17 грудня 2025 року в Національному академічному театрі опери та балету України імені Тараса Шевченка відбулись урочистості з нагоди 100-річчя Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України.
На захід завітали керівництво Національної академії наук України, представники провідних українських дослідницьких осередків, освітніх закладів і медичних установ, військовослужбовці, громадські діячі, політики, журналісти. Ведучою події стала відома українська лікарка-дерматологиня, підприємиця, громадська і політична діячка, професорка Української військово-медичної академії докторка медичних наук Ольга Богомолець.
На початку зборів присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх українців, що загинули внаслідок російської військової агресії.
Далі Національний заслужений український академічний народний хор імені Григорія Верьовки (художний керівник – народний артист України Ігор Курилів) виконав Державний гімн України, духовний гімн «Боже великий, єдиний» та один із музичних символів українського опору російській агресії – пісню «Ой, у лузі червона калина».
Спеціально для урочистостей організатори створили коротку науково-популярну стрічку «Чарівна біохімія», присвячену головним здобуткам Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України за століття його існування та найвидатнішим науковцям, чиє життя пов’язане з цією академічною установою, а з-поміж них – фундаторові та першому директорові Інституту академікові Олександрові Палладіну, який заснував нейрохімію, тобто біохімію нервової системи. Екскурс в історію здійснив нинішній директор Інституту академік Сергій Комісаренко, котрий розповів, серед іншого, і про те, як Інститут вивчав вплив радіації на імунітет працівників Чорнобильської атомної електростанції, створив два прототипи вакцин проти коронавірусного захворювання і кровоспинні засоби для цивільної та військової медицини.
Академік Сергій Комісаренко звернувся до гостей ювілею і наживо: «Дорогі співробітники Інституту біохімії, шановні гості, сьогодні ми відзначаємо певною мірою унікальний ювілей: не так багато інститутів Національної академії наук України мають сторічну історію.
Я все життя працюю в Національній академії наук України. Це унікальна організація. Вона унікальна тим, що є мультидисциплінарною. Зрештою, відбудову України, яка потребує мультидисциплінарного підходу і планування, думаю, може забезпечити майже виключно Національна академія наук України. І Академія, і заняття наукою дають можливість мати свободу. Свободу праці, свободу думок. Оце відчуття свободи у вчених вкрай важливе, тому що воно забезпечує широту і свободу погляду, свободу пошуку.
Наукою я займаюся 60 років – з перервою на роботу в Уряді та дипломатичну службу. Це найбільша частина мого життя. У своїй діяльності вчені мають кілька завдань. Зрозуміло, що головне завдання – це пошук нових знань. Це номер один.
Номер два: якщо ти вчений, якщо ти є фахівцем у тій ділянці науки, якою займаєшся, ти повинен скористатися своїм знанням, виступати експертом на користь країни, в якій працюєш. Ми намагаємося це робити. Наш Інститут, між іншим, завжди відзначався тим, що, крім фундаментальної науки, ще й займався застосуванням її результатів для користі і самої науки, і людини. Це написано і на нашому гербі: “Pro bono Hominis”. Історично Інститут біохімії, заснований у 1920-ті роки, опікувався найактуальнішою тоді проблемою: здоров’ям людей, харчуванням, вітамінами. Потім знання і дослідження розширювалися – в Інституті почали займатися структурою протеїнів, їхнім біосинтезом, структурою мембран, які оточують органели у клітинах чи саму клітину. Зрештою Інститут став одним із провідних у галузі наук про життя. Мій друг і колега Аарон Чехановер взагалі вважає, що біохімія є головною, центральною серед наук про життя, а решта – дотичні до неї чи вийшли з неї, як молекулярна біологія та біологія клітини.
Отже, перше – це пошук нових знань, а друге – їхнє застосування для користі країни. А третє – це педагогічна робота, підготовка молодих учених, підготовка наукової зміни. Та є й четверте – це поширення знань про науку в суспільстві. Наше українське суспільство мало знає про науку і мало знає, чим займаються українські вчені. І це не допомагає нам, коли в парламенті голосують за фінансування науки. А сучасна наука потребує досить суттєвого фінансування. Але все-таки будемо сподіватися, що в нашому суспільстві більше знатимуть про науку, яка робиться в Національній академії наук України – головній науковій організації нашої країни. І про те, що наука дозволяє нам мати свободу.
Бажаю вам усім і вашим рідним міцного здоров’я і великого щастя. І, звісно, всім нам – якомога швидшої і якомога повнішої перемоги над підступним ворогом!» – сказав академік Сергій Комісаренко і подякував усім друзям Інституту, які допомогли організувати відзначення великого ювілею установи.
Із вітальним словом виступив також Президент Національної академії наук України академік Анатолій Загородній: «Високоповажні пані й панове, вельмишановні колеги, дорогі друзі, для мене висока честь і велика приємність привітати вас зі столітнім ювілеєм славетного Інституту біохімії імені Олександра Володимировича Палладіна від імені Національної академії наук України.
Протягом ста років Інститут пережив і Другу світову війну, в тому числі в евакуації, і нелегкі 1990-ті роки зі вкрай обмеженим фінансуванням наукових досліджень. Зараз працює – і дуже добре працює – під час цієї кривавої агресії росії проти України.
Основна заслуга Інституту – в його наукових досягненнях. А їх чимало. Це досягнення, беззаперечно, найвищого світового рівня. Вони стосуються і розкриття механізмів метаболізму та його регуляції, і нейроімунології, і молекулярної біології, нанобіотехнологій і багато чого іншого. І це, ще раз повторюся, результати дуже і дуже високого рівня, які утверджують Україну як країну з високим рівнем фундаментальної науки.
