2 липня 2025 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
На початку засідання Президент Академії урочисто вручив державні нагороди, присуджені науковцям НАН України відповідно до Указу Президента України №307/2025 від 15 травня 2025 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки».
За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України в умовах воєнного стану, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм були нагороджені:
Орденом «За заслуги» III ступеня – заступник директора Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України член-кореспондент НАН України Сергій Максимов;
Орденом княгині Ольги III ступеня – старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України кандидат фізико-математичних наук Людмила Держипольська;
Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» присвоєно:
провідному науковому співробітнику ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України» кандидату економічних наук Петру Жуку;
завідувачу відділу Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України доктору біологічних наук Ярославу Шубі.
Далі було представлено дві наукові доповіді. Перша з них – доповідь завідувача відділу клітинної біології та біотехнології Державної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» члена-кореспондента НАН України Алли Ємець – була присвячена ролі цитоскелета як внутрішньоклітинного регулятора та перспективній мішені для біологічно активних сполук.
У доповіді висвітлено результати фундаментальних досліджень, що розкривають ключову роль цитоскелета в підтриманні структури й функціонування еукаріотичних клітин, а також його значення як мішені для природних і синтетичних речовин із фунгіцидною, гербіцидною та протипухлинною активністю. Особливу увагу приділено використанню інноваційних підходів, зокрема генно-інженерних технологій і методів in silico, для пошуку нових сполук і створення стійких до стресів генетично модифікованих рослин.
Науковцями Інституту запропоновано оригінальну концепцію використання мутантних генів тубуліну як селективних маркерів у трансформації рослин. Вперше досліджено можливості перенесення цих генів за допомогою соматичної гібридизації, що відкриває нові шляхи створення рослин, стійких до антимікротрубочкових гербіцидів. Представлено результати досліджень клітинно-фізіологічних механізмів стійкості до температурних, хімічних і фізичних стресів за участі цитоскелетних структур, оксиду азоту та процесів аутофагії.
Окремий частина доповіді стосувалася новітніх розробок у галузі нанобіотехнологій: «зеленого синтезу» наноматеріалів, застосування вуглецевих нанотрубок і люмінесцентних квантових точок для доставки генетичного матеріалу та візуалізації внутрішньоклітинних структур.
Під час обговорення доповіді члена-кореспондента НАН України Алли Ємець учасники засідання високо оцінили актуальність і науковий рівень представлених досліджень.
Завідувач відділу Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України академік НАН України Сергій Костерін відзначив, що йшлося про доповідь загальнобіологічного характеру, яка охоплює ключові механізми клітинної регуляції. Він акцентував на синергетичному поєднанні клітинної та молекулярної біології, біохімії, нанобіотехнологій, генетичної інженерії. На його думку, дослідження Алли Ємець є прикладом високої методичної культури, що базується на сучасних підходах – від інженерії до in silico-моделювання, і заслуговують як моральної, так і практичної підтримки.
Професор кафедри біології факультету природничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» доктор біологічних наук Тамара Терновська у своєму виступі підкреслила, що результати досліджень перегукуються з найсучаснішими уявленнями про функції цитоскелету. Особливо вона відзначила вивчення посттрансляційних модифікацій тубулінів, що відкриває перспективи створення «тубулінового коду» – аналогічного до гістонового. Вона також наголосила на плідній викладацькій діяльності Алли Ємець, зокрема в рамках PhD-програми Могилянки, де вона поєднує науку і практичне навчання.
Завідувач кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики Національного університету біоресурсів і природокористування України доктор біологічних наук Світлана Прилуцька розповіла про тривалу співпрацю з науковою групою Алли Ємець, спільні проєкти та публікації, а також наголосила на практичній цінності застосування наноматеріалів у біології, медицині й сільському господарстві.
Академік-секретар Відділення біології НАН України академік НАН України Володимир Радченко акцентував на важливості досліджень у контексті кліматичних змін, зокрема для підвищення стійкості рослин до стресових чинників і зменшення хімічного навантаження в агросекторі.
Президія Академії високо оцінила наукову доповідь члена-кореспондента НАН України Алли Ємець і наголосила на актуальності представлених досліджень для розвитку сучасної біотехнології, селекції та підвищення адаптивного потенціалу сільськогосподарських культур в умовах змінного клімату.
Другу доповідь «Квантові технології в Україні: розвиток і застосування» представив провідний науковий співробітник, керівник групи квантової оптики та квантової інформації Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України член-кореспондент НАН України Андрій Семенов.
