Президія НАН України на своєму засіданні 10 квітня ц.р. схвалила доповідь «Підсумки діяльності Національної академії наук України у 2018 році та завдання на наступний період» та уповноважила Президента НАН України академіка Б.Є. Патона виступити з основними тезами цієї доповіді на сесії Загальних зборів НАН України 25 квітня 2019 року.
Нижче наводимо для ознайомлення повний текст цієї доповіді.
Підсумки діяльності
Національної академії наук України
у 2018 році та завдання на наступний період
Доповідь президента НАН України академіка Б.Є.Патона
Загальним зборам НАН України 25 квітня 2019 року
Шановні колеги! Рік, що минув, був насичений багатьма важливими подіями в житті Національної академії наук, головна з яких – відзначення 100-річчя з часу її заснування. Численні заходи з нагоди ювілею та, в цілому, підсумки діяльності в 2018 році переконливо засвідчують, що Академія продовжує ефективно працювати, гідно виконувати свої статутні завдання. Завдяки наполегливій праці її вчених отримано чимало нових фундаментальних знань у галузі природничих, технічних, суспільних і гуманітарних наук.
Так, математики розробили загальну концепцію дослідження нелінійних крайових задач і на її основі запропонували ефективні методи аналізу резонансних явищ у математичних моделях фізичних і біологічних процесів. Таких, наприклад, як відома модель співіснування популяцій у біології, або так звана модель «хижак – жертва» Лотки – Вольтерра.
Спільно з німецькими колегами з Університету Штутгарта виявлено новий клас функцій керування для задач динамічної оптимізації. Це дозволило синтезувати керуючі алгоритми з підвищеною точністю, зменшеною амплітудою коливань і простотою застосування, що є важливим для багатьох актуальних інженерних задач сучасної індустрії, зокрема для навігації мобільних роботів та інших автономних транспортних засобів у середовищах із перешкодами.
Важливим кроком у побудові теорії характеризаційних задач математичної статистики на локально компактних абелевих групах стало доведення нової теореми для зсувів розподілів Хаара скінченних підгруп дискретної абелевої групи, яка не містить елементів порядку 2.
У галузі інформатики розроблено інтелектуальну систему комп’ютерної математики, яка призначена для ресурсномісткого математичного моделювання складних процесів та об’єктів у межах платформи «Відкрита наука» (Open Science). Ця система характеризується можливістю використання наближених вихідних даних, автоматизацією процесу розв’язування задач, оцінкою достовірності результатів і не має вітчизняних і зарубіжних аналогів.
Новий метод розв’язання задач дискретного програмування, що ґрунтується на формуванні «ядра» розв’язку, дозволяє у 5 разів швидше та на 10% точніше, порівняно з іншими сучасними методами дискретної оптимізації, розв’язувати практичні задачі, пов’язані з вибором розміщення об’єктів, балансуванням турбін, аналізом зображень тощо.
Розвинуто новий ризик–орієнтований підхід до машинного навчання при вирішенні задач комп’ютерного образного мислення у випадках, коли статистична модель об’єкта мислення визначена не повністю і ця неповнота компенсується навчальною вибіркою емпіричних даних про об’єкти. Такий підхід суттєво підвищує точність формування комп’ютерної моделі об’єктів навколишнього середовища при вирішенні задач розпізнавання.
Спільно з науковцями Інституту Макса Планка з дослідження Сонячної системи (ФРН) запропоновано нову математичну модель для аналізу нестійкості Кельвіна-Гельмгольца у плазмових середовищах і встановлено нестійку гілку коливань, яка може бути джерелом геомагнітних пульсацій, що реєструються на нічному боці Землі. Це надає додаткові можливості для передбачення геомагнітних збурень, їхнього розвитку та впливу на технічні та біологічні системи.
Вчені-механіки розробили науково-методичне забезпечення для аналізу поздовжньої стійкості нової двоступеневої ракети космічного призначення «Циклон – 4М», створюваної в Конструкторському бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля, та практичні рекомендації щодо забезпечення такої стійкості. Зокрема, розрахунки показують, що установка на вході в кожний двигун газорідинних демпферів із сільфонним поділом середовищ у живленнєвих магістралях окислювача забезпечує поздовжню стійкість ракети із задовільним запасом протягом усього її польоту.
При проведенні досліджень атомно-молекулярної структури вугілля виявлено новий ефект, а саме наявність електричного потенціалу на поверхні вугілля високого ступеня метаморфізму, збагаченого мінеральною неорганічною складовою, та встановлено розподіл енергетичних характеристик головних компонентів магнітного сигналу вугільних зразків. Це може бути використано в подальшому для технологічних потреб при видобутку та використанні вугілля.
Запропоновано концепцію систем оперативного бронювання об’єктів військового призначення прозорими елементами з урахуванням особливостей промислових технологій виготовлення та зміцнення скла і формування багатошарової «прозорої броні». Обґрунтованість цієї концепції підтверджено позитивними результатами балістичних випробувань дослідно-промислових зразків бронеблоків.
Фізики запропонували та застосували принципово новий експериментальний метод вимірювання коефіцієнтів тертя на основі левітуючого в магнітному полі маятника, завдяки чому виявлено формування нематичної фази у бінарних сумішах довгих алканів. Встановлено, що трибологічні властивості нематичних моношарів змінюються, зокрема аномально знижується коефіцієнт тертя. Це важливо для розроблення систем з пониженим тертям, а також тест- об’єктів для нанотрибології.
Відкрито новий, «топологічний», надпровідний стан у вейлівських напівметалах. Встановлено, зокрема, існування в МоТе2 поверхневого надпровідного стану з критичною температурою, яка у кілька разів перевищує температуру появи об’ємної надпровідності. Така топологічна надпровідність може бути використана для відмовостійких квантових обчислень.
Разом з колегами з університетів Німеччини та Ізраїлю експериментально виявлено електромагнітне випромінювання, коли вихори, що рухаються під дією магнітного поля, досягають межі надпровідної області. Це явище спостерігалось при перетині вихоревою граткою наношарів кремнію в надструктурі молібден/кремній. Зроблене відкриття може бути покладено в основу створення надмініатюрних генераторів мікрохвильового проміння, які перекриватимуть діапазон від радіо- до субтерагерцевих частот.
Показано, що у феромагнітних нанодротах з монотонно зростаючою кривиною градієнт кривини зумовлює дрейф магнітної доменної стінки у напрямку цього градієнту. Знайдено асимптотичну швидкість такого дрейфу, яка є досить великою (100-200 м/с) і визначається лише матеріальними параметрами та геометрією дроту. Це відкриває нові широкі можливості для створення швидкодійних елементів комп’ютерної пам’яті.
Астрономами проведено тривимірне моделювання лінійної деполяризації сонячної спектральної лінії Sr I 4607 Å та підтверджено, що дрібномасштабні магнітні поля спокійної фотосфери Сонця суттєво впливають на його активність. Це має значення для з’ясування першоджерел, накопичення та переносу енергії з нижніх у верхні шари атмосфери Сонця.
Завдяки використанню малорозмірних антен нового покоління, що працюють в умовах відсутності негативного впливу штучних і природних радіозавад та іоносфери, доведено можливість радіоастрономічних досліджень на зворотному боці Місяця.
У галузі наук про Землю комплексно проаналізовано геолого-структурні, геофізичні та геоекологічні дані щодо нафтогазоносності імпактних структур України та зроблено висновок, що такі структури, за умови врахування світового досвіду їхньої розвідки та експлуатації, використання новітніх технологій і апаратних комплексів, можна розглядати як нетрадиційні джерела енергетичної сировини – нафти і газу.
Вперше розроблено теорію гіпогенного карстогенезу, який пов'язаний із вихідним розвантаженням напірних підземних вод і ендогенних флюїдів. Показано, що гіпогенний карстогенез відіграє важливу роль у процесах масопереносу, формування аномальних зон та багатьох рудних і вуглеводневих родовищ у широкому спектрі гірських порід.
У рамках українсько-японського проекту SATREPS WG-2 отримано нові дані про формування змиву радіонуклідів на експериментальних майданчиках зони відчуження ЧАЕС та про вертикальний розподіл радіонуклідів чорнобильського походження в донних відкладах озер і на прилеглих до них територіях. Це дозволило провести порівняльний аналіз процесів, що відбуваються у водних об’єктах зони ЧАЕС і навколо АЕС Фукусіма Дайчі.
Матеріалознавці розробили самоузгоджену математичну модель фізичних процесів у стовпі й анодній області потужнострумових (~102 А) зварювальних дуг в інертному газі атмосферного тиску. Встановлено, що анодне падіння потенціалу в дугах має істотно неоднорідний розподіл в області їхньої анодної прив’язки, а розподіл густини електричного струму в цій області є основним фактором, який визначає силовий вплив дуги на розплавлений метал. Отримані результати є важливими для створення нових і вдосконалення існуючих способів дугового зварювання плавленням.
Розроблено принципи структурного конструювання ультра- високотемпературної кераміки (УВТК), що враховують структуру зернограничних областей між фазами кераміки при її твердофазному спіканні, визначають зернограничну міцність і комплекс службових властивостей у широкому інтервалі температур. Нові УВТК, що отримані на основі боридів цирконію, за фізико-механічними показниками перевищують світові досягнення.
Запропоновано принципово новий спосіб МГД-плазмового синтезу високодисперсних і нанорозмірних частинок під час миттєвої кристалізації їхніх парів у матричному розплаві. Цей спосіб, який не має аналогів у світі, може бути використаний для одержання нового покоління литих композиційних і конструкційних матеріалів.
Висунуто та реалізовано ідею синергетичного впливу кальцію, кремнію та фосфату на процес кісткоутворення. Доведено, що біоактивна кераміка, легована кремнієм, має виражені остеоіндуктивні властивості, а застосування такої кераміки в композиції з аутоплазмою, збагаченою тромбоцитами, суттєво покращує її репаративні властивості та пришвидшує відновлення кісткової тканини. Це показує можливості заміни ауто- та алотрансплантатів на нові біосумісні синтетичні матеріали.
Вчені-енергетики виконали попередню оцінку скидного енергетичного потенціалу міст України та встановили, що загальний внесок вторинних ресурсів у енергозабезпечення міст може становити близько 40% від загального рівня споживання природного газу, який використовується зараз для опалення будівель. Подальше розроблення практичних рекомендацій у цьому напрямі, в тому числі з вибору найкращих технологій, є важливим для вирішення проблем залучення до енергетичного використання міських відходів і покращення екологічної ситуації в містах.
Вперше розроблено та верифіковано комплексну динамічну модель об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, в якій враховано моделі каналів стабілізації автоматичних регуляторів збудження сильної дії та системних стабілізаторів синхронних генераторів. Використання розробленої моделі дозволяє проводити дослідження коливної стійкості ОЕС України за різних схемно-режимних умов та ідентифікувати небезпечні низькочастотні коливання синхронних генераторів ОЕС.
Розроблено 3D-модель об’єкту «Укриття», що дозволило вперше провести візуалізацію повного циклу технології демонтажу та аналіз відповідності технологічних рішень умовам об’єкту. Це важливо для вибору технологій вилучення паливовмісних матеріалів, а також для оцінки ефективності та обґрунтування заходів із радіаційного захисту персоналу.
