Заступник директора з наукової роботи Інституту чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України доктор технічних наук Олексій Меркулов взяв участь у світовому конгресі з науки і технологій доменного виробництва чавуну The 10th International Congress on the Science and Technology of Ironmaking» (ICSTI 2025), який проходив у Пекіні 25-29 серпня 2025 року.
Цей захід об’єднав близько 400 учасників із 32 країн, серед яких були як науковці й дослідники, так і промислові виробники чавуну та сталі.
ICSTI проводиться з 1994 року кожні 3-4 роки в різних країнах світу та є ключовою платформою для обговорення сучасних рішень у галузі виробництва чавуну і сталі.
Цьогоріч робота проходила за кількома секціями:
- «Sintering and Pelletizing».
- «Cokemaking».
- «Blast Furnace Ironmaking – Maintenance and Campaign Life».
- «Blast Furnace Ironmaking – Process and Operation».
- «Hydrogen (H2)-based Ironmaking».
- «Direct Reduction and Smelting Reduction».
- «CO2 Reduction and Energy Saving».
Олексій Меркулов представив доповідь «Blast furnace smelting with injection of coal gasification products». У ній він розповів про розробки Інституту, які дозволяють зменшити витрати коксу та викиди СО2 при доменному виробництві, а також пояснив, чому лише воднева металургія не може стати єдиним рішенням у коротко та середньо терміновій перспективі. Сьогодні виробники сталі у всьому світі прагнуть знизити викиди СО2, і «зелений» водень є одним із перспективних напрямів. Для виробництва 1 т сталі потрібно приблизно 60-90 кг зеленого водню. У Європі виробництво 1 т сталі у класичній доменній печі коштує близько €400 (із них €50 – витрати на кокс). Щоб «зелена» сталь конкурувала зі звичайною, вартість водню повинна бути менш ніж €1/кг. У поточних умовах це недосяжно. При вартості €10/кг водню сталь коштує €1200/т (утричі дорожче за звичайну); при €5/кг – €800/т (удвічі дорожче). Тому, навіть з огляду на розвиток водневих технологій, важливо паралельно працювати над іншими підходами зниження витрат палива та оптимізації існуючих процесів у напрямі ресурсо- та енергозбереження.
Також на запрошення організаційного комітету Олексій Меркулов виступив співголовою секції «Hydrogen (H2)-based Ironmaking for Graduate Students», на якій молоді науковці з провідних університетів Австралії, Австрії, Індії, Індонезії, Кореї, Китаю представили свої розробки.
Участь українських науковців у таких заходах дає змогу отримати актуальну інформацію про провідні світові тенденції та напрями наукових досліджень у галузі чорної металургії. Це дозволяє оцінити рівень і конкурентоспроможність власних розробок, виявити перспективні напрями для подальших досліджень та налагодити контакти з міжнародними науковими та промисловими партнерами. Розробки Інституту чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України викликали інтерес серед учасників конгресу та були позитивно сприйняті як представниками наукової спільноти, так і промисловими виробниками сталі.
За інформацією Інституту чорної металургії ім.З.І. Некрасова НАН України
