21 травня 2025 року в інноваційному парку “UNIT.City” у Києві відбувся Міжнародний бізнес-форум «Візія України 2030», що об’єднав представників Уряду, міжнародних інституцій, громадських організацій, наукових кіл, бізнесу та дипломатичного корпусу для обговорення довгострокових сценаріїв розвитку України в умовах сучасних глобальних викликів.
Захід організувала компанія “Crowe Mikhailenko” спільно з виконавцями регіонального проєкту «PROGRESS: Підготовка країн Східного партнерства до Європейського зеленого курсу» (Promoting Green Deal Readiness in the Eastern Partnership Countries – PROGRESS), який фінансує Міжнародна кліматична ініціатива (IKI) Федерального уряду Німеччини, а реалізують німецька урядова організація – Німецьке товариство міжнародної співпраці (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit – GIZ), Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Регіональний екологічний центр Кавказу (РЕЦ), представництвом Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) в Молдові й Інститут економіки та прогнозування НАН України.
Учасників привітали заступниця міністра аграрної політики України Оксана Осьмачко, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Кірєєва та генеральна директорка з міжнародної та європейської політики Федерального міністерства захисту довкілля Німеччини Єва Крахт. «Відбудова має бути не лише швидкою, а й сталою. Надзвичайно важливо вже зараз інтегрувати кліматичну політику в економічне й фінансове планування України», – наголосила Єва Крахт, додавши, що її вразила енергія та рішучість українців, яку вона побачила під час свого візиту до Києва у квітні.
Форум працював у динамічному багаторівневому форматі, що поєднав панельні дискусії, експертні обговорення та публічні інтерв’ю. У центрі уваги диспутантів перебували зелена трансформація, цифрові інновації, інтеграція України до Європейського Союзу, які, на думку учасників, є запорукою економічної відбудови нашої країни на основі сталого розвитку. Було створено простір для відкритого діалогу між представниками Уряду, бізнесу, громадянського суспільства та міжнародних партнерів.
Під час ключової дискусії «На яке майбутнє заслуговують Україна та український народ?» голова української правозахисної організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук наголосила, що майбутнє – це не прогноз, а простір рішень. Вона зазначила, що після початку повномасштабної війни українці отримали історичний шанс переосмислити основи своєї державності.
Засновник Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова Геннадій Друзенко закликав повернути сенс поняттю «республіка», розуміючи його як партнерство громадянина і держави, де всі однаково рівні й гідні й підкреслив, що свобода і відповідальність мають стати основою нової української цивілізації.
Зліва направо: Геннадій Друзенко, Олександра Матвійчук і модератор сесії –виконавчий директор ІТ “Crowe Mikhailenko” Вадим Трюхан
Першу панельну дискусію «Глобальна підтримка України: головні виклики та перспективи на міжнародній арені» модерував керівник групи експертів Інституту економіки та прогнозування НАН України у проєкті PROGRESS, провідний науковий співробітник відділу економіки енергетики та клімату Інституту кандидат технічних наук Олександр Дячук. Він наголосив, що Україна має вирішувати ключове питання: «Як одночасно вести боротьбу за свободу і закладати фундамент для сталого розвитку майбутнього покоління?».
Зліва направо: Олександр Дячук, Еліз Віж’є, Вадим Пристайко, Світлана Берзіна
Керівниця управління Східної Європи, Центральної Азії, Африки та Близького Сходу Федерального міністерства навколишнього середовища, охорони природи, ядерної безпеки та захисту прав споживачів (BMUV, Німеччина) Івонн Лінденлауб підкреслила, що новий уряд Німеччини продовжить підтримувати Україну в сфері клімату й енергоефективності та допомагатиме адаптуватися до вимог європейського екологічного законодавства. Міністр закордонних справ України у 2019–2020 роках Вадим Пристайко закликав не втрачати голосу України на міжнародній арені та паралельно працювати над безпековими і кліматичними викликами. Його підтримали експерти Організації економічного співробітництва та розвитку, зокрема Кшиштоф Міхалак, який наголосив, що Україна нині стоїть перед справжнім викликом – поєднати короткострокові потреби й довгострокові кліматичні цілі.
