26–28 березня 2025 року Інститут механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України і Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» за підтримки й участі українських та іноземних установ (зокрема науково-дослідних інститутів Національної академії наук України), університетської спільноти і промислових підприємств України провели на базі Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» міжнародну науково-технічну конференцію «Сучасні проблеми механіки у конструкціях спеціального призначення» (“Modern Problems of Mechanics in Special Purpose Structures” – MPMSPS-2025)». До заходу долучилося близько 250 учасників, які представляли українські й закордонні наукові організації та промислові підприємства.
Організацією заходу опікувалися:
• голова організаційного комітету конференції, завідувач відділу теорії коливань Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України академік НАН України Веніамін Кубенко;
• співголови оргкомітету – голова Вченої ради Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» академік НАН України Геннадій Півняк і ректор цього університету, член Колегії Міністерства освіти і науки України кандидат технічних наук, професор Олександр Азюковський;
• голова локального оргкомітету – Тимошенківський професор Стенфордського університету (США), професор кафедри конструювання, технічної естетики і дизайну Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» доктор технічних наук Віктор Грищак.
Проведенню конференції також посприяли віцепрезидент Національної академії наук України, голова Національного комітету України з теоретичної та прикладної механіки академік НАН України Вячеслав Богданов, голова Придніпровського наукового центру НАН України і МОН України, член Президії Національної академії наук України, академік-секретар Відділення механіки і машинознавства НАН України, директор Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України академік НАН України Анатолій Булат, виконувач обов’язків директора Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України академік НАН України Володимир Назаренко, директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України академік НАН України Роман Кушнір, науковий керівник Навчально-наукового механіко-машинобудівного інституту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» академік НАН України Микола Бобир, директор Інституту технічної механіки НАН України і ДКА України член-кореспондент НАН України Володимир Пошивалов, заступник директора з наукової роботи Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України член-кореспондент НАН України Юрій Токовий, завідувач відділу нелінійної механіки та математичного моделювання Інституту енергетичних машин і систем ім. А.М. Підгорного НАН України член-кореспондент НАН України Костянтин Аврамов, завідувач відділу обчислювальних методів Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України член-кореспондент НАН України Олександр Григоренко, завідувач кафедри теоретичної та прикладної механіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка член-кореспондент НАН України Ярослав Жук, ректор Українського державного університету науки і технологій член-кореспондент НАН України Костянтин Сухий, а також керівництво і фахівці Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля», провідні науковці з Києва, Дніпра, Харкова, Миколаєва, Запоріжжя, Житомира.
Учасники конференції представляли:
• Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України;
• наукові установи Національної академії наук України (Інститут механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України, Інститут технічної механіки НАН України і ДКА України, Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України, Інститут проблем міцності імені Г.С. Писаренка НАН України, Інститут енергетичних машин і систем ім. А.М. Підгорного НАН України, Інститут геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України, Інститут чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України, Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України, Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України, Інститут радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України, Інститут транспортних систем і технологій НАН України, Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України);
• українські заклади вищої освіти (Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет «Львівська політехніка», Український державний університет науки і технологій, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Національний університет водного господарства та природокористування, Запорізький національний університет, Національний університет «Запорізька політехніка», Приазовський державний технічний університет, Національний транспортний університет, Черкаський державний технологічний університет, Національний університет «Одеська політехніка», Київський національний університет технологій та дизайну);
• галузеві науково-дослідні установи України (Державний науково-дослідний інститут авіації, Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, Державний науково-дослідний інститут Міністерства внутрішніх справ України);
• Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне ім. М.К. Янгеля».
Серед закордонних установ на зібранні були представлені, зокрема, Університет Маꥳлла (Монреаль, Канада), Азербайджанський університет архітектури і будівництва (Баку, Азербайджан), Університет Ляйпціга (Німеччина).
На церемонії відкриття конференції виступили:
• ректор Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», член Колегії Міністерства освіти і науки України кандидат технічних наук, професор Олександр Азюковський;
• завідувач відділу теорії коливань Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України академік НАН України Веніамін Кубенко;
• голова Вченої ради Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» академік НАН України Геннадій Півняк;
• директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України академік НАН України Роман Кушнір;
• голова Придніпровського наукового центру НАН України і МОН України, член Президії НАН України, академік-секретар Відділення механіки і машинознавства НАН України, директор Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України академік НАН України Анатолій Булат;
• Головний конструктор Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» Максим Дегтярьов;
• директор Інституту технічної механіки НАН України і ДКА України член-кореспондент НАН України Володимир Пошивалов.
