25–26 вересня 2025 року в столиці Республіки Молдова – Кишиневі – у змішаному форматі (наживо й онлайн) тривала XVII Міжнародна наукова конференція «Культурна спадщина: дослідження, валоризація, популяризація», присвячена Дням європейської спадщини. Її організували Інститут культурної спадщини Міністерства культури Республіки Молдова, Академія наук Молдови, Національний університет мистецтв «Джордже Енеску» (Ясси, Румунія), Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, Технічний університет Клуж-Напоки (Румунія), Вільний університет Берліна (Німеччина) і Північний університетський центр Бая-Маре – факультет літератури (Румунія).
Україну на цьому заході представили науковці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, науково-педагогічні працівники і студенти закладів вищої освіти, а також музейники.
Першого дня, 25 вересня, пленарне засідання конференції відкрив директор Інституту культурної спадщини Міністерства культури Республіки Молдова доктор історії Іон Урсу, який окреслив значущість і масштабність цьогорічного міжнародного форуму в Кишиневі. За його словами, до програми зібрання увійшло близько 140 наукових доповідей (розподілених за шістьома секціями) від учасників із чотирьох країн – Молдови, України, Румунії, Німеччини.
На пленарному засіданні виступив також Державний секретар Міністерства культури Республіки Молдова Влад Ворник. Він підкреслив високий рівень вивчення національного надбання Молдови в Інституті культурної спадщини, що, на його думку, надзвичайно важливо для збереження й розвитку ідентичності не лише молдован як мажоритарної нації, а й національних меншин Молдови – українців, болгар, гагаузів та інших. Урядовець також наголосив на досягненнях вивчення культурної спадщини у таких європейських країнах, як Україна, Румунія, Німеччина тощо. Саме тому цьогорічна конференція у Кишиневі присвячувалася Дням європейської спадщини.
Учасників заходу привітала й виконувач обов’язків директора Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України кандидат історичних наук Наталія Стішова, яка наголосила на важливості проведення цього міжнародного форуму на тлі масштабних глобалізаційних викликів і реальних загроз національним культурам і мистецтву. Вона зауважила, що памʼяткоохоронні заходи у царині етнокультури (з-поміж яких і дбайливе ставлення до її найвизначніших зразків – маркерів національної самобутності народів) здійснюються відповідно до сучасних культуроохоронних документів і нормативів, розроблених в ЮНЕСКО, та спрямовані на захист культурного різноманіття, збереження й вивчення національних культур. Наталія Стішова зауважила, що зусилля визнаних наукових установ Молдови у цьому напрямі суголосні діяльності профільно споріднених академічних установ України, а також відзначила тривалу традицію плідної наукової співпраці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України й Інституту культурної спадщини Міністерства культури Республіки Молдова.
На пленарному засіданні виступив також провідний науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України доктор історичних наук Теофіл Рендюк – із теми «Етноідентифікаційні параметри сучасного світового українства». Він розповів про світове українство як соціокультурне явище та про його головні ідентифікаційні виміри. На думку доповідача, сучасне світове українство стає важливим чинником протистояння українського народу екзистенційним загрозам (передусім під час нинішньої неоколоніальної російської війни в Європі), а в перспективі – чинником повоєнного відновлення України.
Онлайн-учасники пленарного засідання конференції
Другого дня, 26 вересня, конференція працювала у форматі секційних засідань.
Зокрема, на VI секції «Українська традиційна культура» виступили десятеро дослідників з України: представники Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, Музею історії міста Кам’янське, Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, Карпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ). Засідання модерували відомі науковці-україністи з Інституту культурної спадщини Міністерства культури Республіки Молдова – доктор історії Віктор Кожухар і доктор педагогіки Катерина Кожухар.
Старший науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України кандидат історичних наук Любов Боса розповіла про природну і культурну спадщину Великого Лугу як унікального прикладу взаємодії між ландшафтом, пам’яттю й ідентичністю, приділивши особливу увагу трагічним наслідкам імперсько-радянської доби та воєнного сьогодення (насамперед підриву російськими окупантами греблі Каховської ГЕС), які вчергове трансформують цю історично важливу українську територію.
«Громовим» (або ж «сердитим») святам, що здавна посідають особливе місце у народному календарі горян Бойківського етнографічного масиву, присвятив свою доповідь науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України кандидат історичних наук Олександр Коломийчук. Він проаналізував польові етнографічні джерела, наголосивши на уявленнях і заборонах, які стосувалися народного трактування цих дат.
Науковий співробітник відділу «Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Олександр Головко на основі результатів власних народознавчих експедиційних студій в просторі пограниччя розкрив ритуальну роль різних видів калачів у весільній обрядовості українців придністровських територій Східного Поділля, спостерігши у цьому сегменті духовної культури суттєві українсько-молдовські етнокультурні інтерференції.
Крім науковців Національної академії наук України, на цій секції доповіли також:
- методист Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти кандидат історичних наук Ольга Волос (про дослідження, промоцію та внесення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України традиції випікання обрядового весільного хліба «Дівування» у місті Баштанка Миколаївської області);
- директор Музею історії міста Кам’янське кандидат історичних наук Наталія Буланова (про особливості приготування у селі Карнаухівка Дніпропетровської області «зливаної каші» – важливого репрезентанта збереженої в пам’яті українців козацької звичаєвої культури й елемента нематеріальної культурної спадщини України);
- доцент Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука кандидат історичних наук Олександр Босий (про функціональне навантаження символу триквестра в обрядовій культурі українців і зв’язок цього знака з міфо-ритуальною практикою добування «Живого вогню», тобто отриманого шляхом тертя);
- доцент Карпатського національного університету імені Василя Стефаника кандидат історичних наук Оксана Дрогобицька (про новітні інтерактивні форми української просвіти на прикладі діяльності народознавчих (Національного заповідника «Давній Галич» і Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського у місті Коломиї) і військово-патріотичних (обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери, цифрового інтерактивного музею «Місто і зброя») установ Івано-Франківщини);
- студентки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Анастасія Павлюк (про історію функціонування, особливості діяльності народних майстрів, асортимент і специфіку колористики виробів Кутського гончарного осередку косівської мальованої кераміки), Анастасія Сорочинська (про життя і діяльність видатної української народознавиці Катерини Грушевської та її внесок у поступ етнологічної науки) і Єлизавета Силка (про значення рідної культури як підґрунтя особистісної стійкості й виразника національної ідентичності українських політв’язнів радянських таборів ГУЛАГу).
На завершення роботи секції поточними результатами етнографічної експедиції, що відбулась у липні 2025 року до села Унгри Окницького району Республіки Молдова, де автохтонно живуть українці, поділилися модератори зібрання – Віктор і Катерина Кожухарі. Вони поінформували про специфіку забудови села на складному пересіченому ландшафті, про традиційні технології зведення житлових і господарських споруд, супутню будівельну обрядовість, а також розкрили особливості асортименту й найменувань повсякденних, святкових і обрядових страв, які дотепер побутують у системі життєзабезпечення місцевих українців.
Онлайн-учасники засідання VI секції «Українська традиційна культура»
Загалом присвячений Дням європейської спадщини представницький науковий форум у Кишиневі став ефективним майданчиком для обміну досвідом у вивченні, збереженні та популяризації етнокультурного надбання, засвідчив суголосність сучасних культуроохоронних практик в Україні, Молдові, Румунії та Німеччині, сприяв поглибленню співпраці між спеціалізованими науковими осередками цих держав.
Електронна версія програми та збірника тез конференції
За інформацією Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України