На тому, що зміна клімату є не меншою загрозою для України, ніж війна, а зелена трансформація критично важлива, наголосила заступниця директора програми «Відновлення сектору зеленої енергетики в Україні» Німецького товариства міжнародної співпраці Еліз Віж’є. Вона підкреслила, що уряд Німеччини підтримує Україну через відбудову енергосистеми, розвиток місцевих проєктів із відновалюваними джерелами енергії та енергоефективність як частину курсу до членства в ЄС.
Президентка всеукраїнської громадської організації «Жива планета» Світлана Берзіна підкреслила, що зелений курс – це стратегія, яка залежить насамперед від відповідальності бізнесу й держави перед суспільством: «Ми не маємо думати, що можемо стати економічно розвиненою державою без впровадження принципів зеленої трансформації». Спікерка наголосила на важливості запровадження екологічного маркування, сталих моделей виробництва та прозорих систем управління ресурсами.
Другу панельну дискусію «Економічне та зелене відродження України: інвестиційні проєкти та регіональні пріоритети» модерував керівник проєкту PROGRESS в Україні Дмитро Березовський. Ключовою темою обговорення був пошук балансу між економічним відновленням, збереженням екологічного вектора розвитку й інтеграцією України до європейського простору.
У дискусії взяли участь представники Уряду, міжнародних організацій, науки та бізнесу, кожен з яких запропонував своє бачення балансу між економічною вигодою й екологічною стійкістю.
Зліва направо: Дмитро Березовський, Оксана Осьмачко, Ярослава Блонська, Роман Сущенко, Сергій Кваша, Денис Марчук
Зокрема, заступниця міністра аграрної політики та продовольства України Оксана Осьмачко наголосила, що зелена трансформація агросектору вже відбувається і має стати ключовою частиною модернізації економіки. Урядовиця відзначила практики точного землеробства, сталого управління водними ресурсами та розвиток біоенергетики як приклади синергії між інноваціями, кліматичними цілями й економічною вигодою.
Програмна директорка проєкту PROGRESS Мартіна Кольб відзначила, що зелена відбудова України має бути системною, а не фрагментарною, і що ефективна міжнародна підтримка можлива лише за умови чіткого бачення й узгоджених пріоритетів з боку української держави. Вона підкреслила важливість стратегічного діалогу між урядом і донорами.
Координатор Платформи зеленого відновлення ЮНЕП (Програми ООН з навколишнього середовища) в Україні Юрґен Кайнгорст представив платформу “Ukraine Recovery Platform” – новий інструмент підтримки «цілісного урядового підходу» до відбудови. Він наголосив, що зелена реконструкція України має базуватися на довгостроковому плануванні, що охоплює регіональні пріоритети, реформу фінансових механізмів, справедливу трансформацію вугільних регіонів і створення сприятливих умов для інвестицій. Платформа “Ukraine Recovery Platform” спрямована не лише на оцінювання окремих проєктів, а й на створення системної бази для зеленої економіки, що дасть змогу Україні інтегруватися в ринок ЄС, залучити дешевший капітал і реалізувати структурні зміни.
Під час панельної дискусії прозвучала і позиція аграрного бізнесу щодо викликів зеленої трансформації. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук відзначив, що реалізація зеленого курсу в агросекторі України потребує зваженого підходу, оскільки українські агровиробники, на відміну від європейських, не отримують фінансових компенсацій за дотримання екологічних вимог. Він підкреслив критичну роль зрошення в умовах зміни клімату і закликав усунути бюрократичні бар’єри, що гальмують передачу іригаційної інфраструктури об’єднанням водокористувачів.
