11 грудня 2025 року в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбувся круглий стіл «Комерціалізація наукових розробок НАН України», до якого долучилося понад 160 учасників – представники провідних наукових установ Національної академії наук України, центральних і регіональних органів державної виконавчої влади, підприємств, бізнес-асоціацій, малого та середнього бізнесу, міжнародні й українські експерти.
Із вітальним словом до учасників заходу звернувся директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць. У своєму виступі він наголосив, що ідею створення та впровадження ефективних механізмів інтеграції академічних розробок у ринкове середовище було сформульовано давно й тривалий час вона розглядалась як один зі стратегічних напрямів розвитку академічної науки. А реалізація цього задуму розпочалася 2023 року в межах співпраці Інституту економіки та прогнозування НАН України з Інститутом біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України – за зверненням директора цієї установи академіка НАН України Сергія Комісаренка щодо здійснення економічного обґрунтування наукових розробок очолюваного ним Інституту. Успішна реалізація цієї ініціативи зумовила підготовку та втілення масштабного мультидисциплінарного наукового проєкту, який об’єднав перспективні наукові розробки установ Національної академії наук України та створив основу для інвестиційної передумови проєктів. Валерій ГЕЄЦЬ підкреслив, що в умовах сучасних викликів наявні механізми впровадження наукових розробок є повільними, а наша країна потребує промислового масштабування інноваційних технологій, розроблених науковими установами НАН України. Передумовою таких змін є подолання системних бар’єрів і побудова сталої та ефективної взаємодії між державою, науковими установами і бізнесом.
У своєму вітальному слові заступник начальника управління публічних інвестицій – начальник відділу методології публічних інвестицій Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Сергій Дольний повідомив, що в Україні триває реформування системи публічних інвестицій, та запроваджується нова модель, сформована за безпрецедентних умов, в яких сьогодні працює держава, – необхідністю забезпечення обороноздатності, підтримки стійкості, оновлення інфраструктури та формування стратегічних планів розвитку. Ця модель базується на принципах стратегічного планування, прозорості й підзвітності та реалізується відповідно до дорожньої карти на 2024–2028 роки. Наразі вже сформовано Стратегічну інвестиційну раду, яка схвалила середньостроковий план публічних інвестицій на 2026–2028 роки, а також єдиний проєктний портфель, включення до якого передбачає бюджетне фінансування. Подальша реалізація реформи потребує наукової й аналітичної підтримки у сфері прогнозування, оцінювання інвестицій та їхнього впливу на соціально-економічний розвиток. Оскільки Інститут економіки і прогнозування НАН України має потужний експертний потенціал, що підтверджено ефективною співпрацею впродовж останніх місяців, у межах якої було створено низку важливих документів, зокрема Порядок завершальної оцінки публічних інвестиційних проєктів і Порядок постінвестиційної оцінки масштабних інвестиційних проєктів, то на основі напрацьованих Інститутом інструментів відтепер можна визначати ефекти реалізованих інвестицій, коригувати подальші плани та формувати якісні інвестиційні ініціативи, засновані на ґрунтовних наукових розробках Національної академії наук України. Доповідач подякував працівникам Інституту економіки та прогнозування НАН України за фаховий науковий супровід і висловив сподівання на подальшу плідну співпрацю в імплементації реформи системи публічних інвестицій.
У вітальному слові модератор заходу, головний науковий співробітник із покладанням обов’язків завідувача відділу торговельної та промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Віталій Венгер зазначив, що згаданий унікальний міждисциплінарний проєкт закладає методичні засади комерціалізації наукових розробок за допомогою їхнього техніко-економічного обґрунтування, формування бізнес-моделей для залучення джерел фінансування з метою промислового масштабування. Він відзначив надзвичайну важливість теми круглого столу, адже в умовах глобальної конкуренції за технологічне лідерство та воєнних викликів здатність перетворювати результати наукових досліджень і розробок на конкурентоспроможні товари, послуги чи технології з високою економічною цінністю стає критично важливим чинником забезпечення економічної стійкості та технологічного суверенітету України. Віталій Венгер підкреслив, що метою заходу є вироблення спільного бачення того, як наукові розробки можуть відповідати стратегічним потребам держави, вимогам бюджетних програм, очікуванням міжнародних донорів та інвесторів, а також сприяти технологічній модернізації, відбудові критичної інфраструктури і підвищенню конкурентоспроможності України.
