Президія Національної академії наук України, Відділення наук про Землю НАН України й Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України з глибоким сумом повідомляють, що 18 січня 2018 р. на 94-му році пішов із життя видатний український учений у галузі геохімії, петрології і геохронології докембрію, академік НАН України Микола Петрович Щербак.
М.П. Щербак народився 16 вересня 1924 р. у с. Савинка Палласівського району Саратовської області. У дев’ятирічному віці він з батьками переїхав до м. Перекопськ Кемеровської області, де у 1942 р. закінчив середню школу. Згодом вступив до Донецького індустріального інституту який закінчив у 1947 р.
Трудову діяльність Микола Петрович почав на Донбасі в Микитівській геологорозвідувальній партії тресту «Артемгеологія», а з 1948 р. – у Північно-Східному геологічному управлінні Мінгео СРСР на посадах старшого геолога, а потім керівника декількох геологічних партій.
Наукова діяльність М.П. Щербака в системі Академії наук України почалася у 1955 р., коли він вступив до аспірантури Інституту геологічних наук АН УРСР. Його науковим керівником був академік М.П. Семененко. У 1959 р. Микола Петрович захистив кандидатську дисертацію.
У 1969 р. організовується Інститут геохімії і фізики мінералів АН УРСР (ІГФМ, нині Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка (ІГМР)), де М.П. Щербак очолює відділ геохімії ізотопів і радіогеохронології. Одночасно вчений завершує роботу над докторською дисертацією й успішно її захищає у 1971 р.
У 1977 р. М.П. Щербак очолив ІГФМ АН УРСР. Понад 30 років на посаді директора інституту Микола Петрович продовжував успішно розвивати петролого-геохімічний, рудно-металогенічний і мінералогічний напрями. Він сконцентрував багатопрофільну наукову тематику інституту на розв’язанні двох головних проблем – еволюції ендогенних процесів у докембрії і перспективі рудоносності Українського щита й еколого-геохімічному районуванні та прогнозуванні екогеохімічного стану в Україні.
У 1976–1983 рр. М.П. Щербак – академік-секретар Відділення геології, геохімії і геофізики АН УРСР, голова Комісії з ізотопної геохронології при АН СРСР, у 1979–1999 рр. голова Української секції Всесоюзної ради з геології докембрію. У 1978 р. – очолює ранньодокембрійську секцію Української міжвідомчої стратиграфічної комісії (нині – архейська комісія Національного стратиграфічного комітету України).
Інтереси і поле творчої діяльності М.П. Щербака досить різноманітні та масштабні. Він, передусім, знаний фахівець у галузі ізотопної геохронології. З його ім’ям пов’язаний інтенсивний розвиток ізотопно-геохімічних методів дослідження гірських порід України. Ще у 1960-х роках він опрацював і обґрунтував ідею про два етапи гранітизації і магматизму в ранньому докембрії, а також про реперні ізохронно-геохронологічні рівні для обґрунтування стратиграфічної схеми Українського щита. Ці й інші розробки вченого висвітлені в його монографіях «Петрологія і геохронологія західної частини Українського щита» (1975 р.), «Изотопная геология Украины» (1981 р.), «Стратиграфические разрезы докембрия Украинского щита» (1985 р.), «Железисто-кремнистые формации докембрия европейской части СССР. Стратиграфия» (1988 р.) та ін.
Фундаментальні дослідження академіка М.П. Щербака з геохронології докембрію, петроґенезу і мінералогії Українського щита відомі далеко за межами України.
М.П. Щербак двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1981, 1998), Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Відзначений медалями «Ветеран праці» (1986) «За трудову доблесть» (1986), орденом «Знак пошани» (1986).
Наукові розробки М.П. Щербака пов’язані з геологічним виробництвом. Вони спрямовані на прогнозування і розроблння генетичних моделей формування родовищ алмазів, золота, платиноїдів, рідкісних і рідкісноземельних елементів кольорових і чорних металів. З 1980 р. він брав участь у роботі Міжнародного геологічного конгресу, міжнародної програми геологічної кореляції, Карпато-Балканської геологічної асоціації, Міжнародної стратиграфічної комісії.
Останнє десятиріччя М.П. Щербак працював радником при дирекції ІГМР НАН України. Упродовж багатьох років Микола Петрович очолював Вчену раду, спеціалізовану раду із захисту кандидатських і докторських дисертацій. Під його керівництвом підготовлено чимало кандидатів і докторів наук. Він член редколегій «Геологічного журналу», «Мінералогічного журналу», науковий редактор багатьох монографій, збірників, геологічних карт тощо.
Світла пам’ять про Миколу Петровича Щербака назавжди збережеться у серцях і умах його колег і учнів.
Висловлюємо глибокі співчуття рідним і близьким покійного у зв’язку з непоправною втратою.