10 грудня 2024 року Рада молодих учених Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України у дистанційному форматі провела XII Конференцію молодих учених «Лінгвістика XXI ст.: традиції і перспективи розвитку», до якої долучились учасники з Києва, Одеси й Івано-Франківська, а також зацікавлені слухачі. Захід модерувала молодший науковий співробітник відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України доктор філософії Марія Остапенко.
Конференція розпочалася з вітального слова заступника директора з наукової роботи Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України кандидата філологічних наук Олександра Скопненка, який закликав молодих дослідників і дослідниць продовжувати розвивати українську гуманітаристику та побажав кожному й кожній дізнатися щось нове і цікаве.
Олександр Скопненко
Першим свою наукову доповідь – «Типологія графічних систем кримськотатарської мови серед тюркських мов» – виголосив аспірант Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України Арслан Фазилов. Він розглянув абетки кримськотатарської мови та порівнював їх з абетками інших тюркських мов. В обговоренні після виступу порушувалися широкі соціолінгвістичні питання, серед яких – особливості процесу внормування абетки кримськотатарської мови та залученість до нього кримськотатарських науковців.
Молодший науковий співробітник відділу мов України Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України Ірина Голотова виступила з теми «Антропонімічна ідентичність як соціоономастична категорія». Свою доповідь молода вчена присвятила розглядові нового поняття в соціоономастиці – антропонімічної ідентичності (антропонімічна ідентичність – це властивість особового імені відображати ідентичність індивіда). В обговоренні розглянули питання, наскільки людина може проявляти свою індивідуальність, змінюючи ім’я та прізвище, і чи враховуються народні стереотипи про носіїв тих чи тих власних імен у наукових розвідках про антропонімічну ідентичність.
Про «Застосування перекладацьких стратегій А. Лефевра в перекладі композиційних особливостей англійського лімерика українською мовою» розповіла аспірантка Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України Валерія Тихенко. У доповіді було представлено сім стратегій перекладу Анрі Лефевра і на практичному матеріалі показано, наскільки вони є частотними у використанні й ефективними при перекладі лімериків. На думку доповідачки, поєднання стратегій римованого й метричного перекладу є найвдалішим вибором у відтворенні віршів-нісенітниць.
Слайд із презентації Валерії Тихенко
Доцент кафедри української мови та мовної підготовки іноземців Одеського національного університету імені І. І. Мечникова кандидат філологічних наук Інна Лакомська описала «Фразеологічну вербалізацію незламності українців у сучасному медіапросторі»: представила результати аналізу заголовків статей онлайн-видань у контексті використання фразеологізмів, навела найпоширеніші тематичні групи та проілюструвала показовими прикладами. В обговоренні після виступу дослідниця поділилася власними спостереження щодо активності вживання фразеологізмів в Інтернет-ресурсах до та після початку повномасштабного російського вторгнення.
Молодший науковий співробітник відділу романських, германських та балтійських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України доктор філософії Сергій Терещенко продовжив конференцію доповіддю «Некодифіковані фразеологізми в текстах В. Короткевича», що містила оглядовий зріз ряду некодифікованих одиниць, вживаних у творах Володимира Короткевича і не засвідчених у найповніших фразеографічних кодексах сучасної білоруської літературної мови чи тлумачних і перекладних словниках. Науковець також розповів про свої творчі плани, а в обговоренні прокоментував різницю у розумінні фразеологізмів Короткевича українцями та білорусами.
Аспірантка та молодший науковий співробітник відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України Маргарита Пономаренко виступила з доповіддю «Семантичні трансформації у турецьких лексичних запозиченнях з арабської та перської мов крізь призму мовної концепції Пеямі Сафа», в якій ішлося про семантичні зміни, що їх зазнали лексичні запозичення зі східних (арабської та перської) мов, та оцінку цього явища знаним турецьким прозаїком, публіцистом і громадським діячем ХХ століття Пеямі Сафа. Весь теоретичний матеріал дослідниця проілюструвала конкретними прикладами. Доповідь продовжило жваве і тривале обговорення, яке засвідчило цікавість до її теми. Зокрема, учасники конференції розглянули особливості вживання слова «штучний» на позначення окремих неологізмів і порівняли процеси унормування мови, а також створення і введення нових лексем у вжиток у Туреччині та Україні.
