2 квітня 2025 року відділу торговельної та промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України вдруге провів у дистанційному форматі круглий стіл «Проблеми ринків товарів і послуг України в умовах воєнного стану» (перший такий захід відбувся торік у квітні). До обговорення долучилося чимало українських та іноземних науковців і освітян, що засвідчило зростання інтересу до заявленої тематики.
Відкриваючи засідання, модератор круглого столу, завідувач відділу торговельної та промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Віталій Венгер зазначив, що жити, працювати і розвиватися в умовах війни – це надскладне завдання, тож науковці й експерти мають об’єднати зусилля у пошуках дієвих рішень для подолання безпрецедентних викликів, пов’язаних із воєнними діями, що завдають значних втрат українській промисловості через:
• руйнування виробничої та логістичної інфраструктури;
• скорочення платоспроможного попиту;
• зміни у структурі експорту й імпорту;
• дефіцит кваліфікованих працівників;
• посилення фрагментації світової торгівлі;
• цифровізацію економіки;
• посилення екологічних вимог.
Водночас ці виклики, за словами Віталія Венгера, відкривають можливості для трансформації економіки, зокрема для:
• розвитку внутрішнього виробництва та формування нових сфер діяльності;
• зміцнення стратегічних галузей;
• посилення міжнародної співпраці для економічного відновлення і зростання.
Це унеобхіднило розкриття внутрішніх можливостей України, що й стало метою другого круглого столу, присвяченого проблемам ринків товарів і послуг України в умовах воєнного стану.
Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць у зверненні до учасників заходу зазначив, що тематика, винесена на обговорення, є надзвичайно складною та актуальною. З одного боку, серйозні проблеми, пов’язані з кліматом, біорізноманіттям, нерівністю, невизначеністю, визнаються на глобальному рівні. З іншого – глобальний світ завдяки ідеологемам ліберальної торгової політики довів, що ринок за багатьма своїми складниками не завжди виступає ефективним інструментом. Це призводить до серйозних суперечностей, які викликають торговельні війни. Інститут економіки та прогнозування НАН України здійснює моніторинг цих процесів, фахівці установи регулярно публікують матеріали про результати таких спостережень, і цю ініціативу неодмінно варто продовжувати.
Валерій Геєць також звернув увагу на те, що Міжнародний валютний фонд та інші міжнародні фінансові організації перейшли від політики стабілізації до політики підтримки промислового розвитку. Це серйозно змінює як ідеологему, так і співпрацю України з міжнародними фінансовими організаціями, надто у використанні інструментів промислової та торговельної політики. Тобто від ринкових інструментів не відмовляються, проте Міжнародний валютний фонд наголошує на доцільності застосування – паралельно з фінансовими інструментами – і сучасних інструментів торговельної та промислової політики для промислового розвитку на засадах нових етапів технологічних революцій.
В умовах невизначеності, посилених повномасштабним російським вторгненням і трансформаціями торговельної політики США, обговорення й аналіз наслідків для розвинених країн і країн, які динамічно розвиваються, сприятиме ухваленню обґрунтованих і виважених політико-економічних рішень на рівні керівництва держави.
Заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін відзначив, що проведення круглого столу, де аналізуються зміни імперативів суспільного розвитку, стає традицією. За словами науковця, ідеї масового дерегулювання й решорингу втратили новизну, і на зміну їм прийшли європейські дискусії про декаплінг і френдшоринг – згортання економічних і фінансових контактів із недружними країнами на користь політичних партнерів. Ринкова логіка порушується: замість отримання взаємної вигоди торговельні партнери перетворюють співпрацю на справжні економічні війни, де переможець може бути тільки один. Тобто активізується спроба наочної монополізації чи олігополізації міжнародних товарних ринків і економічних відносин. А одним із найефективніших аргументів такої монополізації чи олігополізації є не лише конкурентні переваги, а й військовий потенціал конкретних країн.
У цьому контексті постає важливе запитання: чи готова Україна до таких реалій? Протягом 2014–2022 років виявилося, що для самозахисту нам бракувало не лише оборонної готовності, а й економічної та фінансової спроможності. Водночас, Сергій Кораблін звернув увагу на такий парадокс: в останньому рейтингу американського фінансового журналу “Forbes” за 2024 рік, де представлено дані щодо найбільших публічних корпорацій світу, немає жодної української компанії, а от в оновленому рейтингу найбагатших людей світу за версією того ж видання прізвища українських бізнесменів є. Висновки з цих порівнянь, як вважає вчений, потребують наукових дискусій щодо пошуку й застосування ефективних інструментів торговельної та промислової політики для посилення фінансової спроможності України.
