18 березня 2025 року в Інституті економіки та прогнозування НАН України у змішаному форматі (офлайн і онлайн) відбувся міжнародний семінар «Доступ до землі і агроекологія: досвід країн ЄС для України», який об’єднав науковців, фермерів, представників громад, міжнародних експертів, політиків та інших зацікавлених сторін для обговорення ключових викликів, що постали перед сільським господарством України, надто у складних умовах війни, котра кардинально змінила всі аспекти життя нашої країни. Інститут економіки та прогнозування НАН України і Громадська організація «Платформа знань – аграрний розвиток та сільські інновації» організували цей захід у межах проєкту “Upskilling pathway for agroecology practitioners toward European synergies on land” (UP Sol), що його виконує консорціум партнерів із Франції, Бельгії, Німеччини, Румунії та України. Проєкт реалізується за фінансової підтримки Програми Європейського Союзу Erasmus+. Співорганізаторами семінару стали Українська мережа сільського розвитку, Європейська мережа «Доступ до землі», Інститут розвитку села та сільського господарства Польської академії наук, Інститут землекористування Національної академії аграрних наук України (НААН), Асоціація фермерів та приватних землевласників України, Асоціація малих фермерів Румунії “EcoRuralis”, Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», Громадська спілка «Пермакультура в Україні». Партнерство з європейськими організаціями забезпечило високий рівень експертного обговорення і допомогло залучити провідних фахівців для аналізу ключових питань розвитку аграрного сектору.
На семінарі обговорили проблеми земельної реформи, забезпечення справедливого доступу до землі для малих виробників, впровадження агроекологічних практик і сприяння сталому розвиткові сільських територій. Особливу увагу учасники приділили впливу війни на аграрний сектор. Бойові дії призвели до серйозних руйнувань інфраструктури і втрати чималої частини сільськогосподарських земель. Це створило безпрецедентні виклики для фермерів і загрожує продовольчій безпеці на локальному, національному і глобальному рівнях.
Повномасштабне вторгнення рф не лише змінило ландшафт сільського господарства України, а й поставило перед українським суспільством питання адаптації аграрного сектора до нових умов, відновлення земельного фонду, розроблення ефективних методів управління земельними ресурсами та впровадження інноваційних підходів до сталого розвитку сільських територій. Водночас, порушувалися питання щодо перспектив підвищення прозорості ринку землі, створення рівних умов для всіх його учасників, необхідності підтримки агроекологічних ініціатив. Учасники заслухали тематичні доповіді провідних експертів у цій галузі, отримали ґрунтовну інформацію про залучення міжнародного досвіду й інтеграцію європейських підходів в українську аграрну практику та долучилися до дискусій, висловлюючи свої думки і пропонуючи рішення. Зокрема, підкреслили, що під час інтеграції до європейського простору Україна має захищати національні інтереси і зважати на регіональні особливості й суспільні потреби. Це, своєю чергою, унеобхіднює не лише політичні й економічні трансформації, а й концептуальне переосмислення підходів до управління та раціонального використання земельних ресурсів на засадах сталого розвитку.
Відкриваючи семінар, його модераторка, завідувачка відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Олена Бородіна наголосила на важливості агроекології для досягнення цілей сталого розвитку й на актуальності європейського досвіду для України в умовах інтеграції до ЄС. Під час важкої війни земельні відносини набувають особливого значення для продовольчої безпеки, а поєднання агроекологічних принципів зі справедливим доступом до землі є ключовим для сталого розвитку сільських територій. Науковиця закликала академічну спільноту і громадянське суспільство сформувати конкретні пропозиції, що їх можуть узяти до уваги під час перемовин про вступ України до ЄС.
Учасників семінару привітали директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць, директорка Інституту розвитку села та сільського господарства Польської академії наук професорка Моніка Станни, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Гончаренко і голова-доповідачка Робочої групи з прав селян у Раді ООН з прав людини Женев’єв Савіньї. Усі вони наголосили на важливості міжнародної співпраці й обміну досвідом у сфері агроекології та справедливого доступу до землі в контексті євроінтеграційних процесів.
