17 грудня 2025 року відбулося засідання Президії НАН України під головуванням Президента Академії академіка НАН України Анатолія Загороднього.
Засідання розпочалося з урочистої церемонії нагородження, під час якої Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній вручив почесні відзнаки.
Зокрема, відзнакою НАН України «За сприяння розвитку науки» за багатолітню плідну діяльність, вагомий особистий внесок у розвиток і зміцнення наукового потенціалу України та активне сприяння утвердженню ролі науки в державі було нагороджено народного депутата України Юлію Тимошенко.
Також Президент НАН України вручив Грамоту Верховної Ради України директору Інституту електронної фізики НАН України члену-кореспонденту НАН України Ганні Гомонай – за значний внесок у розвиток вітчизняної освіти і науки, плідну науково-педагогічну діяльність і високий професіоналізм.
Вітаючи нагороджених, Анатолій Загородній побажав їм міцного здоров’я, творчої наснаги, нових професійних здобутків та плідної праці на благо України.
Далі члени Президії заслухали наукові повідомлення молодих учених установ НАН України, присвячені актуальним фундаментальним і прикладним дослідженням.
З доповіддю «Біоактивні нанокомпозити на основі діоксиду церію як перспективні матеріали для захисту від оксидативного стресу та його наслідків» виступила старший науковий співробітник Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського НАН України кандидат хімічних наук Юлія Шлапа. У доповіді було представлено результати досліджень зі створення багатофункціональних нанокомпозитів із вираженими антиоксидантними властивостями, здатних ефективно нейтралізувати активні форми кисню та зменшувати прояви оксидативного стресу – одного з ключових чинників розвитку низки захворювань і радіаційних уражень. Показано, що поєднання діоксиду церію з іншими компонентами забезпечує синергетичне підвищення біоактивності матеріалів і відкриває перспективи їх використання у біомедичних застосуваннях.
Доповідь «Розвиток аквакультури України в сучасній парадигмі блакитної економіки: виклики та можливості» представила завідувач відділу Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України доктор економічних наук Ольга Єрмакова. У виступі було проаналізовано трансформацію економіки моря та роль аквакультури у забезпеченні продовольчої безпеки й сталого розвитку держави. Окрему увагу приділено проблемам імпортозалежності українського ринку рибної продукції та необхідності формування кластерних аквапродовольчих моделей, що інтегрують виробництво, переробку, логістику й науково-інноваційний потенціал. Також було представлено концепцію створення Національного дослідницького консорціуму блакитної економіки для інтеграції українських наукових установ у європейські дослідницькі мережі.
З доповіддю «Впровадження симуляційних технологій в експериментальні дослідження масових розподілів виходів продуктів фотоподілу ядер» виступив молодший науковий співробітник Інституту електронної фізики НАН України доктор філософії Євген Олейніков. У доповіді було представлено результати експериментальних досліджень фотоподілу важких ядер, що мають важливе значення для розвитку ядерної енергетики нового покоління, трансмутації відпрацьованого ядерного палива, контролю обігу ядерних матеріалів та виробництва медичних радіоізотопів. Для підвищення надійності експериментів використовувалися сучасні симуляційні технології та програмні засоби чисельного моделювання. Отримані експериментальні дані внесено до міжнародної бази EXFOR Міжнародного агентства з атомної енергії, а розроблені програмні продукти впроваджено в освітній процес.
Після виступів молодих учених Президія НАН України заслухала доповідь директора Навчально-наукового інституту «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка члена-кореспондента НАН України Сергія Вижви – «Про верифікацію наявного і нерозподіленого фонду надр України».
У доповіді наголошувалося, що виконання міжнародних зобов’язань України в рамках партнерства з Європейським Союзом у сировинній галузі та залучення інвестицій у видобувний сектор мають ґрунтуватися на достовірній, науково обґрунтованій оцінці мінерально-сировинної бази держави, насамперед критичних і стратегічних видів сировини.
Було зазначено, що значна частина родовищ України потребує переоцінки за сучасними міжнародними стандартами. У зв’язку з цим Інститут геології КНУ імені Тараса Шевченка у співпраці з інститутами НАН України, Державною службою геології та надр України і Державною комісією України по запасах корисних копалин розпочинає роботу з верифікації розподіленого й нерозподіленого фонду надр.
Кінцевою метою цієї роботи є формування науково обґрунтованої оцінки інвестиційної привабливості родовищ, що має сприяти зміцненню ресурсної та економічної безпеки України і її інтеграції до європейських ланцюгів постачання.
В обговоренні доповіді виступили заступник директора Державного комітету по запасах України доктор геологічних наук Станіслав Литвинюк, доцент кафедри геології корисних копалин Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор геологічних наук Марія Курило, завідувач відділу Інституту геохімії і рудоутворення ім. М.П.Семененка НАН України доктор геологічних наук Василь Загнітко, академіки НАН України Стелла Шехунова, Ярослав Яцків і Валерій Геєць.
На завершення засідання учасники розглянули низку поточних питань. Зокрема, Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній поінформував про підсумки чергової державної атестації наукових установ Академії, яку у 2024-2025 роках провело Міністерство освіти і науки України за оновленою методикою оцінювання.
Державну атестацію пройшли 150 наукових установ НАН України за шістьма науковими напрямами. За її результатами 44 установи віднесено до групи А, 50 – до групи Б, 42 – до групи В та 14 – до групи Г.
Під час обговорення було наголошено на важливості подальшого врахування результатів атестації у плануванні розвитку наукових установ та вдосконаленні підходів до оцінювання їхньої діяльності.
Також Президія НАН України розглянула підсумки реалізації Концепції розвитку НАН України на 2021-2025 роки.
Інформуючи про результати, Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній зазначив, що попри надзвичайно складні умови, спричинені повномасштабною війною, Академії вдалося зберегти науковий і науково-технічний потенціал та забезпечити виконання ключових завдань Концепції. Діяльність установ була переорієнтована на потреби оборони, безпеки держави та повоєнного відновлення України.
Упродовж цього періоду НАН України посилила інноваційну й експертну діяльність, розширила міжнародну співпрацю, зокрема з європейськими партнерами, удосконалила систему управління та підтримки молодих учених, а також продовжила модернізацію наукової інфраструктури й розвиток відкритої науки.
Реалізація Концепції супроводжувалася постійним моніторингом і коригуванням пріоритетів з урахуванням викликів воєнного часу. Напрацьовані підходи та результати стали основою для формування завдань розвитку Національної академії наук України на наступний період.
Фото: Пресслужба НАН України
