Народився 5(18).04.1903 в с. Хажин, Бердичівського району Житомирської області. У 1929 р. закінчив Київський політехнічний інститут. З цього року почав працювати в Інституті хімії молодшим науковим співробітником електрохімічної лабораторії. В 1936 р. йому було присвоєне звання кандидата хімічних наук без захисту дисертації та переведено на посаду старшого наукового співробітнику. У 1939 р. став завідуючим відділом корозії металів. Діяльність була пов’язана з розробкою та впровадженням методів нанесення антикорозійних покриттів для металооброблюючої промисловісті. Зокрема, наважливішими розробками у практичному відношенні були розробки методів безціаністого мідніння, алюмінірування залізних виробів, електролітичного лудіння та цинкування. У 1963 р. захистив докторську дисертацію. Працював шість років заступником директора з наукової роботи (30.01.1957-16.02.1962). Автор 70 наукових робіт. Встановив залежності між антикорозійними властивостями сплавів, їх фазовим складом, мікротвердістю і поверхневим натягненням, пояснив механізм утворення поверхневого корозієстійкого шару в різних агресивних середовищах.