Академік НАН України Валерій Геєць підкреслив роль науково-практичного діалогу в питаннях земельної політики та необхідність комплексного підходу до вирішення земельних питань. За його словами, земельна реформа має базуватися на глибокому аналізі економічних, соціальних і екологічних наслідків, тож до розроблення стратегічних документів у сфері аграрної політики потрібно залучати наукову спільну. Особливу увагу Валерій Геєць приділив важливості збалансованого землекористування, що передбачає не лише гарантування економічних інтересів, а й соціальну справедливість і екологічну сталість.
Професорка Моніка Станни виголосила вітальне слово українською мовою. Вона відзначила понад десятирічну співпрацю з Інститутом економіки та прогнозування НАН України у дослідженні екологічних аспектів землекористування, підтримки сімейного фермерства й розвитку сільських територій. Після початку великої війни польські науковці посилили підтримку для українських колег. Зараз українсько-польська команда під керівництвом академіка НАН України Олени Бородіної вивчає шляхи забезпечення рівного доступу українців до продовольства, землі та нових технологій. Як наголосила Моніка Станни, економічна демократія і врахування пропозицій від громадян допоможуть відновити українське село за європейськими стандартами. Для цього слід підтримувати малих виробників і поширювати сталі агроекологічні практики.
Зліва направо: Олена Бородіна, Валерій Геєць, Моніка Станни
Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Гончаренко у своєму емоційному виступі висловив глибоке занепокоєння сучасним станом земельного питання в Україні, а також подякував українським і європейським науковцям, зокрема представникам польської та румунської фермерських спільнот, за солідарність і підтримку. Основний акцент у промові було зроблено на необхідності призупинення функціонування ринку землі під час війни. Другою важливою проблемою спікер назвав недосконалість законодавчих ініціатив, які всіх сільськогосподарських виробників прирівнюють до категорії «фермерів». За його словами, це несправедливо і не відповідає задекларованому курсу на європейську інтеграцію та розвиток справжнього фермерства.
Женев’єв Савіньї підкреслила важливість Декларації ООН про права селян для розвитку сільського господарства й досягнення гармонії між продовольчими системами та природою. Вона поділились особистим досвідом фермерства у Франції та участі у міжнародних ініціативах із захисту прав дрібних виробників сільськогосподарської продукції. Женев’єв Савіньї наголосила, що права селян – це не лише питання соціальної справедливості, а й ключовий чинник для розвитку стійких продовольчих систем і збереження агробіорізноманіття. Й закликала врахувати положення Декларації ООН про права селян під час розроблення українського законодавства.
Координаторка Європейської мережі «Доступ до землі» Сесіль Дюшьє (Франція) представила проєкт "Upskilling pathway for agroecology practitioners toward European synergies on land” за Програмою ЄС Еразмус+, який об’єднує українські, французькі, бельгійські, румунські та німецькі організації, що є членами мережі. Основні цілі проєкту – підтримка та розбудова спроможності учасників, посилення міжнародної співпраці у земельних питаннях і формування у Східній Європі коаліцій для розв’язання проблем, що стосуються земельних ресурсів. Сесіль Дюшьє відзначила успішність кількох міжнародних заходів, які відбулися за підтримки Інституту економіки та прогнозування НАН України, зокрема конференцій у Бухаресті, спільного заходу з колегами з Громадської організації "ALPA" та конференції в Києві.
Віктор Гончаренко, Женев’єв Савіньї, Сесіль Дюшьє
Програма семінару охопила чотири основні панелі, кожна з яких висвітлювала окремі аспекти доступу до землі й розвитку агроекології.
Учасники першої дискусійної панелі «Право на землю для громад, сімейних ферм і фермерських господарств в Україні» обговорили проблеми доступу до землі для малих фермерів в Україні, наголосивши на необхідності створення прозорих і справедливих умов у земельних відносинах.
Провідний науковий співробітник відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Віктор Яровий проналізував тенденції на ринку купівлі–продажу землі, зосередившись на питанні про те, хто стає власником української землі в умовах війни. Науковець продемонстрував результати докладного дослідження ринку землі (зокрема регіональних особливостей і динаміки цін) після скасування мораторію та приділив особливу увагу ризикам концентрації земель у руках іноземного капіталу через підставних осіб і офшорні схеми. Доповідач запропонував комплекс заходів для моніторингу та контролю за операціями на ринку землі, щоби запобігти тіньовим схемам і упрозорити земельні відносини.
