29 березня 2025 року, напередодні третьої річниці визволення Бородянки на Київщині від російської окупації (1 квітня 2022 року), в малому залі Палацу культури ім. Т.Г. Шевченка цього селища відбулася презентація книги «Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Культура повсякдення часів російсько-української війни» (том 12), виданої в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Захід ініціювали очільниця волонтерського соціально-культурного проєкту «Живі історії війни» Ольга Фещенко, Центр культури та туризму Бородянської селищної ради і Бородянська центральна бібліотека. До зібрання долучилися представники творчої інтелігенції селища, освітяни, митці, волонтери.
Селище, яке стало відомим на весь світ через скоєні тут росіянами жорстокі військові злочини, ще тільки гоїть рани. Про війну, що триває, промовисто свідчать розстріляний пам’ятник Тарасові Шевченку, гора уламків замість двох дев’ятиповерхівок у центрі, алея пам’яті героїв, соціальне модульне містечко (близько 4 тисяч мешканців Бородянки втратили житло). У громадському музейному просторі, яким замінили знищений краєзнавчий музей, можна побачити короткий фільм із краєвидами селища до повномасштабного вторгнення і після нього, зразки української та ворожої зброї, речі й предмети, що мають символічне значення в сучасній історії селища: розстріляні, але вцілілі герб і прапор та чорний хліб окупаційного часу. Екскурсію містом для науковців Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України провів місцевий історик, краєзнавець Валентин Мойсеєнко.
Під час презентації видання виконувачка обов’язків директора Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України кандидат історичних наук Наталія Стішова розповіла присутнім про цю академічну установу й особливості наукової діяльності в умовах війни.
Завідувачка відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України кандидат історичних наук Галина Бондаренко звернула увагу на важливість етнології як науки про націю, на цінність народної культури та її роль у збереженні української ідентичності.
Про появу в Україні нової науково-прикладної дисципліни – воєнної антропології, – її основні завдання у контексті виявлення ворожих ідеологем, наративів, фіксації подій військового часу учасників презентації поінформував старший науковий співробітник цього ж відділу кандидат історичних наук Микола Бех.
Виступ однієї з упорядниць тому, старшого наукового співробітника згаданого відділу кандидата історичних наук Олени Таран присвячувався науковій концепції та структурі презентованого видання. Науковиця розповіла також про створення кореспондентської мережі книги і подякувала Ірині Петровій та Ользі Фещенко за ініціативу збирати свідчення про війну одразу ж, «по гарячих слідах», і 30 інтерв’ю, передані ініціаторками для оприлюднення.
Свій виступ про роботу з фіксації розповідей про війну письменниця і громадська діячка Ольга Фещенко супроводила фільмом, у якому на тлі подій початку 2022 року пролунали голоси очевидців, які ці події проживали.
Знаковою була участь у презентації авторів історій, що увійшли до академічного видання. Сергій Костін і Олена Правдива з Іванкова, Тетяна Перепелиця з Пісківки та Людмила Кириленко з Бородянки поділились особистими розповідями про переживання війни. Попри небезпеку й загрози життю, Сергій Костін і Олена Правдива під час російської окупації документували рух ворожої техніки й довколишні події, а зараз є активними волонтерами. Тетяна Перепелиця розповіла про допомогу своєї сільської громади біженцям із Бородянки й інших місць, які знайшли прихисток у Пісківці. Про важливість збереження колективної та особистої пам’яті про війну говорила Людмила Кириленко. Вона відзначила своєчасність презентованого видання і додала: «Забути це все неможливо, хоч пам’ять і береже нас, стираючи емоції, спомини».
Учасники заходу говорили також про любов до рідного краю, особливо в умовах окупації чи вимушеної розлуки з ним. Про це йдеться й у численних розповідях, опублікованих у книзі.
Власні вірші про Бородянку і війну прочитала засновниця й режисерка театру «Зарево», поетеса Поліна Лучко.
Очільниця відділу культури і туризму Бородянської селищної ради Наталя Вишинська високо оцінила науковий доробок Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України і подарувала науковцям місцеві сувеніри – брошку-півника, копію майолікового виробу, що вцілів разом із шафкою у розбомбленому вщент будинку, ставши одним із символів української незламності.
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України і Бородянська селищна рада домовилися співпрацювати далі.
За інформацією Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України
