Нещодавно було опубліковано другу книгу 9-го тому видання «Історія української літератури» (у 12 томах). Працю підготували в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Наукові редактори тому – доктор філологічних наук Наталія Шумило (1947–2013) і кандидат філологічних наук Олександр Брайко.
Дев’ятий том висвітлює період раннього модернізму в українській літературі межі ХІХ–ХХ століть та інші явища і течії у вітчизняному письменстві цього часу. У другій книзі йдеться про становлення модерністських тенденцій у прозі, драматургії, критиці й літературознавстві та про супутні літературні й дотичні культурні явища, належні до цієї доби. Зокрема розглянуто прозовий доробок Михайла Яцкова (автор розділу – провідний науковий співробітник відділу української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України член-кореспондент НАН України Микола Ільницький) і Володимира Винниченка (автори розділу – доктор філологічних наук Володимир Панченко (1954–2019), старший науковий співробітник відділу компаративістики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Олександр Брайко, завідувачка цього відділу доктор філологічних наук, професор Галина Сиваченко, спеціаліст І категорії відділу освіти Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області кандидат філологічних наук Людмила Малій (Крикун)).
В оглядовому розділі «Драматургія» (автори – професор кафедри української літератури Одеського національного університету імені І. І. Мечникова доктор філологічних наук Наталія Малютіна і доктор філологічних наук Тетяна Свербілова (1953–2021)) проаналізовано такі явища, як культурний вибух межі століть, риси східноєвропейської «нової драми», стиль модерн і його вплив на українську драму, модифікації соціально-психологічної й етнографічно-побутової п’єси та пролонгація поетики традиційної драми, перехідні явища на шляху до формування української «нової драми», психологізм «буденної драми» із життя інтелігенції, жанрові тенденції оновлення селянської родинно-побутової драми. Висвітлено драматургічний доробок Людмили Старицької-Черняхівської, Степана Васильченка, Якова Мамонтова, Спиридона Черкасенка, Любові Яновської, Антона Крушельницького, Гната Хоткевича, Леоніда Пахаревського, Олександра Олеся. Окремі великі розділи присвячено драматургії Лесі Українки (авторка – професор кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк) доктор філологічних наук Марія Моклиця) і Володимира Винниченка (автори – кандидат філологічних наук Олександр Брайко, старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту кримськотатарської філології, історії та культури етносів Криму Кримського інженерно-педагогічного університету доктор філологічних наук, професор Віктор Гуменюк і доктор філологічних наук, професор Галина Сиваченко).
У розділі «Літературознавство і критика» (авторка – науковий співробітник відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України в 1999–2020 роках кандидат філологічних наук Олександра Бартко) висвітлено такі явища, як психологічний поворот в українському літературознавстві, розвиток культурно-історичної й філологічної шкіл, порівняльно-історичних підходів, біографічного методу, позитивістської літературної критики, фройдівського психоаналізу, модерністської літературної критики, подано інформацію про доробок Івана Франка, Лесі Українки, Сергія Єфремова, Василя Щурата, Степана Балея, Агатангела Кримського, Осипа Маковея, Михайла й Олександра Грушевських, Миколи Вороного, Михайла Могилянського, Гната Хоткевича, М. Сріблянського (Микити Шаповала), Миколи Євшана (Федюшки) та інших.
У розділі «Перекладацтво» (автор – перекладач, історик і теоретик перекладу Михайло Москаленко (1948–2006)) подано огляд україномовних перекладів від доробку Івана Франка до тлумачів 1910-х років.
У розділі «Перекладознавча думка» (авторка – старший науковий співробітник відділу компаративістики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України доктор філологічних наук Ольга Тетеріна) висвітлено погляди Івана Франка, Павла Грабовського, Лесі Українки та інших на специфіку й завдання художнього перекладу. Книгу завершує огляд літературно-мистецьких подій 1900–1917 років.
Бібліографічний опис видання
Історія української літератури : у 12 томах. – Т. 9, кн. 2 : Література кінця ХІХ – початку ХХ ст. (1890 – 1910-ті роки). — Київ : Наукова думка. 2024. — 776 с. (Ум. друк. арк. 65). — ISBN 978-966-00-1299-8 ; ISBN 978-966-00-1925-6 (т. 9, кн. 2)
За інформацією Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
Фото: пресслужба НАН України