Директор Інституту землекористування НААН України член-кореспондент НААН України Йосип Дорош розглянув проблеми управління земельними ресурсами територіальних громад в умовах війни та майбутнього повоєнного відновлення. Характеризуючи структуру землекористування громад, фахівець зазначив, що в підсумку децентралізації значну частку земель (від 20% до 90% усіх сільськогосподарських земель) громади отримали у комунальну власність. Це переважно нерозподілені й невитребувані земельні ділянки, відумерла спадщина, польові шляхи та лісосмуги.
Доповідач виокремив такі проблеми у земельних відносинах, спричинені війною:
– гостро постало питання прав ветеранів війни на землю, яке набуде особливої значущості після завершення воєнного стану;
– проблема так званих «безгосподарних земель», власники яких покинули Україну;
– необізнаність власників земельних паїв щодо своїх прав і укладання невигідних довгострокових договорів оренди.
На основі досліджень у семи територіальних громадах виявлено типові негаразди: відсутність ідентифікації й оцінювання земельних ресурсів, незареєстроване право власності, відсутність обліку земель і відповідної нормативної бази.
Окремо Йосип Дорош згадав Державний земельний кадастр (до нього не внесено близько 4 мільйонів земельних ділянок) і зазначив, що не встановлено меж територіальних громад. А також порушив питання щодо агроекології, меліорації та зрошення (в Україні 5,5 мільйона гектарів державних меліорованих земель) і проаналізував практику проведення земельних аукціонів.
На завершення науковець представив розроблену ним автоматизовану систему «НГО Громада», яка допомагає не лише розраховувати нормативну грошову оцінку, а й комплексно керувати земельними ресурсами на рівні територіальної громади, включно з просторовим відображенням даних, обліком землевласників, розрахунком податків і виявленням помилок у кадастрових даних.
Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України у 2017–2019 роках, віцепрезидент Асоціації фермерів та приватних землевласників України, голова Фермерського господарства «Геркулес» Віктор Шеремета наголосив на ключовій ролі українського селянина і фермера як основи аграрного устрою та оборони держави. Він, зокрема, нагадав, як на початку повномасштабного російського вторгнення у Київській області на захист своїх громад стали саме місцеві фермери й селяни, а не віддалені власники великих підприємств. Віктор Шеремета певен, що гасло «Хто живе на своїй землі і працює – має доступ до цієї землі» має стати фундаментальним принципом земельної політики України.
Доповідач висловив стурбованість щодо прийнятої у нашій державі моделі «повністю ліберального ринку землі», яка не обмежує як слід концентрацію земель. За його словами, такий підхід загрожує безпеці й існуванню України.
Віктор Шеремета також запропонував ініціативи, котрі на його думку, допоможуть не лише розвивати фермерство, а й захищати нашу країну. Він вважає, що потрібно:
– впровадити європейську модель ринку землі, де доступ до землі мають лише ті, хто безпосередньо живе і працює у громаді;
– створити у прифронтових зонах фермерські господарства для ветеранів війни, які могли б одночасно працювати на землі й захищати кордони за «швейцарським принципом»;
– забезпечити пріоритет для молодих фермерів або тих, хто має спадкоємців, щоби земля не переходила «в інші руки».
Віктор Яровий, Йосип Дорош, Віктор Шеремета
Під час другої дискусійної панелі «Суспільний вплив на функції земельного ринку: досвід країн ЄС» європейські експерти поділилися досвідом регулювання ринку землі, спрямованого на підтримку малих виробників і збереження агроекологічних ресурсів. Обговорювалися механізми забезпечення рівного доступу всіх учасників ринку до земельних ресурсів.
Панель відкрив ад’юнкт Інституту розвитку села та сільського господарства Польської академії наук доктор економічних наук Віталій Крупін, який розповів про ефективну польську систему запобігання надмірній концентрації сільськогосподарських земель. За його словами, у Польщі діє суворе обмеження – одна особа може придбати щонайбільше 300 гектарів сільськогосподарських земель. Крім того, покупець повинен мати профільну освіту або досвід, жити у певній місцевості щонайменше п’ять років і зобов’язатися здійснювати сільськогосподарську діяльність на цій землі хоча би 10 років.
