Про Національну академію наук України

Національна академія наук України заснована 27 листопада 1918 року у Києві. Її першим президентом був видатний учений із світовим ім’ям В.І. Вернадський.

Національна академія наук України (НАН України, Академія) відповідно до чинного законодавства є вищою науковою самоврядною організацією України, що заснована на державній власності. Самоврядність Академії полягає у самостійному визначенні тематики досліджень та форм їх організації й проведення, формуванні своєї структури, вирішенні науково-організаційних, господарських, кадрових питань, здійсненні міжнародних наукових зв’язків, виборності та колегіальності органів управління. Академія об’єднує дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів та іноземних членів, усіх науковців її установ, організовує і здійснює фундаментальні та прикладні наукові дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних, суспільних і гуманітарних наук.

Найвищим органом самоврядування НАН України є Загальні збори, що складаються з дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів. У сесіях Загальних зборів (крім питань, пов’язаних з виборами дійсних членів, членів-кореспондентів та іноземних членів НАН України) з правом ухвального голосу беруть участь наукові працівники, делеговані трудовими колективами наукових установ Академії, з правом дорадчого голосу – іноземні члени, керівники наукових установ Академії та представники наукової громадськості. У період між сесіями Загальних зборів керівництво роботою Академії здійснює Президія НАН України, яка обирається Загальними зборами строком на 5 років. До складу Президії НАН України входять 30 осіб, в тому числі президент, п’ять віцепрезидентів, 14 академіків-секретарів відділень, а також 10 членів Президії Академії. У засіданнях Президії також беруть участь з правом дорадчого голосу 7 виконуючих обов’язки члена Президії та 10 радників Президії НАН України.

В НАН України функціонують 3 секції (фізико-технічних і математичних наук; хімічних і біологічних наук; суспільних і гуманітарних наук), що об’єднують 14 відділень: математики; інформатики; механіки і машинознавства; фізики і астрономії; наук про Землю; матеріалознавства; енергетики та енергетичних технологій; ядерної фізики та енергетики; хімії; біохімії, фізіології і молекулярної біології; загальної біології; економіки; історії, філософії та права; літератури, мови та мистецтвознавства. В Академії діють 5 регіональних наукових центрів подвійного з Міністерством освіти і науки України підпорядкування: Донецький (м. Покровськ), Західний (м. Львів), Південний (м. Одеса), Північно-східний (м. Харків), Придніпровський (м. Дніпро), а також Центр оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів (м. Київ). Статутну діяльність Кримського наукового центру та його фінансування з бюджету НАН України призупинено в 2014 році. Основною ланкою структури НАН України є науково-дослідні інститути та інші наукові установи (обсерваторії, ботанічні сади, дендропарки, заповідники, бібліотеки, музеї тощо). В структурі НАН України діють національні заклади – Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія», Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка, Національний дендрологічний парк «Софіївка», Національний науково-природничий музей, Львівська національна наукова бібліотека України ім. В.Стефаника, Національний центр «Мала академія наук України». До структури НАН України входять також підприємства дослідно-виробничої бази (дослідні підприємства, конструкторсько-технологічні організації, науково-інженерні центри). На цей час в НАН України діють 160 наукових установ та 43 підприємства дослідно-виробничої бази.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на фінансування НАН України у 2025 р. визначено видатки за рахунок коштів загального фонду обсягом 6075594,8 тис. грн.

Загальна кількість працюючих в НАН України за станом на 01.03.2025 склала 24447 осіб, в тому числі 13241 наукових працівників. Серед них 2322 докторів наук та 6459 кандидатів наук. У боях із загарбниками та внаслідок бомбардувань агресором цивільних об’єктів загинуло та пропало безвісти 29 працівників Академії. У зв’язку з російською військовою агресією за кордон тимчасово виїхали близько 1142 (8,6%) наукових працівників установ НАН України, понад 600 наукових працівників (5%) змінили місце перебування на інші регіони України. За станом на 01.03.2025 до складу НАН України входять 172 дійсні члени (академіки), 371 член-кореспондент та 78 іноземних членів.

Внаслідок повномасштабної російської військової агресії окремі установи НАН України опинилися на територіях, тимчасово захоплених російськими окупантами, для багатьох інститутів військові дії унеможливили повноцінну роботу. Зазнали руйнувань будівлі та наукове обладнання інститутів, розташованих у Києві, Харкові, Дніпрі, Сумах, Миколаєві. Наразі повністю знищено або пошкоджено більше 220 об’єктів майнового комплексу Академії. Орієнтовна вартість відновлення зруйнованого та пошкодженого майна становить понад 750,5 млн грн. Керівництвом НАН України прийнято низку рішень для забезпечення функціонування інститутів та об’єктів інфраструктури, охорони, організації режиму роботи працівників, нарахування заробітної плати, безумовного збереження кадрових та бухгалтерських документів тощо.

