15 січня 2025 року до Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського завітали представниці Посольства Угорщини в Україні – дипломатка з питань культури та освіти пані Єва Хеїзерне Хегедюш і асистентка з питань культури пані Агнеса Шафар. Метою візиту були ознайомлення з унікальними фондами Бібліотеки й обговорення перспективних напрямів співпраці у бібліотечній сфері.
Гостей зустріли тимчасова виконувачка обов’язків заступника директора з наукової роботи Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського докторка історичних наук Ольга Вакульчук, відповідальна за міжнародну діяльність Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, старша наукова співробітниця відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків кандидат історичних наук Людмила Дем’янюк і завідувачка відділу формування та використання газетних фондів Наталія Носкіна, яка провела гостям захопливу оглядову екскурсію й ознайомила їх з історією Бібліотеки.
Під час візиту дипломатки відвідали кілька відділів Бібліотеки. Зокрема, у завідувачка відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатка історичних наук Наталія Бондар представила виставку рідкісних стародруків, яка викликала щире захоплення гостей. Пані Єву Хеїзерне Хегедюш вразили побачені найдавніші видання відділу з колекції інкунабул, передусім «Книга хронік» Гартмана Шеделя (Нюрнберг, 1493), де серед численних зображень європейських міст уміщено зображення Будапешту. У географічному атласі Абрагама Ортелія з колекції плантенів гості побачили кольорову карту Королівства Угорщини. Для експозиції було підібрано й стародруки з історії Угорщини. Серед них – «Опис Угорщини» із серії кишенькових путівників «Республіки» видавництва Ельзевірів 1634 року, «Хроніка Угорського королівства» Антоніо Бонфіні 1575 року із зображенням короля Матяша Корвіна, «Аннали Угорського королівства» авторства Дьордя Праї 1763 року, а також ботанічний атлас з описами рослин Панонії Карла Клузія 1583 року.
В опублікованій 1789 року в Будині «Історії козацько-польської війни» Самуеля Грондського вміщено гравюри із зображенням українських козаків. Було продемонстровано видання з колекції гражданського друку й рідкісних видань, дотичні до історії, етнографії Угорщини або опубліковані на її теренах. Серед них – тритомна ілюстрована праця Якова Головацького «Народные песни Галицкой и Угорской Руси» 1878 року, поліграфічно цікаве видання «Божественної комедії» Данте Аліґ’єрі, опубліковане в Будапешті 1913 року.
Книжкові контакти українців і угорців представили підручники, словники, навчальні посібники: наприклад, «Букварь славенорусскаго языка», надрукований у Будині граді в Друкарні Пештського університету 1816 року; «Книжица читалная для начинающих» Олександра Духновича, видана у Будині 1847 року; «Мадярсько-руський словарь» під редакцією Емиліяна Бокшая, Юліяна Ревая та Михайла Бращайка, опублікований 1928 року в Ужгороді у друкарні отців-василіян; «Українсько-угорський словник», укладач – Лорант Катона (Будапешт, 1963). Демонструвалися й сучасні видання з опису угорських стародруків, альбом про королівські реліквії Угорщини.
Пані Єва Хеїзерне Хегедюш передала в дар до колекцій відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського примірник унікального видання «Русалки Дністрової» – віхової для українських читачів збірки фольклорних і авторських творів Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького, надрукованих українською мовою в Буді (тепер це Будапешт) 1837 року, – а також наукову розвідку про цю книгу авторства Вікторії Лебович, видану Бібліотекою Будапештського університету імені Лоранда Етвеша 2023 року угорською, українською та англійською мовами. Крім того, гостя подарувала Бібліотеці сучасні видання творів популярних угорських авторів, опубліковані українською мовою в серії «Голоси Європи» видавництва «Знання», – «Порожній і місячне сяйво» Антала Серба, «Походеньки видатного авантюриста Ярослава Тергузка» Мора Йокаї та книгу-білінгву поезій Шандора Петефі угорською й українською мовами.