У Польщі створено спеціальний фонд, який допоміг справедливо розподілити колишні державні землі. Протягом 30 років із 5 мільйонів гектарів було продано 2,2 мільйона, причому 91% – саме фізичним особам, а не корпораціям.
Віталій Крупін підкреслив, що польське законодавство існує не лише на папері – воно справді працює, гарантуючи суб’єктам господарювання рівні права, незалежно від розміру та форми власності. На його думку, саме така система могла би запобігти українським проблемам, коли в останні 20 років забагато земель сконцентрувалися в агрохолдингах.
Голова компанії "Dansk Økojord A/S" («Данська органічна фермерська земля») і Данського фонду органічного землеробства Ларс Персон розповів про унікальну модель управління сільськогосподарськими землями, яку його компанія впроваджує в Данії.
Компанію "Dansk Økojord A/S" було засновано 1991 року як спільну ініціативу данського товариства збереження природи і Спілки органічних фермерів. Її головні цілі – заохотити людей брати відповідальність за землю, удоступнити землю для молодих фермерів і захистити земельні ресурси від екологічних проблем.
Ларс Персон підкреслив, що землю в Данії розглядають не просто як бізнес-актив, а як складник життя суспільства, пов’язаний із ландшафтом, природою та водними ресурсами. Компанія "Dansk Økojord A/S" має близько 700 акціонерів – так званих «імпакт-інвесторів», які вкладають кошти для позитивних змін, обмежуючи власний прибуток. Компанія інвестувала вже майже 20 мільйонів євро у 10 ферм загальною площею приблизно 700 гектарів.
Нині проблемами для данського сільського господарства, за словами спікера, є забруднення морів і фіордів хімічними добривами, забруднення ґрунтових вод пестицидами, зменшення біорізноманіття, зростання цін на землю через конкуренцію. За останні десятиліття ферм у Данії поменшало зі 100 тисяч до 6 300. Крім того, лише 21% фермерів молодші за 50 років, а інвестори дедалі частіше скуповують ферми.
Головне рішення, на думку Ларса Персона, – багатофункціональне землекористування, де виробництво продовольства поєднується з іншими функціями землі: захистом підземних вод (із компенсацією від водоканалу), висадженням лісів, агролісівництвом, виробництвом відновлюваної енергії. Ці додаткові джерела прибутку допомагають знизити орендну плату і удоступнити землю для молодих фермерів.
Особливу увагу доповідач приділив біорізноманіттю, розповівши про створення захисних смуг, «мокрих куточків» і коридорів для диких тварин, які не лише підтримують природу, а й сприяють продуктивності сільського господарства.
Засновник і член правління Громадської організації "ALPA" («Земля для життя на півночі Трансильванії») Аттіла Шоц розповів про ситуацію із сільськогосподарськими землями в Румунії та ініціативи своєї організації для підтримки малих фермерів. Свій виступ він розпочав із фундаментальних запитань: хто буде фермерами у Східній Європі за 20 років? Як вони взаємодіятимуть з іншими фермерами, населенням і природою? Хто годуватиме громадян?
Атілла Шоц схарактеризував Румунію як одну з найбільших сільськогосподарських країн ЄС, де близько 20% населення працюють у сільському господарстві, а загальна площа сільськогосподарських земель сягає 13 мільйонів гектарів. Водночас, лише 2,5% цих земель сертифіковано як органічні. За словами спікера, у Румунії простежується подібна до українських реалій дихотомія сільського господарства: з одного боку, понад 70% ферм обробляють менш як 5 гектарів землі, з іншого – 1% великих ферм контролюють половину орних земель.
Атілла Шоц наголосив на проблемі старіння фермерського населення: середній вік румунського фермера – 57 років, а 40% фермерів старші за 65 років. Лише 7,5% фермерів молодші за 40 років, і це серйозно загрожує майбутньому сільського господарства.
Громадська організація "ALPA", яку представляв доповідач, працює над створенням земельного трасту для майбутніх агроекологічних фермерів. Організація сприяє колективній співпраці землевласників і фермерів, поєднуючи сільськогосподарську діяльність із підтримкою біорізноманіття. Діяльність організації спрямована на поліпшення земельного законодавства, упрозорення земельних трансакцій, навчання молодих фермерів і створення мережі підтримки для них.