У доповіді було висвітлено основні напрями розвитку сучасних квантових технологій – квантові обчислення, моделювання, комунікації, сенсорика та метрологія, – що формують основу інноваційної економіки майбутнього та мають потенціал істотно вплинути на всі сфери життя суспільства. Доповідач підкреслив, що стрімкий прогрес у цій галузі став можливим завдяки фундаментальним відкриттям у квантовій фізиці, зокрема в галузі квантової оптики, схемної квантової електродинаміки, фізики надпровідності й багаточастинкових квантових систем. Було наведено приклади, коли саме глибоке розуміння базових фізичних принципів призводило до технологічних проривів, які відзначені Нобелівськими преміями.
Окрему увагу приділено аналізу сучасного стану квантових обчислень, які сьогодні поділяються на три основні категорії: універсальні квантові комп’ютери, що теоретично здатні вирішувати задачі, недоступні для класичних машин; квантові комп’ютери найближчого майбутнього, прототипи яких вже існують; та спеціалізовані квантові пристрої для вузького класу задач. Розглянуто перспективи застосування таких технологій у квантовій хімії, штучному інтелекті, економічному прогнозуванні, криптографії. Відзначено також, що з огляду на загрозу «квантового зламу» сучасних шифрувальних систем активно розвиваються два альтернативні підходи: квантове розповсюдження криптографічного ключа та постквантова криптографія.
Важливу частину доповіді становив огляд розвитку квантової сенсорики – найприкладнішого напряму квантових технологій, що вже має практичне застосування. Зокрема, йшлося про квантові гравіметри й акселерометри на основі холодних атомів, які відкривають нові можливості для безсупутникової навігації та виявлення прихованих об’єктів на землі, під землею й під водою.
Окремо було проаналізовано поточний стан квантових досліджень в Україні. Представлено приклади діяльності провідних наукових центрів – у Києві, Львові та Харкові, зокрема Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова, Інституту фізики, Інституту фізики конденсованих систем, Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна, Харківського фізико-технічного інституту, а також Київського академічного університету та Інституту математики. Відзначено перші позитивні приклади синергії науки й бізнесу – діяльність стартапу Haiqu Ukraine та участь компанії SoftServe в освітніх і дослідницьких ініціативах.
В обговоренні доповіді учасники дискусії висловили спільну позицію щодо важливості послідовної підтримки цієї сфери наукових і технологічних пріоритетів держави.
Завідувач відділу Інституту фізики член-кореспондент НАН України Анатолій Негрійко представив досвід відділу в галузі квантової метрології, зокрема щодо лазерного охолодження атомів, підготовки квантових станів і створення атомного гравіметра.
Технічний директор та співзасновник Haiqu Ukraine кандидат фізико-математичних наук Микола Максименко розповів про глобальні розробки у сфері квантового програмного забезпечення, а також наголосив на потребі розвитку в Україні власної освітньо-дослідницької екосистеми. Зокрема, він акцентував на кадровому дефіциті у сфері квантових обчислень і необхідності активного залучення молоді.
Провідний науковий співробітник Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» член-кореспондент НАН України Андрій Сотніков підкреслив важливість створення сучасної експериментальної бази та підготовки фахівців, які мають не лише теоретичні знання, а й практичний досвід роботи з квантовими системами.
Академік-секретар Відділення інформатики НАН України академік НАН України Олександр Хіміч відзначив дві ключові складові порушеної проблематики – аналіз досягнень української науки у сфері квантової фізики та необхідність формування нових освітніх і дослідницьких програм. Він підкреслив, що квантовий штучний інтелект – це вже не віддалена перспектива, а реальність, до якої потрібно бути готовими.
Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць звернув увагу на ризики збереження технологічної залежності України й закликав до розбудови повного інноваційного ланцюга – від фундаментальних досліджень до прикладних рішень та виробництва. На його думку, без комерціалізації результатів навіть найперспективніші розробки залишаться нереалізованими.
Академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України академік НАН України Вадим Локтєв підкреслив світоглядне й наукове значення квантових технологій, він підтримав ідею зосередження зусиль на найбільш перспективних напрямах, що формують нову наукову парадигму.
Учасники обговорення погодились, що в сучасних умовах квантові технології мають стати частиною стратегічного бачення науково-технічного розвитку України, а створення освітньої, дослідницької та прикладної інфраструктури – ключ до ефективної інтеграції у глобальний науковий простір.
На завершення засідання було розглянуто поточні та кадрові питання. Зокрема, Президія НАН України ухвалила рішення про проведення звітно-виборчих сесій Загальних зборів НАН України та загальних зборів відділень НАН України у період з 6 по 9 жовтня 2025 року.
Фото: Пресслужба НАН України