Актуалізовано та суттєво розширено тематику наукових досліджень, спрямованих на забезпечення оборони та безпеки держави. Перелік пріоритетних наукових досліджень і науково-технічних розробок такої спрямованості на 2025 рік погоджено з Міністерством оборони України, Генеральним штабом Збройних Сил України та АТ «Укроборонпром».

На засіданнях Президії НАН України регулярно заслуховуються доповіді про дослідження, результати яких можуть бути використані для підвищення обороноздатності країни, мінімізації наслідків воєнних дій. Велика увага приділяється розвінчанню міфів та дезінформації, породжуваних пропагандою агресора.

Працівники Академії надають допомогу Збройним Силам України на волонтерських засадах. Вони виготовляють та передають у лікувальні заклади та військовим на передову власні розробки – кровоспинні, антисептичні препарати, медичні іммобілізаційні пневматичні шини, матеріали для бронежилетів, автономно-переносні сонячні електростанції, мобільні опалювальні печі та системи автономного живлення тощо. Власними коштами підтримують проєкти із забезпечення ЗСУ новітніми засобами спостереження та розвідки.

Вагомий внесок в реалізацію цього важливого напряму діяльності Академії здійснюють Рада президентів академій наук України, Науково-технічна рада НАН України, Експертна рада з питань оцінювання тем фундаментальних науково-дослідних робіт при НАН України, а також науково-координаційні ради секцій НАН України. Робота цих дорадчих органів сприяє підготовці та внесенню на розгляд до органів державної влади пропозицій із вдосконалення нормативно-правової бази з питань наукової та науково-технічної діяльності, матеріально-технічної і фінансової підтримки досліджень, залученню установ НАН України до вирішення актуальних науково-технічних та соціальних проблем, впровадженню наукових розробок установ НАН України, розширенню співпраці між науковими установами НАН України і виробничими підприємствами.

Науково-координаційну роботу з окремих актуальних наукових напрямів і проблем проводять секції і відділення НАН України. Нині в НАН України працює 80 наукових рад, 15 комітетів, 17 комісій, 24 наукові товариства. Їх зусилля зосереджено на питаннях сприяння розвитку перспективних наукових досліджень, підготовці пропозицій та аналітичних матеріалів для державних органів влади, організації та проведенні наукових читань, конференцій, семінарів, симпозіумів.

Національна академія наук України як вища наукова самоврядна організація України здійснює незалежну наукову експертизу проєктів стратегічних, прогнозних та програмних документів, а також проектів законів, державних рішень і програм. Академія за дорученням Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та за власної ініціативи розробляє пропозиції щодо засад державної наукової і науково-технічної політики, прогнози, інформаційно-аналітичні матеріали, рекомендації щодо суспільно-політичного, соціально-економічного, науково-технічного, інноваційного та гуманітарного розвитку держави.

У 2024 році на замовлення органів державної влади установами НАН України було надано понад 1800 експертних висновків та інформаційно-аналітичних матеріалів з різних питань суспільного розвитку. Значний обсяг експертної роботи виконувався фахівцями Академії, включеними до складу науково-експертних, консультаційних рад, комісій, створених при державних органах для попереднього розгляду та надання наукових висновків з різних питань їх діяльності. Результати досліджень вчених НАН України було використано й підчас підготовки низки фундаментальних узагальнюючих прогнозних і звітних документів. Серед них План пріоритетних дій Уряду на 2024 рік, Концепція Державної цільової економічної програми розвитку титанової галузі України на період до 2028 року, Національний план з енергетики та клімату на період до 2030 року, Стратегія впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні на період до 2033 року, Стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року, Стратегія відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого та середнього підприємництва на період до 2027 року, Концепція реалізації державної політики у сфері сприяння розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні на період до 2030 року, Стратегія розвитку Київської області на 2021-2027 роки.

Активна співпраця триває з центральними органами виконавчої влади, зокрема з міністерствами економіки, фінансів, енергетики та захисту довкілля, інфраструктури, оборони, з питань стратегічних галузей промисловості, освіти і науки, охорони здоров’я, соціальної політики, а також з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження, Державним космічним агентством, Державною міграційною службою України, Державною службою статистики України, обласними державними адміністраціями. На їхні запити минулого року було надано більше 700 експертних висновків та аналітичних матеріалів.