В галузі ядерної фізики та енергетики за результатами досліджень зразків-свідків і моніторингу радіаційного навантаження показано, що за критерієм крихкої міцності термін безпечної експлуатації корпусу реактора енергоблоку №2 Південно-Української АЕС може бути продовжено принаймні ще на 21 рік. Визначено також умови опромінення опорних елементів корпусу реактора енергоблоку №1 Хмельницької АЕС, що важливо для подальших робіт з оцінки технічного стану та продовження строку експлуатації цього енергоблоку.
В експерименті LHCb на Великому адронному колайдері (ЦЕРН, Женева) за участі вчених Академії відкрито нову частинку – баріон з подвійною чарівністю, тобто з двома чарівними кварками, та встановлено, що час життя цього баріону (2,5х10-13 сек) є надзвичайно довгим – у 10 мільярдів разів перевищує час його утворення при зіткненні двох протонів при енергії 13 ТеВ.
За отриманими даними щодо стійкості вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів (ВВКМ) в умовах високотемпературних газових струменів обрано структури армування ВВКМ, перспективні для застосування в реактивних двигунах. Розроблений матеріал має низьку питому густину (вдвічі легший за алюміній), покращені теплофізичні властивості та зберігає при цьому високу абляційну, температурну й ерозійну стійкість.
Теоретично досліджено можливість виникнення ланцюгової реакції в об’єкті «Укриття», накритому новим безпечним конфайнментом (НБК), внаслідок осушення паливних мас, які тривалий час перебували у надвологому стані. Показано, що за певних умов можливе виникнення лише поодинокого нейтронного спалаху, який за інтенсивністю не буде перевищувати нейтронні спалахи 1992 року та не становитиме небезпеку для навколишнього середовища.
Хіміки вперше одержали квантові точки неорганічних перовськитів, що інкорпоровані в порах цеолітів типу Х і Y, з квантовим виходом фотолюмінесценції до 80%. Тим самим реалізовано ідею створення нових наноструктурованих галоїдних перовськитів, які б підвищували інтенсивність випромінювання відомих білих світлодіодів, значно покращуючи якість кольоропередачі.
На основі нових даних щодо властивостей двошарових нанографенових сендвічів, з яких один нанографен є донором електрона, а другий – його акцептором, встановлено, що взаємодія в таких сендвічах супроводжується суттєвим зменшенням ширини між енергетичними рівнями зв’язуючих і антизв’язуючих орбіталей та перенесенням неспареного електрона. Це дозволяє пояснити підвищену реакційну здатність графенів у багатьох гетерогенних наносистемах.
Експериментально доведено, що зміна структурних властивостей полімерного композиту після введення вуглецевих нанотрубок (ВНТ) обумовлює зміну температури плавлення, зниження температури деградації мало впорядкованих областей полімеру та підвищення температури деградації кристалічних областей, що вказує на сильну взаємодію ВНТ із полімерною матрицею. Зокрема, система поліамід – ВНТ демонструє здатність витримувати рекордно високі експлуатаційні навантаження та деформації руйнування – енергія руйнування такої системи порівняно з вихідним поліамідом збільшується в 3-4 рази.
Розроблено метод електрохімічного синтезу функціональних покриттів та електрокаталізаторів, що не містять благородних металів. Нова методика визначає необхідні умови синтезу та дозволяє наносити гальванічні покриття металами, сплавами, оксидами та композитами із заданим набором необхідних функціональних характеристик, а також створювати високоефективні електро-каталізатори відновлення кисню, окиснення водню та етанолу в метало-повітряних хімічних джерелах струму та повітряно-водневих паливних елементах.
У галузі наук про життя вчені в оригінальній моделі зорового нерва in vitro – кокультурі клітин сітківки та нейронів вперше дослідили гіпоксія-індуковані патологічні стани передачі зорової інформації та зареєстрували ефекти гіпоксичного ураження на рівні окремих пар гангіозна клітина сітківки – нейрон Superior colliculus. Це дозволило визначити основні клітинні мішені для пошуку фармакологічних і терапевтичних підходів у корекції порушень зору, спричинених гіпоксичним ураженням зорового нерва.
Встановлено, що фармакологічне блокування активності протеїнкінази С за допомогою хелеритрину є ефективним засобом полегшення хронічного больового синдрому, викликаного периферичним запаленням, при цьому ефект спостерігається навіть за малих (наномолярних) концентрацій хелеритрину. Це відкриває новий підхід до лікування запального болю.
Отримано принципово нові дані щодо виправлення помилок при білковому синтезі. Виявлено два нових субстрат-асистовані механізми гідролізу помилково аміноацильованої тРНК, в яких вирішальну каталітичну роль відіграє 3’-ОН група кінцевого аденозину тРНК, та вперше для аміноацил – тРНК синтетази показано, що редагувальний домен аланіл-тРНК синтетази відповідає за контроль стерео- специфічності у процесі біосинтезу білка.
Запропоновано нову маркерну систему оцінки поліморфізму довжини інтронів генів β–тубуліну та встановлено, що методи, які базуються на такій оцінці, дозволять швидко й надійно диференціювати окремі види і генотипи рослин, тому їх можна розглядати як перспективний та ефективний інструмент молекулярно-генетичного аналізу.
Виділено генетичні джерела господарсько-цінних ознак і донори стійкості до основних хвороб і шкідників із метою подальшого використання в селекції озимої пшениці на резистентність до шкідливих факторів за умов глобальних змін клімату.
У сфері раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища розроблено концепцію, структуру та методологічну основу Національного каталогу біотипів, що важливо для запровадження в Україні екосистемного принципу охорони природи.
Вперше показано, що внаслідок техногенного забруднення природними радіонуклідами території розміщення підприємств уранодобувної промисловості в Україні сформувалися зони підвищеного радіаційного фону, мутагенна активність яких за показниками частоти генетичних порушень і видимих мутацій не поступається ближній зоні відчуження ЧАЕС.
Розроблено принципово новий спосіб знесолення шахтних вод, який включає попередню підготовку цих вод, зворотний осмос, термічну дистиляцію, висушування відходів і демінералізацію у закритому випарному басейні.
Серед здобутків у сфері суспільних і гуманітарних наук слід відзначити, насамперед, дві національні доповіді: «Україна: шлях до консолідації суспільства» та «Українське суспільство: міграційний вимір». У першій з них комплексно проаналізовано проблемні питання консолідації українського суспільства, розкрито причини та фактори конфронтаційних явищ, обґрунтовано модель національної єдності та стратегію її досягнення.
Ключова ідея Національної доповіді «Українське суспільство: міграційний вимір» полягає в тому, що міграція – це не проблема, що потребує розв’язання, а реальність, з якою належить рахуватися і яку необхідно облаштовувати, забезпечуючи найповніше використання позитивного потенціалу міграції одночасно із мінімізацією її негативних наслідків.
Вчені-економісти довели, що основним змістом сучасних перетворень є перехід від індустріально-ринкової до інформаційно-мережевої економіки, яка ґрунтується на принципово відмінних закономірностях функціонування і має іншу інституційну архітектоніку. Цей перехід створює суттєві ризики посилення суперечностей, невизначеності та фрагментарності розвитку, породжує глобальні виклики людині та суспільству. Зроблено висновок, що відповіддю на такі виклики має стати забезпечення комплементарної взаємодії цифровізації, капіталізації та соціалізації економічного розвитку.
Розроблено методичний підхід до економічного обґрунтування рівня тарифів на теплову енергію, який базується на застосуванні калькуляційного обґрунтування замість кошторисного, і запропоновано оновлений порядок обґрунтування рівня цін на первинне паливо.
Виявлено чинники, що перешкоджають суспільній консолідації українського соціуму, серед яких політичне відчуження суспільства від влади, ознаки суспільної аномії та дезорієнтації, і показано, що українське суспільство досі перебуває в зоні впливу традиційних «цінностей виживання», зберігає високі патерналістські сподівання на державу.
Соціологи завершили черговий емпіричний етап проекту «Українське суспільство», за результатами якого підготовлено видання «Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. 1992-2018 рр.».
Досліджено новітнє явище в умовах функціонування унітарної української державності – формування й трансформацію регіональних політичних режимів, які визначено одними із найнебезпечніших загроз і викликів для України в найближчому майбутньому. Проаналізовано ресурсну базу суб’єктів політики на регіональних рівнях, особливості їхніх стратегій у розбудові горизонтальних і вертикальних комунікацій у регіонах та державі.
В рамках фундаментального науково-видавничого проекту «Енциклопедія історії України» видано першу книгу тематичного тому «Україна – Українці», який є узагальнюючим, синтетичним завершенням десятитомника та в концентрованому вигляді подає читачеві цілісний образ України в її базових категоріях – держава, територія, народ – з погляду історії їхнього формування та розвитку з найдавніших часів до сьогодення.
Побачило світ фундаментальне монографічне дослідження «Русский мир» в Україні: на краю прірви».
Вчені-мовознавці Академії спільно з колегами із закладів вищої освіти створили проект нової редакції Українського правопису.
Опубліковано «Українську фольклористичну енциклопедію», яка стала першим виданням, у якому репрезентовано визначні досягнення національної народознавчої науки впродовж двохсот років розвитку від початку ХІХ до початку ХХІ століття.
Серед інших ґрунтовних праць, виданих у 2018 році, – 19-й і 20-й томи «Енциклопедії сучасної України», перший том енциклопедії «Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923: До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Республіки», перший том «Архітектура. Монументальне мистецтво», з якого розпочалося видання тритомної праці «Церковне мистецтво України».
Далі щодо інноваційної діяльності Академії. Минулого року наші установи отримали також вагомі результати прикладних досліджень, спрямованих на наукове забезпечення вирішення актуальних для держави проблем. Низку ефективних науково-технічних розробок впроваджено в реальний сектор економіки та соціальну сферу.
Як і в усі останні роки пріоритетна увага приділялася «оборонній» тематиці, насамперед виконанню цільової програми НАН України «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави». Серед результатів завершених у звітному році 22-х проектів цієї програми слід відзначити, зокрема, перспективні бронеструктури для підвищення захисту легкоброньованої техніки, кабін літаків і покращення характеристик бронежилетів; покриття з підвищеними механічними характеристиками та здатністю поглинання електромагнітного проміння для зменшення помітності військової та спеціальної техніки; технології виготовлення дводіапазонних фотоприймальних інфрачервоних пристроїв для елементів високоточного озброєння; керамічні кульки для підшипників, які забезпечують безпечну роботу редукторів вертольотів у екстремальних умовах експлуатації; експериментальний зразок цифрової системи зв’язку з завадозахищеними та шифрованими каналами управління безпілотними літальними апаратами.
За проектом програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» створено та успішно випробувано дистанційно керовану роботизовану систему виявлення мін і саморобних вибухових пристроїв для гуманітарного розмінування, в тому числі й на Сході України.
Розроблено автоматизований наземний комплекс дальньої оптично-цифрової розвідки, який рекомендовано для впровадження у виробництво на ДП «Арсенал».