На засіданні круглого столу виступив директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна академік НАН України Сергій Комісаренко. Він зазначив, що очолювана ним установа, якій цьогоріч виповнюється 100 років, створює реальні продукти на основі фундаментальних знань. І наголосив, що чимало українських наукових розробок унікальні й за своїми характеристиками не поступаються провідним світовим аналогам. Водночас критично необхідно сформувати послідовну й ефективну інвестиційну політику, яка забезпечила б системне впровадження наукових розробок у виробничу практику.
Заступник директора з наукової роботи Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України доктор біологічних наук Володимир Чернишенко, представляючи наукові розробки своєї установи, підкреслив, що Інститут має давні традиції створення кровоспинних засобів і володіє унікальною технологією активаторів системи згортання крові. Він розповів про такі розроблені фахівцями Інституту кровоспинні засоби, як «Карбогемостат», «Фібриновий гель» і «Колагенова матриця». Розробки цієї установи демонструють кращу ефективність порівняно з подібними засобами іноземного виробництва, які значно дорожчі та характеризуються підвищеними вимогами до зберігання і вужчим спектром медичної дії. За словами Володимира Чернишенка, такі розробки Інституту потребують наукового супроводу фахівців економічного профілю для обґрунтування й напрацювання бізнес-моделі щодо їхньої комерціалізації.
Провідний науковий співробітник відділу торговельної та промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Оксана Кушніренко презентувала розроблену бізнес-модель комерціалізації наукових розробок Інституту біохімії ім. O.B. Палладіна НАН України. Вона зазначила, що глобальний ринок кровоспинних засобів має тенденцію до зростання та високу соціальну значущість. При цьому для українських розробок властиві конкурентні переваги і можливість локалізації виробництва. Реалізація проєкту залежить від налагодження співпраці між основними партнерами, зокрема фармацевтичними компаніями, державними установами, медичними закладами, міжнародними організаціями й інвесторами, а бізнес-процеси включають реєстрацію прав інтелектуальної власності, сертифікацію, налагодження виробництва та маркетингу. Структура витрат відповідає світовим фармацевтичним практикам. Розроблена дорожня карта проєкту складається з підготовчого (2025–2026 роки) та виробничого (2027 рік) етапів і виходу на ринки України та світу (2028–2030 роки).
Старший науковий співробітник відділу публічних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Олена Степанова ознайомила колег з економічним обґрунтуванням комерціалізації кровоспинних препаратів Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України. Доповідачка наголосила, що аналіз ґрунтувався на трьох сценаріях закупівлі сировини. За її словами, проєкт вирізняється високою окупністю, що підтверджують розрахунки дисконтованих грошових потоків, а модель публічних інвестицій забезпечує рівномірне й ефективне фінансування. Вихід на міжнародні ринки потребуватиме збільшення інвестицій до 64,5 млн грн, проте навіть за цих умов проєкт лишається економічно результативним. Як підкреслила науковиця, моделі демонструють значні мультиплікативні ефекти: інвестиції обсягом 57 млн грн можуть принести близько 170 млн грн економічного результату, а сукупний соціально-економічний ефект сягне 4,1 млрд грн. Доведено, що проєкт має високий інвестиційний потенціал, сприяє імпортозаміщенню та створенню робочих місць.
Під час сесії запитань і відповідей учасники круглого столу обмінялися думками щодо ризиків реалізації проєкту та шляхів їхнього подолання, зокрема стосовно пошуку додаткових джерел фінансування й управління фінансовими ризиками. На цьому наголосила президентка Академії фінансового управління академік НАН України Тетяна Єфименко, яка порушила питання оцінювання нематеріальних активів, прозорості, підзвітності та вимог МВФ і ЄС та запропонувала врахувати це у майбутніх дослідженнях.
Заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін, підтримуючи представлені ініціативи, зауважив, що реалізація критично важливих для суспільства проєктів потребує порівняно невеликих коштів, які можуть бути виділені з державного бюджету. Водночас це дасть змогу розв’язати актуальні соціально-економічні проблеми і створити відчутний позитивний ефект для національної економіки.
На другій сесії круглого столу було представлено розробки Інституту газу НАН України. Директор цієї наукової установи член-кореспондент НАН України Геннадій Жук наголосив, що в Україні сфера використання біогазу демонструє динамічне зростання відповідно до глобальних тенденцій декарбонізації економіки та посилення екологічних стандартів. Він підкреслив, що технології вилучення CO2, виробництва тепло- й електроенергії з біометану повністю узгоджуються з європейською кліматичною політикою та очікуваними податками на викиди CO2. Геннадій Жук також повідомив, що Інститут газу НАН України залучив грантове фінансування від британських партнерів для пілотного проєкту в Кам’янці-Подільському, де вже встановлюють амінну абсорбційну колону та системи утилізації тепла. Потенціал заміщення природного газу біогазом в Україні, зокрема з твердих побутових відходів, оцінюється у 10 млрд м3 на рік. Реалізація проєкту допоможе забезпечити розподілене виробництво енергії, що є критично важливим в умовах війни. Для ефективної реалізації запропонованих технологічних рішень Інститут газу НАН України потребує співпраці із колегами з Інституту економіки та прогнозування НАН України, адже поєднання технологічної експертизи з фаховим економічним обґрунтуванням і бізнес-моделюванням сприяє залученню інвестицій.
Про бізнес-модель створення модульної установки для підвищення ефективності біогазової електростанції розповіла доктор економічних наук Оксана Кушніренко, зазначивши, що ця розробка Інституту газу НАН України має великий стратегічний та комерційний потенціал, відповідає глобальним трендам енергетичної незалежності, сприяє зниженню викидів і розвитку відновлюваної енергетики. Доповідачка підкреслила, що українська технологія є конкурентоспроможною, комплексно вирішує питання очищення газу, виробництва електроенергії та побічних продуктів і відповідає зростанню попиту на внутрішньому ринку та глобальному ринку біогазу. Основні партнери проєкту – оператори полігонів, комунальні й аграрні підприємства, промислові компанії, енергетичні компанії та міжнародні екологічні організації. Бізнес-процеси передбачають дизайн, виробництво, монтаж, тестування, запуск, сервісне обслуговування й навчання персоналу. Розроблена дорожня карта проєкту на 2025–2031 років включає підготовчий етап, виробництво та монтаж, масштабування, сервісну модель модернізації наявних біогазових станцій.
Економічне обґрунтування комерціалізації наукової розробки Інституту газу НАН України, яке враховує нові вимоги щодо публічних інвестицій, надала старший науковий співробітник відділу публічних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Наталія Назукова. Проєкт передбачає досягнення таких основних фінансово-економічних показників: за 20-річної реалізації проєкту інвестиційний етап триватиме півтора року, NPV (чиста приведена вартість) – 15,9 млн грн, IRR (внутрішня норма дохідності інвестиційного проєкту) – 20%, термін окупності – 7,7 року. Розглянуто два технічні рішення: базове й оптимістичне (за оптимістичного можливе додаткове підвищення «зеленого тарифу» на 5%). Загальний обсяг інвестицій становить 23,7 млн грн, а до операційних витрат належать електроенергія, оплата праці, сервіс і амортизація.
Під час сесії запитань і відповідей учасники круглого столу цікавилися ціною біогазу, який планується отримувати від комунальних підприємств, і умовами платежів, а також масштабуванням представлених технологій в інших регіонах України – з огляду на реформу управління відходами у нашій країні.
Учений секретар Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат технічних наук Володимир Хаустов зауважив, що енергетичні компанії стають обережнішими через зміну тарифної політики та зниження привабливості стимулів.
