Вийшов друком 3-й номер науково-популярного журналу «Світогляд» (травень–червень) за 2025 рік, видання якого здійснює Національна академія наук України разом з Головною астрономічною обсерваторією НАН України.
У зверненні до читачів головний редактор журналу академік НАН України Ярослав Яцків згадує свої зустрічі з представниками наукової та космічної галузі України, діячами гуманітарно-духовної сфери України, моральними авторитетами для людей доброї волі, серед яких Микола Мітрахов, Володимир Платонов, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Василь Шкляр, Ліна Костенко, Іван Климишин.
Від імені колективу Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України та Центру дослідження українського шістдесятництва (м. Київ) академік НАН України Микола Жулинський публікує вітального листа поетесі Ліні Костенко з нагоди її ювілею.
«АКАДЕМІКУ НАН УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРУ СЕМИНОЖЕНКУ – 75 років». Борис Гриньов, академік НАН України, від імені редколегії «Світогляду», колег і друзів вітає ювіляра і розповідає про наукові досягнення та творчі здобутки Володимира Семиноженка, академіка НАН України, українського громадського і політичного діяча, науковця в галузі фізики, матеріалознавства та надпровідних матеріалів. А сам Володимир Петрович запропонував подивитись його віртуальну виставку художніх робіт «Миттєвості життя».
«ОПІР В АМЕРИЦІ – ДОПОМОГА УКРАЇНІ». Так вважає Аскольд Лозинський український правознавець і громадський діяч у США, Президент Світового конгресу українців (1998–2008) (м. Нью-Йорк, США) і розповідає про акції, на яких було багато лозунгів на підтримку України.
У статті «НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ, ВЛАДА І СУСПІЛЬСТВО» академік НАН України Вадим Локтєв піднімає кілька непростих питань щодо виборів у члени НАН України та проблем академії, закликаючи не допустити зруйнування основ її самоврядності та наукової сфери України в цілому.
У дописі «УКРАЇНЦІ І БРАТНІ НАРОДИ» доктор фізико-математичних наук, академік Академії наук вищої школи України Валерій Швець пропонує дослідити спорідненість народів світу за формулою крові. Його математичні розрахунки оригінально та нестандартно ділять народи на певні групи і доводять, що українці з росіянами – не є братами.
Сьогодні ми знову з гордістю усвідомлюємо, що наш уславлений земляк Іван Пулюй був великим достойником українства. 180-річчю від народження Івана Пулюя та 110-ї річниці розвідки Івана Пулюя «Україна і її міжнародне політичне значення» присвячена стаття «ІВАН ПУЛЮЙ ТА УНІВЕРСИТЕТ ЙОГО ІМЕНІ» Олександра Рокіцького, кандидата історичних наук (ТНТУ ім. І. Пулюя, м. Тернопіль), Василя Шендеровського, доктора фізико-математичних наук (Інститут фізики НАН України, м. Київ), Миколи Митника, кандидата технічних наук, та Юрія Скоренького, кандидата фізико-математичних наук (ТНТУ ім. І. Пулюя, м. Тернопіль).
Кароліна-Лукреція Гершель (1750–1848) – сестра та помічниця знаменитого астронома й оптика Вільяма Гершеля (1738–1822). Вона допомагала своєму відомому братові проводити астрономічні спостереження, обробляла здобутий при цьому матеріал, сама спостерігала небесні світила, підготувала до друку каталоги туманностей і зоряних скупчень, що їх виявив В. Гершель, сама відкрила понад 20 туманностей і комет. Допис «КАРОЛІНА-ЛУКРЕЦІЯ ГЕРШЕЛЬ – ОДНА З ПЕРШИХ ЖІНОК У НАУЦІ. До 275-Ї річниці від дня народження» підготували кандидатки фізико-математичних наук Галина Бутенко (МЦ АМЕД НАН України, м. Київ) та Лідія Свачій, наукова співробітниця ГАО НАН України (м. Київ).
Як діаманти допомагають розкривати давні таємниці нашої планети та Космосу дізнайтеся зі статті «ТАКІ РІЗНІ ДІАМАНТИ» Віктора Квасниці, доктора мінералого-геологічних наук (Інститут мінералогії, геохімії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України, м. Київ).
«ХОВРАХИ – ВОРОГИ НАРОДУ АБО ЯК РАДЯНСЬКА КОМУНІСТИЧНА ВЛАДА ДОБОРОЛАСЬ ДО САМОГО КРАЮ З ПРИРОДОЮ ТА ЗДОРОВИМ ГЛУЗДОМ». Розповідає В’ячеслав Хаврусь, кандидат хімічних наук (Інститут фізичної хімії ім. Л.В.Писаржевського НАН України, м. Київ).
За неінвазивними методами – майбутнє медичної діагностики та досліджень. Про це стверджує Віта Міцай (Інститут магнетизму ім. В.Г. Бар’яхтара НАН України, м. Київ) у статті «МЕДИЧНА ДІАГНОСТИКА МАЙБУТНЬОГО». Завдяки новим розробкам на зміну деяким інвазивним методам діагностики та аналізу прийдуть неінвазивні та безболісні.
«ДАВНЬОГРЕЦЬКІ Й ПІЗНІШІ МИСЛИТЕЛІ – ПЕРЕМОЖЦІ ТА УЧАСНИКИ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР» – тисячолітні спортивні новини від Валентина Бугрима.
«АТЛАНТИДА – ЦЕ АНТАРКТИДА?» Гіпотеза, не гірша від інших, визнає кіносценарист, письменник-фантаст Андрій Дмитрук (м. Київ) і аргументує цю думку.
Конкурс «УКРАЇНСЬКА ПРЕМІЯ L’OREAL-UNESCO «ДЛЯ ЖІНОК У НАУЦІ» існує з 2018 року. Наразі триває прийом заявок на конкурс 2025 року. Трохи про історію премії «Для жінок у науці», її журі та переможниць минулих років читайте на шпальтах «Світогляду».
«СУЧАСНИК ТРЬОХ СТОЛІТЬ». Так називається книга, створена журналістами газети «Світ». У ній зібрані кращі публікації про КПІ ім. Ігоря Сікорського – про його історію, сьогодення і навіть майбутнє. Про книгу та Національний технічний університет України розповідає Лариса Остролуцька – керівниця Інституту журналістської майстерності (м. Київ).
Цьогорічний (вже 13-ий) Книжковий Арсенал відзначився насиченою програмою з багатьох заходів. Арсенал мав актуальну й цікаву фокус-тему «Все між нами – переклад». Ця тема є набагато ширшою за власне переклад літературних творів. Це взагалі про комунікацію, порозуміння між людьми і країнами. Детальні «НОТАТКИ З КНИЖКОВОГО АРСЕНАЛУ» представляє Анна Радченко, кандидатка геологічних наук (ВД Академперіодика НАН України, м. Київ).
Про «МІЖНАРОДНИЙ СТУДЕНТСЬКИЙ ТУРНІР ФІЗИКІВ» пише член-кореспондент НАН України Ігор Гірка (ХНУ ім. В.Н. Каразіна, м. Харків). Україну на турнірі представляла команда фізичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, яка виборола четверте місце серед вісімнадцяти команд з різних країн світу.
Із іншими номерами журналу «Світогляд» можна ознайомитися на сайті видання.
Електронна адреса: svitoglyad_mag@ukr.net
Адреса редакції: вул. Володимирська, 54, офіс 219. м. Київ-30, 01601
Телефон: 044 239 63 87
За інформацією науково-популярного журналу «Світогляд»