Вийшов друком 6-й номер науково-популярного журналу «Світогляд» (листопад–грудень) за 2024 рік, видання якого здійснює Національна академія наук України разом із Головною астрономічною обсерваторією (ГАО) НАН України.
На початку головний редактор журналу академік НАН України Ярослав Яцків представляє нову книгу Василя Шкляра «Заячий костел» (вид-во КСД, Харків, 2024).
«ІНІЦІАТИВНА ГРУПА «ПЕРШОГО ГРУДНЯ»: ВЧОРА, СЬОГОДНІ І… ЗАВТРА». – У листопаді відбулося засідання Ініціативної групи «Першого грудня» під головуванням Йосипа Зісельса, українського громадського діяча, співпрезидента ВААДУ та виконавчого віце-президента Конгресу національних громад України. Увазі читачів пропонується стислий виклад виступів учасників засідання, присвяченого обговорюванню діяльності групи в умовах російсько-української війни та світової політико-економічної кризи, зосередженому на проблемах духовної згуртованості і моральної цілісності українського суспільства. З текстом звернення Групи «Потрібен план перемоги України в Україні» можна ознайомитися на сайті.
1 листопада, далекого 1918 року у Львові почався збройний виступ українців, результатом якого стало проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Ті листопадневі події в черговий раз підтвердили бажання і вміння українців зі зброєю в руках виборювати та відроджувати власну державу. Про ці історичні факти дізнайтеся більше з матеріалу Євгенії Рябченко «ЛИСТОПАДОВИЙ ЧИН» 1918 РОКУ».
Володимир Горбулін, академік НАН України, перший віцепрезидент НАН України та Валентин Бадрак, військовий експерт, директор «Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння» представляють книгу «РОСІЙСЬКА ВІЙНА ПРОТИ УКРАЇНИ. ЯК НАРЕШТІ РОЗІРВАТИ ЧОТИРЬОХСОТРІЧНЕ ЗАМКНЕНЕ КОЛО». У книзі розглядаються різні сторони російської війни 2022–2024 років, оцінюється військовий досвід та філософські й психологічні аспекти. Автори діляться своїм поглядом на події у світі і країні й дають власні відповіді на цілу низку важливих та цікавих питань.
«Недооцінка важливості існування космічної галузі відкидає нашу державу на околицю прогресу», – стверджує Едуард Кузнєцов, радник Голови державного космічного агентства України, заслужений працівник промисловості України, у статті «КОСМІЧНА ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ: КОРОТКИЙ ТРИВОЖНИЙ ЕКСКУРС В ІСТОРІЮ», наголошуючи «що повоєнну відбудову України забезпечать технократи і, в першу чергу, інженери».
Анатолій Гальчинський – макроекономіст і, мабуть, найдіяльніший радник із оточення українських президентів, вчений і керівник Інституту стратегічних досліджень, відомий як автор багатьох ринкових перетворень в Україні, брав участь і у здійсненні земельної реформи. Про це пише Павло Гайдуцький, академік НААН України (Інститут стратегічних оцінок, м. Київ) у публікації «АНАТОЛІЙ ГАЛЬЧИНСЬКИЙ І ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА В УКРАЇНІ».
«НА ЧАСІ – ВІЗІЯ ПОВОЄННОЇ РОЗБУДОВИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ДОКТРИНИ ЗА ЄВРОПЕЙСЬКИМ ЗЕЛЕНИМ СЦЕНАРІЄМ» визнають Олександр Бондар, член-кореспондент НААН України (Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, м. Київ), Віктор Вергунов академік НААН України, (Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН, м. Київ) і Тетяна Галушкіна доктор економічних наук (Державна екологічної академія післядипломної освіти та управління, м. Київ), розповідаючи у статті про необхідні заходи, направлені на вирішення проблеми екологічного екоциду внаслідок збройної агресії рф та прогресу відродження незалежної України і стану її довкілля.
Темою цьогорічного засідання Ради Української астрономічної асоціації (УАА) стала «АСТРОНОМІЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ», – повідомляє вчений секретар УАА Ігор Лук’яник, кандидат фізико-математичних наук (Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ). На засіданні були презентовані нові монографії та заслухані виступи керівників проєктів міжнародних наукових організацій і Національного фонду досліджень України. Керівники астрономічних установ України поінформували про стан справ та здобутки й проблеми у своїх закладах протягом 2022–2024 рр. Про цю подію детальніше читайте на шпальтах «Світогляду».
