3 квітня 2025 року в Інституті правотворчості та науково-правових експертиз НАН України відбувся науково-практичний круглий стіл «Правотворча діяльність та забезпечення системності законодавства України в умовах євроінтеграції».
Учасників заходу привітав Голова Верховної Ради України академік Національної академії правових наук (НАПрН) України Руслан Стефанчук. Звертаючись до науковців, він зауважив, що головними завданнями є питання впорядкованості, а також удосконалення законодавства України відповідно до законодавства Європейського Союзу, положення якого для України є визначальними. Голова Верховної Ради України нагадав, що перед нашою країною стоїть завдання до кінця цього року відкрити всі кластери перемовин із ЄС, а на Національну академію наук України і на науковців покладено завдання розробити загальну наукову концепцію розвитку законодавства.
Президент Національної академії наук України академік НАН України Анатолій Загородній і Голова Верховної Ради України академік НАПрН України Руслан Стефанчук
Президент Національної академії наук України академік НАН України Анатолій Загородній у своєму вітальному слові наголосив на важливості ухвалення Закону України «Про правотворчу діяльність», що відкриває новий етап у вдосконаленні національного законодавства та його гармонізації з правом Європейського Союзу. Особливу увагу він приділив ролі Національної академії наук України, якій доручено розробляти Наукову концепцію розвитку законодавства України що п’ять років. Задля цього при Президії НАН України створено Науково-координаційну раду з питань правотворчої діяльності під керівництвом віцепрезидента НАН України академіка НАН України Сергія Пирожкова. До її складу увійшли представники провідних академічних інститутів, які мають потужний науковий потенціал для реалізації поставлених завдань. Очільник Академії висловив упевненість у здатності наукової спільноти ефективно виконати цю роботу. Результатом має стати виважена Наукова концепція розвитку законодавства України, що окреслить стратегічні перспективи для української держави.
Перший заступник міністра юстиції України академік НАПрН України Микола Кучерявенко
Перший заступник міністра юстиції України академік НАПрН України Микола Кучерявенко зауважив, що питання системності законодавства в Україні не нове і досліджується вже десятки років. Однак нині воно набуває особливої актуальності в умовах воєнного стану, євроінтеграційних процесів і появи системного базового документа – Закону України «Про правотворчу діяльність», який можна вважати фундаментом нової якості нормотворення. Як підкреслив урядовець, Закон уже впливає на юридичну практику і розроблення нормативних актів, попри те, що його повноцінне впровадження очікується після завершення воєнних дій. Доповідач також наголосив, що системність у правотворчості поступово реалізується як на законодавчому, так і на науково-методологічному рівнях, а синергія між наукою, практикою та органами влади є ключем до якісного оновлення правової системи України.
Член Президії Національної академії наук України, академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України академік НАН України Валерій Смолій
Член Президії Національної академії наук України, академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України академік НАН України Валерій Смолій підкреслив, що ухвалення Закону України «Про правотворчу діяльність» заклало системний фундамент для формування законодавства України з огляду на євроінтеграцію.
Заступниця голови Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України академік НАПрН України Наталія Кузнєцова
Заступниця голови Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України академік НАПрН України Наталія Кузнєцова наголосила, що Закон України «Про правотворчу діяльність» – це не просто інструкція для законотворців, а програма модернізації та систематизації законодавства, яка має вивести його на рівень цивілізованого та європейського зразка. Ключовим завданням є формування політики права – не лише правової політики – шляхом глибокого аналізу чинного законодавства, наукового прогнозування його розвитку й розроблення Наукової концепції розвитку законодавства, яку Національна академія наук України вже створює за участі Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України. Спікерка також звернула увагу на масштаб і глибину дослідження, до якого залучено провідних учених і регіональні наукові школи, а на завершення свого виступу повідомила, що влітку планується видати наукову монографію, яка стане основою для широкого обговорення, і паралельно – розробляти концепцію, що має стати практичним дороговказом для законотворців.
Віцепрезидент НАН України академік НАН України Сергій Пирожков
Доповідь про роль і завдання Науково-координаційної ради з питань правотворчої діяльності при Президії НАН України виголосив віцепрезидент Національної академії наук України академік НАН України Сергій Пирожков. Він відзначив, що ухвалення Закону України «Про правотворчу діяльність» стало важливим кроком для формалізації принципів нормотворчості й визначення ролі різних суб’єктів, зокрема Національної академії наук України. Доповідач окреслив уже реалізовані ініціативи ради: підготовлено проєкти двох нормативно-правових актів (порядку юридичної експертизи в НАН України та порядку координації правотворчих досліджень); проаналізовано роботу робочих груп з правового моніторингу у сфері науки та інновацій; видано перший в Україні Науково-практичний коментар до Закону України «Про правотворчу діяльність»; проведено науково-практичний круглий стіл щодо експертизи актів на відповідність праву ЄС; започатковано тематичні рубрики з проблем правотворчості у фахових виданнях установ НАН України; готується колективна монографія з наукового забезпечення концепції розвитку національного законодавства. Особливий наголос академік НАН України Сергій Пирожков зробив на необхідності налагодження прямої комунікації з органами виконавчої влади задля чіткого розуміння вимог до формату і змісту наукової концепції. На завершення вчений підкреслив важливість скоординованої та ефективної роботи всіх учасників процесу підготовки результативних наукових напрацювань. За його словами, 2025 рік має стати ключовим у формуванні змістовного концептуального матеріалу для реалізації положень Закону та законодавчої реформи загалом.
Директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України член-кореспондент НАПрН України Олексій Кот
Інституційно-організаційні засади розроблення Наукової концепції розвитку законодавства України представив директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України член-кореспондент НАПрН України Олексій Кот, який, крім того, модерував роботу круглого столу. У своєму виступі він наголосив, що наукова правотворча діяльність, яку держава фінансує в умовах війни, має бути максимально відповідальною, ефективною та результативною. За його переконанням, бюджетні кошти, спрямовувані на наукові розробки, слід обґрунтовувати конкретними прикладними результатами, зокрема розробленням Наукової концепції розвитку законодавства України.
У Законі України «Про правотворчу діяльність» Національну академію наук України визначено головною експертною установою з питань прогнозування й забезпечення системного розвитку законодавства. Академія вже здійснює незалежну правову експертизу проєктів законів, аналізує їхню відповідність міжнародним зобов’язанням України та праву ЄС і сприяє підвищенню якості законодавчих ініціатив.
Особливу увагу член-кореспондент НАПрН України Олексій Кот приділив Цільовій програмі «Правотворчість в Україні: доктринальні засади, правове регулювання і практика здійснення», що її започаткувала Національна академія наук України. Програма орієнтована на системне оновлення національного законодавства, усунення застарілих норм, ліквідацію дублювань і правових прогалин, а також підготовку алгоритму для створення єдиної наукової концепції розвитку законодавства. Участь у виконанні програми беруть Інститут правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Інститут економіко-правових досліджень ім. В. М. Мамутова НАН України.
Для забезпечення прозорості розробки Концепції заплановано низку експертних обговорень і консультацій протягом 2025 року, зокрема спільно з Науково-консультативною радою при Голові Верховної Ради України та за участі Міністерства юстиції України. Олексій Кот наголосив, що саме через такі партнерства можливо досягти реального результату – створення цілісного, науково обґрунтованого бачення розвитку законодавства України в умовах євроінтеграції та повоєнного відродження. «Має бути не просто абетка законодавця, а дороговказ для всіх гілок влади. Ми повинні забезпечити єдність, системність і відповідність законодавства європейським стандартам», – підкреслив доповідач.
В обговоренні питань правотворчої діяльності й забезпечення системності законодавства України в умовах євроінтеграції виступили також:
- головний науковий співробітник відділу дослідження проблем правотворчості та адаптації законодавства України до права ЄС Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України академік НАПрН України Михайло Костицький (щодо методологічних питань сучасної юриспруденції);
- головний науковий співробітник цього ж відділу член-кореспондент НАПрН України Анатолій Колодій (щодо необхідності ухвалення Закону України «Про правовий моніторинг нормативно-правових актів» задля всебічного нормативного регулювання порядку здійснення правового моніторингу, що забезпечить дієвість Закону України «Про правотворчу діяльність»);
- перший заступник Голови Державної прикордонної служби України доктор юридичних наук, доцент, генерал-майор Володимир Нікіфоренко (щодо важливості практичного виміру правотворчої діяльності, зокрема у контексті адаптації законодавства з охорони державного кордону до стандартів Європейського Союзу);
- суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, головний науковий співробітник відділу приватноправових досліджень Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України член-кореспондент НАПрН України Сергій Погрібний (щодо критичної необхідності зміни правової ідеології, подолання радянської колоніальної спадщини в українському праві та відмови від застарілих правових конструкцій);
- завідувачка відділу дослідження проблем правотворчості та адаптації законодавства України до права ЄС Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України доктор юридичних наук, професор Надія Міловська (про важливість адаптації законодавства України до права Європейського Союзу як ключового напряму сучасної правотворчої діяльності);
- проректорка з науково-педагогічної роботи (міжнародне співробітництво) Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор юридичних наук, професор Ксенія Смирнова (щодо ключової ролі методології у правотворчості та систематизації законодавства України в контексті євроінтеграції);
- директорка Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор юридичних наук, професор Оксана Васильченко (щодо важливості практичного втілення наукових розробок у сфері правотворчості);
- завідувачка кафедри конституційного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор юридичних наук, професор Ольга Лотюк (щодо актуальності практичних аспектів круглого столу в умовах євроінтеграційних процесів, які відбуваються у нашій державі);
- громадська діячка Людмила Олійник (щодо необхідності увідповіднення законодавства і правовідносин конституційним нормам – задля утвердження верховенства права).
Підсумовуючи роботу круглого столу, науковці окреслили пріоритетні напрями подальшої діяльності у сфері правотворчості, деталізоване дослідження яких дасть змогу сучасній Українській державі акумулювати як національний правовий досвід, так і новітні правові розробки, щоб ефективно відбудувати правову систему після війни.
Стаття на сайті видання «Юридична практика»
За інформацією Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України