Від бізнесу висловилась і виконувачка обов’язків директора з маркетингу групи компаній “Ferrexpo” Ярослава Блонська, яка окреслила бачення бізнесу щодо зеленої трансформації як стратегічного вектора: зелена трансформація – не декларація, а реальна частина бізнес-стратегії. Як наголосила спікерка, “Ferrexpo” продовжує реалізувати проєкти з використання біопалива, сонячної енергетики й зеленого водню, а також виробляє спеціальні окатки для «зеленої» сталі, що дає змогу скорочувати викиди вуглекислого газу до 37%. Водночас, Ярослава Блонська закликала державу та міжнародних партнерів до посиленої фінансової підтримки таких ініціатив.
Перший заступник голови Черкаської обласної ради Роман Сущенко представив бачення регіонального підходу до зеленої трансформації на прикладі свого регіону. Він наголосив, що, попри війну, Черкащина активно впроваджує екологічні ініціативи у сільському господарстві – від розвитку зрошення й ресурсозбереження до зростання частки органічного виробництва. Доповідач також зауважив, що за умови підтримки від держави та міжнародних партнерів громади готові бути активними гравцями у зеленій трансформації.
Адаптація до кліматичних змін потребує не лише інфраструктури й інвестицій, а й знань, компетенцій і освітньої підтримки. Навчання, передавання досвіду та наукові дослідження відіграють ключову роль у впровадженні сучасних технологій сталого природокористування. Ці питання порушив у своєму виступі проректор з науково-педагогічної роботи та розвитку Національного університету біоресурсів і природокористування України доктор економічних наук, професор Сергій Кваша. Він підкреслив, що університетські спільноти активно долучаються до розроблення стратегічних документів, реалізують міжнародні наукові проєкти, зокрема в сфері адаптації до змін клімату, підтримки аграрного сектору, екології і навіть розмінування. Спікер відзначив, що молодь дедалі більше цікавиться агрономічними спеціальностями, і наголосив, що сучасна освіта має забезпечити підготовку фахівців, здатних діяти в умовах кліматичних викликів. Сергій Кваша також підкреслив важливість досліджень і фахових дискусій щодо сталого розвитку аграрної політики України у контексті європейської інтеграції.
Учасники другої панельної дискусії дійшли згоди щодо того, що економічне відродження України неможливе без екологічної модернізації, а зелена трансформація – не обмеження, а історичний шанс для переходу до нової моделі розвитку.
Дискусію щодо стратегічної ролі цифрових технологій у повоєнному відновленні – «Технології перемоги: як банківська система та інновації можуть допомогти відновити та захистити країну?» – провели експерти фінансового сектору.
Зліва направо: Анатолій Гулей, Василь Фурман, Іван Цуркан, Надія Воробйова, Віталій Романчукевич, Ігор Лохов
Її модератор – партнер компанії “Crowe Mikhailenko”, голова правління Акціонерного товариства «Ощадбанк» у 2007–2010 роках Анатолій Гулей запропонував учасникам зазирнути на 5–10 років уперед і розглянути роль штучного інтелекту, цифрових технологій та банківських інструментів у модернізації країни.
Представник ради Національного банку України Василь Фурман наголосив, що стабільність банківської системи – один із головних чинників національної безпеки. Він поділився баченням Національного банку України щодо застосування штучного інтелекту в роботі регулятора, включно з моніторингом ризиків і прогнозуванням.
Голова правління Акціонерного товариства «Альтбанк» Надія Воробйова розповіла про впровадження штучного інтелекту у внутрішні бізнес-процеси й поліпшення клієнтського досвіду. Вона підкреслила, що технології стали важливою частиною розвитку банківських сервісів, які мають бути простими й доступними.