Людей завжди цікавило, чи є наше місце проживання у Всесвіті винятковим, чи існують інші подібні місця. Як астрономи досліджують це питання, доповідають Ірина Вавилова, Дар’я Добричева, Анатолій Василенко, Ольга Сергієнко, Олена Компанієць (ГАО НАН України, Київ) Петро Федоров, Артем Дмитренко, Владислав Храмцов (НДІ астрономії ХНУ ім. В.Н. Каразіна, Харків) Євген Васильківський (РІ НАН України, Харків) у матеріалі «У ПОШУКАХ ГАЛАКТИК-АНАЛОГІВ ЧУМАЦЬКОГО ШЛЯХУ».
Піп Іван – цю третю за висотою гору українських Карпат увінчує Гуцульська піраміда, відома також як Білий Слон. Ця колишня польська обсерваторія зазнала понад 70 років забуття, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника разом із партнерами з Варшавського університету повернули обсерваторію до життя. Незабаром за допомогою телескопів Білого Слона науковці знову спостерігатимуть за зірками. Про це повідомляє Яна Стадільна, шеф-редактор сайту БІЛИЙ СЛОН Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» у оповіді «БІЛИЙ СЛОН ПІД НАЙТЕМНІШИМ НЕБОМ ЄВРОПИ».
Перші шедеври первісного мистецтва з’явились у період пізнього палеоліту приблизно 30 000 років до н. е. Стародавні люди майстерно виготовляли вироби з кістки та рогу. Але найвищим досягненням є наскельне мистецтво. Основні регіони його поширення розташовані у Південній Франції та Північній Іспанії, у так званій Франко-Кантабрійській зоні, де Наталія Михайлова, кандидат історичних наук (Інститут археології НАН України, Київ), обстежувала «ПІДЗЕМНІ СВІТИ ДОРДОНІ».
Галина Сита, кандидатка фізико-математичних наук (Інститут математики НАН України, Київ), у статті «ДІАГРАМИ ГЕОРГІЯ ВОРОНОГО» зазначає: «У середині 70-х років XX століття у теоретичних комп’ютерних розробках було вперше використано ідеї Георгія Вороного, які були надруковані в його дослідженнях про примітивні паралелепіпеди у 1908–09 роках. З того часу діаграми Вороного стали вживати повсюдно у конструкціях, пов’язаних із геометричними алгоритмами, так що деякі фахівці вважають народження комп’ютерної геометрії саме з цього моменту. Не менш значною є роль діаграм Вороного також у більш практично орієнтованих галузях, таких, як комп’ютерна графіка, геометричне моделювання, конструювання роботів, розпізнавання образів, побудова географічних інформаційних систем та ін.». Працям і науковому спадку відомого українського математика присвячена також публікації «ГЕОМЕТРІЯ ЧИСЕЛ ГЕОРГІЯ ВОРОНОГО» кандидата фізико-математичних наук Олександра Ганюшкіна (Киівський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ). Кандидатки фізико-математичних наук Дар’я Добричева і Олена Компанієць (Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Київ) у статті «ДІАГРАМИ ВОРОНОГО – НАДИХАЮЧИЙ ПАРТНЕР ДЛЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ» розповідають про ювелірну прикрасу «Сузір’я Кассіопея», виготовлену на основі мозаїки Вороного фірмою CDD JEWELRY спеціально для учасників Наукової школи для молодих вчених з астрономії та астрофізики, що проходила в Києві цього року.
Надія Гула, доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України і НАМН України публікує кілька своїх віршів «З ПОЕТИЧНОГО ЗОШИТА».
Костянтин Буркут, кандидат філологічних наук (Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, м. Київ) розповідає про «ОСІННІЙ ВИХІДНИЙ У ВИТАЧЕВІ», селі з понад тисячолітньою історією.
«ДІТИ І МОРЕ»: Анна Радченко, кандидатка геологічних наук (ВД «Академперіодика» НАН України, м. Київ), пропонує коротеньке есе, навіяне переглядом альбому «CHILDREN and the SEA», виданого за підтримки Міжнародного інституту океану (International Ocean Institute). На сторінках альбому, присвяченого пам’яті всесвітньовідомої екологині і політологині, експертки у галузі морського права, письменниці Елізабет Манн-Боргезе, відтворено дитячі малюнки.
У рубриці «Нам пишуть» Оксана Ситчик інформує про «ЗУСТРІЧ ГРЕКО-КАТОЛИКІВ У ГДАНСЬКУ» – «БЛАЖЕННІШИЙ СВЯТОСЛАВ ШЕВЧУК НАГОРОДЖЕНИЙ МЕДАЛЛЮ СВЯТОГО ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО».
З іншими номерами журналу «Світогляд» можна ознайомитися на сайті.
Контакти:
Електронна адреса: svitoglyad_mag@ukr.net
Адреса редакції: вул. Володимирська, 54, кімн. 219. м. Київ-30, 01601
Телефон: (044) 239-63-87
За інформацією науково-популярного журналу «Світогляд»