2024 року в Інституті української мови НАН України побачив світ «Словник сучасної суспільно-політичної лексики (1991–2022 рр.)» (укладачі – старший науковий співробітник відділу граматики та наукової термінології кандидат філологічних наук, доцент Ірина Казимирова, учений секретар Інституту кандидат філологічних наук Оксана Петрова, кандидат філологічних наук Людмила Туровська, кандидат філологічних наук Людмила Халіновська, старший науковий співробітник відділу кандидат філологічних наук Ніна Яценко; відповідальний редактор – кандидат філологічних наук, доцент Ірина Казимирова), який охоплює широке коло суспільно-політичної лексики, усталеної та новітньої, відбиває активне розширення її складу, зумовлене кардинальною перебудовою соціальної структури суспільства, зміною політичної системи, переосмисленням значень наявних термінів, деаксіологізацією їхньої семантики. У ньому подано характеристику термінів, концепцій, найпоширеніших у суспільних науках (філософії, етиці, екології, естетиці, політології, соціології, соціології права, конфліктології, міжнародних відносинах, психології, культурології).
У запропонованій праці терміни зафіксовано з урахуванням таких критеріїв: час появи, зумовленість (мовна чи позамовна), уживання та словотвірне значення. Матеріал подано за алфавітно-гніздовим принципом із використанням логіко-поняттєвого методу і методу лексико-граматичного упорядкування.
До Словника залучено не лише традиційні для української терміносистеми назви суспільно-політичних понять і реалій, що давно увійшли до вжитку, а й нові, що набули узуального статусу останнім часом.
Відбито шар лексики, пов’язаної з тимчасовою російською окупацією Криму і частини Донецької та Луганської областей, а також тієї, що з’явилась або була активована з початком повномасштабної агресії Росії проти України.
Широко представлена у Словнику суспільно-політична лексика, пов’язана із санітарно-епідеміологічними обмеженнями, зумовленими епідемією (та пандемією) коронавірусу.
Терміни, дібрані з матеріалів медіа, належать до основних лексико-семантичних груп:
- терміни державно-територіального устрою;
- терміни політології;
- лексика сфери зовнішньої політики та дипломатичної практики;
- лексика сфери соціології;
- назви світоглядних понять, що відображають умонастрої, інтереси, ідеали людей, станів, суспільства загалом;
- найменування притаманних українській спільноті ідейно-моральних тенденцій;
- терміни юриспруденції.
Зафіксовано також чимало емоційно забарвлених слів, які використовують для аксіологічної характеристики (здебільшого негативної) окремих прошарків суспільства, зокрема, назви людей за характером і способами їхньої політичної діяльности, партійною прихильністю / неприхильністю до тієї чи іншої форми правління, певної ідеології, а також номенами із соціально-оцінним, часто перифрастичним, значенням.
Книга буде цікавою і стане у пригоді науковцям, студентам, журналістам, працівникам видавництв, усім шанувальникам українського слова.
Бібліографічний опис видання:
Казимирова І. А., Петрова О. І., Туровська Л. В., Халіновська Л. А., Яценко Н. О. Словник сучасної суспільно-політичної лексики (1991–2022 р.). Національна академія наук України, Інститут української мови. Київ: Наукова думка, 2024. 500 с. (44,0 обл.-вид. арк.) 50 прим. ISBN 978-966-00-1938-6.
Електронна версія видання (pdf)
За інформацією Інституту української мови НАН України
Фото: пресслужба НАН України
