В Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України опублікували колективну монографію «Сучасні літературні енциклопедії: світовий досвід», яка є першою спробою осмислити широку панораму досягнень іноземної літературної енциклопедистики у синхронії та діахронії. Дослідження спрямоване на створення національної літературної енциклопедії як наступного етапу розвитку цієї галузі в Україні, як своєрідний «претекст» такої праці на власному ґрунті.
У вступі до видання завідувач відділу компаративістики Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України доктор філологічних наук Галина Сиваченко розглядає історію створення й методологію іноземних літературних енциклопедій.
Перший розділ («Теоретико-методологічні засади») складається з таких підрозділів:
- «Перспективи літературознавчих енциклопедій: виклики сучасності та світовий досвід» (авторка – завідувач відділу теорії та літературної критики Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України доктор філологічних наук Леся Демська-Будзуляк);
- «Зарубіжний і вітчизняний досвід персональних енциклопедій» (старший науковий співробітник відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Роксана Харчук);
- «Енциклопедична біографія: стратегії репрезентацій» (директор Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» доктор історичних наук Алла Киридон).
Другий розділ праці має назву «Літературні енциклопедії країн Західної Європи». Старший науковий співробітник відділу компаративістики Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України доктор філологічних наук Ірина Пупурс розглядає в ньому літературно-енциклопедичний контент Великої Британії. Традиції літературних і культурологічних енциклопедій з юдаїки, а також німецькі енциклопедії та короткі популярні словники аналізує молодший науковий співробітник цього ж відділу кандидат філологічних наук Катерина Годік. Про іспанські літературні словники й енциклопедії другої половини ХХ – початку ХХІ століття розповідає провідний науковий співробітник відділу Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України доктор філологічних наук Тетяна Рязанцева. Традиції французького енциклопедизму та їхній вплив на художню літературу розкриває науковий співробітник відділу світової літератури цього ж Інституту кандидат філологічних наук Ольга Романова. На німецькомовних лексикографічних працях як опрацюванні й узагальненні знань із літературознавства фокусує увагу старший науковий співробітник відділу компаративістики Інституту доктор філологічних наук Антоніна Аністратенко.
У третьому розділі «Літературні енциклопедії країн Центральної та Південно-Східної Європи» проаналізовано довідкові видання Болгарії (доцент кафедри загального та слов’янського мовознавства Одеського національного університету імені І.І. Мечникова кандидат філологічних наук Олена Сайковська, старший науковий співробітник відділу класичної української літератури Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Надія Бойко), Латвії (доктор філологічних наук Ірина Пупурс), Польщі (доктор філологічних наук Леся Демська-Будзуляк і науковий співробітник відділу компаративістики Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Олеся Стужук), Словаччини (доктор філологічних наук Галина Сиваченко), Хорватії (Катерина Буцька), Чехії (старший науковий співробітник відділу компаративістики Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Ігор Мельниченко).
Четвертий розділ («Літературні енциклопедії американських континентів») презентує енциклопедичні видання Канади (авторка підрозділу – завідувач відділу зарубіжних і слов’янських літератур Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України доктор філологічних наук Наталія Овчаренко), енциклопедії американської літератури (науковий співробітник відділу компаративістики Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Ганна Стембковська), іспаномовні літературні словники й енциклопедії Латинської Америки (доктор філологічних наук Тетяна Рязанцева), бразильські літературні енциклопедії як фіксацію досвіду мультикультурної країни (кандидат філологічних наук Катерина Годік).
У п’ятому розділі («Тематичні спеціалізовані енциклопедії») проаналізовано словники й енциклопедії з проблем літератури фентезі (доктор філологічних наук Тетяна Рязанцева) і досвід діаспорної літературознавчої енциклопедистики (науковий співробітник науково-інформаційного відділу Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України доктор філософії Сергій Козак).
«Замість післямови» доктор філологічних наук Леся Демська-Будзуляк пропонує застановитися над питанням: «Чи можлива літературна енциклопедія у ХХІ столітті?».
Бібліографічний опис видання:
Сучасні літературні енциклопедії: світовий досвід. Колективна монографія / за ред. Галини Сиваченко. — Київ : НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2024. — 416 с.
ПОВНА ЕЛЕКТРОННА ВЕРСІЯ МОНОГРАФІЇ
За інформацією Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України