30 січня 2025 року Інститут економіки та прогнозування (ІЕПр) НАН України як один із виконавців регіонального проєкту «PROGRESS: Підготовка країн Східного партнерства до Європейського зеленого курсу» (Promoting Green Deal Readiness in the Eastern Partnership Countries, PROGRESS) став майданчиком для проведення другого круглого столу Координаційної групи локальних партнерів проєкту PROGRESS.
Реалізація цього проєкту розпочалася в Україні минулого року. Захід було присвячено обговоренню перших результатів за підсумками 2024 року.
Участь у круглому столі взяли представники консорціуму проєкту PROGRESS в Україні (ІЕПр НАН України, Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), Організації економічного співробітництва та розвитку (OЕСР)); ряду міністерств України – Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Міністерства освіти і науки; фондів – Фонду розвитку підприємництва та Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві; банківської спільноти – Асоціації українських банків, Ощадбанку та Creditwest Bank; Національного університету біоресурсів і природокористування України та інших дослідницьких та навчальних установ; органів місцевого самоврядування, а також члени національних і міжнародних організацій.
Модерував захід керівник групи експертів Інституту в проєкті PROGRESS, провідний науковий співробітник відділу економіки енергетики та клімату ІЕПр НАН України кандидат технічних наук Олександр Дячук.
На думку програмної директорки проєкту PROGRESS Мартіни Кольб, його реалізація в Україні відбувається швидше, ніж у інших країнах Східного партнерства. І саме наукова підтримка Інституту економіки та прогнозування НАН України сприяє його активному впровадженню, особливо щодо просування зеленого курсу, зокрема в агросекторі, щодо освітніх ініціатив, а також у частині об’єднання зусиль з організаціями в ЄС та Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України задля розширення національних можливостей у протидії екологічним викликам.
Глобальні зміни в природі, економіці та суспільстві потребують активної взаємодії науковців у партнерстві з інвесторами для пошуку ефективних рішень. Про це, вітаючи учасників круглого столу, зазначив директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць.
Директор Департаменту міжнародної співпраці та євроінтеграції Мінагрополітики Олексій Пінчук зауважив про підтримку міністерством реалізації проєкту PROGRESS та готовність до подальшої співпраці задля зміцнення продовольчої безпеки, адаптації агросектору до змін клімату та впровадження екологічно стійких рішень.
Наразі від кліматичних змін найбільше потерпає сільське господарство, проте вони також становлять проблему і для всіх інших секторів економіки, а головне – для суспільства загалом як на національному, так і на глобальному рівнях. На цьому наголосив керівник групи експертів ІЕПр НАН України у проєкті PROGRESS Олександр Дячук, а також підкреслив необхідність розуміння змін клімату як проблеми міждисциплінарної та кроссекторальної.
Керівник проєкту PROGRESS в Україні Дмитро Березовський наголосив, що цей проєкт фокусується на розробленні нормативної бази, адаптації агросектору до кліматичних змін, залученні міжнародних фінансових інституцій та впровадженні кращих практик. У 2024 році було проведено оцінку готовності України до екологічних стандартів ЄС (Європейського зеленого курсу), оцінку потреб щодо необхідності розбудови навчального процесу, аналіз кліматичних ризиків, стану зеленого фінансування у країні та розпочато впровадження у агросекторі кращих екологічних практик.
У 2025 році зусилля виконавців проєкту будуть спрямовані на освітні ініціативи, міжнародне співробітництво, підтримку та розширення фінансування державних кліматичних та екологічних реформ.