Великі пластини оптичного германію з високими механічною міцністю та тріщіностійкістю широко застосовувалися для виготовлення захисних екранів систем нічного виявлення, систем наведення та прицілювання бронетанкового та повітряного озброєння.
На замовлення Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені Олександра Морозова розроблено та впроваджено у виробництво технологію зварювання корпусів легко- броньованих бойових машин із балістичних сталей високої твердості та технологію наплавлення на конструктивно незахищені шви кулестійкого шару металу.
Слід зазначити, що результати оборонних досліджень були представлені на виставці науково-технічних розробок і технологій НАН України «Наука – обороні та безпеці держави», яка відбулася у грудні 2018 року в рамках заходів з відзначення 100-річчя Національної академії наук. Особливістю цієї виставки стало те, що вперше разом з експозицією Академії підприємства оборонно-промислового комплексу представили експонати натурних зразків, які серійно виготовляються з використанням розробок наших установ.
Цілком зрозуміло, що досягти істотних результатів у зміцненні обороноздатності держави, підвищенні технологічного рівня оборонних підприємств можливо лише за умови проведення відповідних цілеспрямованих фундаментальних досліджень на замовлення держави. Але це не може бути справою тільки Академії, для ефективного спрямування вітчизняного наукового потенціалу в оборонну сферу потрібні, в першу чергу, виважені кроки з боку владних структур. На наш погляд, настав час повернутися й до питання щодо створення при Уряді Комісії з оборонно-промислового комплексу України.
Важливим для України сектором виробництва продукції як цивільного, так і оборонного призначення є літакобудування та ракетно-космічна галузь. Про минулорічні результати наукових досліджень у цьому напрямі, зокрема про перспективні структури армування вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів для реактивних двигунів, забезпечення поздовжної стійкості ракети космічного призначення «Циклон-4М», в доповіді вже йшлося. Додам до цього декілька прикладів інноваційних розробок 2018 року.
Так, на замовлення КБ «Південне» ім. М.К.Янгеля та КБ «Івченко-Прогрес» розроблено жароміцні сплави на основі ніобію для робочих і соплових лопаток газотурбінного двигуна, а також для корпусних виробів і мембран, що передають рух між ізольованими камерами з високим тиском і температурою.
Налагоджено малосерійне виробництво деталей авіаційної техніки з поверхнево зміцненого титану. Відповідне обладнання дозволяє формувати приповерхневий зміцнений шар заданих розмірів і керувати рівнем твердості поверхні в залежності від функціонального призначення виробу.
Створено генератори розрядних імпульсів струму з амплітудою до 10 кА для забезпечення електродинамічної обробки конструкційних матеріалів і зварних з’єднань відповідальних конструкцій аерокосмічної техніки.
До КБ «Південне» ім. М.К.Янгеля передано на випробування експериментальні зразки малогабаритних перетворювачів тиску, які реєструють зміни тиску в діапазоні 60-400 атм з похибкою не вище 1%. За результатами випробувань очікується рішення про заміщення вітчизняними перетворювачами аналогічних виробів фірми «Kulite».
Розроблено новий високочутливий хімічний індикатор-проявник витоків амоніаку для контролю герметичності теплових труб систем терморегулювання та електронагрівних амоніачних двигунів космічних апаратів. Дослідна партія цього проявника, вироблена на ДП «Колоран», пройшла успішне випробування.
Спільно з фахівцями КБ «Південне» ім. М.К.Янгеля створено комплекс розрахунково-експериментальних методик для відпрацювання на міцність конструкцій ракетно-космічної техніки, що дозволило зменшити кількість натурних експериментів зі значним підтвердженим економічним ефектом.
У Запорізькому машинобудівному КБ «Івченко-Прогрес» впроваджено програми побудови теоретичних контурів зовнішньої та внутрішньої поверхні сопла, що дозволяє зменшити в 10-15 разів термін проектування та покращити його якість.
На замовлення КБ «Південне ім. М.К.Янгеля» розроблено напівемпіричні методики для оцінювання акустичних ефектів від газо- та аеродинамічних джерел, які домінують на різних фазах атмосферного польоту ракети. Це дозволило виробити рекомендації щодо режимів польоту, в яких акустичні навантаження на конструкції, прилади системи керування і корисний вантаж ракети не перевищували б гранично допустимих значень.
Інноваційні результати прикладних досліджень і перспективні науково-технічні розробки установ Академії були спрямовані також на підвищення технічного рівня виробництва й в багатьох інших галузях вітчизняної промисловості, серед яких, зокрема, машинобудування та приладобудування, гірничо-видобувна та металургійна галузі тощо.
Відзначу, насамперед, обладнання для реалізації нових плазмових і гібридних плазмово-дугових технологій високоякісного швидкісного зварювання. Воно дозволяє виготовляти зварні конструкції та відповідальні деталі із важкозварюваних алюмінієвих, титанових, нікелевих сплавів, легованих і високоміцних сталей із підвищеними експлуатаційними характеристиками та має, відповідно, надзвичайно широку сферу практичного застосування – енергетичне машинобудування, суднобудування, авіаційно-космічну промисловість, транспортну інфраструктуру. Обладнання вже впроваджено в Науково-виробничому центрі «ПЛАЗЕР» (м. Київ) для індустріалізації технології отримання зварних біметалевих труб для транспортування нафти та газу, а також для виробництва зварних конструкцій із високоміцних алюмінієвих сплавів для залізничного та автомобільного транспорту.
Розроблено нові клейові композиції на основі епоксидних смол, які можуть використовуватися як високоефективні адгезиви при з’єднанні виробів зі сталі та скла і є придатними для широкого застосування в машинобудуванні та суднобудуванні, у виробництві приладів і авіаційної техніки.
Експериментальну партію покриття для камери згорання передано для промислових випробувань на завод «Двигун». Запропоноване покриття за техніко-економічними та екологічними показниками відповідає світовому рівню та забезпечує підвищену надійність двигунів внутрішнього згорання.
Технологію діагностики стану, ремонту і захисту теплообмінних трубок конденсаторів турбін, яка дозволяє значно підвищувати ресурс роботи парогенераторів без витрачання значних додаткових коштів, впроваджено на державних підприємствах «Антонов», завод «Ленінська кузня», Запорізька АЕС.
Запропоновано інноваційний підхід до локальної температурної стабілізації мікророзмірних елементів електронних схем (мікрохолодильників, теплообмінників тощо), який реалізується за допомогою магнітних наноструктур з великим магнітоколоричним ефектом. Такі наноструктури є ефективнішими за існуючі об’ємні, які використовуються у холодильних системах з адіабатичним розмагнічуванням, а також мають економічні та екологічні переваги.
Технологія регенерації плівкоутворюючого струмопровідного матеріалу на основі оксидів індію та олова дозволила частково вирішити проблему відсутності вітчизняної сировини та забезпечити зазначеним матеріалом Ізюмський казенний приладобудівний завод і Ніжинський НВК «Прогрес».
На Дніпровському акумуляторному заводі впроваджено нові технічні рішення, які дозволяють досягти підвищення міцності та корозійної стійкості акумуляторних струмоводів і зниження витрат свинцю, виробляти акумуляторні батареї з підвищеною енергоємністю та стійкістю до вібрацій.
Створено технологію та технологічне обладнання для виготовлення прецизійних оптичних елементів із мікрорельєфною структурою, зокрема дифузорів для забезпечення високої точності та надійності роботи систем керування і стекол Баголіні для ранньої комплексної діагностики порушень бінокулярного зору.
Розроблено та виготовлено для організації серійного виробництва на підприємстві НДІ «Оріон» зразки напівпровідникових, резисторних і діодних мікросенсорів, які застосовуються при вимірюванні локального та просторового розподілу температури в різних галузях, зокрема при зберіганні та транспортуванні кріогенних рідин, у пристроях магнітно-резонансної томографії та діагностики надпровідних магнітних систем, у ракетно-космічній техніці.
На замовлення Науково-виробничого комплексу «Іскра» (м. Запоріжжя) розроблено новий матеріал (для заміни російського аналога) та на його основі виготовлено дискові блокувальні конденсатори, які використано у виробництві інтегральних НВЧ модулів.
У співпраці з підприємством спеціального приладобудування «Арсенал» розроблено технології виробництва плівкоутворюючих матеріалів на основі CVD - композитів для інтерференційної ІЧ оптики. Матеріали пройшли успішне випробування.
У 10-ти стовбурових відділеннях ЧАТ «Запорізький ЗРК» впроваджено рекомендації щодо поліпшення експлуатаційного стану армування стовбурів, які відповідають вимогам до системи моніторингу та управління ризиками при експлуатації глибоких свердловин і копалень України.
Розроблено нові графітовані композитні електроди для дугових сталеплавильних печей. Дуга цих електродів принципово відрізняється від звичайної дуги геометричними та енергетичними параметрами, високою стабільністю за різних режимів. Їхнє використання дозволяє забезпечити економію електроенергії до 10% та збільшити продуктивність печі на 15%.
На металургійних комбінатах «Запоріжсталь» і «Азовсталь» впроваджено нову систему розігріву сталерозливних ковшів, що дозволило досягти економії природного газу від 0,5 до 9,6 млн. м3 на рік на одному ковші.
Розроблено та успішно випробувано безкремнійні та карбідостабілізуючі порошкові модифікатори високоміцного чавуну при виготовленні прокатних валків. Результати їхнього застосування в промислових умовах показали помітне подрібнення структури, підвищення рівня твердості та відповідної зносостійкості в 1,3-2,5 рази порівняно з валками серійного виробництва.
Створено принципово новий спосіб безконтактного вимірювання інтенсивності перемішування розплаву в печі, використання якого у ТОВ «КБ Центр» дозволило оптимізувати процес плавки алюмінієвих сплавів і зменшити енерговитрати.
На рейкозварювальних підприємствах ПАТ «Укрзалізниця» впроваджено технології контактного стикового зварювання пульсуючим оплавленням високоміцних рейкових сталей вітчизняного і закордонного виробництва та відповідне модернізоване зварювальне устаткування стаціонарного та мобільного типів, яке оснащено комп’ютеризованими системами автоматичного керування процесом. Це дозволяє значно підвищити показники міцності та довговічності залізничних колій.
Вдосконалено хімічний склад сталей для виробництва залізничних осей і коліс та технологічні параметри їхньої термічної обробки. Загальний економічний ефект від впровадження розробок в умовах ПАТ «ІНТЕРПАЙП НТЗ» складає 3 млн. грн на рік.
Розроблено математичні моделі та метод автоматичного моніторингу параметрів робочих режимів ліній електроживлення пристроїв сигналізації, централізації та блокування залізниць. Після завершення дослідної перевірки програмно-технічного комплексу на підстанції «Бобрик» ПАТ «Укрзалізниця» та подальших випробувань передбачається його впровадження на всіх чотирьохсот тяглових підстанціях залізничного транспорту України.
Вперше в Україні створено дослідний зразок устаткування для стикового зварювання труб із різнотипних поліетиленів. Серійне виробництво такого обладнання на вітчизняних підприємствах дозволить у перспективі спростити ремонтні роботи та запобігати виникненню аварій на полімерних газо- та водопроводах.
Щодо наукового забезпечення розвитку енергетики, в тому числі ядерної енергетики, теж одного з важливих пріоритетів інноваційної діяльності установ Академії.