Аттіла Шоц висловив надію, що Україна інтегрується до Європи, а малі сімейні фермерства відіграватимуть центральну роль у її земельній системі.
Віктор Крупін, Ларс Персон, Аттіла Шоц
На третій дискусійній панелі «Агроекологічні ініціативи в країнах ЄС і в Україні – шлях до резильєнтного аграрного розвитку» проаналізували успішно впроваджувані в Європі найкращі практики агроекології, які можна адаптувати в Україні. Особливу увагу учасники обговорення приділили питанням сприяння розвиткові фермерства і конкретним інструментам створення фермерських господарств, зокрема за допомогою агроекологічних інкубаторів для фермерів.
Нільс Моріс
Координатор Французької мережі інкубаторів агроекологічних ферм RENETA Нільс Моріс представив концепцію бізнес-інкубаторів для фермерів-початківців і поділився досвідом заохочення до сталого землекористування за допомогою податкових пільг. Він докладно описав механізм роботи інкубаторів, які надають початківцям доступ до землі, обладнання й консультаційну підтримку на першому етапі їхньої діяльності. Спікер відзначив ефективність системи наставництва, коли досвідчені фермери передають свої знання й навички новачкам. Нільс Моріс також навів статистичні дані організації RENETA щодо успішності випускників інкубаторів та їхнього внеску в розвиток місцевих економік. За його словами, такий підхід дає змогу суттєво знизити бар’єри входження до аграрного бізнесу для молоді та містян, які прагнуть переїхати до сільської місцевості.
На четвертій дискусійній панелі «Захист права на землю для малих виробників: європейська перспектива для України» обговорили законодавчі ініціативи, що стосуються організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі та питань доступу до землі, а також досвід ЄС за цим напрямом.
У межах панелі працювало кілька тематичних груп. Учасники першої з них (модератор – Віктор Яровий) розглянули широке коло питань, пов’язаних із доступом до землі й розвитком агроекології в Україні, а також спробували окреслити можливі рішення.
У громадах є проблеми з доступом до землі для малих фермерів, які прагнуть збільшити площі землекористування, або для людей, які хотіли би започаткувати нове господарство. Адже на період дії воєнного стану громади мають обмежені можливості надавати користувачам землі комунальної власності. Крім того, у самих громадах часто не виконано підготовчої роботи – не визначено й не виокремлено ділянки, які можна було б надати. Існують проблеми і з викупом фермерами земель, наданих у користування раніше, а також нерівні умови щодо набуття землі у власність для фермерських господарств, які функціонують давно, і тих, що діють недавно.
Фахівці торкнулися питання про напрацювання й затвердження критеріїв для осіб, які набувають права власності на землю. Серед таких можливих критеріїв – реєстрація набувачів прав (фізичних осіб або підприємств) у громадах, де вони купують чи отримують землю.
Учасники обговорення вважають, що необхідно унормувати аграрну структуру в Україні, чітко розмежувати малих фермерів, які користуються кількома гектарами, і структури, що господарюють на тисячах гектарів. Потрібне також ширше представництво фермерів і фермерських організацій у Верховній Раді України й інших органах влади.
Було відзначено важливість розширення зв’язків між українськими та європейськими фермерами, налагодження повноцінного діалогу між ними для поглиблення взаєморозуміння й обговорення потенційних проблем і взаємовпливів. Окремо наголошувалося на необхідності розв’язання проблем кооперації на національному рівні. Для цього запропоновано ініціювати зміни до законодавства про кооперацію.
Іноземні учасники першої тематичної групи поділилися досвідом розвитку агроекологічних господарств, розповіли про можливі механізми отримання землі фермерами, які планують розвивати агроекологічні напрями господарювання. Дискутанти звернули увагу на необхідність розмежування двох пов’язаних, але окремих проблем: отримання землі для агроекологічного господарювання й безпосередньої організації всіх господарських процесів.
Учасники другої тематичної групи (модераторка – старший науковий співробітник відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Оксана Риковська) обговорили законодавчі ініціативи щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі. Наприклад, у проєкті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі», оприлюдненого на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України, запропоновано змінити термінологічне визначення суб’єктів господарювання в аграрному секторі, адже згаданий документ урівнює права і можливості всіх фермерів – незалежно від розміру та структури управління господарства, функціонального залучення у господарську діяльність тощо.
