Palagin Alexander Vasilyevich

Biography

Alexander V. Palagin was born on July 17, 1939 in the village of Novo-Arkhangelsk, Kirovograd region. He graduated from high school in Kyiv in 1956 with a gold medal and entered the Kyiv Polytechnic Institute, graduating in 1961 with a degree in electrical engineering with a degree in mathematical and computational devices and devices. He began his career in 1960 at the Computer Center of the USSR Academy of Sciences, transformed in 1962 into the VM Glushkov Institute of Cybernetics of the National Academy of Sciences of Ukraine. He went from engineer to head of department and deputy director. Honored Inventor of Ukraine (1982), Professor (1985), Corresponding Member of the National Academy of Sciences of Ukraine (1990), Academician of the National Academy of Sciences of Ukraine (2006).

The main results

Особливістю теоретичної і практичної діяльності О.В.Палагіна є її винахідницька складова. Всі розробки підтримані багатьма патентами  СРСР та України. Відмінною рисою досліджень, виконаних О.В.Палагіним особисто та під його науковим керівництвом, є системний підхід, оригінальність та орієнтація на серійне упровадження. Саме в процесі архітектурно-структурного проектування мікропроцесорних систем було запропоновано загальний логіко-інформаційний метод, який базується на комплексному використанні фундаментальних положень теорії автоматів і теорії інформації, вперше введено і формалізоване поняття ентропії автомата.

Багато років О.В.Палагін був науковим керівником Державної науково-технічної програми 06.05 “Перспективні засоби обчислювальної техніки”. Методи та технології системної інтеграції в задачах дослідницького проектування знайшли відображення в монографіях “Системная интеграция средств компьютерной техники” (2005 р.), «Реконфигурируемые вычислительные системы» (2006 р.), “Проектирование реконфигурируемых цифровых систем” (2011 р.).

Основою сучасного етапу інноваційного розвитку суспільства є не традиційні природні ресурси, а знання-орієнтовні технології. Розвиток технологій ефективного оперування знаннями, побудованих на засадах конструктивних наукових теорій, є центральною проблемою інформатики. Саме тому останній період наукової діяльності О.В.Палагіна пов’язаний із розв’язанням проблем міждисциплінарних наукових досліджень та управлінням знаннями, розробкою інструментальних засобів автоматизованої побудови формальних комп’ютерних онтологій та мереж знань, архітектурно-структурної організації знання-орієнтованих інформаційних систем (монографії: «Онтологические методы и средства обработки предметних знаний» (2012 р.), «Толковый словарь по инженерии знаний» (2014 р.), «Тлумачний онтографічний словник з інженерії знань» (2017 р.)).

Всього ним опубліковано понад 500 наукових робіт, зокрема 20 монографій, та понад 100 винаходів.

О.В.Палагін веде активну науково — організаційну та громадську діяльність: голова Наукової ради «Інформація, мова, інтелект», зам. головного редактора журналу «УСиМ», член редколегії ще трьох наукових журналів, член секції Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, голова спеціалізованої вченої Ради по захисту дисертацій ІК НАНУ, керівник секції Наукової ради НАН України з проблем «Кібернетики», віце-президент Української Федерації Інформатики.

О.В.Палагін неодноразово виступав з доповідями та лекціями у США, Швеції, Нідерландах, Італії, Польщі, Угорщині та інших країнах, вільно володіє англійською мовою. Приймав активну участь в міжнародних організаціях (ЮНЕСКО, ЄВРОМІКРО, ІЕЕЕ та ін.), був головою ряду міжнародних конференцій.

О.В.Палагін багато уваги приділяє підготовці кадрів. Під його науковим керівництвом підготовлено 20 кандидатів та 5 докторів наук.

Наукова, винахідницька, науково-організаційна та педагогічна діяльність О.В.Палагіна відзначена урядовими та академічними нагородами: орденами «Знак пошани» (1986 р.), «За заслуги ІІІ ст.» (2010 р.), двома медалями, відзнаками НАН України «За наукові досягнення» (2007 р.), «За підготовку наукової зміни» (2015 р). Він лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1987 р.), лауреат премії Ради міністрів СРСР (1984 р.), премій НАН України ім. С.О.Лебедєва (1983 р.) та В.М.Глушкова (2013 р.).