Про результати наукових досліджень, спрямованих на визначення термінів і обґрунтування можливості безпечної експлуатації реакторів енергоблоків вітчизняних АЕС, у доповіді вже йшлося.
Крім того, розроблено методологію комплексного дослідження ефективності та термоекономічної оптимізації обладнання енергоблоків АЕС, яка дозволяє визначити межі підвищення енергоефективності кожного елементу теплової схеми енергоблоку та резерв енергозбереження в цілому. Застосування цієї методології дозволило провести термоекономічну оптимізацію технологічної схеми турбоустановки потужністю 1000 МВт, за результатами якої розроблено нову конструкцію конденсаторів парових турбін. Її впровадження на трьох енергоблоках вітчизняних АЕС дозволило отримати фактичний приріст електричної потужності від 10 до 19 МВт на кожному блоці.
Технологію переведення антрацитових котлоагрегатів на спалювання вугільних сумішей та вугілля газової групи реалізовано на енергоблоках Слов’янської ТЕС і Криворізької ТЕС, двох енергоблоках Трипільської ТЕС, а також двох котлах Миронівської ТЕС. Це стало вагомим внеском у забезпечення безперебійної роботи Об’єднаної енергетичної системи України.
Створено програмні засоби автоматизації розрахунків установок фазового селектора в пристроях REL6, які дозволяють забезпечити правильне та надійне визначення пошкодженої фази при коротких замиканнях на всій довжині лінії електроживлення. Засоби пройшли перевірку та рекомендовані НЕК «Укренерго» для експлуатації на реальних об’єктах ОЕС України.
На замовлення АТ «Укртрансгаз» розроблено методологію контролю цілісності лінійної ділянки магістрального газопроводу із використанням даних моніторингу газодинамічних параметрів потоків в декількох точках вздовж його траси. Це дозволяє заощаджувати до 1% від обсягу транспорту газу на ділянці газопроводу та мінімізувати екологічні наслідки його неконтрольованої розгерметизації.
Створено нові екологічно безпечні інгібітори для протикорозійного захисту обладнання нафтогазової промисловості, основою яких є поверхнево-активні речовини, одержані шляхом мікробного синтезу з відновної рослинної сировини, так звані біо-ПАР. Поверхнево-активні властивості синтезованих біо-ПАР практично не змінюються в широкому діапазоні концентрації солей, що забезпечує високий ступінь протикорозійного захисту. Додатковою перевагою є можливість їхнього одержання із відходів виробництва рослинних олій, біодизелю тощо.
Слід відзначити також завершення в минулому році цільового наукового проекту НАН України «Економічні, техніко-технологічні та екологічні імперативи цільового розвитку енергетики України», результати виконання якого були розглянуті вже у поточному році на засіданні Президії Академії та мають вагоме значення для вирішення стратегічно важливих питань розвитку вітчизняної енергетики.
Чимало оригінальних інноваційних розробок минулого року було створено вченими Академії в інтересах медицини та охорони здоров’я. Серед них – нові лікарські препарати, технології лікування та діагностики захворювань, прилади медичної техніки.
Так, створено ефективний, доступний і безпечний медичний засіб «Альфакогнітін», що покращує роботу мозку та серцево-судинної системи. За участю компанії ТОВ «Нутрімед» (м. Київ) розроблено технологічні умови та технологічні схеми виробництва препарату, відпрацьовано пілотну технологію отримання його капсульованої форми.
Розроблено та успішно випробувано в дослідно-промислових умовах виробництва ДП «ЕНЗИМ» (м. Ладижин, Вінницька обл.) нову технологію одержання бактеріального лектину – субстанції принципово нового високоефективного препарату для терапії та профілактики захворювань на герпес.
Синтезовано каліксарени, які за протинабряковою та знеболювальною дією значно перевищують відомі препарати парацетамол і диклофенак натрію.
Вироблено експериментальну партію стандартизованого протипухлинного лікарського засобу «Фероплат», яка відповідає технічним умовам і вимогам щодо проведення клінічних випробувань. Це створює передумови для завершення повного циклу доклінічних досліджень «Фероплату» та його постановки на державну реєстрацію.
Створено оригінальні експериментальні моделі інфекційно-запальних захворювань бактеріально-грибкового та вірусного ґенезу. За результатами досліджень на цих моделях розроблено нові пробіотики з широким спектром імуномоделювальної дії.
Розроблено та найближчим часом буде впроваджено нову технологію отримання радіаційно-зшитого полімерного гідрогелю з наночастинками срібла розміром 40-60 нм, які проявляють властивості «м’якого» антисептика.
Національному медичному університету ім. О.О.Богомольця передано експериментальні зразки «Клею медичного» –композиційного матеріалу, який володіє високою біосумісністю, адгезією, здатністю до біодеградації під впливом внутрішнього середовища організму та може бути використаний, зокрема, в хірургічній стоматології та щелепно-лицевій хірургії.
Подальшого розвитку набула технологія високочастотного зварювання та оброблення живих тканин. Створено макети оригінальних і удосконалених високочастотних біполярних інструментів. У медичних установах м. Київ проходить клінічні випробування новий ефективний спосіб ендоскопічного гемостазу при шлункових кровотечах – високочастотна зварювальна біполярна фіброгастроскопічна електрокоагуляція.
Розроблено комп’ютерний комплекс «ПРОМОВА-2», який реалізує ефективну персоніфіковану технологію відновлення мовлення у постінсультних хворих. Апробація комплексу в Київській міській клінічній лікарні №3 показала, що за своїми характеристиками він перевищує вимоги міжнародних стандартів.
Для Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова розроблено та виготовлено багатоканальний термоелектричний прилад для визначення теплового потоку та температури з поверхні очей. Його застосування дає можливість підвищити ефективність діагностики та лікування патології органів зору.
Створено бездротову сенсорну мережу, дослідні зразки інтелектуального сенсора та спеціалізований комп’ютер для віддаленого збору медично-фізіологічних параметрів людини. Цю систему дистанційного моніторингу, яка призначена для оперативної оцінки стану бійця, а також може використовуватися для оцінки стану хронічно хворих пацієнтів або людей похилого віку, впроваджено в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика.
Модернізовано медичний сенсорний прилад для неінвазивної експрес-діагностики гелікобактеріозу шлунка – «Гелікотестер» у напрямку його максимального спрощення, мініатюризації та комбінації зі смартфонами. Підготовлено необхідну нормативно-технічну документацію для повторної державної реєстрації приладу.
Розроблено вітчизняну імуноензимну тест-систему для визначення вмісту 25-гідроксивітаміну D у сироватці крові з метою діагностики недостатньої забезпеченості організму людини вітаміном D.
У медичних закладах України впроваджується молекулярно-генетична тест-система для діагностики первинних імунодефіцитів – спадкової гіпогамаглобулінемії дітей.
Ще одна важлива соціально значуща сфера, на яку спрямовувалася інноваційна діяльність установ Академії, – раціональне природокористування та охорона навколишнього середовища. У цьому напрямі в звітний період також отримано вагомі результати.
Серед них – інноваційна методика визначення параметрів сейсмічної небезпеки на будівельних майданчиках для сейсмостійкого проектування і будівництва, захисту споруд від землетрусів. У 2018 році з використанням цієї методики для НАЕК «Енергоатом» проведено сейсмологічний моніторинг у зоні впливу споруд Ташлицької ГАЕС, узгоджено проектну документацію для системи такого моніторингу в районі розташування Хмельницької АЕС, а в м. Київ уточнено сейсмічність ділянки реконструкції спортивного комплексу «Стадіон «ЦСК ЗС України».
Розроблено технологічну схему застосування космічних даних при оцінці техногенного навантаження на навколишнє середовище при відкритому видобутку корисних копалин.
Створено гідрологічну модель району м. Маріуполь і з врахуванням необхідності переведення водопостачання міста на якісні та захищені водні джерела науково обґрунтовано використання підземних вод Конксько-Ялтинської западини. Відповідні пропозиції направлено до Донецької обласної державної адміністрації та Маріупольської міської ради.
Застосування інноваційної технології виробництва рудних концентратів шляхом збагачення та переробки техногенних, техногенно-природних і природних осадів дозволить не тільки отримувати високоякісні концентрати, а й сприятиме поліпшенню екологічних і соціальних стандартів великих промислових міст України.
Розроблено структурно-функціональні схеми, інформаційне забезпечення та загальносистемні рішення станцій контролю, керування і захисту «ДІЯ» для утилізаційних котлоагрегатів коксохімічних виробництв.
Запропоновано використання 3D-друку багатошарового тонковолокнистого фільтрувального матеріалу із суміші поліпропілен/співполіамід. Завдяки збереженню в отриманих мікрофірилярних плівках структури, закладеної в стренгах, створений матеріал ефективно затримує частинки розміром ~0,3 мкм і може застосуватися для ефективного очищення різних розчинів і газів.
На ТОВ «Харківська інженерна компанія» впроваджено метод комплексної дії ультрафіолетового проміння та озонування на деструкцію токсичних сполук, які утворюються на полігонах зберігання відходів. Висока ефективність роботи відповідної мобільної установки дає змогу рекомендувати її для очищення стічних вод хімічних і фармацевтичних підприємств, утилізації застарілих пестицидів і мінеральних добрив, знешкодження непридатних лікарських препаратів тощо.
Розроблено та виготовлено промислову аераційно-окислювальну установку роторного типу продуктивністю 20-40 м3/год для очищення води, в тому числі біологічного очищення стічних вод. У порівнянні з аналогами її використання дозволяє зменшити енерговитрати на 30-35% і скоротити тривалість очищення в 2 рази.
Створено енергетично автономний комплекс потужністю 1,5 млн. м3/рік, який реалізує принципово новий спосіб знесолення шахтних вод і має в своєму складі вітрогенеруючі установки та сонячну електростанцію на основі фотоелектричних панелей.
Застосування нової методології та методів спектрометричного каротажу на пункті захоронення радіоактивних відходів «Підлісний» у Зоні відчуження дозволило уточнити кількісні оцінки активності радіонуклідів, розташування скупчень високоактивних відходів та їхні об’єми, розробити заходи з безпечного поводження з радіоактивними відходами на цьому пункті.
Вагоме місце в інноваційній діяльності вчених Академії посідали роботи в інтересах агропромислового комплексу.
На основі нових методів класичної та молекулярної маркер-допоміжної селекції минулого року створено 15 інноваційних сортів озимої пшениці, які було включено до Державного реєстру сортів рослин України. Слід зазначити й те, що з вітчизняними виробниками було укладено 64 ліцензійні договори на використання сортів озимої пшениці, а загальна кількість таких ліцензій зросла до понад 3200, і це дозволяє забезпечувати виробництво третини хліба в Україні.
У господарствах Вінницької та Черкаської областей на площі 132 тис. га впроваджено розробки з регуляціі іоному пшениці та підвищення ефективності використання азоту посівами.
