15 листопада 2025 року Національну бібліотеку України імені В. І. Вернадського відвідала делегація литовських дипломатів, яку очолила Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Інга Станітє-Толочкєнє. До складу делегації увійшли радниця-посланниця Агнє Йоана Скайстітє, радник-посланник Донатас Буткус, радник Дмитрій Мазинський, третій секретар Юстінас Ражінскас, третій секретар Крістіна Ковалевська, аташе Евеліна Грушайтє, заступник аташе з питань оборони Віргініюс Мацкявічюс, інші представники дипломатичної установи та члени їхніх родин.
Почесних гостей зустріли генеральна директорка Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського член-кореспондент НАН України Любов Дубровіна, заступник генерального директора з наукової роботи Бібліотеки кандидат історичних наук Юрій Ковтанюк, координаторка міжнародної діяльності Бібліотеки, старша наукова співробітниця відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків кандидатка історичних наук Людмила Дем’янюк і тимчасова виконувачка обов’язків завідувача цього відділу Леся Філімончук.
Привітавши високих гостей, член-кореспондент НАН України Любов Дубровіна розповіла їм про історію спорудження і про значення історичного корпусу Бібліотеки на вулиці Володимирській, наголосивши на давніх історичних і культурних взаєминах між Україною та Литвою, зокрема й у сфері книгодрукування.
Під час відвідання відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства директорка Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського завідувачка цього відділу кандидатка історичних наук Наталія Бондар представила делегації добірку унікальних пам’яток, що відображають багатовікові контакти української та литовської книжкових традицій. Особливу увагу дипломатів привернули інкунабули та кириличні видання, пов’язані з історією Вільнюса, включно із ранніми друками Петра Мстиславця, Мамоничів і Святодухівського братства, а також латинсько- та польськомовні видання місцевих монастирських друкарень. Гостям продемонстрували найдавніші вільнюські латиношрифтні книги, зокрема трактат Петра Скарги (1577), а також визначні зображення Вільнюса XVII століття. У фокусі перебували видання Литовського статуту різних часів, словникова спадщина Константінаса Сірвідаса й інші раритети, що відтворюють історичний зв’язок українського наукового і духовного життя з литовськими землями.
У відділі формування та використання газетних фондів литовська делегація ознайомилася з найбільшим в Україні зібранням газетної періодики, де зберігаються понад 260 тисяч річних комплектів видань з усього світу. Основний акцент екскурсії було зроблено на литовських газетах XVIII–XX століть: від ранніх періодичних додатків “Supplement Gazet Wilensich” (1765), “Kurier Litewski” та «Виленский вестник» — до видань міжвоєнного періоду й радянської доби, включно з рідкісними екземплярами видань «Советская Литва», «Республика», «Эхо Литвы». Особливу увагу гостей привернули самвидавні та громадські газети, пов’язані з українською діаспорою в Литві наприкінці 1980-х років, зокрема малотиражне видання «Пролісок», а також преса литовського суспільно-політичного руху «Согласие».
В Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського директорка кандидатка історичних наук Ольга Степченко і старший науковий співробітник відділу джерелонознавства кандидат історичних наук Тимур Горбач представили добірку цінних рукописних документів, серед яких особливе місце посідали матеріали, безпосередньо пов’язані з історією Великого князівства Литовського. Делегація ознайомилася зі списками Другого Литовського статуту кінця XVI – першої половини XVII століття, написаними різними мовами та різними за походженням, а також із грамотами великого князя Свидригайла (1443) й іншими документами, що засвідчують правову й адміністративну культуру литовсько-руської доби. Литовські матеріали було представлено поруч з унікальними рукописними пам’ятками різних культур, що дало змогу окреслити роль Литви у ширшому контексті європейської рукописної традиції.
Під час відвідання відділу образотворчих мистецтв Інституту книгознавства директорка Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського тимчасова виконувачка обов’язків завідувача відділу Людмила Гутник ознайомила гостей зі спеціально підготовленою до візиту тематичною виставкою, яка включала книжково-альбомні видання про литовський живопис, графіку, музейну справу й культурну спадщину. Чималий інтерес викликали альбоми, присвячені творчості видатних литовських художників Антанаса Гудайтіса, Антанаса Жмуйдзинавічюса, Стасіса Красаускаса, Мікалоюса Чюрльоніса, а також видання про родовід Радзивілів, тісно пов’язаний з українськими та білоруськими землями. Литовську тематику продовжила демонстрація портретів діячів Великого князівства Литовського й екслібрисів Георгія Сергєєва, створених для литовських бібліотек і культурних інституцій. Завершила екскурсію презентація виставки живопису «Дві стихії» та добірки раритетних українських графічних артефактів XVIII–XX століть.
На завершення візиту гості оглянули читальні зали історичного корпусу Бібліотеки й обговорили з керівництвом установи перспективи подальшої наукової, культурної й освітньої співпраці між Литвою та Україною. Зустріч стала яскравим свідченням давніх і плідних зв’язків між двома країнами, що особливо виразно проступають у книжковій, рукописній та мистецькій спадщині, збереженій у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
За інформацією Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