Голова наглядової ради Акціонерного товариства «Європейський промисловий банк» Віталій Романчукевич висловив візіонерську ідею про роль банків як довірених партнерів для іноземних інвесторів у роботі з громадами, зокрема в проєктах відбудови. Він окреслив можливості фінансування інфраструктурних ініціатив за участі банків і муніципалітетів.
Директор центру роботи з локальними компаніями департаменту корпоративного бізнесу банку “UKRSIBBANK BNP Paribas Group” Ігор Лохов поділився досвідом цифрової трансформації банку, який вже активно використовує аналітику на основі штучного інтелекту для передбачення поведінки клієнтів. Він також відзначив важливість готовності банків до впроваджувати цифрову гривню.
Голова Академії корпоративного управління в Молдові, член Малої ради та голова процедурного комітету Молдовського бізнес-клубу, керуючий партнер консалтингової компанії “Crowe Turcan Mikhailenko” (Молдова) Іван Цуркан відзначив чималий внесок громадян України у соціально-економічне життя Молдови і важливість розвитку нових фінансових сервісів у регіоні, включно зі створенням умов для цифрових банків.
У підсумку учасники зійшлися на тому, що цифрові технології, штучний інтелект і фінансова інноваційність є не лише інструментами модернізації банківського сектору, а й фундаментом для економічного відновлення України та її інтеграції до європейського простору.
Однією з ключових частин форуму стало публічне інтерв’ю «Чи змінить Україну членство в ЄС та закінчення війни, зокрема щодо створення комфортного клімату для бізнесу?». Участь у ньому взяли провідні експерти і представники влади: радник віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Олексій Рябчин, президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, Надзвичайний та Повноважний Посол України у США в 2015–2019 роках Валерій Чалий. Розмову модерував голова наглядової ради компанії “Crowe Mikhailenko” Дмитро Михайленко. Учасники обговорили перспективи європейської інтеграції України, виклики та переваги для бізнесу, необхідність адаптації до вимог зеленого курсу ЄС, а також геополітичні наслідки потенційного закінчення війни.
Зліва направо: Дмитро Михайленко, Валерій Чалий, Олексія Рябчин, Геннадій Чижиков
Олексій Рябчин привернув увагу до необхідності трансформації бізнесу відповідно до екологічних директив ЄС, а Геннадій Чижиков поділився підсумками візиту до Брюсселя й закликав українських підприємців готуватися до нових стандартів конкуренції на європейському ринку. Валерій Чалий окреслив зовнішньополітичний контекст переговорів, наголосивши на важливості посилення позицій України на міжнародній арені – не лише у сфері безпеки, а й у економічній площині.
Після змістовних інтерв’ю щодо впливу євроінтеграції та завершення війни на бізнес-клімат в Україні відбулась експертна дискусія №2 «Стале відновлення: розвиток екологічно чистої енергетики та інфраструктурних проєктів». Як підкреслила модераторка дискусії, заступниця директора програми «Відновлення сектору зеленої енергетики в Україні» Німецького товариства міжнародної співпраці Еліз Віж’є, зелена енергетика має стати не лише відповіддю на виклики зміни клімату, а й основою стійкості, безпеки та модернізації енергосистеми України. Учасники дискусії – представники органів державної влади, бізнесу, міжнародних організацій і асоціацій – обговорили конкретні механізми, інструменти і бар’єри, пов’язані із зеленою реконструкцією.
У своєму виступі програмний директор ініціативи “FELICITY II” Німецького товариства міжнародної співпраці Андре Фабіан представив пілотний проєкт у межах програми з відновлення житлового фонду, пошкодженого внаслідок війни. Проєкт реалізується у співпраці з Європейським інвестиційним банком і базується на принципах «нового європейського Баухауса» – тобто поєднання інноваційної архітектури, енергоефективності й соціальної інклюзії.
