Цього року Видавничий дім «Академперіодика» НАН України опублікував монографію директора Інституту економіки та прогнозування НАН України академіка Валерія Гейця «Соціалізація та соціальна якість: від турбулентності до ламінарності».
Це заключна книга зі своєрідної тетралогії науковця, початок якій ще 2000 року поклала монографія «Нестабільність та економічне зростання», присвячена, з одного боку, осмисленню практики буремних 1990-х років, а з іншого – передбаченню майбутньої невизначеності економічного розвитку, що стає закономірним результатом виходу суспільства за узвичаєні межі та перетворення на іншу, ще не пізнану реальність. Мета наступної монографії «Суспільство, держава, економіка: феноменологія взаємодії та розвитку» (2009) – зрозуміти сучасне суспільство в єдності та взаємодії його базових структур. У третій монографії – «Феномен нестабільності – виклик економічному розвитку» (2020) нестабільність осмислюється на новому якісному рівні – як особливий феномен, що кидає виклик економічному розвитку й набуває нової якості – перманентної невизначеності.
Узагальнення результатів цих досліджень і тривала наукова співпраця з Міжнародною асоціацією соціальної якості (Нідерланди) та її провідними науковцями – фундаторами сучасної теорії соціальної якості – надали авторові творчого імпульсу для подальших наукових розвідок і створення ґрунтовного «українського кейсу» для дискурсу проблем соціальної турбулентності – феномена, що його досліджували, зокрема, такі всесвітньовідомі вчені, як Мануель Кастельс (у контексті «нової сучасності») та Насім Талеб (у контексті авторських концепцій «крихкості» й «антикрихкості»).
Академік Валерій Геєць розглядає соціальну турбулентність як невіддільний складник «нової нормальності» суспільного буття, яка останні кілька десятиліть визначає розвиток глобалізованого світу й України зокрема. Вихідне положення його нової монографії «Соціалізація та соціальна якість: від турбулентності до ламінарності» полягає в тому, що вся історія суспільства є процесом соціалізації людини і природи, в якому людина розвиває себе як справжнього суб’єкта суспільно-історичного процесу. Історичний вектор і потенція цієї динаміки, що наразі досягла загрозливого стану турбулентності, полягає у поступовому переході до ламінарності, тобто до відносно спокійного і плавного руху, мета якого – досягнення вищої соціальної якості.
На сторінках цієї праці розкрито, як невизначеність і турбулентність формують передумови для перезавантаження суспільства на засадах гармонізації соціального й економічного. Автор аргументує, як на цій основі солідарне конструювання суспільного розвитку може забезпечити зниження рівня його турбулентності. Це відкриває перспективу підвищення соціальної якості життя воєнного часу та повоєнного відбудовчого періоду в Україні.
«У цій книзі я, розглядаючи соціалізацію як один зі способів у моделі осягнення розвитку соціального світу, обґрунтовую, як саме соціалізація за сучасних умов активізації нестабільності, зокрема в глобальному вимірі, є способом нагромадження соціальних здатностей до взаємоузгодженої діяльності, а також у який спосіб соціалізація впливає на солідарне конструювання реальності суспільного розвитку. В роботі виокремлені ефекти взаємодії та розвитку соціалізації і соціальної держави, а також описано, як соціальна держава і громадянське суспільство впливають на соціалізацію: вони трансформують соціальну якість як таку, що визначає і соціальну якість життя особистості. В заключному розділі роботи я спробував дати відповідь на важливе питання: як можна змінювати соціальну якість у посттурбулентному просторі і, зокрема, соціальну якість життя у повоєнному суспільному просторі України», – пише автор.
Монографія стане буде корисною науковцям, експертам, працівникам органів державної влади, бізнес-управлінцям, викладачам, аспірантам, студентам закладів вищої освіти.
Пряма мова:
- «…нестабільність вийшла за рамки фаз економічних криз і зумовила необхідність феноменологічного з’ясування не тільки змісту, а і характеру нестабільності, що постала у результаті діяльності людини і охопила суспільство, державу та економіку. Це означає, що виникає глобального характеру турбулентність, яка вже проявляється в сучасному вимірі і має флуктуаційний характер, тобто може і розширюватись, і оновлюватись з часом. В економіці турбулентність є результатом становлення і домінування особистих, корпоративних, національних та іншого характеру інтересів на відміну від необхідної домінації суспільних інтересів. Турбулентність у «новій реальності» суспільного розвитку – результат просування на глобальному рівні абсолютизованої неперевершеності вільного ринку, історична ідеологема якого у вигляді неоліберального порядку зазнала кризи, що зумовило пошук альтернатив, наприклад, альтерглобалізму як «соціокультурної реальності»».
