19–20 березня 2025 року – з нагоди 130-ї річниці від дня народження організатора науки, поета, митця, перекладача Максима Тадейовича Рильського – в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України у змішаному форматі тривала міжнародна науково-практична конференція «Збереження національної спадщини та розвиток культурних практик в умовах суспільних викликів». До заходу долучилося близько 140 учасників – науковці з установ Національної академії наук України й українських закладів вищої освіти, дослідники-працівники провідних музеїв України (Києва, Харкова, Одеси, Рівного, Львова, Черкас, Острога, Кам’янського, Переяслава й інших міст), а також іноземні колеги (з наукових установ Польщі, Киргизстану та Молдови).
Конференція розпочалася з урочистого відкриття пленарного засідання. Вітаючи учасників зібрання, модераторка конференції, виконувачка обов’язків директора Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України кандидат історичних наук Наталія Стішова нагадала, що захід відбувається на тлі трагічного для нашої держави російського повномасштабного вторгнення, що триває вже четвертий рік. Війна призвела до масштабних руйнацій, відібрала життя у найкращих синів і дочок України, позначилася на всьому українському суспільстві. Як підкреслила очільниця установи, можливістю й далі проводити наукові форуми та продовжувати україністичні дослідження вчені-соціогуманітарії Академії, зокрема учасники конференції, завдячують Збройним Силам України. Світлу пам’ять героїв і героїнь, полеглих за волю та Незалежність України, учасники конференції вшанували хвилиною мовчання.
Наталія Стішова також підкреслила значення постаті Максима Рильського для української та світової науки. За її словами, він був умілим організатором науки і талановитим керівником однієї з провідних академічних установ – багатопрофільного Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії (так Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України називався у роки директорування Максима Тадейовича), покликаного комплексно досліджувати як народну, так і професійну національну культуру.
Учасників конференції привітали й поважні гості – директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України академік НАН України Микола Жулинський і член Президії НАН України, виконувач обов’язків академіка-секретаря Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, директор Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України академік НАН України Богдан Ажнюк, які підкреслили винятковість Максима Рильського як поета й науковця в українській національній спадщині ХХ–ХХІ століть.
На пленарному засіданні виступила також професор кафедри україністики Варшавського університету доктор філологічних наук Валентина Соболь. Відома науковиця виголосила доповідь «Київ у візуальній антропології Максима Рильського», окремо проаналізувавши статтю «Київ в історії України» й унікальну збірку «Співучий Києве, дитя живих століть» (вийшла друком 2023 року), яку впорядкував онук Максима Рильського – Максим Георгійович Рильський.
Увагу присутніх привернув виступ голови Громадського об’єднання «Українське товариство Киргизької Республіки “Берегиня”» Володимира Нарозі, присвячений збереженню та популяризації української мови в Киргизстані. Гість пленарного засідання розповів про історію Товариства і про відгомін творчості Максима Рильського у діяльності його членів. Доповідач зауважив, що Максим Тадейович усією своєю літературною творчістю демонстрував красу й багатство української мови, порівнював народне слово з перлиною, наголошував на необхідності зберігати і плекати мову («як парость виноградної лози»). Володимир Нарозя також розповів, що у березні 2002 року постать Максима Рильського привернула увагу редколегії україномовної радіопередачі «Берегиня» і до дня народження митця в радіоефірі Киргизстану вперше пролунав звукозапис оригінального поетичного слова автора.
Доповідь зі ще однієї актуальної теми – «Міжнародна наукова діяльність ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України: історія, сучасний стан і перспективи» – представила завідувачка відділу української і зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України кандидат філологічних наук Лариса Вахніна. Науковиця ґрунтовно висвітлила міжнародну діяльність Інституту, зокрема під керівництвом Максима Рильського.
Міжнародний резонанс творчості митця знайшов своє продовження й у доповіді професора кафедри романської філології Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктора філологічних наук Дмитра Чистяка «Науково-організаційна й творча діяльність М.Т. Рильського у франкомовному соціокультурному просторі: спадкоємність, проблематика й перспективи». Учений наголосив на внескові Максима Рильського в поширення шевченкіани у франкомовному соціокультурному просторі, а також на рецепції творчого доробку митця у франкомовних наукових і перекладацьких інтерпретаціях.
