7 травня 2025 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Під час засідання було представлено дві наукові доповіді.
Доповідь «Стратегічна мінеральна сировина для відновлення України» виголосила директор Інституту геологічних наук НАН України академік НАН України Стелла Шехунова.
Вона розповіла про наукові й практичні результати фахівців установи, спрямовані на науково-методичну підтримку розвитку мінерально-сировинної бази України. Зокрема, як було відзначено, для стимулювання освоєння мінерально-сировинних ресурсів країни виконується робота з визначення переліків корисних копалин державного значення, критичної та стратегічної мінеральної сировини.
Доповідачка наголосила, що впродовж усього періоду діяльності Інституту основна увага у вивченні складових стратегічної мінеральної сировини приділялась дослідженню титанових, залізних і марганцевих руд, вуглеводневої та вугільної сировини, гідрогеологічним проблемам та водопостачанню населення і промисловості.
За словами вченої, титанові та титан-цирконієві руди є стратегічно важливими корисними копалинами України. І у зв’язку зі стрімким зростанням попиту на титан-цирконієву продукцію у світі існує потреба розроблення нових титаноносних об’єктів. Фахівці Інституту зібрали та проаналізували дані про низку рудопроявів і площ титанових руд з оціненими ресурсами та визначили перспективні об’єкти.
Академік Стелла Шехунова також зупинилася на проблемах ресурсної бази марганцевих руд України та перспективах її розширення шляхом вивчення нового рудного району.
Фахівцями установи також обґрунтовано новий напрям освоєння вуглеводневого потенціалу надр України – прогнозування безводних покладів нафти і газу, що має сприяти підвищенню забезпеченості країни власними вуглеводневими ресурсами.
У доповіді було відзначено, що для реалізації концепції широкого використання підземних вод як стратегічного ресурсу для питного водопостачання науковцями визначено принципові недоліки в організації водопостачання населення України і шляхи виправлення цієї ситуації. Виконано гідрогеологічне моделювання для централізованого водопостачання м. Миколаєва в мирний час та обґрунтування створення мережі локального питного водопостачання для умов надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру або воєнних дій. Створено також гідродинамічну модель Київської промислово-міської агломерації.
У обговоренні доповіді виступили Голова Державної комісії України по запасах корисних копалин Сергій Паюк, директор Центру геоінформаційних технологій Державного геоінформаційного фонду України Ігор Мельник, голова Спілки геологів України кандидат геолого-мінералогічних наук Павло Загороднюк. До дискусії також долучилися академіки НАН України Сергій Комісаренко, Ярослав Яцків, Олександр Копиленко, Леонід Губерський.
Учасники дискусії підкреслили важливість тісної співпраці науковців Інституту геологічних наук НАН України зі службами, установами та підприємствами Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державної служби геології та надр України, шляхом виконання договірних науково-дослідних робіт та міжнародних проєктів. Було наголошено на важливості подальшого розвитку мінерально-сировинної бази України, особливо з огляду на високий інтерес з боку іноземних інвесторів. У зв’язку з цим також актуалізується питання підготовки висококваліфікованих фахівців-геологів.
Далі було заслухано доповідь «Місцеві біогазові палива для систем розподіленої генерації» директора Інституту газу НАН України члена-кореспондента НАН України Геннадія Жука. Він розповів про дослідження науковців установи, що спрямовані на розв’язання важливих науково-технічних проблем впровадження новітніх технологій переробки відходів у енергоносії та значні перспективи використання їх результатів для розвитку розподіленої генерації.
Доповідач відзначив, що на сьогодні держава потребує все більше енергетичних ресурсів внутрішнього походження. Важливим джерелом газового палива місцевого походження може і має стати біогаз. Україна має великі ресурси біоорганічної сировини для виробництва біогазу.
Науковці Інституту газу НАН України вже понад 15 років плідно працюють над створенням технологій підготовки та ефективного використання біогазу для вироблення електроенергії. Найбільших успіхів досягнуто у розробленні та впровадженні технологій, пов’язаних зі звалищним газом. Шляхом комплексного дослідження полігонів ТПВ у Києві, Одесі, Сумах, Харкові, Івано-Франківську, Львові, Миколаєві та інших містах (загалом 16 полігонів) фахівці Інституту визначили потенціал звалищного газу і розробили наукові засади та технологію збору, переробки й комплексної утилізації звалищних газів. У 2018 році створено першу в Україні біометанову установку, одержано чисті продукти – біометан (95%) та вуглекислоту (98%).
Як було зазначено у доповіді, науковцями Інституту газу НАН України розв’язано важливу екологічну проблему – утилізацію викидів звалищного газу для захисту атмосфери, зниження викидів парникових газів, попередження пожеж у результаті самозаймання звалищного газу. Фахівці Інституту розробили технологічні ланцюги підготовки, зберігання та транспортування біометану в стисненому та зрідженому стані. У 2021 році вченими установи було створено першу в Україні енергоефективну технологію та обладнання для зрідження й транспортування природного газу та біометану.
Член-кореспондент НАН України Геннадій Жук розповів, що у лабораторії двигунів внутрішнього згоряння Інституту проводять модернізацію та досліджують режими роботи поршневих двигунів-генераторів на альтернативних паливах. Встановлено навантажувальні характеристики двигунів під час роботи на біогазі з різним вмістом метану. На об’єктах розподіленої генерації (біогазових електростанціях) створено та впроваджено промислове обладнання.
У 2012 році науковці Інституту створили перший в Україні комплексний проєкт збору та переробки звалищного газу на електроенергію блоком з 6 газопоршневих генераторів та трансформаторною підстанцією.
В обговоренні доповіді виступили заступник Міністра енергетики України Микола Колісник, завідувач відділу Інституту енергетичних машин і систем ім. А.М. Підгорного НАН України член-кореспондент НАН України Олег Кравченко, директор Інституту електродинаміки НАН України академік НАН України Олександр Кириленко.
Під час свого виступу Микола Колісник зазначив, що робота науковців Інституту газу НАН України повністю відповідає поставленим завданням і стратегії держави щодо забезпечення її потреб енергетичними ресурсами внутрішнього походження. Йдеться не тільки про необхідність збільшення видобутку природного газу, а й важливість пошуку та розвитку шляхів отримання альтернативних типів газу.
Інші учасники обговорення також наголосили на важливості отриманих результатів та необхідності подальшого виконання цілеспрямованих фундаментальних досліджень процесів вилучення вуглекислоти з біогазу, стиснення та зрідження метану, вироблення електроенергії з альтернативних газових палив, а також практичну реалізацію отриманих результатів у промислових комплексах децентралізованого виробництва електроенергії.
Наостанок учасники засідання розглянули кадрові й поточні питання.
Фото: Пресслужба НАН України