Нові поліфункціональні бактеріальні препарати «Ризостим-М», які дозволяють проводити одночасну обробку насіння сої із засобами захисту рослин, забезпечують формування ефективних симбіотичних систем сої та збільшують її врожайність порівняно з іншими відомими препаратами, пройшли успішну апробацію на площі понад 3 тис. га в сільськогосподарських підприємствах «Укрсоя-21» і ПП «Поділля-Агрохімсервіс».
Створено принципово нові бакові суміші гербіцидів, які мінімізують вірогідність виникнення резистентних до гербіцидів біотипів бур’янів і забезпечують високоефективний захист посівів озимої пшениці, озимого ріпаку та соняшника. Ці суміші включено Мінагрополітики до рекомендацій щодо захисту рослин.
Вироблено та введено в експлуатацію прилади контролю якості борошна (ТОВ «База МТЗ АПК» і ТОВ «Чарівний мельник»), крохмалю (ДП «Левона-С») та рослинних олій (ТОВ «Екобіотек-Україна»).
Спільно з Інститутом садівництва НААН України розроблено новий вітчизняний препарат «ОберігPRO», який значно збільшує строк зберігання яблук у сховищах без втрати плодами смакових якостей. Препарат успішно пройшов реєстрацію та має дозвіл на застосування в агропромисловому комплексі.
Для Гайсинського спиртового заводу створено технологічну схему виробництва продукції при ферментуванні сировини в умовах зниженого тиску. За рекомендаціями щодо її запровадження та проектним супроводом розробників компанією «Еко-Енергія» виготовлено експериментальну установку для біогазової ферментації комплексних субстратів.
Шановні колеги! Завершуючи цей далеко не повний перелік прикладів вагомих інноваційних результатів досліджень та їхнього практичного застосування, хотів би водночас наголосити на тому, що ефективність інноваційної діяльності Національної академії наук, в цілому, є все ще недостатньою.
Про це свідчать, зокрема, й загальні показники цієї діяльності. Так, кількість договорів установ Академії із вітчизняними замовниками досліджень і розробок становила минулого року близько 2,2 тис., скоротившись порівняно з попереднім роком на 8%, а кількість впроваджених розробок зменшилася з майже 1000 до 800. Фактично на тому ж рівні, що й в 2017 році, залишилися показники одержання нашими установами патентів на винаходи та корисні моделі та укладання ліцензійних договорів на їхнє використання.
Безумовно, є й вагомі об’єктивні причини такого стану речей. Серед них, як відомо, – низький попит виробничої сфери на інновації, практично повна відсутність стимулювання інноваційної діяльності з боку держави, вкрай недостатній розвиток інноваційної інфраструктури та ще багато й багато іншого.
Наприкінці минулого року наша Академія нарешті домоглася внесення у Бюджетний кодекс України, його прикінцеві та перехідні положення, норми про звільнення від оподаткування прибутку державних підприємств НАН України до 2023 року включно. Нагадаю, що досі ці підприємства відраховували до держбюджету 75% свого прибутку, що практично унеможливлювало їхній розвиток. Будемо сподіватися, що реалізація такої норми впродовж п’яти наступних років сприятиме не тільки покращенню господарського стану нашої дослідно-виробничої бази, але й, що головне, підвищенню її ролі у забезпеченні ефективної інноваційної діяльності Академії.
Було б дуже добре, якби звільнення від оподаткування прибутку поширилося й на інші інноваційні структури, в першу чергу технологічні парки. Такий крок, без сумніву, відродив би цю вкрай ефективну і започатковану свого часу в Україні саме Національною академією наук форму зв’язків науки з виробництвом.
Треба також домогтися усунення все ще наявних у чинному законодавстві перешкод здійсненню науковими установами спільної з підприємствами діяльності при проведенні наукових досліджень і науково-технічних розробок, а також із інвесторами – при створенні стартапів для комерціалізації наукових результатів.
Разом з тим, існують і внутрішні резерви та можливості для підвищення ефективності інноваційної діяльності наукових установ Академії. Є необхідною, насамперед, подальша актуалізація, з врахуванням потреб реального сектору економіки, тематики прикладних досліджень і розробок. Робота в цьому плані проводилася протягом всіх останніх років і мала певні позитивні наслідки. Це підтверджується, зокрема, як наведеними вище в доповіді прикладами впроваджень, так і презентацією в лютому поточного року результатів виконання бюджетної програми «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень», започаткованої з 2018 року. Але зроблено ще далеко не все, тому секціям і відділенням Академії треба й надалі приділяти цьому питанню підвищену та постійну увагу.
Є також, на нашу думку, необхідним збільшення починаючи з 2020 року обсягів фінансування з бюджету Академії програмно-цільової та конкурсної тематики. Насамперед, робіт, що проводяться за цільовими програмами прикладних досліджень і за конкурсами інноваційних науково-технічних розробок. Розгляд на засіданнях Президії НАН України звітів керівників усіх цільових програм, термін реалізації яких завершувався в 2018 році, ще раз засвідчив ефективність такої форми організації досліджень в нашій Академії. Але слід зазначити, що, так би мовити, «середня вартість» одного проекту за цільовими програмами та конкурсами є, здебільшого, вкрай низькою. Секціям Академії разом з керівниками і науково-технічними радами програм, конкурсними комісіями треба долати цей недолік. В тому числі й насамперед за рахунок більш якісної та об’єктивної експертизи відповідних запитів, ретельнішого відбору проектів. Цілком слушною є також пропозиція Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій щодо необхідності окремого порядку конкурсного відбору тих досліджень і розробок нашої відомчої тематики, які отримують адресне фінансування за вищезгаданою новою бюджетною програмою. Такий порядок обов’язково має бути найближчим часом розроблений і запроваджений.
Нарешті, і це також дуже важливо, нам необхідно чітко визначити найпріоритетніші науково-технічні напрями та напрями інноваційної діяльності Академії. Їхній перелік, на нашу думку, має бути обмежений тими, що мають життєво важливе значення для держави і в реалізації яких Академія може відігравати провідну роль, а до їхньої реалізації мають залучатися наукові установи та підрозділи цих установ з дійсно високим потенціалом і рівнем відповідних досліджень. До речі, це є й однією з рекомендацій Заключного звіту незалежного європейського аудиту національної системи досліджень та інновацій України, підготовленого в 2016 році.
Водночас, визначення таких пріоритетів для подальшої концентрації на них зусиль установ НАН України стримується відсутністю досі державної стратегії розвитку науки, технологій та інноваційної діяльності. А така державна стратегія, яка була б узгоджена з іншими стратегічними документами Уряду щодо економічного розвитку, промислової політики тощо, є, без сумніву, дуже й дуже необхідною. Особливо за умов існуючої зараз необхідності в реіндустріалізації вітчизняної промисловості, при цьому такої реіндустріалізації, яка б передбачала створення, насамперед, сучасних високотехнологічних виробництв. Враховуючи це, Президія Академії у липні минулого року створила робочу групу з підготовки пропозицій до зазначеної державної стратегії. На цей час ця робота вже, в основному, завершена, пропозиції до проекту державної стратегії розвитку науки, технологій та інноваційної діяльності були розглянуті на засіданні Президії та засіданні Ради президентів академій наук і найближчим часом після доопрацювання будуть подані до Національної ради з питань розвитку науки і технологій. Слід відзначити, що в пропозиціях, підготовлених нашою робочою групою, ґрунтовно опрацьовано питання розвитку інноваційної системи, охоплено всі складові інноваційної системи – від наукових установ і виробничих підприємств до банківських та фінансово-кредитних установ і венчурних фондів, сформульовано конкретні напрямки та механізми податкового стимулювання всіх суб’єктів інноваційного ланцюга.
Вагомішу роль у підвищенні ефективності інноваційної діяльності Національної академії наук повинні відігравати наші регіональні наукові центри. Минулого року ці центри мали, без сумніву, певні здобутки на таких традиційних напрямах своєї роботи, як сприяння розвитку наукової діяльності у відповідних регіонах, поглиблення інтеграції науки і освіти на регіональному рівні, підтримка талановитої молоді, популяризація науки та її досягнень тощо. Значні зусилля докладалися й до напрацювання обґрунтованих рекомендацій і конкретних пропозицій щодо шляхів вирішення актуальних для регіонів проблем.
Але водночас все ще недостатньою залишалася їхня участь у формуванні та конкурсному відборі проектів, насамперед, інноваційних або зі значною інноваційною складовою, для фінансування із Державного фонду регіонального розвитку. Більшої уваги з боку центрів потребують і проекти, що реалізуються за рахунок секторальної бюджетної підтримки Європейського Союзу. Далеко не завжди та не повною мірою регіональні наукові центри використовують можливості залучення до вирішення регіональних проблем потенціал наукових установ Академії, розташованих в інших регіонах України або в Києві.
В цілому, діяльність регіональних наукових центрів із сприяння широкому використанню сучасних наукових розробок для інноваційного розвитку відповідних регіонів треба суттєво посилити. Це особливо важливо з огляду на досить швидкий перебіг реформи з децентралізації влади в Україні та нові можливості, в тому числі можливості місцевих бюджетів, які відкриває ця реформа.
Далі щодо науково-експертної діяльності Національної академії наук. Ця діяльність, так само як інноваційна, є невід’ємною та вагомою складовою наукового забезпечення вирішення важливих і актуальних проблем державного та суспільного розвитку.
Результати досліджень учених Академії знайшли минулого року застосування при підготовці таких програмних документів, як аналітична доповідь «До щорічного послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2018 році», Стратегія розвитку промислового комплексу України на період до 2025 року, Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні, Концепція державної етнонаціональної політики України.
До Комітетів Верховної Ради України було надано понад 230 висновків, зауважень і пропозицій до проектів законів України, що регулюють різні сфери суспільного життя. Зокрема, експертні висновки до законопроектів «Про національну безпеку України», «Про засади адміністративно-територіального устрою України», «Про Стратегію сталого розвитку України до 2030 року», «Про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку», «Про загальні засади та принципи реалізації мовної політики в Україні». Було також підготовлено інформаційно-аналітичні матеріали та пропозиції до слухання за активної участі представників Академії на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти такого важливого питання, як «Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку».
На запити центральних органів виконавчої влади, а також Ради національної безпеки і оборони України минулого року було надано майже 1260 аналітичних матеріалів і експертних висновків. Серед них – експертний висновок щодо Загальнодержавної цільової комплексної науково-технічної космічної програми України на 2018-2022 роки. На звернення суддів Верховного Суду України підготовлено близько двох десятків наукових висновків. Слід відзначити й те, що у 2018 році за участі вчених Академії розпочато розроблення проекту Стратегії розвитку хімічної промисловості України на період до 2030 року.
Разом з тим, переважна більшість з усіх науково-експертних матеріалів НАН України, а загальна їхня кількість у звітному році становила понад 2300, готувалася за запитами чи замовленнями державних органів і органів місцевого самоврядування. Таких матеріалів, підготовлених за ініціативи наших секцій, відділень наук і окремих провідних інститутів, було, на жаль, обмаль. Серед них, зокрема, дві національні доповіді з проблемних питань консолідації українського суспільства та міграції, про які в доповіді вже йшлося.
