16 липня 2025 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Під час засідання було представлено дві наукові доповіді.
З доповіддю «Регуляторні платформи як інструмент підвищення інноваційної активності в ЄС та Україні» виступив директор Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України член-кореспондент НАН України Володимир Устименко.
У виступі було акцентовано на значному потенціалі регуляторних платформ як чинника зростання інноваційності економіки, удосконалення правового регулювання та залучення інвестицій. Регуляторні «пісочниці» (платформи) дозволяють тестувати інновації в контрольованому середовищі, сприяють виявленню бар’єрів для впровадження технологічних рішень і слугують інструментом адаптації до стандартів ЄС.
Водночас, попри наявність окремих ініціатив (зокрема з боку Національного банку України), правове поле для системного запровадження таких платформ в Україні поки залишається обмеженим. Як засвідчує Глобальний інноваційний індекс 2024 року, наша держава демонструє спад у показниках нормативної якості та регуляторного середовища.
Доповідач окреслив необхідні кроки для подальшої адаптації законодавства до європейських стандартів, а також представив результати наукових досліджень, які виконуються Інститутом економіко-правових досліджень у сфері правового забезпечення інноваційної політики, розвитку регуляторного середовища та адаптації національного законодавства до права ЄС. Зокрема, дослідження охоплюють питання трансформації національної правової парадигми в умовах євроінтеграції, методологічні засади нормопроєктування, правові аспекти впровадження цифрових інструментів в економіку, а також юридичне прогнозування у контексті розроблення нових підходів до регуляторних платформ. Також було наголошено на важливості юридичного прогнозування, активного моніторингу законодавчих ініціатив і міжсекторальної взаємодії «наука – держава – бізнес» для створення ефективної інноваційної екосистеми.
В обговоренні доповіді взяли участь генеральний директор НТК «Інститут монокристалів» НАН України академік НАН України Володимир Семиноженко, начальник відділу інноваційного розвитку та інвестиційної підтримки Департаменту економічної дипломатії МЗС України доктор юридичних наук Ольга Бакалінська, віцепрезидент НАН України академік Олег Рафальський, академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України академік НАН України Елла Лібанова та директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць.
Учасники дискусії підтримали ідею розвитку регуляторних платформ як інструменту прискореного впровадження інновацій в умовах євроінтеграції та відбудови. Відзначалося, що для цього необхідно створити правові механізми дерегуляції, адаптовані до практик ЄС, а також чітко визначити галузі, в яких такі експерименти є доцільними та безпечними.
Наголошувалося на важливості налагодження міжсекторальної взаємодії між державою, наукою та бізнесом, розвитку технологічного трансферу та створення швидких «інноваційних ліфтів». Звучали приклади успішних українських розробок, готових до впровадження за умови наявності сприятливого регуляторного середовища.
Окремо порушувалися питання ролі НАН України в нормативному супроводі інноваційної політики, необхідності зниження бар’єрів для науково-технічної діяльності, а також ризиків гальмування інновацій через надмірну зарегульованість або відсутність інституційної підтримки.
Другу доповідь «Відновлювані джерела енергії та їх використання для систем розподіленої генерації» представив заступник директора з наукової роботи Інституту відновлюваної енергетики НАН України член-кореспондент НАН України Микола Кузнєцов.
У доповіді розглядалися наукові рішення, спрямовані на подолання енергетичних викликів, зумовлених війною та руйнуванням інфраструктури. Особливу увагу було приділено розробці моделей для інтеграції відновлюваних джерел енергії (далі – ВДЕ), у розподілені енергосистеми, розвитку систем накопичення енергії, створенню балансувальних механізмів і прогнозуванню генерації.
Серед ключових результатів – оновлений у 2024 році Атлас енергетичного потенціалу ВДЕ України, проєкти у сфері «зеленого» водню, а також створення віртуальної лабораторії для моделювання процесів сталого енергетичного розвитку у співпраці з європейськими партнерами. Учасники засідання наголосили на важливості координації зусиль Академії з урядовими структурами, енергетичними підприємствами та приватним сектором задля ефективної реалізації потенціалу відновлюваної енергетики.
В обговоренні доповіді виступили завідувач відділу Інституту технічної теплофізики НАН України член-кореспондент НАН України Борис Басок, директор ТОВ «Водень України» кандидат економічних наук Ярослав Криль та академік-секретар Відділення енергетики та енергетичних технологій НАН України академік НАН України Олександр Кириленко.
Учасники обговорення підкреслили стратегічну важливість розвитку відновлюваної енергетики для забезпечення енергетичної безпеки України, зменшення залежності від традиційних джерел та реалізації міжнародних зобов’язань у сфері декарбонізації. Наголошувалося на необхідності системної підтримки водневої енергетики, розширення міжнародної науково-технічної співпраці, а також удосконалення нормативно-правової бази, яка сьогодні істотно стримує впровадження інновацій у галузі ВДЕ. Окрему увагу було приділено важливості технічного балансування енергосистеми при нарощуванні потужностей ВДЕ, інтеграції нових технологій у мережі та підвищенні гнучкості енергетичної інфраструктури.
Також на засіданні було представлено проєкт Основ стратегії розвитку і застосування штучного інтелекту в НАН України, який доповів академік-секретар Відділення інформатики НАН України академік Олександр Хіміч.
У доповіді було наголошено на необхідності створення єдиної академічної стратегії у цій сфері, що дозволить перетворити НАН України на повноцінного учасника глобального ШІ-простору. Стратегія передбачає поєднання фундаментальних досліджень зі створенням прикладних рішень, зокрема для потреб оборони, безпеки, критичної інфраструктури, економіки та медицини.
Окрему увагу приділено формуванню нової генерації дослідників ШІ, розвитку міжінститутської співпраці, залученню до міжнародних програм (Horizon Europe, Digital Europe, NATO SPS тощо), а також впровадженню етичних і регуляторних засад у використанні ШІ.
Президія НАН України підтримала стратегічне бачення, викладене у доповіді, та визначила необхідність подальшої координації академічних зусиль у сфері штучного інтелекту.
На завершення засідання було розглянуто поточні та кадрові питання.
Фото: Пресслужба НАН України