Перша заступниця голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Марія Малая наголосила на важливості запуску Акціонерного товариства «Фонд декарбонізації України», кошти з якого зможуть залучати муніципалітети, об’єднання співвласників багатоквартиних будинків, комунальні підприємства і приватний бізнес. Вона підкреслила, що ці фінансові механізми мають стати інструментом трансформації міського середовища – від будинків до критичної інфраструктури.
Директор державної установи «Фонд енергоефективності» Єгор Фаренюк звернув увагу на три критичні виклики для масштабування зеленого відновлення: брак фінансування, нестачу спеціалістів і обмежені виробничі потужності.
Про зміни на ринку відновлюваних джерел енергії розповів голова ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв. Він зазначив, що бізнес дедалі активніше інвестує у розподілену генерацію – сонячні електростанції, малі вітрові установки, системи зберігання енергії – у відповідь на загрози енергопостачанню й ціноутворенню у сфері енергетики.
Зліва направо: Еліз Віж’є, Олександр Домбровський, Станіслав Ігнатьєв, Клавдія Яцишина, Андрій Табінський
Представник агроіндустріального холдингу «МХП» та ініціативи “Global 100% RE Ukraine” Олександр Домбровський наголосив, що зелена енергетика – це турбота не лише про клімат, а й про енергетичну безпеку країни, а також про реальні бізнес-інвестиції в ефективні технології.
Керівниця Української енергетичної ініціативи Мережі Глобального договору ООН в Україні Клавдія Яцишина окреслила бар’єри для інвесторів, серед яких – безпекова ситуація та нестача кваліфікованих кадрів у громадах, і відзначила потребу в нових підходах до навчання.
Дискусію завершив виконавчий директор Асоціації вугільних громад України Андрій Табінський, який на прикладі Львівщини й Волині продемонстрував, як реалізуються проєкти справедливої трансформації – від перепрофілювання вугільних регіонів до модернізації соціальної інфраструктури.
Ця експертна дискусія мала прикладний характер і продемонструвала зосередженість учасників не лише на стратегічних підходах, а й на конкретних інструментах, практичних рішеннях для сталого, безпечного та кліматично нейтрального розвитку України.
Наступним етапом форуму стало публічне інтерв’ю «Діджиталізація на піднесенні: штучний інтелект та майбутнє української економіки». Розмова вийшла за межі технічного аналізу і перетворилася на емоційну та наснажливу дискусію про місце України у світовому цифровому просторі.
Зліва направо: Валерія Кушнерчук, Віктор Єгоров, Лаурі Лут, Тетяна Гончаренко
Модераторка розмови – партнерка компанії “Crowe Mikhailenko” Тетяна Гончаренко запропонувала розглянути штучний інтелект не як на загрозу чи виклик, а як на інструмент відновлення економіки та посилення глобальної позиції України. Виконавча директорка “Diia.City.Union” Валерія Кушнерчук наголосила, що Україна вже сьогодні є лідером у Східній Європі з упровадження штучного інтелекту, а також активно розробляє власні мовні моделі з відкритим кодом. Спікерка підкреслила важливість довіри, цифрової безпеки та співпраці в межах екосистеми “Diia.City”, яка об’єднує інноваційний бізнес і державу.
Генеральний директор компанії “Qweedo Robotics” Віктор Єгоров поділився баченням прориву України у сфері робототехніки. Він зазначив, українські компанії вже постачають інтегровані рішення на ринки Європи, а MilTech (військові технології) і автоматизація мають величезний експортний потенціал. За його словами, автоматизація та роботизація – це не питання майбутнього, а нагальна потреба в умовах кадрового дефіциту.
Радник з питань співробітництва у сфері кібербезпеки Посольства Естонії в Україні Лаурі Лут підтвердив глобальне лідерство України у цифрових сервісах і у кібербезпеці, відзначивши цінність урядових ініціатив і партнерства між бізнесом і державою. Він наголосив на необхідності розвитку навичок і технологічної освіти як фундаменту сталого цифрового розвитку.
