8 січня 2025 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Цього дня було заслухано та обговорено дві наукові доповіді.
Із доповіддю «Українська писемність XI–XIV ст.: розвінчання російських міфів» виступив професор кафедри української мови Житомирського державного університету імені Івана Франка член-кореспондент НАН України Віктор Мойсієнко.
У своєму виступі він відзначив, що без усвідомлення розвитку Давньої Русі періоду ХІ–XIV ст. як невід’ємного складника українського мовного минулого годі зрозуміти мовне сьогодення, тому що підвалини української мовної норми наявні вже в найдавніших рукописних текстах ХІ ст. Також, було наголошено про те, що понад два століття російські філологи й історики поширюють у світовій гуманітаристиці міф про те, що до XIV ст. українці, росіяни й білоруси мали спільну давньоруську культуру, давньоруську мову і давньоруську писемність, які зрештою успадкувала Москва.
На думку доповідача, спростування таких псевдонаукових поглядів залишається одним із найбільш актуальних завдань, що стоять перед українськими науковцями.
Як результат цієї доповіді було визначено, що науково-методичний і кадровий потенціал досліджень у цій галузі варто нарощувати й розвивати. Вкрай важливо максимально активізувати дослідження давньої української писемності, публікувати пам’ятки мови з глибоким науковим коментарем і доносити їх до уваги української та міжнародної наукових спільнот. Необхідно продовжити розпочату науковцями Інституту української мови НАН України під керівництвом члена-кореспондента НАН України Василя Німчука роботу з підготовки Словника давньоукраїнської мови ХІ–XIV ст. Актуальним для української медієвістики є створення колективної академічної праці «Українська писемність ХІ–XVІІІ ст.». Над проєктом такого видання і працює нині член-кореспондент НАН України Віктор Мойсієнко.
В обговоренні цієї доповіді виступили головний науковий співробітник Iнституту мовознавства ім. О.О. Потебнi НАН України академік НАН України Григорій Півторак, директор Iнституту української мови НАН України доктор філологічних наук, професор Павло Гриценко, професор кафедри української мови та прикладної лінгвістики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор філологічних наук Галина Наєнко, заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника “Софія Київська” доктор історичних наук Вячеслав Корнієнко та в.о. академіка-секретаря Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, директор Iнституту мовознавства ім. О.О. Потебнi НАН України академік НАН України Богдан Ажнюк.
Далі заступник директора з наукової роботи Інституту географії НАН України член-кореспондент НАН України Сергій Лісовський представив доповідь «Збалансованість розвитку міст і регіонів України: довоєнний вимір та орієнтири післявоєнної відбудови».
Він розповів, що починаючи з 1992 року на виконання рішень, ухвалених Конференцією ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (1992 р.), Дев’ятнадцятою спеціальною сесією Генеральної Асамблеї ООН (1997 р.), Всесвітнім самітом зі сталого розвитку в Йоганнесбурзі (2002 р.) та Конференцією ООН зі сталого розвитку в Ріо-де-Жанейро (2012 р.), зусилля фахівців НАН України були спрямовані на проведення наукових досліджень із розроблення та впровадження засад переходу України на принципи сталого розвитку. Однією з провідних установ Національної академії наук України, що виконувала і виконує ці роботи, є Інститут географії НАН України, де на базі тривалих системних досліджень регіонального природокористування опрацьовуються теоретичні аспекти та розробляються відповідні рекомендації принципів сталого розвитку для нашої держави.
У своїй доповіді науковець представив наступні результати досліджень: 1) вперше в Україні опрацьовано теоретико-методологічні засади та розроблено методику суспільно-географічного дослідження проблем забезпечення збалансованого розвитку України; 2) обґрунтовано та реалізовано багаторівневу (від глобального до локального) систему комплексних досліджень проблем збалансованого розвитку; 3) запропоновано й апробовано інтегральний показник збалансованості розвитку держави та на його основі здійснено порівняння збалансованості розвитку окремих країн та територій світу й України як складової світового співтовариства; 4) визначено рівні збалансованості розвитку міст України до початку російського повномасштабного вторгнення (на прикладі 153 міст обласного значення).
Як висновок, він додав, що результати вивчення стану збалансованості розвитку міст України та рекомендації щодо основних принципів їх повоєнного відновлення стануть науковим підґрунтям для оцінки масштабів людських втрат, екологічних, соціальних та економічних збитків, завданих агресором, а також обсягів репарацій і відшкодувань, які має сплатити країна-агресор.
В обговоренні цієї доповіді виступили академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та проблем якості життя НАН України академік НАН України Елла Лібанова, заступник директора Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М. Білоконя доктор географічних наук Юрій Палеха та директор Iнституту економiки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць.
Обидві доповіді, представлені на засіданні Президії НАН України 8 січня 2025 року, викликали велике зацікавлення та жваве обговорення серед учасників.
Наостанок було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.
Фото: Пресслужба НАН України
