Щорічно у третю неділю листопада відзначається День працівників сільського господарства України. Його святкують і фахівці Інституту фізіології рослин і генетики (ІФРГ) НАН України та Дослідного господарства ІФРГ НАН України.
Основою сучасного рослинництва є створення та широке впровадження інноваційних сортів пшениці озимої та інших зернових культур. Актуальним є впровадження оптимальних систем вирощування з високими рівнями ефективності використання ресурсів.
У останні роки науковцями Академії досягнуто наступних результатів у реалізації генетичного потенціалу сортів пшениці селекції школи академіка Володимира Моргуна в умовах Дослідного сільськогосподарського виробництва ІФРГ НАН України (смт. Глеваха Фастівського району Київської області):
- 2021: інноваційні сорти пшениці озимої Софія Київська, Городниця та Київська-19 сформували врожаї від 11,0 до 13,6 т/га, за середнього врожаю в Україні 4,53 т/га;
- 2022: Київська 19, Софія Київська та Городниця сформували врожай у 10,7-11,7 т/га за середнього врожаю в Україні 3,93 т/га;
- 2023: сорт Городниця сформував врожай 13,48, Софія Київська ‒ 14,41, сорт високоякісної пшениці Здоба Київська ‒10,65 (вміст білка до 15%), сорт Київська 19 забезпечив отримання 13,23 т/га за середнього врожаю в Україні 4,75 т/га.
- 2024: вегетаційний сезон відрізнявся екстремально високими температурами у період наливу зерна озимини: в останні 2,5 тижні вегетації пшениці температура повітря сягала 40-42 оС, температура поверхні ґрунту – до 60 оС. За цих умов сорт Київська 20 сформував врожай від 13,3 до 14,2 т/га на різних варіантах живлення; а Звенигора – до 13,5 т/га; за середнього врожаю в Україні 4,5 т/га.
За помірних витрат на технологію вирощування тритикале сорту Оковита у 2024 році отримали врожай від 14,6 до 16,6 т/га. Культура є перспективною для Півдня та Центральної частини України, для регіонів з постійними та періодичними посухами.
Наведені розробки науковців Академії сприяють розвитку рослинництва України під час війни та мають виключне значення для забезпечення продовольчої безпеки держави й збереження ролі України як одного з гарантів продовольчої безпеки світу.
За інформацією Інституту фізіології рослин і генетики НАН України