Загалом учасники панелі окреслили динаміку розвитку цифрового сектору в Україні, показавши, що штучний інтелект, автоматизація і кібербезпека є важливими складниками економічного відновлення та майбутньої глобальної ролі України.
Питання відбудови економіки й активної участі держави у розвитку бізнес-середовища порушувалися під час експертної дискусії №3: «Фінтех на марші. Революція банківських послуг та фінансових технологій. Зелені фінанси та зелені інвестиції». Провідні фахівці банківської справи говорили про те, що сьогодні реально існують інструменти, які трансформують фінансовий сектор України у річищі сталого розвитку. Розмову модерував завідувач відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Євген Бублик. Обговорення розпочалося з ключового меседжу: фінансові технології – це не лише цифровізація, а й засіб справедливої та ефективної доправлення фінансових ресурсів до кінцевого споживача. Як наголосив модератор, наявність ресурсів – не головна проблема. Важливо знайти способи, як ці кошти, зокрема «зелені», ефективно спрямовувати на трансформацію економіки в умовах повоєнної відбудови.
Зліва направо: Євген Бублик, Андрій Дубас, Олексій Савін, Ярослав Демченков, Дмитро Сич, Валерій Майборода
Перший заступник голови правління Фонду розвитку підприємництва Валерій Майборода зосередився на впровадженні екологічних і соціальних стандартів у банківському секторі в межах програм кредитування малого й середнього бізнесу. 46 банків уже інтегрували ESG-політики (тобто принципи екологічної, соціальної та корпоративної відповідальності), що дало змогу залучити грантове фінансування з-за кордону, зокрема від уряду Німеччини та Світового банку. Фонд також анонсував створення Центру компетенцій з ESG-платформи для поширення знань серед підприємців.
Економістка з директорату з питань довкілля Організації економічного співробітництва та розвитку Неллі Петкова представила європейський досвід запровадження фіскальних зелених інструментів. Вона звернула увагу на важливість перерозподілу коштів від екологічних податків через спеціальні фонди, а також на створення інституцій, здатних ефективно управляти такими ресурсами (на прикладі Німеччини, Польщі, Чехії та інших країн ЄС).
Тему ролі держави у розвитку зелених фінансів продовжив представник Офісу зеленого переходу при Міністерстві економіки України Дмитро Сич, який представив державні ініціативи й міжнародні підходи до підтримки сталого інвестування. Він розповів про “Ukraine Investment Framework” – інструмент, що передбачає близько 2 мільярдів євро на підтримку зелених проєктів малого й середнього бізнесу. Крім того, доповідач анонсував запуск у 2025 році Зеленої платформи – онлайн-каталогу програм сталого фінансування. Окремо він відзначив нові можливості для бізнесу в межах статті 6 угоди Паризької кліматичної угоди 2015 року, а також функціонування Акціонерного товариства «Фонд декарбонізації України», який уже фінансує відповідні проєкти за рахунок екологічного податку. Україна, за словами Дмитра Сича, рухається в річищі європейських практик, де сталий розвиток є невіддільною частиною економічної політики.
Особливу увагу учасників форуму привернули виступи представників «Ощадбанку» й «Укргазбанку» – двох ключових гравців банківського сектору, які задають тон у зеленому фінансуванні. Керівник міжнародних програм, радник голови правління Акціонерного товариства «Ощадбанк», заступник Міністра енергетики України у 2020–2024 роках Ярослав Демченков відзначив, що банк реалізував проєкти на суму 1,2 мільярда євро, охопивши 32% ринку проєктного фінансування в енергетиці, з яких чверть – зелені ініціативи. Водночас, директор департаменту сталого банкінгу Акціонерного банку «Укргазбанк» Олексій Савін підкреслив, що екологічна трансформація – це вже не перевага, а необхідність, адже банк підтримав понад 1,2 гігавата зелених потужностей у таких сферах, як енергетика, агросектор і будівництво, інтегруючи ESG-принципи у свою діяльність. На необхідності цифрових інструментів аналізу ESG, а також на значенні освітньої роботи серед банкірів і підприємців наголосив президент Асоціації українських банків Андрій Дубас. Крім того, було важливість імплементації нових регуляторних рамок, зокрема Білої книги Національного банку України з управління екологічними, соціальними та управлінськими (ESG) ризиками у фінансовому секторі.