Як підкреслив заступник голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів доктор економічних наук, професор Сергій Захарін, одним із ключових елементів системи впровадження цивілізованих засад функціонування ринків товарів і послуг є ефективний захист прав споживачів. Проте, як він пояснив, через повномасштабне російське вторгнення й запровадження правового режиму воєнного стану планові перевірки у сфері захисту прав споживачів майже не здійснюються. Відповідно до рішення Уряду, можливі лише позапланові перевірки за зверненням споживача. І щоби здійснити таку перевірку, необхідно отримати погодження Міністерства економіки України. Тобто якщо хтось із громадян України придбав неякісний товар і це повністю доведено документами, то наразі держава не може здійснити перевірку з виїздом на місце і зафіксувати цей факт. Це негативно позначається на середовищі, в якому формуються ринки товарів і послуг, і не свідчить про цивілізований перебіг процесу. Розв’язати проблему можна за допомогою інституційних механізмів, що їх в Україні реалізує Держспоживслужба, надаючи рекомендації та консультації щодо дій споживачів для захисту своїх прав відповідно до норм чинного законодавства, що є обов’язковим елементом перемовин щодо європейської інтеграції.
Старший науковий співробітник Варшавської школи економіки (Польща) кандидат економічних наук Лада Волощенко-Холда зупинилася на питанні щодо інвестування у країнi, охопленій війною. На основі комплексного огляду сучасних досліджень доповідачка визначила чинники, що сприяють мобілізації капіталу.
Директор департаменту сталого розвитку та екології продуктів Хіміко-технологічного університету у Празі (Чехія) професор, доктор Владімір Кочі у доповіді «Вуглецевий слід – новий показник сталого розвитку, що підтримує бізнес та експорт продукції» окреслив перспективи виходу українських виробників на європейські ринки. І нагадав, що відповідно до низки нормативно-правих документів, директив, стандартів, пов’язаних із Зеленим курсом ЄС, усі промислові й сільськогосподарські виробники зобов’язані підтвердити екологічну відповідність своєї продукції.
Професор Інституту наук про життя, навколишнє середовище та клімат (Польща) доктор Пшемислав Осубка на основі чинних положень міжнародного права проаналізував можливості України отримати компенсацію за шкоду, завдану її довкіллю та клімату збройною агресією російської федерації.
Аспірантка департаменту сталого розвитку та екології продуктів Хіміко-технологічного університету у Празі (Чехія) Іванна Гарасимчук розглянула сучасні технології декарбонізації металургійної промисловості, які сприяють зменшенню викидів вуглецю та енергоефективності виробничих процесів.
Головний науковий співробітник відділу торговельної та промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент Національної академії аграрних наук України (НААН) Тамара Осташко у доповіді «Перспективи та обмеження сільськогосподарського експорту України до ЄС» зазначила, що запровадження з 2022 року автономних торговельних преференцій у вигляді призупинення імпортних мит і квот на український експорт до ЄС відкрило нові перспективи для українського експорту, проте застосування з червня 2024 року механізму «екстреного гальмування» задля стабілізації імпорту деяких чутливих українських сільськогосподарських товарів призведе до консервування обсягів їхнього експорту до ЄС на рівні 2022–2023 років. Іншим негативним наслідком цих обмежень може стати те, що у разі підписання Угоди про асоціацію між Меркосуром (економічним об’єднанням південноамериканських держав) і Європейським Союзом український імпорт м’яса птиці та кукурудзи на ринку ЄС частково заміститься експортом із Бразилії.
Провідний науковий співробітник відділу торговельної та промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, доцент Оксана Кушніренко визначила зміни управлінських підходів під час формуванні торговельної та промислової політики в умовах глобальної невизначеності, окреслила оновлені пріоритети ЄС на 2024–2029 років (зокрема створення Європейського оборонного союзу для кращого управління кризами й поліпшення безпеки) і запропонувала можливості для посилення взаємовигідної співпраці (наприклад, напрями інтеграції українського оброннопромислового комплексу в європейську оборонну систему.