Мета проєкту PROGRESS – допомогти фермерам, які спеціалізуються на рослинництві та вирощують певні культури, пристосуватися до кліматичних змін, а у майбутньому поширити цей досвід у агросекторі загалом, тож він має істотний адаптаційний компонент. На цьому у своїй доповіді «Найкращі практики у рослинництві для адаптації до зміни клімату та зеленої переробки: довгий список і вибір» наголосила провідний науковий співробітник ІЕПр НАН України кандидат економічних наук Галина Трипольська. Зокрема, на думку вченої, рейтингування кращих практик у садівництві за методикою Technology Needs Assessment (TNA) дало змогу визначити найперспективніші з них. При оцінюванні бралися до уваги інвестиційні, економічні, адаптаційні, соціальні аспекти, а також ті, що пов’язані з поточною ситуацією в країні. За результатами дослідження було сформовано два переліки технологій – для вирощування продукції садівництва та її переробки. Стратегічний фокус проєкту на майбутнє мають визначити дискусії та консультації з центральними та місцевими органами влади (політичними партнерами), тож доповідачка закликала усі зацікавлені сторони долучитися до них та спільно формувати ефективні рішення для сталого розвитку сільського господарства.
Під час роботи круглого столу відбулося кілька панельних дискусій, відповідно до цілей та завдань проєкту.
Перша панельна дискусія була присвячена Результату I (Output I), що передбачає підтримку Уряду України у розробленні передових, обґрунтованих національних нормативно-правових актів для забезпечення кліматично орієнтованого, стійкого та екологічно сприятливого економічного розвитку з фокусом на сільське господарство та садівництво зокрема.
Звіт проєкту PROGRESS щодо цього питання представили завідувачка відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі ІЕПр НАН України доктор економічних наук Олена Шубравська та головний науковий співробітник відділу торговельної та промислової політики ІЕПр НАН України доктор економічних наук Тамара Осташко під час панельної дискусії «Удосконалення політики та розбудова потенціалу Уряду України».
«Хоч сектор плодоягідництва України у сільському господарстві займає лише 2%, проте він є важливим для насичення внутрішнього ринку та підтримки доходів малих виробників», – наголосила Олена Шубравська. – «Основні виклики цьому сектору пов’язані з воєнними діями, втратою ресурсів, браком кадрів і коштів, звуженням внутрішнього попиту, обмеженістю державної підтримки та кліматичними змінами, що призводять до втрат урожаю. Формування товарних партій високої якості ускладнює невисокий рівень кооперації виробників, що негативно впливає на їхні доходи. Тож, зважаючи на євроінтеграційний курс України, у цьому напрямі необхідно адаптувати законодавство стосовно екологізації сільського господарства, управління ґрунтами та використання пестицидів». Доповідачка відзначила, що нагальними завданнями є посилення контролю за якістю ґрунтів, гармонізація норм використання пестицидів із вимогами ЄС, впровадження сталих практик землекористування та створення ефективної системи моніторингу кліматичних ризиків. Серед пропозицій – внести відповідні доповнення до стратегії розвитку сільського господарства, окремо розробити Національну програму розвитку плодоягідництва до 2030 року та запровадити механізми підтримки організацій виробників. Варто деталізувати статистику щодо використання добрив і пестицидів – це сприятиме удосконаленню регулюючих заходів щодо їх застосування. Ефективний розвиток сектору потребує комплексних змін – як у політиці державної підтримки та покращенні регуляторного середовища, так і стосовно впровадження європейських стандартів екологічного виробництва.
«Якщо до 2021 року переробка продукції плодоягідництва України зростала, то повномасштабне вторгнення РФ в Україну призвело до суттєвого скорочення обсягів переробки, – за винятком сегмента заморожування, який зростав і продовжує зростати через стабільний попит на зовнішніх ринках», – зазначила у своїй доповіді Тамара Осташко. – «Експорт цієї продукції демонстрував динамічне зростання, але через логістичні проблеми внаслідок війни став спадати. Кліматичні зміни ускладнюють технологічні процеси, що потребує адаптаційних заходів та відповідного оновлення законодавства, адже попри значну частку української продукції на світових ринках, державна підтримка експортерів обмежена». Доповідачка також наголосила на викликах, пов’язаних з імплементацією вимог Європейського зеленого курсу: необхідності приведення у відповідність до стандартів ЄС українського законодавства щодо залишків пестицидів, контролю забруднень, відстеження походження продукції та маркетингових стандартів. Для успішної адаптації українських виробників до цих змін необхідна комплексна стратегія підтримки експорту та модернізації переробних підприємств.