На третій сесії круглого столу розробки Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України представила науковий співробітник відділу процесів плавки та рафінування сплавів Світлана Поливода, наголосивши, що основною метою проєкту є модернізація цеху виробництва зливків і виливків із високоміцних алюмінієвих сплавів. Це стратегічно важливі матеріали, що за міцністю наближаються до сталей і можуть застосовуватися в авіабудуванні, енергетиці, ОПК із використанням вакуумного МГД-міксера та машини безперервного лиття власного виготовлення. Вона підкреслила, що, попри численні перешкоди, Інститут має значний досвід, виробничі площі та компетентних фахівців, а також реалізовані міжнародні поставки обладнання.
Представляючи бізнес-модель комерціалізації наукових розробок Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України, доктор економічних наук Оксана Кушніренко наголосила, що світовий ринок зливків і виливків з алюмінієвих сплавів зростає на понад 6% щороку й оцінюється у більш як $ 400 млрд. Внутрішні потреби України теж зростатимуть через необхідність відновлення інфраструктури, модернізацію промислового виробництва, підвищення вимог до енергоефективності й надійності матеріалів, а також імпортозаміщення критично важливої продукції. Науковиця схарактеризувала ціннісну пропозицію продукції, обґрунтувала потреби внутрішнього ринку, окреслила бізнес-процеси (такі як розробка, виготовлення унікального обладнання, модернізація цеху, маркетинг), партнерські ланцюги та сценарії комерціалізації.
Доктор економічних наук Олена Степанова надала економічне обґрунтування комерціалізації проєкту, здійснивши комплексне фінансове оцінювання за двома сценаріями (самостійне виготовлення Інститутом унікального обладнання (МГД-міксер і машини лиття) або його закупівля за кордоном) і обґрунтувала економічні переваги в сумі 61,7 млн грн на користь власного виробництва. Проєкт передбачає досягнення таких значень основних фінансово-економічних показників: NPV – 75,5 млн грн, IRR – 5,9%, термін окупності – 6,7 року. Крім того, Олена Степанова наголосила на значному бюджетному та мультиплікативному ефекті: загальний вплив на економіку може сягнути 1,4 млрд грн, а приріст випуску продукції – перевищити 160 млн грн щорічно.
Під час сесії запитань і відповідей учасники круглого столу зосередилися на технічних, технологічних і економічних аспектах представленої розробки, зокрема на питаннях балістичних характеристик високоміцних алюмінієвих сплавів, можливостей їхнього випробування та порівняння з аналогами, зварюваності матеріалів і перспектив застосування сучасних методів з’єднання, відповідності параметрів виливків вимогам оборонної техніки, наявних потужностей Інституту для масштабування виробництва, потенціалу імпортозаміщення, патентного захисту технологій і економічної доцільності реалізації проєкту.
Головний науковий співробітник з покладанням обов’язків завідувача відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України, Марія Скрипниченко поділилася результатами оцінювання макроекономічних і мультиплікаційних ефектів для національної економіки, що виникають завдяки комерціалізації представлених наукових розробок, і прогнозних розрахунків щодо впливу їхнього впровадження на економічне зростання, розвиток суміжних галузей та посилення наукоємного сегмента в промисловості України.
Підсумовуючи роботу круглого столу, доктор економічних наук Віталій Венгер підкреслив, що цей захід зібрав широке коло ключових стейкхолдерів – представників наукової спільноти, бізнесу, органів державної влади, медіасередовища й активної громадськості, що свідчить про зростання суспільного запиту на прикладні наукові розробки, спроможні подолати виклики сьогодення, а також про зростання ролі науки як стабілізатора ринкових коливань і насичення інформаційного простору фаховими аналітичними матеріалами.
За підсумками обговорення буде підготовлено резолюцію з пропозиціями учасників круглого столу для впровадження оновлених механізмів та інструментів сприяння комерціалізації науково-технічних розробок установ НАН України.
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України
Фото: “Academ.media” й Інститут економіки та прогнозування НАН України
