Із глибоким сумом сповіщаємо, що 14 травня 2025 року на 85-му році життя помер видатний учений-хімік у галузі гомогенного і гетерогенного каталізу, досліджень структури та реакційної здатності органічних і координаційних сполук, каталітичного органічного синтезу та супрамолекулярної хімії, педагог і організатор наукових досліджень, доктор хімічних наук, професор, академік НАН України, іноземний член Вірменської академії наук Герберт Леонович Камалов.
Герберт Леонович народився 8 червня 1940 року в Баку. Після закінчення з відзнакою в 1963 році хімічного факультету Одеського державного університету імені І.І. Мечникова працював на кафедрі органічної хімії цього університету, пройшовши шлях від асистента до заступника завідувача кафедри і професора (від 1983 року). Від 1978 року він працював у Фізико-хімічному інституті ім. О.В. Богатського НАН України, в якому започаткував і очолив каталітичний напрям наукових досліджень.
Герберт Леонович Камалов і його співробітники зробили істотний внесок у дослідження каталітичних властивостей моно- і поліядерних комплексів 3d-металів у рідиннофазному окисненні органічних сполук з активованими СН-зв’язками киснем повітря і пероксидом гідрогену. Фундаментальні дослідження Герберт Леонович успішно поєднував із вивченням процесів, що мають важливе практичне значення. Він створив і вдосконалив каталітичні методи комплексної утилізації відходів виробництв хімічної, нафтохімічної та металургійної промисловості, промислові та лабораторні методи отримання й очищення низки органічних і координаційних сполук, які було впроваджено на підприємствах України.
Г.Л. Камалов є автором понад 650 наукових праць і 38 винаходів. Він підготував 23 кандидатів і 2 докторів наук.
Свідченням високих професійних здобутків Герберта Леоновича Камалова є відзнака НАН України «За підготовку наукової зміни», пам’ятна відзнака НАН України на честь 100-річчя Національної академії наук України, йому було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». За визначні наукові досягнення Г.Л. Камалову присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки, премію президентів академій наук України, Білорусі та Молдови і премію ім. О.І. Бродського НАН України.