Під час дискусії було відзначено потребу відновлення зрошуваних земель, особливо актуальну для південних регіонів. Науковці з Інституту водних проблем і меліорації НААН України – заступник завідувача відділу зрошення Віталій Поліщук і завідувачка відділу інформаційних технологій та маркетингу інновацій Тетяна Матяш наголосили на ключовій ролі зрошення для сільського господарства в умовах змін клімату.
Дуже болюча для України наразі ситуація із забрудненням ґрунтів важкими металами. Керівниця відділу сільського господарства ГО «Екодія» Марія Бєлкіна зауважила, що дослідження з відновлення ґрунтів та міграції забруднювачів, зокрема важких металів, від ґрунту до рослин проводилися ще у 2022 році. Над цією проблемою працює багато дотичних організацій та наукових інститутів, зокрема Інститут мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України. Те, що в Україні вже є певні напрацювання в цьому напрямі, дуже важливо. Тож у межах реалізації проєкту варто налагодити співпрацю всередині країни і скористатися, поряд із зарубіжними, також і вітчизняними розробками рекультивації земель.
Партнер «Сrowe Mikhailenko», керівник практики Investment and Business development consulting Руслан Земляний наголосив на важливості державної підтримки малого та середнього бізнесу у сфері агроекспорту, підкресливши необхідність покращення регуляторної політики та забезпечення доступу до експортно-кредитної підтримки. Начальник відділу міжнародного наукового співробітництва Міністерства освіти і науки України Андрій Остапенко акцентував увагу на необхідності законодавчого врегулювання подолання екологічних викликів, спричинених воєнними діями, та їхнього впливу на сільське господарство.
Консультант Міністерства економіки України Анастасія Біланенко наголосила на ще одному завданні для законотворців – гармонізації українських екологічних стандартів із вимогами ЄС. Аграрний сектор, зокрема рослинництво, визнано одним із найбільших забруднювачів довкілля, проте наразі належний облік відходів аграрного виробництва відсутній. При адаптації до європейських норм можливе обмеження практики самоутилізації відходів, що наразі широко використовується, із незрозумілими економічними наслідками.
Розвиток зелених фінансів, зокрема у секторі садівництва, є ключовим напрямом у проєкті PROGRESS. Україна робить важливі кроки у впровадженні зелених фінансів, що сприятиме адаптації економіки до екологічних викликів та європейських стандартів. Під час другої панельної дискусії «Архітектура зелених фінансів – стан та виклики» про це та про Дорожню карту розвитку зелених фінансових інструментів в Україні звітували завідувач відділу грошово-кредитних відносин ІЕПр НАН України доктор економічних наук Євген Бублик та старший науковий співробітник цього відділу кандидат економічних наук Юлія Шаповал.
Як зазначив Євген Бублик, поширення в Україні зелених фінансів може посприяти підвищенню інституційної спроможності всього фінансового сектору країни, який, зокрема банки, демонструє інтерес до кредитування аграрного сектору – і це понад 7% ВВП. Однак відсутність чітких критеріїв оцінки проєктів за зеленими стандартами, брак привабливих для позичальників і рентабельних для банків фінансових інструментів та слабка обізнаність учасників ринку щодо цього інструменту є перешкодами на цьому шляху.
Серед ключових моментів доповідач відзначив необхідність створення міжвідомчої робочої групи із представників Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства економіки, Міністерства фінансів, інших міністерств та регуляторів фінансового ринку, впровадження національної «зеленої таксономії», що визначатиме стандарти екологічного та кліматичного фінансування. Проєкт PROGRESS передбачає запуск 10 пілотних ініціатив, що будуть реалізовані за допомогою спеціального фінансового інструменту – «Зеленого кредиту». Цей механізм забезпечить ефективне використання наявних фінансових ресурсів та сприятиме впровадженню екологічних практик у бізнесі. Україна має значний потенціал для розвитку зеленого фінансування, а синергія державних програм, приватного капіталу та міжнародної підтримки допоможе впровадити ефективні рішення задля сталого економічного зростання.