- «…соціалізація є способом осягнення соціального світу і, водночас, способом соціального конструювання реальності в напрямів підвищення соціальної якості, зокрема і суспільного розвитку. У такий спосіб реалізується необхідна умова формування ламінарного характеру в динаміці розвитку суспільства, а також держави та її економіки. <…> Тобто особистість відіграє важливу, якщо не ключову роль. Отже, йдеться про формування в країні критично важливої маси населення, яке усвідомлює, завдяки осягненню соціального світу, соціокультурного досвіду і певної освіченості, відповідно до здобутих знань, своє ставлення до навколишнього світу в ринково організованому суспільстві і його економіці, на відміну від беззаперечної віри в могутність сили ринків, які a priori є недосконалими. На цьому шляху виникають підстави для виходу із ірраціональності взаємодії турбулентного характеру, яка, трансформуючись, набуває раціональних ознак поведінки ламінарного характеру. В останній все менше місця безладності, оскільки соціалізація, завдяки якій відбувається внутрішнє засвоєння, (інтеріоризація) свідомістю людини соціального характеру життєдіяльності, формує ту людську ідентичність, що здатна не тільки до самосприйняття, а й до самопізнання. На цій основі відбувається саморозвиток і самовираження і, відповідно, екстерналізація та здійснення змін у соціальній конструкції реальності і, відповідно, соціальній якості життя».
- «…можна очікувати відходу від так званої регуляції, заснованої на жорсткій конкуренції, тобто невдовзі нас може очікувати зовсім «нова нормальність» ХХІ ст. Її становлення відбуватиметься нелегко і не безболісно».
Бібліографічний опис видання:
Геєць В.М. Соціалізація та соціальна якість: від турбулентності до ламінарності / В.М. Геєць; НАН України, ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України». — Київ: Академперіодика, 2025. — 332 с.
Довідково про співпрацю науковців Інституту економіки та прогнозування НАН України під керівництвом академіка Валерія Гейця з Міжнародною асоціацією соціальної якості
Наприкінці 2015 року академік Валерій Геєць виступив з ініціативою звернутися до Міжнародної асоціації соціальної якості (International Association on Social Quality – IASQ), вважаючи, що підхід соціальної якості (Social Quality Approach – SQA) може мати велике значення для розуміння змін, які, ймовірно, відбудуться в Україні у багатьох різних сферах, і сприяння позитивним та протидію негативним трансформаціям. Відтоді Міжнародна асоціація соціальної якості й Інститут економіки та прогнозування НАН України посилили співпрацю і вже досягли вагомих результатів у вдосконаленні й поглибленні підходу соціальної якості, а також у розширенні сфер його використання.
Зокрема, діє віртуальна Європейська проєктна група, яка спільно з Україною розробляє підхід соціальної якості. За підсумками роботи групи представлено відповідні документи.
Що пропонують українські та європейські науковці? Вони піддали сумніву виокремлення трьох вимірів стійкості (економічного, соціального й екологічного), які від 1987 року розрізняла Організація Об’єднаних Націй і застосовували міжнародні інституції та національні уряди. Натомість запропонували розглядати процеси у чотирьох суспільних вимірах (на національному і глобальному рівнях, а також на рівні громад) – соціально-політичному/правовому, соціально-економічному/фінансовому, соціокультурному/добробутовому і соціально-екологічному/екологічному. Крім того, 2019 року завдяки цій віртуальній проєктній групі було виконано дослідження щодо чотиривимірного підходу до поточних змін в Україні. Це стало важливим доповненням до підходу соціальної якості. Міжнародна асоціація соціальної якості вважає вагомим внесок українських партнерів у формування цього підходу.
2022 року академік Валерій Геєць порушив питання про застосування підходу соціальної якості до повоєнного відновлення України. Визнаючи важливість турботи про майбутнє, Міжнародна асоціація соціальної якості позитивно відгукнулася на пропозицію науковців НАН України вивчити результати процесів, що відбуваються у чотирьох суспільних вимірах і чотирьох відповідних сферах різних суспільств. Ідеться про трансформацію комунікаційних систем, добробут у широкому значенні, урбанізацію та загальну стресостійкість (резильєнтність). Це стало відповіддю на вимогу багатьох інших країн адаптувати підхід соціальної якості до кращого сприяння політичним змінам. Підсумком дослідження стали, серед іншого, наукові праці Інституту економіки та прогнозування НАН України щодо повоєнного відновлення України у контексті соціальної якості.
На додачу до цього, академік Валерій Геєць доклався до здійснення якісного стрибка від підходу соціальної якості до перспективи соціальної якості, що постулює критичну взаємозалежність чотирьох згаданих вимірів. Можливо, це відкриє шлях до подолання певної дистанції між різними соціогуманітарними науками і допоможе їм встановити продуктивні зв’язки з науками природничими – задля відповіді на найважливіший для людства виклик, що полягає в його сталому існуванні на Землі. Таке розуміння передбачає трансформацію систем і підходів до виробництва, розподілу та споживання, а також відповідних правових норм – для орієнтації на майбутні виклики замість захисту статус-кво. Відповідне бачення шляхів імплементації перспективи соціальної якості в макроуправлінські процеси в Україні (по)воєнного періоду академік Валерій Геєць представив у липні 2025 року на міжнародній науковій конференції в Римі.
Зараз же на порядку денному співпраці Міжнародної асоціації соціальної якості й Інституту економіки та прогнозування НАН України – можливості сприяння повоєнному відновленню України за допомогою такого інтелектуального інструменту, як перспектива соціальної якості.
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України,
Видавничого дому «Академперіодика» НАН України і
Міжнародної асоціації соціальної якості