Оксана Риковська
Обговорювалися такі питання:
• Хто є фермером в Україні? Яке термінологічне визначення поняття «фермер» слід унормувати у законодавчому полі? Які можливі обмеження щодо землекористування, територіального розташування, місця проживання/діяльності суб’єкта господарювання тощо? Чи потрібно фіксувати ці обмеження у Законі?
За підсумками обговорення учасники дійшли висновку, що фермер – це фізична або юридична особа, яка провадить сільськогосподарську діяльність, живе і працює за місцем реєстрації господарства, а її землекористування має розташовуватись у межах однієї територіальної громади. Інших виробників варто називати підприємствами, товариствами, кооперативами тощо.
• Щодо розподілу агровиробників на «малих», «середніх» і «великих» за градацією, визначеною в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: чи потрібно в Україні впроваджувати визначення розміру виробників за стандартним випуском, як у країнах Європи? Які обмеження потрібно встановити для визначення груп агровиробників у розрізі «мікро-», «малі», «середні», «великі»?
Спільний висновок учасників обговорення – неприйнятність запропонованого у законодавстві поділу агровиробників на «малих», «середніх» і «великих» згідно із градацією, закріпленою в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яка використовується до суб’єктів господарювання незалежно від виду діяльності. Учасники підтримали впровадження в Україні європейських підходів і критеріїв до поділу агровиробників.
Крім того, було обговорено проблеми реєстрації в системі Державного аграрного реєстру, необхідність прозорих механізмів розподілу фінансової підтримки, продовження терміну подання документів на одержання підтримки тощо. По завершенні дискусії експерти висловили сподівання на продовження співпраці та майбутні зустрічі безпосередньо у господарствах.
У третій тематичній групі (модераторка – Оксана Сакаль) розглянули комплекс питань щодо регулювання землеволодіння й землекористування в Україні з огляду на європейський досвід і рекомендації міжнародних експертів.
Учасники обговорення докладно проаналізували актуальний стан ринку земель сільськогосподарського призначення, зокрема його соціальний складник, механізми ціноутворення та фінансову спроможність дрібних виробників. Особливу увагу було приділено проблематиці масового продажу земельних ділянок на прифронтових територіях і обмеженого доступу військовослужбовців і ветеранів до ринку.
Учасники дискусії констатували недоліки нинішньої системи моніторингу земельних відносин в Україні й наголосили на необхідності посилення контролю за результатами земельних аукціонів, а також більшої прозорості інформації щодо покупців і їхньої подальшої діяльності. У цьому контексті було відзначено доцільність цифровізації процесів укладання й моніторингу угод.
За зразком Європейського Союзу, де стратегії розвитку аграрного сектору формуються на науково обґрунтованих пропозиціях, учасники наголосили на важливості наукового супроводження управлінських рішень у сфері земельних відносин.
Окремо обговорювались екологічні аспекти землекористування, зокрема проблеми деградації земель унаслідок надмірної концентрації та нераціонального використання, і питання працевлаштування сільського населення та забезпечення належної якості сільськогосподарської продукції у контексті євроінтеграційних процесів.
За підсумками дискусії учасники дійшли ключових висновків – щодо:
1) доцільності тимчасового призупинення функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення на період дії правового режиму воєнного стану заради забезпечення соціальної справедливості;
2) необхідності перегляду механізмів регулювання земельних відносин та відповідної нормативно-правової бази із посиленням ролі територіальних громад;
3) доцільності створення спеціалізованої інституції (умовно названої «земельним банком») для концентрації земельних ділянок державної власності та їхнього подальшого справедливого розподілу в інтересах нинішнього та майбутніх поколінь.
По завершенні роботи тематичної групи пролунали пропозиції створити робочу групу із залученням широкого кола зацікавлених сторін для подальшого вдосконалення законодавчого регулювання земельних відносин в Україні.
