18–20 листопада 2025 року в Українському гідрометеорологічному інституті ДСНС України та НАН України відбулася міжнародна наукова конференція «Гідрометеорологія і кліматичні виклики: наука, інновації і практика для сталого майбутнього», присвячена 170-річчю установи.
У заході взяли участь провідні вчені, фахівці, дослідники з України та зарубіжжя. Програма охоплювала п’ять наукових секцій, присвячених зміні клімату, гідрології, небезпечним гідрометеорологічним явищам, моніторингу довкілля та інноваційним методам в гідрометеорології.
Учасники конференції представили новітні результати досліджень, обговорили виклики, пов’язані з адаптацією до зміни клімату, цифровізацією гідрометеорологічних спостережень, управлінням природними ресурсами та ризиками у період воєнних дій.
Загалом під час роботи конференції було представлено 93 доповіді.
Тематика першої секції «Метеорологія, кліматологія, агрометеорологія» охоплювала широкий спектр досліджень, спрямованих на аналіз сучасних кліматичних змін в Україні та світі. Було представлено роботи з оцінки аномальних погодних умов останніх років, зміни параметрів снігового покриву, температурних тенденцій і їхнього впливу на здоров’я населення та сільське господарство.
Науковці торкнулися також проблематики оновлення кліматичних нормативів у будівництві та розвитку кліматичних сервісів для енергетики. Декілька доповідей було присвячено застосуванню супутникових даних, чисельного моделювання стану атмосфери, аналізу кліматичних ризиків для агросектору та розбудові освітніх програм для формування кліматичної компетентності.
Загалом секція акцентувала увагу на багатогранності викликів, спричинених зміною клімату, а також на потребі міжгалузевого підходу до їх вирішення.
Учасники другої секції «Гідрологія і водні ресурси в умовах зміни клімату» розглядали як фундаментальні, так і прикладні аспекти гідрології. Значна частина доповідей була присвячена моделюванню стоку річок, аналізу впливу кліматичних змін на гідрологічний режим водотоків і водойм, включаючи Дністер, Псел, Сулу та інші.
Досліджувалися зміни у водному балансі та якості води, включаючи вплив антропогенного навантаження, концентрацій металів і токсичних речовин, у тому числі в межах зон техногенного навантаження. Були розглянуті питання теплових та холодових хвиль у Чорному морі, а також гідрохімічних змін в умовах потепління.
Акцент робився також на підземних водах, їхній ролі у водному циклі та впливі змін клімату на дренажні системи, що має особливе значення для південних регіонів України, де зростає ризик дефіциту води.
Тематика наукових доповідей третьої секції «Небезпечні гідрометеорологічні явища: моделювання, управління ризиками» охопила широкий спектр екстремальних явищ — від сильних дощів, злив, лавин, повеней, паводків, до підтоплень та гроз. Також було представлено результати геоінформаційного моделювання ризиків, оціни динаміки радіонуклідів у водосховищах та класифікації заплавних територій на основі новітніх цифрових моделей.
Окремо було порушено питання гідрометеорологічної безпеки у зв’язку з техногенними катастрофами, зокрема обговорено вплив воєнних дій на довкілля та ефективність управління ризиками за умов обмеженого доступу до первинних гідрометеорологічних даних.
Четверта секція «Моніторинг навколишнього природного середовища і сталий розвиток довкілля» стала платформою для обговорення сучасних підходів до моніторингу довкілля, зокрема у контексті війни в Україні. Багато доповідей були присвячені впливу воєнних дій на стан атмосферного повітря, водних ресурсів і біорізноманіття.
Акцент було зроблено на інноваційних інструментах — супутникових технологіях, штучному інтелекті, цифрових платформах, веб-візуалізації та використанні громадянської науки. Представлено комплексні підходи до моніторингу стану поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря, поширення небезпечних видів комах.
Під час роботи секції також було обговорено розроблення нормативних документів у сфері гідрометеорології, оновлення методик для ведення державного водного кадастру, а також питання освітнього, соціального та нормативного супроводу моніторингової діяльності.
На п'ятій секції «Інноваційні методи і засоби гідрометеорологічних спостережень та прогнозування» були представлені розроблені та впроваджені сучасні технології — від чисельного моделювання, веб-базованих платформ до інструментів штучного інтелекту.
Обговорювались теми оперативного прогнозування атмосферних процесів, вітрового хвилювання, цифрової трансформації гідрометеослужби.
Порушувалися проблеми оптимізації методів лабораторного аналізу, впровадження відкритих систем для гідрологічного моделювання, а також оброблення натурних даних для оцінки екосистемних послуг.
Значна увага приділялася аналізу гідрохімічного стану водойм і річок в умовах зміни клімату, а також популяризації наукових результатів із залученням цифрових та соціальних платформ.
За інформацією Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України