Третя експертна панель засвідчила: фінансові технології та зелені інструменти – це вже не майбутнє, а сьогодення. Вони стають основою для економіки, що прагне відновлення, конкурентоспроможності й інтеграції до Європейського Союзу. А фінансова система України – попри всі виклики – впевнено адаптується до цієї нової реальності.
Експертна дискусія «Україна на зеленому шляху: реалізація стратегії сталого розвитку та екоініціатив, Європейський зелений курс», яку модерував проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної діяльності Національного університету біоресурсів і природокористування України доктор економічних наук, доцент Олександр Лабенко, зібрала представників аграрного бізнесу, місцевого самоврядування, наукової спільноти, державних органів і міжнародних партнерів.
Зліва направо: Олександр Лабенко, Андрій Кравченко, Леонід Козаченко, Борис Карпус
Відповідаючи на запитання модератора, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко наголосив, що адаптація агросектору до екологічних вимог ЄС – питання не лише регуляцій, а й виживання: за умов глобального зростання населення та дефіциту продовольства екологічні стандарти мають впроваджуватися з огляду на реалії та потреби українських фермерів. Зокрема, йшлося про дефіцит фінансування на впровадження біоенергетики, систем утилізації, зрошення тощо, тоді як у країнах ЄС на підтримку агровиробництва спрямовується до 40% бюджету.
Практичним досвідом трансформації шахтарського міста на Заході України поділився міський голова Нововолинська Борис Карпус. Громада впроваджує проєкти з сонячної енергетики, реконструкції очисних споруд, розробляє техніко-економічне обґрунтування децентралізованої енергетики. Спікер підкреслив, що ключем до успіху стала системна робота з міжнародними партнерами й донорами, та наголосив на необхідності координації з боку держави – задля масштабування таких практик у всій країні.
Заступник директора департаменту – начальник Управління землеробства та рослинництва департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України Андрій Кравченко присвятив свій виступ імплементації екологічного законодавства ЄС у національну політику, зокрема ухваленню Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики» (від 8 жовтня 2024 року), затвердженню стратегії розвитку агропромислового комплексу до 2030 року, запровадженню програм підтримки тепличного господарства, зрошення, вирощування бавовнику й промислових конопель – як частини адаптації до кліматичних змін. Доповідач наголосив: попри війну та складні умови, аграрії дбають про продовольчу безпеку і потребують нових інструментів для адаптації до кліматичних викликів.
Про потенціал зеленого водню говорила керівниця проєкту “H2-diplo” українського офісу Німецького товариства міжнародної співпраці Юліане Вейманн. Вона відзначила дві ключові перспективи для України – експорт водню до ЄС і розвиток внутрішніх виробничих ланцюгів, зокрема для зелених добрив. На її думку, Україна має всі шанси стати частиною європейської водневої стратегії, однак це потребує чіткої державної політики, інфраструктурної підготовки та партнерства. Наприкінці дискусії учасники відповіли на запитання: «Наскільки складно (за десятибальною шкалою) об’єднувати зусилля держави, місцевої влади, громадського сектору та донорів у напрямі зеленої трансформації?» Оцінки були різні, але спільна думка полягає в тому, що за наявності політичної волі та чітких механізмів співпраці, навіть попри наявні труднощі, ці завдання цілком досяжні.