Учений секретар Інституту культурної спадщини Міністерства культури Республіка Молдова доктор філософії Наталія Градінару представила дослідження «Стратегії збереження нематеріальної культурної спадщини в Республіці Молдова: сучасне бачення та практика», розглянувши поточні стратегії охорони нематеріальної культурної спадщини у Молдові та висвітливши сучасні перспективи, реалізовані практики і конкретні виклики.
Оригінальну типологічну репрезентацію творчості двох українських митців запропонував у своїй доповіді «Максим Рильський та Олександр Довженко: неокласика і неоавангардизм у контексті становлення української нації ХХ століття» старший науковий співробітник відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України член-кореспондент Національної академії мистецтв України Сергій Тримбач. Як зазначив дослідник, основною метою симбіозу творчості було витворення модерної української нації, досягнення певної рівноваги колективного й особистісного.
Наприкінці пленарного засідання учасники переглянули слайдову презентацію книги Максима Георгійовича Рильського «Люби природу не для себе…» (документально-художній літопис) і хронікально-публіцистичний фільм «Побачення з Максимом Рильським» (2025 рік; автор-оповідач – Максим Рильський (онук), режисер – Олексій-Нестор Науменко).
Далі перед присутніми виступив фольк-гурт «Гуляйгород» (учасники-вокалісти – дослідники-етномузикологи, молодші наукові співробітники відділу архівних наукових фондів, рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Олександр Вовк і Анастасія Філатова та провідний фахівець із фольклористики Центру фольклору та етнографії Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ірина Барамба), виконавши традиційні пісні Середнього Подніпров’я. Прозвучали три словесно-музичні твори. Перший – «Наш отаман Гамалія» – є піснею літературного походження (на слова Тараса Шевченка) з аудіоархіву Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (її записали 1955 року в селі Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області). Другий твір – «Жила собі удівонька» – рекрутська пісня (записана 2003 року в селі Вереміївка тодішнього Чорнобаївського району Черкаської області). 1955 року Інститут здійснив комплексну експедицію в села Черкаської (зокрема й у село Вереміївка, де записали згадану рекрутську пісню) та Полтавської областей, перш ніж ці населені пункти затопили, будуючи Кременчуцьку ГЕС. Третій твір – «Та насіяли гречухи» – це жартівлива пісня з аудіоархіву Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (записана 1955 року в селі Федорівка Кременчуцького району Полтавської області). Цю експедицію здійснили саме в роки директорування Максима Рильського.
20 березня 2025 року конференція працювала у форматі секційних засідань і тематичних панелей, де заслухали понад 100 доповідей.
Електронна версія збірника тез усіх доповідей доступна на сайті Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.
P.S. До ювілею Максима Рильського відбулись і мистецькі заходи. 11 лютого та 18 березня 2025 року в Будинку кіно у Києві Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України і Національна спілка кінематографістів України провели тематичний цикл кіновечорів. Вступну промову від Інституту виголосив член-кореспондент Національної академії мистецтв України Сергій Тримбач. Із вітальним словом до присутніх звернулася виконувачка обов’язків директора Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України кандидат історичних наук Наталія Стішова, яка відзначила титанічну роботу Максима Рильського як науковця й наукового менеджера і його величезні успіхи у налагодженні міжнародних контактів.
Під час кіновечорів продемонстрували присвячені видатному митцеві хронікально-публіцистичні фільми; виступив відомий бард, поет-пісняр, лауреат I Всеукраїнського поетичного вернісажу імені Максима Рильського «Троянди й виноград», старший науковий співробітник відділу космічної плазми Інституту космічних досліджень НАН України і ДКА України кандидат фізико-математичних наук Ігор Жук; поезії Максима Тадейовича прочитав знаний майстер художнього слова, Народний артист України Олег Комаров.
За інформацією Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України