***
Під час семінару до дискусій долучалися й інші учасники. Зокрема, народний депутат Верховної Ради України І, ІІ, III, IV та VI скликань Іван Заєць зосередився на проблемі хибного тлумачення ефективності сільського господарства в Україні. На його думку, потрібен європейський комплексний підхід у межах парадигми сталого розвитку. Тобто ефективність сільськогосподарських підприємств слід оцінювати не лише за економічними показниками (обсягами виручки та експорту), а й за відповідністю екологічним і соціальним імперативам. Окремо Іван Заєць зупинився на питанні контролю за дотриманням земельного законодавства, а також, за аналогією із запровадженим у часи президентства Авраама Лінкольна американським Гомстед-актом 1862 року, що забороняв надавати землю особам, які воювали проти США або допомагали її ворогам, закликав позбавляти права власності на землю тих власників (включно з агрохолдингами), які співпрацювали з окупаційною владою на тимчасово окупованих росією територіях України.
Голова Полтавської обласної громадської організації «Асоціація фермерів та приватних землевласників «Відродження Полтавщини»» Василь Бурлака привернув увагу до кількох практичних питань, зокрема надання земель учасникам бойових дій та розриву між законодавчо закріпленими правами фермерів та їхньою практичною реалізацією на місцях.
Почесний президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Микола Стрижак підкреслив стратегічне значення землі як державотворчого чинника і наголосив, що великі агрохолдинги мають надавати більше підтримки Силам оборони України. Спікер також зауважив, що, наприклад, для отримання права придбати землю у Швейцарії фермер має довести свою інтеграцію в місцеву громаду протягом семи років оренди, володіти регіональною мовою, мати відповідну освіту і досвід роботи. На завершення Микола Стрижак закликав фермерів і науковців до тіснішої співпраці задля вироблення спільних рішень і їхнього просування на державному рівні.
Іван Заєць, Василь Бурлака, Микола Стрижак
Голова Громадської організації «Зроби наступний крок», консультант із налагодження молодіжної роботи, студент Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» за спеціальністю «Екологія» Денис Власенко поділився власним досвідом створення фермерського господарства замкненого циклу, заради чого він переїхав з Одеси до невеликого села. Спікер зауважив, що гадана неефективність дрібних присадибних і сімейних фермерських господарств – це шкідливий стереотип, який заважає розвивати українське село.
Голова фермерського господарства «ЗДОРОВО-СМАЧНО» Інна Пащенко поділилася досвідом керівництва малим фермерським господарством, яке має у власності 3,22 гектара землі і працевлаштовує чотирьох осіб. Спікерка запропонувала змінити законодавство, обмеживши кількість землі для одного власника та заохотивши агропідприємства до створення нових робочих місць і до соціальної відповідальності. Інна Пащенко звернула особливу увагу на дисбаланс у парламентському представництві інтересів великих корпорацій і фермерів (не на користь останніх) і наголосила на важливості налагодження зв’язків між українськими та європейськими фермерами і створення для нових господарств (надто тих, що їх після війни започатковуватимуть ветерани) «дорожньої карти» з орієнтацією на агроекологію та органічне фермерство.
Денис Власенко, Інна Пащенко
Учасники семінару дійшли спільного висновку про необхідність комплексного підходу до земельної реформи, який враховував би соціальні, економічні й екологічні аспекти і базувався на принципах справедливості та сталого розвитку. Було наголошено на важливості врахування європейського досвіду, але з обов’язковою адаптацією до українських реалій та потреб.
Сформовані під час семінару рекомендації зі вдосконалення моніторингу земельних відносин, упрозорення ринку землі, підтримки малих і середніх фермерських господарств, а також розширення прав територіальних громад розпоряджатися землями стануть у пригоді під час формування державної аграрної політики.
Захід зарекомендував себе як дієва платформа для налагодження діалогу між науковцями, громадськими активістами, фермерами, державними діячами і міжнародними експертами. Кожна з цих груп зробила свій унікальний внесок у спільний аналіз ситуації та пошук рішень. Семінар підтвердив, що розв’язання нагальних проблем аграрного сектору потребує комплексного підходу, який передбачає законодавчі зміни, сприяння агроекологічному переходові та підтримку фермерів на всіх рівнях.
Завдяки високій фаховості спікерів захід також посприяв поширенню інформації про європейські практики серед українських агровиробників. Це допоможе краще зрозуміти ефективність таких практик і адаптувати їх до реалій України. Учасники наголосили на важливості продовження зустрічей у подібному форматі, адже ці зібрання дають змогу обмінюватися досвідом і налагоджувати партнерство.
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України