Цілком зрозуміло, що актуальних проблем державного та суспільного розвитку, вирішення яких потребує як науково обґрунтованих пропозицій, так і вагомого наукового супроводу, існує зараз чимало. Наведу лише один приклад. На засіданні Президії Академії, яке відбулося місяць тому, було ґрунтовно розглянуто питання про наукове забезпечення видобутку вуглеводневої сировини. Важливість цього питання пов’язана із гострою потребою у забезпеченні реальної енергонезалежності держави та з наявністю в Україні всіх необхідних передумов для суттєвого нарощування власного видобутку нафти і газу. За результатами розгляду було прийнято рішення про підготовку в стислі строки для подання до органів державної влади аналітичних матеріалів і пропозицій щодо вирішення проблемних питань розвитку вітчизняної нафтодобувної галузі й нарощування видобутку вуглеводневої сировини в Україні.
Набагато активніше проявляти ініціативу з підготовки матеріалів і пропозицій з питань державного значення повинні наукові ради, комітети, комісії з наукових і науково-технічних проблем, які діють при Президії та відділеннях Академії. Такі випадки, на жаль, поодинокі. Серед них, зокрема, – аналітична записка «Зона ЧАЕС: проблеми радіаційного забруднення та перспективи господарського використання», підготовлена для владних інституцій нашою спільною з НААН України Міжвідомчою науковою радою з проблем агропромислового комплексу.
Минулого року Президія Академії затвердила нове положення про порядок створення та діяльності наукових рад та інших дорадчих консультативних органів НАН України. Секціями спільно з відділеннями наук підготовлено пропозиції щодо покращення роботи цих органів, в тому числі щодо перегляду їхньої мережі та складу. Це все треба робити, причому, безумовно, на регулярній основі.
Окремо хотів би інформувати про діяльність Ради президентів академій наук України. Минулого року на засіданнях цієї ради розглянуто низку важливих питань, зокрема щодо загострення кризових тенденцій у науковій сфері та шляхів подальшого її розвитку, підготовки пропозицій до проекту державної стратегії розвитку науки, технологій та інноваційної діяльності, про що вже йшлося, оцінювання ефективності діяльності наукових установ за новою методикою, розробленою в НАН України, та поширення цього досвіду на інші національні академії наук.
Слід також відзначити, що Рада президентів академій наук оперативно реагувала на законопроекти, які стосувалися наукової сфери та пропонувалися або вносилися на розгляд Уряду та Верховної Ради України, надаючи їм обґрунтовану оцінку в клопотаннях і зверненнях до керівництва держави.
Що стосується Міжвідомчої ради з координації фундаментальних і прикладних досліджень в Україні, ще однієї ради, яка відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» має діяти при НАН України, треба, на жаль, констатувати, що незважаючи на затвердження минулого року положення про цю міжвідомчу раду процес її створення досі не завершено. І необхідно докласти всіх зусиль, щоб ця рада якомога скоріше розпочала свою роботу, що дуже важливо для підвищення ефективності наукової діяльності.
Шановні колеги! Вагома увага, як і в попередні роки, приділялась подальшому розвитку міжнародного наукового та науково-технічного співробітництва. Підписання нових угод із зарубіжними партнерами, а минулого року було підписано або оновлено 9 таких угод, збільшення кількості двосторонніх і багатосторонніх проектів, розширення участі у численних міжнародних заходах стали основними кроками на шляху інтеграції вчених Академії у світовий, передусім європейський дослідницький простір.
Так, у рамках співпраці з Національним центром наукових досліджень Франції (CNRS) підписано угоду про створення міжнародної асоційованої лабораторії «Нанопористі термостійкі полімерні матеріали – «ПОЛІНАНПОР», а також міжнародної дослідницької мережі «EUREA: Європейська мережа з ультрарелятивістських енергій».
Важливе значення мало підписання угоди про надання Україні статусу асоційованого членства в об’єднаній федерації національних е-інфраструктур і європейських міждержавних дослідницьких організацій – EGI Foundation. Це дає змогу вітчизняній грід-спільноті брати участь у конкурсах проектів, що стосуються побудови Європейської хмари відкритої науки (EOSC), та розбудовувати національну хмару відкритої науки відповідно до стандартів ЄС та як частину EOSC.
Слід відзначити й продовження активної участі науковців Академії у Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій ГОРИЗОНТ 2020 і комплементарній до неї програмі ЄВРОАТОМ, у проектах з реалізації Стратегії ЄС щодо Дунайського регіону. Загальна кількість проектів програми ГОРИЗОНТ 2020, виконуваних минулого року установами НАН України, зросла до 35. На засіданні Керівного комітету Об’єднаного дослідницького центру Європейської Комісії відбулося обговорення, зокрема, стану та перспектив співробітництва між Академією та цим центром, а також можливості безоплатної передачі наукового обладнання нашим установам.
У рамках програми підтримки мобільності науковців минулого року виконувалося понад 100 двосторонніх проектів за узгодженими переліками з академіями наук Болгарії, Польщі, Чехії, Румунії, Словаччини, Сербії та Угорщини.
Тривала успішна реалізація в установах НАН України багаторічних проектів Програми НАТО «Наука заради миру і безпеки», і слід відзначити, що на ювілейному засіданні, присвяченому 60-річчю цієї Програми, яке відбулося в листопаді минулого року в Брюсселі, було високо оцінено отримані науковцями України результати.
Слід відзначити також продовження плідної співпраці з ЮНЕСКО і активну участь учених Академії в наукових програмах цієї організації, а саме «Людина і біосфера», «Інформація для всіх», Міжнародній гідрологічній програмі, а також у Міжнародній океанографічній комісії ЮНЕСКО. До речі, хочу повідомити, що наша Академія ініціювала розгляд питання щодо внесення Україною пропозиції про оголошення Генеральною асамблеєю ООН 2025 року Міжнародним роком печер і карсту.
Потужним минулого року був розвиток співпраці з китайськими партнерами, зокрема з Академією наук Китаю і Китайською академією суспільних наук, науковими центрами та університетами низки провінцій. Цілеспрямованого та довгострокового характеру цій співпраці надає ґрунтовна договірна база. На цей час чинними є понад 20 угод, три з яких укладено минулого року, в тому числі угода з Академією наук провінції Шаньдун щодо діяльності спільного наукового центру. У жовтні 2018 року в місті Нінбо вперше проведено за межами нашої країни 10-ту міжнародну конференцію «Перспективні матеріали і технології: від ідеї до ринку». Учасниками цієї конференції були понад 450 науковців та фахівців з різних країн світу, в тому числі представники більш ніж п’ятдесяти провідних промислових підприємств Китаю.
Серед інших вагомих міжнародних заходів, проведених у минулому році, – перша конференція «Стан та перспективи співпраці Україна – ЦЕРН», що відбулася в Харкові за участі вітчизняних науковців та провідних учених з Бельгії, Голландії, Італії, Німеччини, Франції, які представляли основні колаборації ЦЕРН. Значною подією став також Міжнародний конгрес україністів, співорганізаторами якого були НАН України та Міжнародна асоціація україністів.
З нагоди 25-річчя Міжнародної асоціації академій наук у Мінську на базі Національної академії наук Білорусі восени 2018 року відбулися ювілейні заходи, в яких взяла участь делегація нашої Академії. Слід зазначити, що НАН України відіграла провідну роль у створенні цієї асоціації та забезпеченні впродовж 1993-2016 років її ефективної діяльності. Вчені Академії і зараз активно працюють в усіх наукових радах при МААН, очолюють низку цих рад. Треба й в подальшому підтримувати та розвивати наукові зв’язки в рамках Міжнародної асоціації академій наук.
Науковим установам НАН України необхідно також розширювати свою участь у великих міжнародних наукових програмах і проектах, насамперед, у програмі ГОРИЗОНТ 2020, вживати необхідні заходи щодо залучення спільно із зарубіжними партнерами до наступної дев’ятої рамкової програми Європейського Союзу. Цим питанням повинні також постійно надавати належну увагу наші відділення наук і Комісії з євроінтеграції НАН України.
Далі щодо забезпечення наукової діяльності Академії необхідними ресурсами.
На жаль, доводиться констатувати, що кадрове забезпечення продовжувало погіршуватися майже за всіма основними показниками. Загальна чисельність працюючих в Академії зменшилася за звітний рік ще на 2,2%, до 29,2 тис. осіб, а за останні 5 років це зменшення склало 27,4%. Чисельність наукових працівників скоротилася на 250 осіб (у 2017 році – на 354) і на початок поточного року становила 15,3 тис. осіб.
Кількість науковців Академії, які захистили докторські дисертації, збільшилася до 80 осіб проти 52 у 2017 році, лише досягши рівня 2015-2016 років. Водночас кандидатів наук у наших установах стало менше на 92 особи, а кількість захистів кандидатських дисертацій, 258 у 2018 році, залишилася фактично на рівні попереднього року, значно меншому за рівень 2016 року – 322 захисти. При цьому державне замовлення на прийом до аспірантури НАН України було минулого року зменшено на 7,2% і становило всього 308 місць денної форми навчання. І хоча цей план набору, на відміну від попередніх років, майже виконано – на 92%, прийом до аспірантури необхідно, без сумніву, збільшувати.
Особливе занепокоєння викликає погіршення ситуації із залученням до установ Академії наукової молоді. Так, у звітному році на роботу, в цілому по Академії, прийнято 398 спеціалістів з вищою освітою у віці до 35 років. Це на 4,3% менше ніж у попередньому 2017 році. З них лише 65 осіб – випускники закладів вищої освіти 2018 року. Це вкрай і вкрай недостатньо.
В цілому, станом на кінець звітного року в наших наукових установах працювало 2038 молодих учених віком до 35 років. З них ступінь кандидата наук мали 1083 особи, трохи більше половини. У віці до 40 років ми маємо 2604 науковця, з яких 32 – доктори наук.
Чисельність молодих учених в Академії скорочується вже п’ятий рік поспіль. За минулий рік це скорочення склало 6%. Ще більше, на 10%, скоротилася чисельність молодих кандидатів наук. Відносно до 2013 року таке скорочення склало 32% і 24% відповідно. Тобто йдеться вже про постійну тенденцію відтоку молоді, при цьому, що особливо прикро, випереджальними є темпи відтоку підготовлених в установах Академії висококваліфікованих молодих науковців. Таку тенденцію треба будь-що подолати.
Необхідно, без сумніву, продовжувати розвиток усіх вже традиційних форм цільової та адресної підтримки наукової молоді, збільшувати насамперед обсяги фінансування такої підтримки. Зокрема, а можливо і в першу чергу, за результатами наукових повідомлень молодих кандидатів і докторів наук на засіданнях Президії Академії.
Закріпленню молоді, її заохоченню до активної наукової діяльності в наших установах сприятиме, безумовно, створення на конкурсних засадах і цільове фінансування дослідницьких підрозділів установ під керівництвом висококваліфікованих молодих учених. За результатами конкурсу, започаткованого в звітному році, цільове фінансування отримали 10 лабораторій і 20 груп молодих науковців. Загалом відповідні грантові виплати одержали в 2018 році 126 молодих учених із 37 наукових установ НАН України, а сумарні бюджетні витрати склали 3,5 млн. грн. На 2019 рік фінансування за цим напрямом суттєво збільшено – до 22 млн. грн.