Як зауважив провідний науковий співробітник відділу торговельної та промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Олег Пустовойт, основним ринковим важелем відновлювального економічного зростання протягом 2023–2024 років був попит сектору загальнодержавного управління, який зріс у 1,4 раза. Це відбулося завдяки розширенню колективних споживчих витрат у 2,2 раза. Водночас, споживчі витрати населення зменшилися на 30% порівняно з 2021 роком, тобто вони не стимулювали розширення виробництва товарів і послуг в економіці. Проте відносно висока динаміка української економіки супроводжувалася додатковим наростанням економічних диспропорцій. У 2022–2023 роках зовнішній борг сектору загальнодержавного управління зріс на 45 мільярдів доларів США. Це стало причиною зростання валового боргу України з 127,7 до 161,5 мільярдів доларів США. Посилились диспропорції й у зовнішньоекономічному секторі України. Зокрема, 2023 року вартість одиниці імпортованої продукції в Україні становила 2,37, а експортованої – 0,36 доларів США/кг, а 2024 року ці показники сягнули відповідно 2,45 та 0,32 доларів США/кг. Тобто 2024 року вартість одиниці ваги імпортної продукції майже у 7,6 раза перевищувала аналогічний показник експорту.
Старший науковий співробітник відділу торговельної та промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, доцент Олена Ципліцька наголосила на цифровій промисловій політиці як засобі досягнення цифрового лідерства в умовах глобальної конкуренції. Як зазначила доповідачка, у протистоянні США, ЄС і Китаю за світове лідерство у сфері цифрових технологій кожна з країн розробила свою модель цифрової промислової політики та набір інструментів, які дали змогу домінувати у певному географічному просторі. Політичні ініціативи цих країн та інтеграція цифрових технологій у зовнішні ринки через інвестиції та транскорпоративні структури зумовлюють створюють виклики і можливості, які постають перед Україною у контексті міжнародної економічної співпраці.
Старший науковий співробітник відділу торговельної та промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Олена Снігова зосередилася на чинниках мотивації впровадження цифрових технологій у промисловості для подолання розривів у цифровій трансформації ринків в умовах євроінтеграції.
Модератор круглого столу, завідувач відділу торговельної та промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Віталій Венгер у своїй доповіді обґрунтував комплекс інструментів торговельної та промислової політики, зокрема важливість державної підтримки виробників, експортного кредитування, спеціальних режимів для індустріальних парків, податкових стимулів для інвестицій у виробництво, а також локалізації виробництва. До того ж, за словами науковця, важливо адаптувати ці інструменти до умов воєнного стану й розширення джерел фінансування повоєнного відновлення.
Під час заходу було представлено і стендові доповіді:
• «Прогнозування вартості криптовалют» (авторки – завідувачка кафедри економіки, підприємництва та маркетингу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» кандидат економічних наук, доцента Марина Чижевська і представниця компанії “Swiss Re Management AG” (Братислава, Словаччина) кандидат економічних наук Ольга Тимофеєва);
• «Корпоративне управління декарбонізацією економічного сектора» (науковий співробітник відділу економіки енергетики та клімату Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Лілія Венгер);
• «Прогнозування динаміки споживчих цін в умовах воєнного стану» (провідний науковий співробітник відділу торговельної та промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Володимир Олефір);
• «Перспективи національного сектору ІТ-послуг» (старший науковий співробітник відділу торговельної та промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Олександр Биконя);
• «Права та інтереси споживачів у сфері цифрової торгівлі: деякі питання захисту» (старший науковий співробітник відділу торговельної та промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Василь Гуменюк);
• «Ключові чинники диференціації процесів цифрової трансформації промислового сектору» (старший науковий співробітник відділу торговельної та промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Елла Шелудько);
• «Інтеграція національних авіаційних підприємств у європейський простір» (науковий співробітник відділу торговельної та промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук, доцент Наталія Романовська);
• «Методичні підходи до оцінювання цифрової зрілості бізнесу» (науковий співробітник відділу торговельної та промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Марія Завгородня);
• «Вплив цифрових промислових кластерів на розвиток сучасних ринків» (молодший науковий співробітник відділу торговельної та промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України Ольга Зарудна);
• «Драйвери розвитку ринків високотехнологічної продукції в Україні» (аспірант відділу торговельної та промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України Іван Мосійчук);
• «Перспективи розвитку автомобільної галузі України» (аспірант відділу торговельної та промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України Олександр Савочкін);
• «Українська сільськогосподарська техніка у воєнний час» (аспірант відділу торговельної та промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України Іван Савченко).
На завершення організатори запросили всіх учасників події долучилися до II Міжнародної науково-практичної конференції «Наукові стратегії в контексті глобальних викликів», запланованої у Варшаві (Польща) на 16 квітня 2025 року (серед організаторів – Інститут економіки та прогнозування НАН України), та до наступного круглого столу з проблем ринків та послуг – уже 2026 року.
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України
