6 травня 2025 року в Інституті української мови НАН України відбулася XV Міжнародна наукова конференція «Термінологія і сучасність», яку організували Комітет наукової термінології НАН України й Інститут української мови НАН України. Захід об’єднав понад 70 провідних фахівців у царині мовознавства, термінознавства й інших галузей науки з України, Польщі, Німеччини, Канади, Болгарії та Словаччини.
Конференцію відкрив директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук, професор Павло Гриценко. Він наголосив, що розвиток різних наукових напрямів термінознавства є одним із пріоритетних завдань українського мовознавства, найважливішим із яких сьогодні постає досягнення реальної (а не позірної) українськості всіх терміносистем, які побутують в українському науковому просторі. Ця українськість має стати результатом практичної діяльності, стійкою та наступальною позицією перед новим викликом сучасності – заступленням українських термінів англійськими на тлі збереження давнішого тривалого впливу російської мови.
Вітальне слово виголосив голова Комітету наукової термінології НАН України, директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України академік НАН України Микола Жулинський, який наголосив: «Наше головне завдання сьогодні – це розвиток і зміцнення загальномовної культури в усіх сферах людської діяльності, входження українського термінознавства у світовий науковий простір. Боротьба за питому українську термінологію така ж важлива сьогодні, як і боротьба наших воїнів в окопах».
Голова Національної комісії зі стандартів державної мови кандидат філологічних наук Юлія Чернобров, привітавши учасників конференції, зауважила, що питання розвитку національної термінології набуває сьогодні особливого державного значення, коли на нові виклики потрібно зважати й тим, хто формує мовну політику, й тим, хто її реалізує. Вона звернула увагу на напрацювання комісії у стандартизації термінології, співпрацю із закладами вищої освіти, науковими установами, органами державної влади.
Із вітальним словом виступив керівник Центру правничої термінології Національної академії правових наук (НАПрН) України, член-кореспондент НАПрН України Сергій Головатий, який підтримав тезу про утвердження реальної українськості, зокрема у правничій мові, наголосивши на деструктивній ролі росіянізмів і англізмів у науковому інформаційному просторі, на важливості досягнення результату державної політики – заміні чужомовних термінів українськими відповідниками.
На двох пленарних засіданнях конференції порушувались актуальні проблеми сучасного термінознавства. Зокрема, на матеріалі російських тлумачних словників кінця ХХ – початку ХХІ століття було показано, як російська пропаганда фальсифікує терміни, запозичені з української мови (про це говорила професор кафедри романо-германської філології та зарубіжної літератури факультету іноземної та слов’янської філології Донецького національного університету імені Василя Стуса (Вінниця) доктор філологічних наук Тетяна Космеда); розкрито роль фахової термінології в дидактиці української мови як іноземної (професор кафедри україністики факультету прикладної лінгвістики Варшавського університету доктор габілітований Світлана Романюк); висвітлено історичну ретроспективу термінографійної критики і термінолекту мовної особистості (професор кафедри української мови філологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна доктор філологічних наук Тетяна Петрова; старший науковий співробітник відділу граматики і наукової термінології Інституту української мови НАН України кандидат філологічних наук, доцент Ірина Казимирова); оприявнено прогалини в термінотворенні у фаховій та загальнолітературній мові (професор кафедри української мови філологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна доктор філологічних наук Анатолій Нелюба; старший науковий співробітник відділу синергетики Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України кандидат фізико-математичних наук Ольга Кочерга); наголошено на важливості усунення з термінології, зокрема медичної, зросійщених термінів, зафіксованих у словниках української мови (професор кафедри терапії №1, медичної діагностики та гематології і трансфузіології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького доктор медичних наук Олександра Томашевська); показано, як у межах однієї конкретної терміносистеми менеджменту неправильний переклад терміна може зашкодити розвитку відповідної галузі знань (президент Громадської спілки «Українська асоціація досконалості та якості» кандидат технічних наук Петро Калита).
Під час роботи шести секцій – «Теорія терміна і мовна практика», «Термінологія лінгвістики. Теорія термінографії та практика укладання галузевих словників», «Галузеві терміносистеми природничих наук», «Галузеві терміносистеми гуманітарних та економічних наук», «Термін у тексті», «Фахова мова в системі освіти. Термін у навчальному тексті» – учасники конференції обговорили актуальні проблеми українського термінознавства, обмінялися досвідом практичної роботи у сфері упорядкування та використання термінів.
Доповіді, виголошені на конференції, охопили широке коло теоретичних проблем, зосередилися на комплексі складних питань сучасної термінографії – укладанні новаторських словників термінів, на практичних аспектах функціонування як окремих термінів, так і терміносистем; було підкреслено актуальність важливої проблеми перекладознавства у термінології. Велику увагу учасники приділили висвітленню шляхів розв’язання проблеми запозичень у термінології, зокрема усунення наслідків згубного для розвитку української термінології впливу російської мови. Окремий блок доповідей присвячувався історії становлення терміносистем окремих галузей, текстотвірній ролі термінів і ролі фахової мови в освіті. Традиційно велику зацікавленість викликали доповіді, пов’язані з правописними питаннями в термінології.
XV Міжнародна наукова конференція «Термінологія і сучасність» стала не лише майданчиком для обміну науковими ідеями, а й інтелектуальним простором формування стратегії розвитку української термінології в умовах сучасних глобальних викликів. Особливо важливим є поєднання зусиль фахівців-мовознавців і представників різних галузей знань для вироблення узгодженого підходу до термінотворчості й термінографії.
За інформацією Інституту української мови НАН України