Треба також набагато більшу увагу приділяти створенню необхідних умов для кар’єрного зростання талановитих молодих науковців, не обмежуючись їхнім керівництвом лабораторіями або групами. Це пов’язано, зокрема, й з вкрай незадовільними показниками середнього віку наукових працівників, в тому числі висококваліфікованих. У 2018 році цей показник становив загалом 52,3 року, в тому числі кандидатів наук – 50,6 року, докторів наук – 65. До речі, такий само незадовільний стан і з гендерним балансом у науково-керівному складі наших наукових установ і Академії в цілому. Якщо на кінець 2018 року жінки становили понад 41% працівників наших наукових установ, а серед кандидатів наук їх майже 44% і серед докторів наук – близько 21%, то посади керівників вони обіймали лише в 6,4% установ, серед заступників керівників установ жінок менше 19%. Серед членів-кореспондентів НАН України жінок налічується 8,8%, серед дійсних членів (академіків) – 2,6%.
Слід зазначити, що заключний звіт незалежного європейського аудиту національної системи досліджень та інновацій України, про який в доповіді вже згадувалося, містить також рекомендацію щодо диверсифікації НАН України свого людського капіталу та зосередження зусиль на забезпеченні вікового та гендерного балансу. Добре зрозуміло, що це непроста й тривала справа, але її дійсно треба робити. Цьому має сприяти, насамперед, реалізація положень нового Статуту Академії, відповідно до яких зазнав змін порядок формування керівництва НАН України та обрання керівників академічних установ, а час перебування на керівних посадах обмежено двома п’ятирічними термінами.
Тому відділенням Академії спільно з Відділом наукових і керівних кадрів НАН України необхідно обов’язково проаналізувати питання вікового та гендерного балансу та, головне, врахувати необхідність певного подолання нинішнього дисбалансу при обранні та наданні згоди на призначення керівництва відповідних наукових установ, а також на наступних виборах до персонального складу НАН України та Президії НАН України.
Нарешті треба, особливо за відсутності будь-яких соціальних гарантій для наукової молоді з боку держави, знаходити додаткові можливості для забезпечення в Академії сприятливих соціальних умов для талановитих молодих учених, зокрема, для надання їм у необхідних випадках службового житла.
Загалом, станом на кінець звітного року від понад 80 установ НАН України подано 350 клопотань на забезпечення житлом їхніх працівників, серед яких чимало й молодих науковців. Протягом 2018 року за договорами, укладеними з приватними забудовниками, Академією було отримано в м. Київ і розподілено 114 службових квартир. Це набагато більше, ніж у попередньому році, коли таких квартир було всього 20, але все ще недостатньо. Тому передбачене на поточний рік отримання в Києві ще 229 службових квартир, так само як продовження та завершення будівництва такого житла в Одесі та Львові є дуже важливим.
Необхідно суттєво розширювати практику будівництва із залученням інвесторів житла на можливих для такої забудови земельних ділянках, що знаходяться в постійному користуванні наших установ. Мають бути сформовані, із обов’язковим залученням до цього Комісії НАН України по роботі з науковою молоддю, й перспективні показники забезпечення працівників Академії службовим житлом. Це – важливі завдання наступного періоду.
І ще про одне. Вирішення проблеми залучення талановитої молоді до наукової сфери значною мірою залежить від подальшого розвитку інтеграційних зв’язків із освітянською галуззю.
Минулого року тривала робота із розгортання наукової та науково-освітньої діяльності Київського академічного університету, який має стати сучасною і дійсно важливою ланкою інтеграції науки та освіти. Спільним наказом НАН України та Міносвіти було затверджено положення про цей університет. Проходять апробацію нові програми науково-дослідницького навчання магістрів і аспірантів. За ініціативи та участю університету відбулися олімпіади для старшокласників із фізики, математики та інформатики.
Водночас треба, щоб і всі наші традиційні напрями та форми співпраці з освітянською галуззю, від спільних науково-навчальних структур і спільних наукових проектів до циклів лекцій і спецкурсів, що читаються науковцями НАН України у закладах вищої освіти, розвивалися й надалі. Це необхідно не тільки для забезпечення належного наукового рівня освітнього процесу у цих закладах, але й для широкого залучення студентів до дослідницької діяльності та до її продовження в наукових установах нашої Академії. Треба також всіляко підтримувати Малу академію наук України, яка докладає значні зусилля для виявлення найбільш здібних школярів та набуття ними навичок наукової роботи.
Важливими напрямами забезпечення діяльності Академії є матеріально-технічне та науково-інформаційне забезпечення наукових досліджень, а також забезпечення належного оприлюднення результатів цих досліджень.
Слід, насамперед, відзначити певні позитивні зрушення минулого року у забезпеченні експериментальної бази досліджень сучасним науковим обладнанням. Завдяки, знов-таки, новій бюджетній програмі з підтримки розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень, за якою на придбання та модернізацію цього обладнання було виділено понад 85 млн. грн, у 37 установах НАН України проведено ремонти, в тому числі капітальні, та модернізацію 65 приладів, зокрема, десяти мас-спектрометрів і хромато-мас-спектрометрів, дев’яти сканівних електронних мікроскопів, фемтосекундного лазерного комплексу, спектрометру ядерного магнітного резонансу тощо, а також 4 кластерів академічної грід-інфраструктури на загальну суму 55,2 млн. грн. Решту коштів, майже 30 млн.грн, спрямовано цільовим призначенням, відповідно до закону про держбюджет на 2018 рік, на закупівлю Інститутом молекулярної біології і генетики приладів, устаткування та реагентів з метою розробки препаратів для нових методів діагностики та лікування раку.
Загалом, у звітному році установами Академії було придбано приладів, обладнання та матеріалів на 410 млн. грн, що на 68% більше ніж у 2017 році, з них майже 136 млн. грн – за рахунок коштів спеціального фонду, тобто власних надходжень установ.
Надавалася значна підтримка центрам колективного користування науковими приладами, що діють в 59 установах Академії. Зокрема, за рахунок цільових коштів, передбачених у бюджеті НАН України на технічне забезпечення наукової бази, було закуплено витратних матеріалів на суму 5,2 млн. грн, а також комплектуючих для приладів – на 3,5 млн. грн. Водночас, при збільшенні такої цільової підтримки значно зменшились, фактично припинились надходження до спеціального фонду установ від надання центрами послуг стороннім організаціям. Керівникам базових установ НАН України треба звернути на такий стан справ серйозну увагу та докласти максимум зусиль для виправлення ситуації.
Для підтримки в належному технічному стані об’єктів майнового комплексу НАН України на проведення в 2018 році поточних і капітальних ремонтів будівель, споруд та інженерних мереж з бюджету Академії було виділено та повністю освоєно 3,15 млн. грн. Такі невідкладні роботи виконано у 16 установах. Ще 16,85 млн. грн витрачено на ці цілі за рахунок власних надходжень установ, отриманих від оренди. Разом з тим, загальна потреба у відповідних коштах на цей час складає, в цілому по НАН України, близько 100 млн. грн. Тому вкрай важливим напрямом залучення додаткових коштів, необхідних для утримання в належному стані виробничих приміщень і вирішення інших питань матеріально-технічного забезпечення наукової діяльності, залишаються виконання робіт на замовлення сторонніх організацій і передача в оренду майна, яке тимчасово не використовується.
Слід відзначити зростання в минулому році сукупних ресурсів фондів і баз даних інформаційно-бібліотечної системи НАН України, а також подальший розвиток інформаційно-аналітичної системи «Бібліометрика української науки». Остання з них містить, зокрема, й бібліометричні показники вітчизняних журналів і наукових установ за даними світової наукометричної платформи Web of Science.
Продовжувала діяти корпоративна система онлайнового доступу до ресурсів провідних світових постачальників наукової інформації. В травні минулого року було здійснено передплату доступу до електронних баз даних іноземних наукових періодичних видань цільовим призначенням для 36 наукових установ Академії.
Велика увага приділялась розвитку та впровадженню сучасних інформаційних технологій і систем високопродуктивних обчислень, які суттєво сприяють підвищенню якості й ефективності наукових досліджень. Здійснювалася необхідна технічна та сервісна підтримка академічної грід-інфраструктури і окремих обчислювальних кластерів в установах НАН України.
Значний обсяг робіт у цьому напрямі виконано за цільовими програмами Академії – програмою інформатизації НАН України та програмою «Грід-інфраструктури і грід-технології для наукових і науково-прикладних застосувань». Зокрема, на базі ресурсного центру Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова розпочато створення прототипу хмарної інфраструктури відкритої науки, гармонізованої з аналогічною європейською інфраструктурою. Важливо, що національна хмарна інфраструктура відкритої науки не тільки сприятиме інтеграції наших учених у європейський дослідницький простір, про що в доповіді вже йшлося, але й забезпечить доступ до інформаційних ресурсів Євросоюзу.
Водночас, за наявності в минулому році певних результатів у науково-інформаційній діяльності, треба визнати й все ще недостатній рівень використання науково-інформаційних продуктів провідних світових постачальників, низькі показники інформаційного представлення установ НАН України в глобальних комп’ютерних мережах.
Здійснювалася також робота з підготовки та випуску високоякісних фахових наукових видань Академії. Значною мірою цьому сприяла діяльність Науково-видавничої ради НАН України та академічних видавництв – Видавництва «Наукова думка» і ВД «Академперіодика».
Протягом звітного року видано загалом понад 550 назв наукових книг, з них 438 монографій. Зарубіжними видавництвами випущено 71 наукову монографію наших вчених. Ці показники, хоча й ненабагато, але перевищують відповідні у 2017 році.
Було продовжено реалізацію загальноакадемічних проектів «Українська наукова книга іноземною мовою» та «Наукова книга. Молоді вчені». Програма підтримки журналів НАН України, за якою видано 216 випусків 38 періодичних видань, на сьогодні охоплює вже половину журналів, до складу засновників яких входить наша Академія. Певні зусилля докладалися журналами для розвитку із застосуванням сучасних технологій власних електронних ресурсів, а також для входження до світових реферативних і наукометричних баз. Але цих зусиль усе ще замало, і працювати в цьому важливому напрямі треба значно активніше.
Певне занепокоєння викликає стан справ з оприлюдненням ученими Академії результатів своїх наукових досліджень у періодичних фахових виданнях. У минулому році кількість їхніх статей у вітчизняних журналах склала близько 13,2 тис. проти 17 тис. у 2014 році, а в закордонних – майже 5,2 тис. і 6,4 тис. відповідно. Таке скорочення для вітчизняних публікацій спостерігається вже досить давно, а для закордонних розпочалося з 2015 року, після тривалого зростання. Дещо зменшився й показник кількості публікацій у журналах, що припадає на одного наукового працівника, – з майже 1,3 у 2014 році до 1,2 у 2018 році. До речі, низька публікаційна активність зазначена як один з проблемних моментів у діяльності нашої Академії в проекті Висновків та пропозицій Наукового комітету Національної ради з питань науки і технологій, підготовленому місяць тому за звітами головних розпорядників бюджетних коштів про стан використання коштів на наукову та науково-технічну діяльність та отримані результати.
