Повідомлення за рубриками

Вийшла друком трансдисциплінарна монографія директора Інституту органічної хімії НАН України академіка Віталія Кальченка, завідувача відділу біохімії м’язів Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України академіка Сергія Костеріна, старшого наукового співробітника відділу біохімії м'язів Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України кандидата біологічних наук Тетяни Векліч, провідного наукового співробітника відділу біохімії м'язів Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України доктора біологічних наук Лідії Бабіч, провідного наукового співробітника відділу біохімії м'язів Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України доктора біологічних наук Сергія Шликова.

Доповідь директора ДУ “Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України” доктора економічних наук, професора Бориса Маліцького на пленарному засіданні Міжнародного симпозіуму “Національні академії наук: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку та пріоритети співпраці в рамках МААН”, присвяченому 90-річчю від дня народження члена-кореспондента АН УРСР Генадія Михайловича Доброва (1929-1989)

У 2019 році вийшла друком колективна наукова монографія «Пам’ятки черняхівської культури Полтавської області», серед авторів якої – старший науковий співробітник Інституту археології НАН України доктор історичних наук Борис Магомедов та науковий співробітник Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Роман Рейда.

Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України відбулося святкування ювілею іноземного члена Національної академії наук України та Національної академії правових наук України професора Університету штату Пенсільванія Уїльяма Елліотта Батлера, а також презентації нових книжок за його участю — «Мудрість порівняльного правознавства» і «Миротворчі операції в Україні» (англійською мовою).

1 січня 2020 року виповнилося 70 років з дня народження директора Інституту історії України НАН України академіка НАН України Валерія Смолія – визначного українського історика, фахівця у галузі історії України доби середньовіччя та раннього нового часу, організатора української науки, державного і громадського діяча. З цієї нагоди вийшло друком нове видання Інституту історії України НАН України, – «Academia. Terra Historiae. Студії на пошану Валерія Смолія», – підготовлене співробітниками Інституту та колегами з інших наукових установ, культурних інституцій, освітніх закладів.

14 грудня 2019 року на сторінках щотижневого суспільно-політичного україномовного часопису «Український тиждень» (№ 49 (629)) під такою назвою вийшла друком стаття головного наукового співробітника відділу історії України 20-30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України доктора історичних наук Станіслава Кульчицького, присвячена тому, де більшовики бачили центр управління підконтрольною українською територією.

12 грудня 2019 року на сторінках щотижневого суспільно-політичного україномовного часопису «Український тиждень» (№ 50 (630)) під такою назвою вийшла друком стаття головного наукового співробітника відділу історії України 20-30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України доктора історичних наук Станіслава Кульчицького, присвячена тому як виник і куди подівся «Моральний кодекс будівника комунізму».

У 2019 році була видана науково-популярна книга, яка розповідає про міста і села чорнобильської зони відчуження – «Interesting Chernobyl. 100 Symbols» (Цікавий Чорнобиль. 100 пам’яток). Одним із авторів книги є заступник директора Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України кандидат біологічних наук Сергій Паскевич.

Стаття директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України академіка Елли Лібанової, присвячена цьогорічним лауреатам найвищої міжнародної наукової нагороди з економіки — Премії Шведського центрального банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля (Джерело: журнал “Вісник НАН України”, №12, 2019 р.)

Хто і за що отримав нобелівську премію з хімії 2019 року? Стаття директора Міжвідомчого відділення електрохімічної енергетики НАН України доктора хімічних наук Святослава Кириллова (Джерело: журнал “Вісник НАН України”, №12, 2019 р.)

23 грудня 2019 року у Великому конференц-залі НАН України відбулася звітна конференція з виконання Цільової комплексної міждисциплінарної програми наукових досліджень НАН України з розробки наукових засад раціонального використання природно-ресурсного потенціалу та сталого розвитку за 2015-2019 роки.

11– 12 грудня 2019 року у Києві Інститутом ядерних досліджень НАН України (ІЯД) спільно з Інститутом теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України було проведено Українську конференцію з фізики плазми та керованого термоядерного синтезу-2019.

20 грудня 2019 року на сторінках міжнародного громадсько-політичного тижневика «Дзеркало тижня» (випуск №49, 21 грудня – 26 грудня2019 року) під такою назвою вийшло друком інтерв’ю з директором Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології (ІЕПОР) ім. Р.Кавецького НАН України академіком НАН України Василем Чехуном, присвячене сучасним розробкам і можливостям, новітнім трендам у подоланні раку.

20 грудня 2019 року на сайті газети «Експрес» було опубліковано статтю старшого наукового співробітника Інституту молекулярної біології та генетики НАН України кандидата біологічних наук Оксани Півень, присвячену результатам її досліджень.

22 грудня 2019 року на сайті «Радіо Свобода» було опубліковано статтю професора кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія», провідного наукового співробітника Інституту української мови НАН України доктора філологічних наук Лариси Масенко, присвячену креативному потенціалу творчості Лесі Українки в сучасних реаліях.

Хто і за що отримав нобелівську премію з фізики 2019 року? Про «спостережну” частину премії дізнавайтеся зі статті в.о. завідувача лабораторії методологічного забезпечення освіти і науки астрономічної (МІЗОН-А) Головної астрономічної обсерваторії НАН України Івана Крячка (Джерело: журнал “Вісник НАН України”, №12, 2019 р.)

Хто і за що отримав нобелівську премію з фізики 2019 року? Про «теоретичну» частину премії - у статті директора Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету імені Івана Франка доктора фізико-математичних наук, професора Богдана Новосядлого (Джерело: журнал “Вісник НАН України”, №12, 2019 р.)

Хто і за що отримав нобелівську премію з фізіології та медицини 2019 року? Про це – у статті старшого наукового співробітника Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України кандидата біологічних наук Світлани Романюк і директора Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України академіка Сергія Комісаренка (Джерело: журнал “Вісник НАН України”, №12, 2019 р.)

Стаття директора Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України члена-кореспондента НАН України Анатолія Єрмоленка, присвячена аналізу провідних тенденцій розвитку філософії в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України в контексті парадигмальних змін у світовій філософії та формування діалогічної цивілізації (Джерело: журнал “Вісник НАН України”, №11, 2019 р.)

У статті з такою назвою вчені-геологи Академії аналізують сучасний стан родовищ бурштину в Україні та розглядають основні проблеми, що виникають у зв’язку з неконтрольованим самовільним видобутком бурштину і мають серйозні негативні наслідки для природи Полісся (Джерело: журнал “Вісник НАН України”, №11, 2019 р.)