Як зазначила Юлія Шаповал, розвиток зеленого фінансування є одним із дослідницьких напрямів ІЕПр НАН України. Таксономія допоможе визначити, які проєкти є екологічно та кліматично сталими, які механізми вуглецевого ціноутворення сприятимуть зменшенню викидів парникових газів. Одним із таких інструментів є вуглецеві кредити, які дають підприємствам змогу монетизувати скорочення викидів діоксиду вуглецю (CO2). Цей ринок в Україні лише формується, проте вже є перші успішні кейси. Крім того, запуск національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів сприятиме розвитку внутрішнього ринку компенсації викидів і залученню інвестицій задля сталого розвитку.
У дискусії також взяли участь голова Асоціації українських банків Андрій Дубас, голова правління Creditwest Bank Ігор Тихонов, перший заступник голови правління Фонду розвитку підприємництва Валерій Майборода, голова правління Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві Олег Приходько, директор Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України Роман Корінець, консультант міського голови Нововолинської міської територіальної громади Іванна Цицюк.
Під час третьої панельної дискусії «Освіта та обмін знаннями» проректори Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП) Сергій Кваша та Олександр Лабенко зосередили увагу на викликах і перспективах української системи вищої освіти, зокрема в умовах воєнного стану. У рамках проєкту PROGRESS в університеті НУБіП, що входить до десятки кращих в Україні, передбачено проведення онлайн-курсів, семінарів, польових воркшопів та тренінгів для фермерів із фокусом на кліматично орієнтоване сільське господарство, заплановано заходи, спрямовані на підвищення ефективності аграрного виробництва та впровадження інноваційних технологій.
Заступник голови правління ГО «Міжнародна фундація розвитку», що активно співпрацює із закладами освіти, Міністерством освіти і науки України та міжнародними партнерами у сфері розвитку програм із енергоефективності, зеленої енергетики та сталого розвитку, Андрій Ізовіта озвучив ключові напрями діяльності фундації щодо підготовки та перепідготовки кадрів, особливо в контексті Європейського зеленого курсу. Для просування Європейського зеленого курсу і підвищення обізнаності щодо нього на різних рівнях існує як значний потенціал, так і значні можливості цифрових платформ.
Загалом учасники панельної дискусії підкреслили важливість міжнародної наукової співпраці, адаптації української освіти до вимог зеленого переходу та необхідність інтеграції України у глобальні програми екологічного розвитку.
Наприкінці зустрічі ключові спікери підсумували результати дискусії, відзначивши основні напрями роботи та завдання для учасників проєкту на найближчий рік в частині сприяння розвитку нормативно-правового забезпечення, співпраці стейкхолдерів, розвитку зелених фінансів та підвищення обізнаності учасників ринку в питаннях адаптації до зміни клімату.
У 2025 році перед виконавцями проєкту стоять нові завдання, нагальність вирішення яких посилюється воєнними діями, подальшим забрудненням довкілля, кліматичними викликами. Тож дуже важлива тісна співпраця науковців, практиків та інвесторів.
Довідково:
Регіональний проєкт PROGRESS «Підготовка країн Східного партнерства до Європейського зеленого курсу» є частиною нових ініціатив Енергетичного та кліматичного кластеру Німецького товариства міжнародного співробітництва (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH), які мають на меті пом’якшити наслідки зміни клімату в країнах Східного партнерства (Азербайджані, Вірменії, Грузії, Республіці Молдова й Україні), полегшити адаптацію цих країн до нових умов і забезпечити їхній сталий розвиток. Проєкт фінансується Федеральним міністерством довкілля, охорони природи, атомної безпеки та захисту прав споживачів Німеччини (BMUV), термін його виконання – 2024–2028 рр. В Україні проєкт реалізується консорціумом організацій у складі GIZ, Організації економічного співробітництва та розвитку (OECР) та ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України».
Інформація про перший круглий стіл у 2024 році
Інформація про презентацію проєкту «EU4ClimateResilience» і національну конференцію PROGRESS
За інформацією ІЕПр НАН України