З таким висновком треба, в основному, погодитися, але наголосити на тому, що найважливіше – це не кількість, а якість публікацій. І, безумовно, публікаційна активність не може бути головним показником ефективності наукової діяльності. Сучасна наука є, переважно, колективною формою творчої діяльності. Особливо це стосується експериментальних досліджень, статті за результатами яких можуть мати значну кількість співавторів.
Ситуація, що склалася з публікаціями в фахових журналах, має обов’язково бути розглянута ученими радами наукових установ Академії з подальшим розглядом цього питання на бюро відповідних відділень НАН України та підготовкою конкретних пропозицій.
Тепер про фінансування Академії та використання бюджетних коштів для забезпечення наукових досліджень.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» НАН України були визначені видатки за рахунок загального фонду держбюджету обсягом 3 млрд. 758,6 млн. грн, що на 1 млрд. 39,8 млн. грн, або на 38,2%, більше за обсяги фінансування 2017 року.
Таке збільшення пов’язано, насамперед, із започаткуванням бюджетної програми НАН України «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень», про яку в доповіді вже неодноразово згадувалося, а також із суттєвим збільшенням видатків за бюджетною програмою «Медичне обслуговування працівників Національної академії наук України» завдяки цільовим коштам, спрямованим на розвиток створеного на базі Лікарні для вчених Центру інноваційних медичних технологій НАН України.
За основною бюджетною програмою, за якою здійснюється фінансування статутної діяльності установ Академії, а саме – «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та наукових об’єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності наукових бібліотек» обсяги фінансування склали 2 млрд. 881,7 млн.грн, що на 354,9 млн.грн, або на 14,0% більше за обсяги 2017 року. Проте це збільшення включало і окремі цільові видатки, зокрема на фінансування великих інфраструктурних проектів, які виконувалися Національним науковим центром «Харківський фізико-технічний інститут» для забезпечення експлуатаційних витрат ядерної підкритичної установки «Джерело нейтронів» та Національним дендрологічним парком «Софіївка» для проведення реконструкції споруд на його території.
Виходячи з цього, в 2018 році базове фінансування наукових установ та фінансування цільових програм відділень було збільшене на 11,8%.
Обсяги фінансування бюджетної програми «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень», визначені в державному бюджеті, становили 500,0 млн. грн. Особливістю цієї бюджетної програми, яку збережено й в поточному році, є цільова та адресна спрямованість видатків. Наукові установи НАН України отримують кошти для проведення пріоритетних наукових досліджень і науково-технічних розробок тими своїми науковими підрозділами, що мають вагомі наукові та практичні результати діяльності, визнані на найвищому національному і міжнародному рівні.
Кошти також спрямовуються на виконання на конкурсній основі найважливіших для держави наукових досліджень і науково-технічних розробок, створення дослідницьких лабораторій та груп молодих вчених, проведення спільних міжнародних наукових досліджень, придбання та модернізацію наукового обладнання тощо. Про результати використання коштів за окремими з цих напрямів у доповіді також вже йшлося.
На жаль, фінансування за новою бюджетною програмою було розпочато лише з вересня 2018 року, після тривалих процедур затвердження Кабінетом Міністрів України відповідного порядку використання коштів та Міністерством фінансів – паспорту бюджетної програми.
Понад асигнування, що були виділені з загального фонду державного бюджету, бюджетні установи Академії самостійно отримали у 2018 році (спеціальний фонд бюджету) 914,5 млн.грн, що на 11% більше ніж у 2017 році. Такі власні надходження, склали минулого року 19,6% загального обсягу надходжень.
З основного джерела надходжень до спеціального фонду – плати за послуги, що надавалися бюджетними установами згідно з їхньою основною діяльністю, а саме за проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за рахунок коштів організацій-замовників, наукової експертизи, розробки програмних продуктів, установи Академії отримали 502,9 млн.грн, або 55,0% загального обсягу надходжень до спецфонду.
Основні видатки, як і всі останні роки, спрямовувалися на забезпечення виплати заробітної плати працівникам та оплату комунальних послуг і енергоносіїв. На заробітну плату з нарахуваннями на неї було витрачено 3 млрд. 227,7 млн.грн (70,0% всіх видатків із загального та спеціального фондів бюджету), що на 667,4 млн.грн більше, ніж у 2017 році. Посадові оклади у 2018 році були збільшені на 10,1% відповідно до зростання ставки першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, а середньомісячна заробітна плата по Академії склала 7758 грн, що на 1599 грн, або на 26% більше, ніж у 2017 році.
Щодо бюджету Академії у поточному році. Державним бюджетом України на 2019 рік обсяги фінансування Академії передбачені у сумі 4 млрд. 157,6 млн.грн, що на 399,0 млн. грн., або на 10,6% більше за показник 2018 року.
Проте таке зростання пов’язане, насамперед, зі збільшенням, за поданням народних депутатів України при обговоренні законопроекту, на 140,0 млн.грн цільових видатків Центру інноваційних медичних технологій, що складає 35% загального збільшення обсягу фінансування Академії.
За основною бюджетною програмою Академії обсяги фінансування визначено у сумі 3 млрд. 109,05 млн.грн, що на 227,2 млн.грн, або лише на 7,9% більше за обсяги 2018 року. В той же час з 1 січня 2019 року збільшено на 9,0% ставку першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки та на 12,1% мінімальну заробітну плату.
З врахуванням наведених обставин базове фінансування установ та фінансування цільових програм відділень НАН України у 2019 році збільшено на 9,5% відносно показників 2018 року.
За бюджетною програмою «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» обсяги фінансування визначено у сумі 518,2 млн. грн, що, також на жаль, лише на 18,2 млн. грн, або на 3,6% більше за обсяги 2018 року.
І ще про одне. У вже згадуваному проекті Висновків та пропозицій Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій зазначено, що ефективність використання коштів у НАН України може бути суттєво підвищена. З цим слід, безумовно, погодитися. Треба й надалі робити все можливе для концентрації наявних ресурсів для забезпечення розвитку досліджень на пріоритетних напрямах досліджень. У тому числі збільшувати обсяги власних надходжень із усіх можливих джерел, в першу чергу за рахунок активізації інноваційної діяльності, чому в доповіді приділено особливу увагу.
Разом з тим, за умов переважного витрачання бюджетних коштів на заробітну плату, а частка таких витрат із загального фонду держбюджету становила в Академії у 2018 році 77,5%, можливості суттєвого підвищення ефективності використання коштів є вкрай і вкрай обмеженими. Тому всім нам необхідно домогтися, насамперед, збільшення витрат із державного бюджету на наукову діяльність до рівня 1,7% ВВП, як це передбачено чинним законодавством на 2020 рік.
Шановні колеги! Велику роль у забезпеченні ефективної діяльності нашої Академії, удосконаленні та реформуванні основних напрямів цієї діяльності відігравала реалізація Концепції розвитку Національної академії наук України на 2014-2023 роки. Нагадаю, що цю Концепцію було розроблено та схвалено Президією Академії відповідно до рішення Загальних зборів, прийнятому у квітні 2013 року, а план заходів з реалізації Концепції на 2014-2018 роки затверджено у травні 2014 року. Стан реалізації Концепції за цей період був розглянутий на засіданні Президії Академії 10 квітня поточного року, і дозвольте зупинитися лише на окремих принципово важливих результатах.
Вагомим здобутком стало, насамперед, підтвердження новим Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» статусу нашої Академії як вищої наукової організації України, і при цьому самоврядної організації, закріплення на законодавчому рівні її науково-експертних функції. Важливо й те, що в новому Статуті НАН України, ухваленому Загальними зборами, суттєво посилено демократичні засади нашого академічного устрою.
Певні позитивні наслідки мало прийняте наприкінці 2016 року рішення Президії Академії щодо реформування діяльності НАН України для ефективного наукового супроводження реалізації пріоритетів економічного розвитку держави. Це дало змогу навіть за умов економічної кризи підтримувати належний рівень інноваційної активності.
Слід відзначити також запровадження нової методики оцінювання ефективності діяльності наукових установ і нової бюджетної програми з підтримки розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень, завдяки чому з минулого року почала формуватися, по суті, нова модель фінансування наукової діяльності НАН України.
Реальними кроками з вирішення проблеми залучення і закріплення в Академії талановитої молоді стали створення Київського академічного університету та започаткування також з минулого року конкурсу на створення та фінансування дослідницьких лабораторій під керівництвом молодих учених.
Безумовно, далеко не всі заходи, передбачені Концепцією розвитку НАН України, виконано якісно та в повному обсязі, окремі з них реалізовано зі значним запізненням. Це пов’язано, головним чином, із хронічним недофінансуванням Академії, недостатнім рівнем підтримки її діяльності з боку держави. Але за певними напрямами, і це треба відверто визнати, нам усім слід було діяти більш наполегливо та активно.
Президія Академії на своєму засіданні 10 квітня також затвердила план заходів з виконання Концепції розвитку Національної академії наук на наступний період, тобто на 2019-2023 роки. Вагоме значення для формування цього плану мало проведення у жовтні минулого року спільного засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти та Президії НАН України з розгляду питання щодо основних засад розвитку та державної підтримки Національної академії наук. У плані заходів враховано й відповідні напрацювання робочої групи НАН України з підготовки пропозицій до проекту державної стратегії розвитку науки, технологій та інноваційної діяльності.
Успішна реалізація Концепції розвитку нашої Академії протягом наступних п’яти років є дуже й дуже важливим завданням. Треба обов’язково налагодити регулярний моніторинг стану виконання плану заходів і внесення до нього необхідних змін і доповнень відповідно до нових завдань, що виникатимуть, і умов, що складатимуться. І таке, так би мовити, «оновлення» плану заходів з реалізації Концепції розвитку Національної академії наук було б доцільно, на нашу думку, здійснювати після проведення чергових щорічних сесій наших Загальних зборів для врахування прийнятих на цих сесіях рішень.
Шановні колеги! На завершення звітної доповіді хотів би, як і на всіх останнього часу щорічних сесіях наших Загальних зборів, наголосити на винятковій важливості налагодження постійних і, головне, ефективних комунікацій з громадськістю.
Минулого року робота в цьому напрямі набула суттєвого розвитку, що значною мірою пов’язано з ювілеєм нашої Академії. Високий рівень цієї роботи нам всім необхідно підтримувати й надалі. Це сприятиме не тільки формуванню наукового світогляду в суспільстві, але й утвердженню суспільної думки щодо важливості науки для вирішення сучасних проблем суспільного життя, щодо вагомої ролі, яку відіграють у цьому вітчизняні вчені. І будемо сподіватися, що така суспільна думка вплине на державну політику.
Національна академія наук від часу свого заснування в 1918 році й до сьогодні пройшла величезний шлях, шлях здобутків і перемог, труднощів і втрат. І завжди на цьому шляху вченим Академії були притаманні натхненний науковий пошук, прагнення до найширшого використання наукових знань для розбудови вітчизняної економіки та національної культури, віддане служіння народу України.
Переконаний, що й надалі Національна академія наук докладатиме всіх зусиль для належного виконання своїх основних статутних завдань, а вчені Академії збагатять науку новими досягненнями, активно сприятимуть інноваційному розвитку України, зміцненню обороноздатності та безпеки нашої держави.