Тимчасова виконувачка обов’язків завідувача відділу образотворчих мистецтв Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Людмила Гутник ознайомила гостей із раритетними документами з фондів мистецького підрозділу – серією оригінальних малюнків-портретів українських кобзарів, створених упродовж 1875–1928 років відомим українським художником, етнографом, архітектором Опанасом Сластіоном; альбомом оригінальних офортів із видами архітектурних пам’яток стародавнього Риму, виконаних видатним італійським графіком, архітектором, етнографом ХVІІІ століття Джованні Баттістою Піранезі; світлинами з краєвидами Києва кінця ХІХ століття; кіноплакатами 1920-х років. Людмила Гутник представила унікальний артефакт, пам’ятку мистецтва початку ХVІІІ століття – мідну гравірувальну дошку авторства визначного українського гравера Івана Мигури («Теза на честь гетьмана Івана Мазепи»). Особливе зацікавлення відвідувачів викликали оригінальні літографії з колекції відділу образотворчих мистецтв, зокрема виконані австрійським гравером Йозефом Крігубером портрети імператриці священної Римської імперії, ерцгерцогині Австрії, королеви Угорщини Марії Терезії Вальбурги Амалії Крістіни (1835) та представника шляхетного угорського роду, графа, державного діяча, магната, мецената Міклоша Йожефа Естерхазі (середина ХІХ століття).
У відділі фондів рукописної спадщини завідувачка відділу джерелознавства Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатка історичних наук Тетяна Коваль і старший науковий співробітник відділу джерелознавства кандидат історичних наук Тимур Горбач ознайомили дипломаток із унікальними рукописами бібліотечного фонду, представивши до уваги гостей добірку найцікавіших рукописних пам’яток західної та східної культур – створені у ІІІ тисячолітті до нашої ери глиняні клинописні таблички з Месопотамії, що належать до найдавніших зразків писемності; середньовічні грецькі, вірменські, слов’янські та західноєвропейські богослужбові книги, серед яких Нікомедійське й Оршанське євангелія середини ХІІІ століття, вишукано оздоблений французький бревіарій ХІV століття; екзотичний рукопис XVI століття на пальмовому листі з Малабарського узбережжя півострова Індостан; скандинавський рунічний календар XVII століття на дерев’яних дощечках. Продовжилося знайомство оглядом рукописів часів Австро-Угорської імперії. Гості з великою цікавістю оглянули літографічний портрет Франца Йосифа, виготовлений до 60-річчя його вступу на австро-угорський престол; його грамоту про надання графського титулу та герба Іванові Шептицькому – батькові Андрея Шептицького, видатного українського релігійного діяча та предстоятеля Української греко-католицької церкви; карту Богемії та суміжних країн (1720); карту середземноморських країн із колекції Григорія Галагана; рукописний підручник із нарисної геометрії Яна Спош (ХІХ ст.); перекладений угорською мовою требник із молитвами (ХІХ століття). Насамкінець пані Єва Хеїзерне Хегедюш оглянула великий і яскраво прикрашений нотний градуал ХVII століття з піснеспівами, що їх виконує хор під час католицької літургії.
Завідувачка відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатка історичних наук Олена Заєць розповіла гостям про заснування Всенародної бібліотеки України (так у 1919–1934 роках називалася Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського) та про те, як засновники бібліотеки – академіки Володимир Вернадський і Агатангел Кримський та інші ухвалили рішення, щоби деякі історичні бібліотеки закритих установ і монастирів, які формувалися протягом довгого часу, зберігати цілісними, не вливати до загального фонду, адже в автентичному вигляді вони становлять історику-культурну цінність, є частиною національного культурного надбання України та пам’яткою культури певного часу. Такими є найбільші колекції відділу: бібліотеки університету святого Володимира, Київської духовної академії, Києво-Печерської лаври, Софійського кафедрального собору, Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря та інші. Саме у складі книжкового зібрання Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря зберігається приватна бібліотека єпископа Іринея Фальковського, який тривалий час працював у Токайській комісії з заготівлі вин до царського двору. Комісію очолювали Федір Вишневецький, потім його син Гавриїл Вишневецький. Вони запрошували до комісії студентів Києво-Могилянської академії, щоби ті, виконуючи незначні обов’язки у церкві, могли навчатися за кордоном. У 1777–1778 роках Фальковський навчався у протестантській школі, потім у піарській гімназії Пешта, у 1780–1781 роках – в університеті Буди. За час свого перебування в Угорщині Фальковський накопичив велику бібліотеку (близько 700 одиниць), яка залишилася в Михайлівському Золотоверхому монастирі. Переважну частину бібліотеки єпископа становлять угорські видання з природознавства.
Завершальною частиною екскурсії стали відвідини відділу формування та використання газетних фондів, де гостям представили газети угорською мовою, котрі видавались як в Україні, так і в Угорщині, а також видання культурно-національних меншин, котрі проживають в Україні, зокрема азербайджанців, вірмен, греків, євреїв, німців, поляків, румунів.
За інформацією Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського