Наприкінці 2024 року українсько-польське наукове видавництво «Liha-Pres» (Львів–Торунь) опублікувало монографію «Безхребетні Луганського природного заповідника» (двома мовами – українською та англійською). Автори праці – науковці Національної академії наук України (Луганського природного заповідника НАН України, Інституту екології Карпат НАН України, Державного природознавчого музею НАН України, Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України) і Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, а також представники Українського ентомологічного товариства. У монографії узагальнено відомості про безхребетних тварин (Invertebrata, Animalia), виявлених під час багаторічної інвентаризації біорізноманіття на території Луганського природного заповідника НАН України (Луганська область, Україна). Наведено короткий нарис історії заповідника, а також загальні відомості про його відділення. Проаналізовано стан вивчення різних груп безхребетних у заповіднику. Розглянуто види, що перебувають під чинною охороною. У підсумку узагальнення всіх доступних опублікованих даних із літературних джерел та інтернет-ресурсів, наукових звітів і матеріалів із Літопису природи, а також неопублікованих даних авторів і колег-фахівців наведено анотований список безхребетних тварин, зареєстрованих на території Луганського природного заповідника, який налічує 6375 видів із 397 родин, 35 рядів, 9 класів і 4 типів. Для кожного виду вказано відділення заповідника, з якого він відомий, джерела, на підставі яких його включено до переліку, а також (за наявності) охоронний статус і критичні зауваження авторів і колег – провідних спеціалістів із різних груп безхребетних України. Каталог є основою для подальшої інвентаризації та моніторингу біорізноманіття, ведення кадастру заповідної території й охорони природних комплексів Луганського природного заповідника.
Вивчення та збереження біорізноманіття природних екосистем є пріоритетним завданням об’єктів природно-заповідного фонду України, зокрема й Луганського природного заповідника НАН України.
Розташування у степовій зоні, природа якої зазнала найбільшої антропогенної трансформації, визначає особливу роль цього заповідника у збереженні вкрай вразливої степової біоти. Водночас, завдяки тому, що в заповіднику представлені основні типи природних біотопів регіону, його фауна та флора вирізняються особливим багатством і значною часткою стенобіонтних, вразливих і рідкісних видів, які потребують охорони, а відділення заповідника є осередками особливо високого біорізноманіття.
Вивчення біорізноманіття на територіях, що входять до складу заповідника, триває вже понад століття і пов’язане з роботою багатьох учених – ботаніків, зоологів, мікологів та екологів із різних наукових установ України і сусідніх держав. На сьогодні добре відомий видовий склад флори та фауни хребетних тварин заповідника. Натомість досі не було узагальнено відомості про безхребетних, котрі є найрізноманітнішими у царстві тварин, становлять абсолютну більшість фауни і, відповідно, відіграють надзвичайно важливу роль у природі. Водночас, серед них є чимало вузькоспеціалізованих стенобіонтних видів, приурочених до природних і мало змінених людиною біотопів, які потребують особливої охорони та можуть слугувати індикаторами екологічного стану природних екосистем. Дослідження різноманіття безхребетних є одним із найактуальніших завдань із вивчення біорізноманіття у природно-заповідних об’єктах, зокрема в Луганському природному заповіднику НАН України.
За тривалий час доволі інтенсивних досліджень, що їх провадили у заповіднику чимало науковців, зібрано значний обсяг даних про таксономічне різноманіття безхребетних, особливості їхнього поширення й аутекології, значення й охорони. Проте ці дані були розпорошені у численних наукових публікаціях і звітах, Літописі природи заповідника і досі не систематизувались і не узагальнювались. Опрацювання й узагальнення всіх доступних матеріалів і відомостей про безхребетних тварин заповідника та створення зведеного систематичного списку на їхній основі і стало метою роботи авторів монографії.
Таксономічний список не претендує на вичерпність, проте дає змогу узагальнити результати багаторічного вивчення різних груп безхребетних тварин, може стати основою для подальших інвентаризаційних фауністичних досліджень і моніторингу біорізноманіття у Луганському природному заповіднику НАН України.
Оскільки від 2014 року територія заповідника зазнавала впливу бойових дій, а з 2022 року повністю перебуває під російською окупацією, то ця монографія є важливим кроком у фіксації вихідного стану екосистем і біорізноманіття заповідника, і в майбутньому її можна буде використати, щоб оцінити шкоду, заподіяну війною і окупацією.
З перших вуст:
«Робота над цією монографією тривала близько п’яти років, – розповів пресслужбі НАН України один з авторів книги, молодший науковий співробітник відділу музейного документування біоресурсів Державного природознавчого музею НАН України кандидат біологічних наук Сергій Глотов, який до російської окупації працював у Луганському природному заповіднику НАН України. – Подібне зведення щодо всіх безхребетних фактично є першим для території природно-заповідного фонду України. І одним із небагатьох, а також одним із найповніших для заповідників усього євразійського континенту.
Один з авторів монографії – кандидат біологічних наук Сергій Глотов (Державний природознавчий музей НАН України, Луганський природний заповідник НАН України)
Монографія містить не лише наші власні дослідження, а й дослідження понад 700 авторів. Загалом ми проаналізували більш як 3,5 тисячі літературних джерел, понад пів тисячі з яких містили відомості про Луганський природний заповідник. Зараз ми з колегами із заповідника працюємо у Львові, але і тут зробили все, що могли, для нашої установи на стражденному Сході України, екосистеми якого знищує російська окупація.
Готуючи цю працю, ми розуміли, що матимемо мізерні кошти на її видання, а наклад буде невеликий, тому ми принципово, по-перше, написали її двома мовами, а по-друге, розмістили у вільному доступі одразу на трьох ресурсах – на сайтах Луганського природного заповідника НАН України і видавництва «Liha-Pres», а також на платформі «Researchgate». Ми хотіли, щоб із цим текстом, з інформацією про біорізноманіття Луганського природного заповідника НАН України могло ознайомитись якнайбільше фахівців.
У світлі останніх подій, пов’язаних із повномасштабним російським вторгненням, багато дослідників зацікавилися питаннями оцінювання шкоди, завданої, зокрема, територіям Луганської та Донецької областей. Заповідник, який репрезентує основні типи природних ландшафтів, представлених у Луганській і почасти Донецькій та Харківській областях, теж зараз в окупації і теж постраждав. Наша книга є готовим підґрунтям для оцінювання збитків, заподіяних російською агресією природі Лівобережжя України, серед іншого – степовій зоні.
Ми, автори, дуже сподіваємося, що монографія приверне увагу інших колег, і готові поділитися всією джерельною базою, повною бібліографією. А паперові примірники неодмінно передамо профільним науковим установам, передусім у Національній академії наук України».
Автори монографії:
- директорка Луганського природного заповідника НАН України кандидат біологічних наук Лариса Боровик;
- молодший науковий співробітник відділу музейного документування біоресурсів Державного природознавчого музею НАН України кандидат біологічних наук Сергій Глотов;
- науковий співробітник відділу охорони природних екосистем Інституту екології Карпат НАН України кандидат біологічних наук Юрій Геряк;
- молодший науковий співробітник Луганського природного заповідника НАН України Галина Гузь;
- незалежний дослідник, член Українського ентомологічного товариства Сергій Дем’яненко;
- завідувач відділу безхребетних тварин Музею природи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, куратор колекції комах Олександр Дрогваленко;
- доцент кафедри зоології та екології тварин біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна кандидат біологічних наук Ніна Полчанінова;
- науковий співробітник відділу акарології Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Віталій Бондарев.
Бібліографічний опис видання:
Боровик Л. П., Глотов С. В., Геряк Ю. М., Гузь Г. В., Дем’яненко С. О., Дрогваленко О. М., Полчанінова Н. Ю., Бондарев В. Ю. Безхребетні Луганського природного заповідника: монографія. Львів – Торунь: Liha-Pres, 2024. – 526 с.
За інформацією Луганського національного природного заповідника НАН України