Аспірант Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України Олексій Тертичний виголосив доповідь «Методологічні проблеми лінгвоконцептології», де проаналізував сучасний стан лінгвоконцептології в українській лінгвістиці, охопивши методологічні проблеми лінгвоконцептології, з якими стикаються дослідники.
Потім учасники конференції заслухали доповідь молодшого наукового співробітника відділу романських, германських та балтійських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України Дарини Коваленко «Морфо-синтаксична структура комунікативних ситуацій каузації гніву в польській мові». Дослідниця проаналізувала синтетичні й аналітичні каузативи гніву на морфологічному і синтаксичному рівнях у польській мові, розглянула синтаксичну структуру комунікативних ситуацій каузації гніву. Всі аналізовані конструкції було поділено на три групи (агентивні розщеплені, агентивні нерозщеплені й неагентивні) та проілюстровано прикладами з літератури. В обговоренні після доповіді Дарина Коваленко окреслила подальші шляхи розширення дослідження.
Магістрантка Національного університету «Києво-Могилянська академія» Ірина Гамєза розкрила «Дискурс-портрет журналіста Віталія Портникова», представивши дискурс-портрет публічної мовної особистості (Віталія Портникова) на матеріалі його інтерв’ю, статей та відеоблогів. Дослідниця зосередилася на дискурс-категоріях самоідентифікації, місії, часу та простору, а після виступу дослідниця пояснила, чому обрала для аналізу саме цього громадського діяча.
Молодший науковий співробітник відділу романських, германських та балтійських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України Катерина Шкіль виголосила доповідь «Концептуалізація емоцій в німецькій лінгвокультурі (на матеріалі поезії Г. Гейне)», в якій з’ясувала теоретичні засади визначення поняття емоційного концепту, виявила та проаналізувала засоби вираження емоційних концептів на прикладі творчості Г. Гейне, проілюструвавши свої тези прикладами з перекладів знаних українських перекладачів.
Далі аспірантка Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України Владена Кірілічева розповіла про «Особливості відтворення значень граматичних евіденціалів засобами "неевіденційних" мов (на матеріалі таріанської, англійської та української мов)». Ця доповідь присвячувалась описові семантики граматичних евіденціалів і способів її відтворення засобами мов, у яких джерело інформації не маркується граматично (так званих «неевіденційних» мов). Дослідниця критично оцінила ефективність передачі значень таріанських евіденціалів лексико-синтаксичними засобами англійської та української мов і виявила низку додаткових («неджерелопозначальних») евіденційних значень, яким досі не було приділено належної уваги у дослідженнях з евіденційності. Виступ викликав зацікавлення присутніх і жваву дискусію опісля.
Завідувач кафедри української філології Університету Короля Данила кандидат філологічних наук Інна Варварук виголосила доповідь «Формування мовної картини світу крізь призму інтернет-комунікацій». У ній дослідниця проаналізувала реальні комунікативні ситуації з різних інтернет-спільнот, наголосила на небезпеках і викликах, породжених під час спілкуванні у мережі, й окреслила їхній потенційний вплив на розвиток мови загалом.
Завершила конференцію молодший науковий співробітник відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України доктор філософії Марія Остапенко – з науковою доповіддю «Особливості виокремлення хрононімів як твірних для епонімів одиниць», де окреслила обсяг поняття хрононімів, підходи дослідників до їх класифікації та опису в українській, англійській і французькій мовах, представила їхню роль у творенні епонімів.
Марія Остапенко
Потому Марія Остапенко як модераторка виголосила прикінцеве слово, подякувавши всім учасникам і учасницям, а також гостям конференції, які змогли доєднатися до заходу навіть попри вимкнення електроенергії.
За інформацією Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
