що зумовило переорієнтацію уваги Анкари на економічно вигідні партнерства, насамперед із Сербією, Республікою Сербською та Чорногорією. Натомість держави з переважно мусульманським населенням – Косово, Боснія і Герцеговина, Албанія – опинилися на другому плані, зберігаючи переважно культурно-релігійне значення для турецької стратегії в регіоні.
У свою чергу, аспірант Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України Назар Косенко зосередив увагу на постаті Ярослава Стецька – відомого теоретика й практика українського націоналізму – та його ролі у підготовці та проведенні ІІ Конгресу ОУН. У доповіді було висвітлено координаційну та ідеологічну діяльність Стецька, організаційні кроки напередодні ІІ Великого збору українських націоналістів, а також його участь у Римському конгресі ОУН 1939 року. Доповідач підкреслив ключову роль Стецька в ідеологічному оформленні та структурній консолідації одного з визначальних етапів в історії українського національного руху.
Цікавою була доповідь аспіранта Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» Дмитра Микули, присвячена проблемі біженства в Європі в контексті міграційних криз, спричинених збройними конфліктами в Сирії, Афганістані, Іраку, а також повномасштабною агресією Росії проти України. Доповідач наголосив на існуванні подвійних стандартів у підходах європейських країн до біженців різного походження. Спираючись на дані міжнародних організацій, він охарактеризував сучасне українське біженство, окресливши його ключові виклики. Серед найгостріших проблем було названо питання повернення українських біженців після завершення російсько-української війни.
Аспірантка Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України Євгенія Шкляренко у своєму виступі представила ґрунтовний аналіз трансформації ціннісних орієнтацій українського суспільства під впливом війни, що триває з 2014 року і набула нового масштабу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Було розглянуто соціальні, політичні, економічні та культурні зміни, які свідчать про переоцінку моральних орієнтирів. Особливу увагу приділено зростанню патріотизму, громадянської активності та солідарності, а також негативним наслідкам – посиленню гендерних стереотипів, зростанню толерантності до насильства та недовіри до державних інституцій.
Загалом у роботі конференції взяли участь аспіранти та молоді вчені з Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Інституту історії України НАН України, Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Національного університету «Львівська політехніка», Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Чорноморського національного університету імені Петра Могили, Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Сучавського університету «Штефан чел Маре» (м. Сучава, Румунія).
За результатами роботи VIII Міжнародної конференції молодих учених заплановано підготувати до друку збірник тез.
За інформацією Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України»