На пленарній сесії було заслухано вісім доповідей:
• “Nonlinear damping in large-amplitude vibrations of shells and plates” («Нелінійне демпфування при коливаннях оболонок і пластин великої амплітуди»; доповідач – почесний професор Університету Маꥳлл (Канада) доктор Марко Амабілі);
• «Нестаціонарні хвильові процеси в акустичному шарі – плоска і осесиметрична задачі» (завідувач відділу теорії коливань Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України академік НАН України Веніамін Кубенко);
• «Моделі та методи для визначення термонапружень у пружних багатошарових тілах» (директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України академік НАН України Роман Кушнір і заступник директора з наукової роботи цього ж Інституту член-кореспондент НАН України Юрій Токовий);
• “Single shaft gas turbine engine rotor dynamic stresses determination” («Визначення динамічних напружень ротора одновального газотурбінного двигуна»; доповідачі – завідувачка відділу вібраційних і термоміцнісних досліджень Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України доктор технічних наук, професор Наталя Сметанкіна та кандидат технічних наук, доцент Сергій Моргун);
• “Hybrid asymptotic-numerical approach to solving mechanics problems of purpose structures with variable parameters” («Гібридний асимптотико-числовий підхід до розв’язування задач механіки конструкцій цільового призначення зі змінними параметрами»; професор кафедри конструювання, технічної естетики і дизайну Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» доктор технічних наук Віктор Грищак);
• «Математичне та комп’ютерне моделювання механічної поведінки навантажених елементів конструкцій ракетно-космічної техніки» (завідувач відділу моделювання композитних структур та складних систем Інституту прикладних проблем механіки і математики iм. Я.С. Підстригача НАН України доктор фізико-математичних наук, професор Михайло Марчук і науковці Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» – начальник відділу кандидат технічних наук Дмитро Клименко, начальник комплексу, старший науковий співробітник кандидат технічних наук Володимир Сіренко і провідний фахівець Володимир Харченко);
• «Контактна взаємодія п’єзоелектричних тіл з врахуванням впливу неоднорідних температурних полів, фрикційного тепловиділення, дефектів на границі поділу» (старші наукові співробітники відділу теорії коливань Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України доктор фізико-математичних наук Віталій Кирилюк і кандидат фізико-математичних наук Ольга Левчук);
• «Керування конструкціями з рідиною на основі компенсації силового відгуку рідини» (завідувач кафедри комп’ютерних методів механіки і процесів керування механіко-математичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор технічних наук, професор Олег Лимарченко, асистент цієї кафедри кандидат фізико-математичних наук Катерина Семенович, старший викладач Олександр Сіренко).
На п’яти секціях конференції заслухали близько 120 доповідей. Виголошені на пленарному та секційних засіданнях доповіді присвячувалися:
• методам розв’язання актуальних задач механіки конструкцій спеціального призначення;
• математичному та комп’ютерному моделюванню елементів конструкцій і матеріалів;
• нелінійним задачам механіки і споріднених галузей природничих наук;
• експериментальним дослідженням фізико-механічних процесів і міцності конструкцій;
• застосуванню прогресивних і нетрадиційних інформаційних технологій у проблемах механіки та матеріалознавстві;
• сучасним проблемам вищої інженерної освіти, використанню інформаційно-комунікаційних технологій в електронному навчанні.
Заслухані виступи дають підстави стверджувати, що обмін методами й алгоритмами досліджень механіки конструкцій спеціального призначення відіграють важливу роль у розвитку пріоритетних галузей науки і техніки.
Крім того, учасники зібрання мали нагоду ознайомитися з Національним технічним університетом «Дніпровська політехніка» на екскурсії «Сьогодення «Дніпровської політехніки» – екскурсія науковими і освітніми лабораторіями».
Як відзначалося на конференції, результати досліджень із проблем механіки є основою для стимулювання науково-технічного прогресу природничих і соціальних наук в Україні, а також стратегічних виробництв, а представлені дослідження сприяють генеруванню нових наукових ідей, перспективних конструкцій і систем.
На думку науковців, доцільно продовжити роботи з:
• механіки кусково-неоднорідних середовищ;
• нестаціонарних хвильових процесів;
• створення моделей і методів розв’язання задач термопружності у багатошарових конструкціях і системах;
• проблем нелінійного демпфування динамічних процесів великих амплітуд у тонкостінних конструкціях;
• математичного моделювання несучої здатності термонапружених конструкцій з геометричними та жорсткісними особливостями із функціонально-градієнтних матеріалів в умовах, наближених до експлуатаційних;
• контактної взаємодії, зокрема п’єзоелектричних тіл;
• керування конструкціями із рідиною;
• подальшого розвитку гібридних аналітико-чисельних підходів у проблемах механіки з урахуванням прогресивних комп’ютерних технологій та штучного інтелекту із візуалізацією досліджуваних процесів;
• застосування сучасних програмних продуктів в інженерній освіті.
Украй необхідним є також сучасне переоснащення експериментальної та технологічної дослідницької бази з огляду на потреби фундаментальних і прикладних досліджень.
Загалом конференція зарекомендувала себе як майданчик, де налагоджувалися контакти між науковими установами та підприємствами задля розв’язання проблем механіки конструкцій спеціального призначення. Захід послугував стимулом до створення структур взаємодії споріднених галузей науки і техніки, зокрема асоціації вчених та інженерів-практиків з питань аварій і катастроф (Failure Analysis Association) за досвідом інших країн.
Конференція з цієї тематики відбуватиметься раз на три роки.
За інформацією Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України
Фото: Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