В складних умовах воєнного стану та збройної агресії рф активно розвивалась взаємодія Академії з Радою національної безпеки і оборони України. Минулого року на її замовлення підготовлено науково-аналітичні матеріали з питань: оптимізації використання бюджетних ресурсів України в умовах прогнозного скорочення їх зовнішньої підтримки; додаткових заходів із забезпечення стійкості територіальних громад в особливий період; необхідних у поточних умовах заходів з економічного відновлення України; відбудови деокупованих територій, ліквідації наслідків воєнних дій і руйнувань об'єктів критичної інфраструктури; заходів зі стимулювання інновацій для відвернення та нейтралізації реальних і потенційних загроз в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення; актуальних загроз національній безпеці в екологічній сфері в особливий період і пропозиції щодо шляхів їх подолання тощо.

Одним з основних напрямів науково-експертної діяльності Академії є науково-методичне забезпечення законотворчої діяльності Верховної Ради України. У 2024 році до її комітетів було направлено більше двохсот пропозицій, висновків та зауважень до проєктів Законів України, що регулюють діяльність у різних сферах суспільного життя.

Законом України від 24.08.2023 №3354-ІХ «Про правотворчу діяльність» Національну академію наук України визначено головною експертною установою з проведення юридичної експертизи проєктів законів. З метою забезпечення виконання визначених цим законом завдань створено Науково-координаційну раду з питань правотворчої діяльності при Президії НАН України.

НАН України на регулярній основі здійснює оцінювання тематики фундаментальних досліджень наукових установ країни, що виконується за кошти державного бюджету України. Протягом 2024 року було розглянуто 254 науково-дослідні роботи чотирьох головних розпорядників бюджетних коштів, по кожній з яких надано відповідний експертний висновок щодо доцільності її фінансування з державного бюджету.

Міжнародне наукове співробітництво здійснюється в рамках 130 чинних угод, укладених НАН України з академіями, державними установами, науковими організаціями та освітніми закладами 50 країн світу, серед яких країни Європи, Америки, Азії, Африки. Загалом у реалізації різних форм міжнародної співпраці беруть участь понад 130 установ Академії.

Національна академія наук України та її окремі установи представляють нашу країну та національну наукову спільноту у  близько 30 міжнародних наукових союзах, радах, асоціаціях, наукових об'єднаннях та центрах. Серед них: Всеєвропейська федерація академій (ALLEA), Міжнародна Асоціація з досліджень Космосу (COSPAR), Європейська федерація зварювання (EWF), Європейська організація біології рослин (EPSO), Конференція національних бібліотек Європи (CELN) тощо. По кожному зі згаданих напрямів працюють окремі наукові колективи.

Вчені НАН України є активними учасниками міжнародних програм, що здійснюються за підтримки таких міжнародних й іноземних організацій та фондів, як Європейська Комісія, НАТО, UNESCO, DFG, CRDF, Фонд Саймонса (США) тощо. За грантами цих організацій та за двосторонніми проєктами міжурядових програм, здобутих на конкурсній основі, реалізується щорічно понад 200 дослідницьких, координаційних та підтримуючих науковий обмін проєктів.

Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС розширюються зв'язки з науковими центрами країн ЄС та організаціями Європейської комісії, зокрема за напрямами участі в рамкових програмах ЄС з досліджень та інновацій, ЄВРАТОМ, Європейській організації ядерних досліджень (CERN), Європейській хмарі відкритої науки (EOSC Association), Європейській Грід-інфраструктурі (EGI Foundation), Європейському консорціумі астрофізики елементарних частинок (APPEC). Триває взаємодія на постійній основі з Об'єднаним дослідницьким центром Єврокомісії (JRC), Шведським ТОВ EISCAT (раніше - Європейська наукова асоціація зондування іоносфери методом некогерентного розсіяння), Європейським регіональним центром глобальної мережі спостереження Землі EuroGEO тощо.

В рамках двосторонньої Угоди про наукове співробітництво між НАН України та ПАН регулярно проводяться конкурси спільних українсько-польських проєктів з передбаченим обміном ученими, а молоді вчені – працівники установ НАН України проходять місячне стажування в наукових установах та університетах Польщі, присуджуються премії Національної академії наук України і Польської академії наук за важливі наукові результати, отримані в ході спільних досліджень ученими двох країн.

Важливим кроком з інтеграції НАН України до Європейського дослідницького простору стало розширення українсько-німецького співробітництво в галузі науки та досліджень, зокрема взаємодія з дослідницьким центром фундаментальних наук «Німецький електронний синхротрон» (DESY) з реалізації спільних проєктів, проведення школи для молодих дослідників DESY-Україна, організація конкурсу проєктів за проєктом EURIZON, а також створення на базі Київського академічного університету Центру передового дослідження квантових матеріалів (GU-QuMat) за підтримки Федерального міністерства з досліджень ФРН.

Складовою міжнародного співробітництва НАН України є зовнішньоекономічна діяльність, яка охоплює вироблення матеріалів, устаткування, розроблення програмних продуктів на замовлення іноземних компаній та наукових організацій. Цю діяльність здійснюють понад 20 наукових установ Академії в рамках близько 90 контрактів.