19 березня 2025 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Цього дня було заслухано дві наукові доповіді.
Про «Сучасні методи комп’ютерного моделювання для дослідження речовини: від фізичних характеристик до медичного застосування» членам Президії розповів ректор Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара член-кореспондент НАН України Сергій Оковитий.
Він зазначив, що сьогодні ця наукова проблематика є дуже актуальною, адже дозволяє отримати набір даних, який не лише може пояснити як протікають фізичні, хімічні і біохімічні процеси, але й має потужні прогностичні можливості – наприклад, при пошуку нових лікарських речовин.
Виконання цих міждисциплінарних досліджень здійснюється у тісній співпраці Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара з провідними науково-дослідними установами НАН України, а також низкою закордонних університетів, серед яких Оксфордський університет (Великобританія), Джексонський державний університет (США), Університет Павла Йозефа Шафарика (Словаччина), Фрейбурзький університет (Німеччина) та Амстердамський вільний університет (Нідерланди).
Науковцям вдалося досягти вагомих результатів у своїх дослідженнях. Зокрема розроблені методи квантово-механічного розрахунку відкривають нові перспективи у створенні ефективних лікарських засобів, екологічно безпечних технологій і матеріалів. Комп’ютерне моделювання механізмів хімічних реакцій дає змогу з високою точністю прогнозувати поведінку речовин в різних середовищах, що критично важливо для хімічної, фармацевтичної промисловості, а також екологічної безпеки.
В обговоренні доповіді виступили директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України член-кореспондент НАН України Тарас Брик, завідувач відділу Інституту молекулярної біології і генетики НАН України доктор хімічних наук Леонід Горб та академік-секретар Відділення фізики НАН України академік НАН України Вадим Локтєв. Вони відзначили, що Сергій Оковитий є фахівцем високого рівня у галузі комп’ютерного моделювання для дослідження фізико-хімічних властивостей речовин, чия наукова діяльність відзначається глибиною досліджень і високою практичною значущістю. Його роботи мають актуальність у сучасному науковому середовищі, адже спрямовані на вирішення важливих теоретичних і прикладних завдань. Дослідження Сергія Оковитого не лише розширюють наукові горизонти, а й мають безпосереднє практичне застосування, сприяючи розвитку галузі та впровадженню новітніх технологій.
Про «Формування засад національно укоріненої стійкості та безпеки економічного розвитку України в умовах нової гібридної реальності «мир–війна»» розповів заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Андрій Гриценко.
Він зазначив, що зміст національного укорінення економічного розвитку полягає у формуванні національного господарського комплексу, який, спираючись на національні сировинні, науково-технічні та трудові ресурси, здатний вибудовувати мережу ланцюгів доданої вартості та створювати кінцеву продукцію для задоволення внутрішніх потреб населення і зростання його добробуту та збільшення експорту. В умовах посилення невизначеності національне укорінення розвитку економіки є імперативною вимогою. Це не вимога замкнутості, а стратегія поєднання зовнішньої та внутрішньої інклюзивності, яка повинна бути реалізована в процесі повоєнного реконструктивного відновлення України.
За словами науковця, з урахуванням міжнародного досвіду для України важливими складовими успіху є створення досить ліберального ринкового і конкурентного в своїй основі середовища (Вашингтонський консенсус), активне використання держави у визначенні та підтримці стратегічних напрямів розвитку (Пекінський консенсус), всебічний розвиток внутрішнього ринку (Мумбайський консенсус), стратегічне значення розбудови інфраструктури (Сеульський консенсус), соціальний розвиток і міжнародна співпраця (Європейський консенсус). До цього необхідно додати промислову політику, яка виходить із забуття і стає актуальною, важливий для умов України агросільський розвиток, а також врахувати імператив інноваційного розвитку – квінтесенцію доповіді Маріо Драги «Майбутнє європейської конкурентоспроможності». Такий підхід може скласти засади Київського консенсусу.
Доповідач виокремив такі складові механізму національно укоріненого економічного розвитку: 1) механізм цілепокладання (наукове забезпечення політики національно укоріненого розвитку; стратегічне планування; розроблення планово-ринкових механізмів вирішення стратегічних завдань; 2) механізми забезпечення досягнення мети національно укоріненого розвитку (логістичний; організаційного забезпечення; фінансово-кредитного забезпечення). Це створює наукове підґрунтя для вирішення практичних завдань підвищення стійкості економічного розвитку.
Академік Андрій Гриценко зауважив, що Інститут економіки та прогнозування направив до органів державної влади низку практичних пропозицій щодо створення інститутів сприяння національно укоріненому розвитку, розв’язання базових проблем відтворення життєдіяльності людей, структури економічного розвитку.
Але реалізація стратегії національно укоріненого розвитку додатково потребує вирішення ряду невідкладних завдань, серед яких: розроблення та прийняття законопроєкту про державне стратегічне планування, який може стати важливим інструментом національного укорінення економічного розвитку і забезпечити ефективне вирішення складних завдань повоєнного відродження; організаційного забезпечення участі НАН України в аналізі геоекономічного становища та конкурентних переваг нашої країни для формування стратегії розвитку України; створення інститутів та планово-ринкових механізмів забезпечення вирішення стратегічних завдань, включаючи необхідні для розвитку внутрішнього ринку механізми монетизації раціональних потреб населення і монетарно-кредитної підтримки виробництва товарів і послуг для їх задоволення; формування всієї мережі проміжних ланок переробки сировини в готову продукцію, що має належний внутрішній і зовнішній попит.
Підсумовую доповідач зазначив, що в умовах невизначеності та надзвичайної складності суспільних процесів вирішити завдання національного укорінення економічного розвитку можливо лише з опорою на меритократичний підхід, здатний забезпечити високу якість управління.
В обговоренні доповіді виступили заступник голови Об’єднання організацій роботодавців України, член Національної академії соціального страхування (США) Василь Костриця, голова Північно-східного наукового центру НАН України і МОН України, генеральний директор Державної наукової установи «Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» НАН України академік НАН України Володимир Семиноженко та директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць. Вони відзначили надзвичайну актуальність доповіді, адже Україна має не просто відновлювати економіку, а трансформувати її в стійку, інноваційну та незалежну систему, яка буде здатна функціонувати в умовах будь-яких викликів.
Наостанок учасники засідання розглянули кадрові й поточні питання.
Зокрема, віцепрезидент НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов доповів про результати оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України у 2024 році. Так, протягом минулого року експертними комісіями проведено оцінювання ефективності діяльності 46 наукових установ НАН України та, відповідно, 389 наукових підрозділів цих установ. За результатами оцінювання 39 (84,8%) наукових установ НАН України віднесено до категорії «А», 7 (15,2 %) наукових установ – до категорії «Б», відповідно категорію «А» отримали 337 (86,6 %) підрозділів, а категорію «Б» – 52 (13,4 %) підрозділи. В поточному році заплановано провести оцінювання 51 наукової установи.
Фото: Пресслужба НАН України