Я дякую колективу Інституту біохімії за його невтомну і здебільшого подвижницьку роботу над науковими дослідженнями. Своїми досягненнями Інститут, безумовно, зобов’язаний своєму засновнику – видатному біохіміку Олександру Володимировичу Палладіну – і великій плеяді видатних науковців. Безумовно, треба сказати добре слово і про нинішнього директора Інституту – академіка Сергія Васильовича Комісаренка, який очолює Інститут вже майже 28 років. І успішно очолює.
Інститут зараз дуже багато робить війська, для зміцнення оборони і безпеки держави, зокрема біобезпеки. Він є одним з основних інститутів, які надають консультативні послуги з цього питання. Взагалі важко уявити собі Національну академію наук без Інституту біохімії імені Палладіна.
Іще раз сердечно поздоровляю весь колектив Інституту, всіх працівників, усіх присутніх у залі з цією визначною подією в науковому житті України. Щиро бажаю всім добра і здоров’я, родинного затишку, великих успіхів і, безумовно, справедливої і найскорішої перемоги України над кривавим агресором. Хай живе Інститут біохімії. Слава Україні!»
Привітання від Офісу Президента України на адресу колективу Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України оголосив учасникам урочистостей академік Сергій Комісаренко. «Шановні друзі! Щиро вітаємо вас зі 100-річчям від заснування вашого Інституту! Упродовж століття тут формувалися потужні наукові школи, здійснювалися відкриття світового рівня, виховувалися покоління вчених, які працювали і працюють задля майбутнього нашої країни. І між них – Олександр Палладін, чиє ім’я стало символом української біохімічної науки і чия справа продовжується сьогодні з такою ж відповідальністю і глибиною. Результати ваших досліджень відомі далеко за межами України. Вони застосовуються в медицині, біотехнології, фармакології, сільському господарстві, захисті довкілля. Особливо важливо, що в умовах війни ваші розробки допомагають рятувати життя, підтримувати військову медицину і зміцнювати стійкість нашої держави. Ви довели, що українська наука сильна, конкурентоспроможна і здатна відповідати на найскладніші виклики часу. Саме завдяки таким колективам, як ваш, Україна зберігає свій інтелектуальний суверенітет. У цей урочистий день дякуємо кожному з вас за відданість справі, професіоналізм і віру в Україну. Бажаємо колективу нових відкриттів, наукових проривів, вдячних учнів та гідного визнання в світі! Слава Україні!» – йшлось у цьому привітанні.
Дві надзвичайно наснажливі пісні з сильним бойовим духом – «Країна волі» та «Меч Арея» – виконав Сергій Василюк, лідер гурту «Тінь Сонця» і пілот роти ударних безпілотників «Вирій» 241-ї бригади територіальної оборони Збройних Сил України. Цікаво, що слова до першої з цих композицій, написані Ред’ярдом Кіплінґом, переклав заступник директора Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України доктор біологічних наук Володимир Чернишенко. «Радий вітати вас, шляхетне товариство, з таким величним ювілеєм. Щасливий, що ми можемо його відзначати в такій же величній залі, а головне – в нашому нескореному Києві, в нашій українській столиці під синьо-жовтим прапором, вдома. Пані та панове науковці, завдяки вам ми є країна волі», – сказав військовик і подякував науковцям за їхні нові ефективні винаходи, які допомагають рятувати життя українським захисникам під час війни.
Із поетичними дарунками на ювілейний вечір завітав лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, народний артист України, Герой України Анатолій Паламаренко. Артист продекламував осучаснену версію поезії Павла Тичини «Я утверждаюсь» і одну з гуморесок Павла Глазового.
Гостям заходу продемонстрували три відеопривітання з нагоди ювілею Інституту біохімії – від генерального секретаря Федерації європейських біохімічних товариств професора Міґуеля де ла Рози, від першого ізраїльського лауреата Нобелівської премії іноземного члена НАН України, професора Аарона Чехановера, а також від українських полярників, які зараз перебувають в експедиції на антарктичній станції «Академік Вернадський».
Дует молодих виконавців із Київської муніципальної академії музики імені Глієра (Софія Халак і Олександр Бричок) виконали знаменитий романс «Котики вербові» (слова Вадима Крищенка на музику Олександра Злотника) й власну авторську пісню.
Діамантом вечора став великий виступ неперевершеної української оперної діви, лауреатки Національної премії України імені Тараса Шевченка, володарки відзнаки Президента України «Національна легенда України», народної артистки України Людмили Монастирської. Учасники урочистостей насолодились її виконанням арії Норми “Casta Diva” з опери Вінченцо Белліні «Норма», «Третьої пісні Еллен» (“Ave Maria”) Франца Шуберта, пісні «Сонячно (Мати сіяла сон)» (слова Бориса Олійника на музику Володимира Тилика). Акомпаніювала співачці піаністка Юлія Ященко. А в супроводі оркестрантів Національного заслуженого українського академічного народного хору імені Григорія Верьовки Людмила Монастирська виконала українську народну пісню «Чотири воли пасу я».
Під завісу концерту Національний заслужений український академічний народний хор імені Григорія Верьовки заспівав «Реве та стогне Дніпр широкий», а Анатолій Паламаренко декламував Шевченків-таки «Холодний Яр».
Голосами хористів пролунали і всесвітньо відомий український «Щедрик», і – символічно – «Ода до радості» німецькою та українською мовами (як відомо, ця Бетховенова композиція – гімн Європейського Союзу).
На завершення артисти і глядачі разом побажали Інститутові біохімії «Многая літа».
Приєднуємося до привітань!
Фоторепортаж науково-популярного пізнавального каналу “Academ.media”
За інформацією Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України
та пресслужби НАН України
Фото: пресслужба НАН України