Далі у межах форуму відбулося публічне інтерв’ю «Як зупинити корупцію в процесі відновлення України?» з головою правління громадської організації «Антикорупційний центр «Межа»» Мартиною Богуславець. Із модератором – партнером компанії “Crowe” Андрієм Духницьким вона обговорила ризики корупції у процесі післявоєнної відбудови України. Зокрема, порушувалися теми реформи правоохоронних органів і необхідності активнішої участі бізнесу в антикорупційних ініціативах.
Завершальним акордом форуму стала панельна дискусія №3 «Лідери майбутнього: роль топ-менеджменту в розвитку інноваційного та соціально відповідального бізнесу», що зібрала представників бізнесу, освітніх установ і глобальних ініціатив.
Зліва направо: Ольга Богданова, Христина Іванчук, Аліна Коновальченко, Михайло Поляков, Олексій Скороход, Тетяна Острікова-Чмерук, Артем Бородатюк
Модераторка панелі – керуючий партнер компанії “Crowe Erfolg” Ольга Богданова розпочала розмову із заклику говорити не лише про технології, а й про відповідальність бізнесу перед суспільством у критичні часи.
Засновник і генеральний директор групи ІТ-компаній “Netpeak Group” Артем Бородатюк поділився досвідом масштабування компаній, впровадження культури інновацій «знизу» та використання AI- та ROIP-фреймворків для підвищення ефективності.
Операційна директорка Мережі Глобального договору ООН в Україні Аліна Коновальченко розповіла про те, як український бізнес адаптується до ESG-принципів навіть під час війни, і наголосила на важливості стратегічного підходу до сталого розвитку, посиленого зобов’язанням керівництва компаній.
Співголова Комітету з питань оподаткування Американської торговельної палати в Україні Михайло Поляков окреслив роль стратегічного лідерства у кризових умовах. Навівши приклад компанії, що втратила фабрику, але запустила нове виробництво на Заході України, сплачує податки, збудувала бомбосховище для громади, доповідач закликав підтримувати неперервність бізнес-діяльності, – «не добивати те, що ще працює».
Незалежна корпоративна директорка, членкиня наглядової ради Акціонерного товариства «Альтбанк», українська правниця, експертка з питань фінансів, податкової та митної політики Тетяна Острікова-Чмерук пояснила роль наглядових рад як гарантів впровадження стратегій ESG і наголосила на важливості формалізації процесів управління ризиками.
Про дефіцит кадрів на ринку праці України говорив операційний директор платформи “Work.ua” Олексій Скороход. Він закликав роботодавців адаптуватися до нових реалій: пропонувати гібридні й дистанційні формати, активно інвестувати в корпоративну культуру, переглядати підходи до наймання працівників.
Керівниця програми глобального партнерства приватного університету “American University Kyiv” Христина Іванчук наголосила на потребі інвестицій у молодь і освіту, й назвала співпрацю бізнесу з університетами стратегічним рішенням.
Засновниця фінансової компанії “PRIME GROUP ESTRO” й інвестиційної платформи “Boutique Investment” Ірина Кузьмичова поділилася досвідом роботи з європейськими банками, підкресливши високі вимоги до прозорості капіталу та важливість обережного підходу у виборі банківських юрисдикцій.
Спільний висновок учасників цієї панелі: успішне майбутнє України можливе лише завдяки синергії інновацій, освіти, відповідального лідерства і прозорих правил гри для бізнесу.
***
З погляду учасників заходу, складниками бачення майбутньої України є чисте повітря, інноваційні підходи до землеробства, модернізована енергетика, економіка, що розвивається на засадах сталості та справедливості, ґрунтується на європейських цінностях, підтримці гідності людини, відповідальному громадянстві та партнерстві між суспільством, бізнесом і державою. Це майбутнє видається цілком реальним у контексті європейської інтеграції, зеленої трансформації та повоєнного відновлення. Україна вже сьогодні закладає фундамент для модерного, екологічно безпечного і демократичного суспільства, здатного не лише вистояти, а й показати приклад світові.
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України
