5 лютого 2025 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Цього дня було заслухано дві доповіді.
Із доповіддю «Людський капітал України: втрати внаслідок війни і перспективи повоєнного відродження» виступила директор Інституту демографії та проблем якості життя НАН України академік НАН України Елла Лібанова.
Вона зазначила, що оцінювання людських втрат не обмежується виключно зменшенням чисельності населення. Змін зазнала статево-вікова структура населення, зокрема через масовий виїзд дітей і молоді, насамперед молодих жінок, зріс і без того високий рівень демографічного старіння, випереджаючими темпами скорочується чисельність осіб активного репродуктивного віку, що неминуче даватиметься взнаки упродовж тривалого періоду. Погіршився стан здоров’я українців, що змінює навантаження на систему охорони здоров’я та соціальних послуг. Також зберігається загроза того, що після скасування воєнного стану масова еміграція їхніх чоловіків з метою возз’єднання сімей спричинить нову, хоча і меншу за масштабами, хвилю і втрати високоосвічених молодих чоловіків.
Проте втрати через війну не тотожні демографічним втратам за цей період – у їх загальному обсязі мають бути виокремлені так звані фонові значення народжуваності, смертності й зовнішньої міграції і флуктуації, викликані саме воєнними діями. Війна спричинила також стрімке зростання масштабів внутрішніх міграцій – спочатку, в 2022-2023 роках, до західних територій України, а в 2023-2024 – до центральних.
Елла Лібанова зауважила , що катастрофічне загострення демографічних проблем у 2022 році зазнало подальшого, хоча й значно повільнішого поглиблення в 2023-2024 роках, але його віддзеркалення на параметрах людського потенціалу України спостерігатиметься упродовж наступних кількох десятирічь, незважаючи вже про друге/третє «відлуння війни». Кожна демографічна катастрофа має наслідки у свідомості, в демографічній і соціальній поведінці кількох поколінь.
Науковця наголосила, що оцінюючи втрати людського капіталу через війну, необхідно брати до уваги:
- прискорення депопуляції;
- поглиблення демографічного старіння;
- зниження освітнього потенціалу;
- скорочення щільності населення, особливо виразного на
- окремих територіях.
За словами Елли Марленівни, компенсаторами погіршення кількісних параметрів людського капіталу має стати поліпшення його якісних характеристик шляхом:
- підвищення рівня освіти завдяки поширенню освіти для дорослих;
- наближення професійно-кваліфікаційної структури робочої сили до потреб економіки шляхом упровадження численних короткострокових програм перекваліфікації, набуття нової кваліфікації;
- покращення стану здоров’я і відтиснення смертності у старші вікові групи через поширення стандартів здорового способу життя (здорове харчування, рухова активність, зниження рівня зайнятості у шкідливих та небезпечних умовах праці, зменшення ДТП і травматизму на дорогах через посилення боротьби із перевищенням швидкості, вживанням алкоголю та порушенням правил дорожнього руху тощо);
- активізації поведінки населення на ринку праці завдяки поширенню гнучкості умов та режимів праці, покращенню доступу до послуг дитячих дошкільних і позашкільних закладів, установ, що надають соціальні послуги, тощо;
- підвищення рівня мобільності (як вертикальної, так і горизонтальної) внаслідок формування і забезпечення безперервного доступу до інформації про ситуацію на окремих регіональних/професійних сегментах національного ринку праці, поширення практики формування комунального орендного житла, належного упорядкування та захисту прав орендарів і власників приватного житла;
- налагодження співпраці з українцями за кордоном з метою не тільки максимального їхнього повернення на батьківщину, а й перетворення бодай частини тих, хто не повернеться, на ефективних лобістів України, українських цінностей, українського способу життя шляхом визначення напрямів і розроблення конкретних каналів зв’язку з емігрантськими осередками.
Поряд з цим необхідно буде здійснити перехід від традиційної для довоєнної України трудомісткої економіки до такої, що не потребує багато людської праці і спирається на високу її продуктивність. Проте зміни самої моделі економіки буде, скоріше за все, недостатньо. Будуть конче потрібні адекватні трансформації системи управління, зокрема широке впровадження в практику механізмів публічно-приватного партнерства і полісуб’єктного управління загалом.
Економічно, політично, демографічно й екологічно обумовлені зміни системи розселення і формування просторових кластерів спричинятимуть чергові зміни адміністративно-територіального устрою країни.
Вагомі резерви пов’язані із нарощуванням соціального капіталу, зокрема із збереженням згуртованості, забезпеченням довіри до влади і розвитком громадянського суспільства на засадах демократії.
В обговоренні доповіді виступила заступниця Міністра економіки України Тетяна Бережна, яка підкреслила неоцінену роботу Інституту демографії та проблем якості життя НАН України зі збору та оброблення статистичних даних в умовах війни. Ця інформація враховується як при формуванні державних політик у сфері трудової міграції, створенні активних програм сфер зайнятості, так і для співпраці з іноземними партнерами. Директор Інституту соціології НАН України член-кореспондент НАН України Євген Головаха зауважив, що Інститут демографії та проблем якості життя фактично замінив державу у сфері відстеження тенденцій, пов’язаних зі зміною складу населення. Він наголосив на необхідності випередження інвестицій в людський капітал – здоров’я, освіту, культуру – перед інвестиціями в технічну інфраструктуру. Науковець зазначив, що необхідним буде вирішення проблеми розміщення населення на території нашої країни, насамперед у прикордонних зонах, що вимагатиме великої ролі держави у цьому. Також, на думку Євгена Головахи, вирішити проблему з нестачею людських ресурсів допоможе робоча міграція, насамперед з країни південно-східної Азії, де у людей спостерігається висока трудова культура і легка адаптивність до нових умов. Віцепрезидент НАН України академік НАН України Сергій Пирожков наголосив на важливій ролі Інституту демографії та проблем якості життя для формування оцінки й розвитку економічної ситуації нашої держави.
Про «Інноваційні підходи до переробки радіоактивних відходів (РАВ) об’єктів ядерно-паливного циклу з метою досягнення цілей сталого розвитку держави» учасниками засідання розповів директор Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України академік НАН України Юрій Забулонов.
Він розповів, що в Інституті геохімії навколишнього середовища є багаторічні напрацювання з екологічного моніторингу відвалів уранового виробництва, проведення наукових експертиз усіх етапів комплексної переробки уранової сировини від видобутку та переробки до захоронення РАВ.
Науковці створили нову експертну систему радіаційного моніторингу «GR-SMART» на базі безпілотного літального апарата, що дає можливість у режимі реального часу проводити огляд та дистанційний аналіз ізотопного складу хвостосховищ уранових рудників, орієнтовно оцінювати запаси уранової сировини в хвостовищах для їх подальшого вилучення. Впровадження цієї системи зробить абсолютно безпечним для персоналу обстеження будь-яких відходів уранового виробництва для визначення економічної доцільності їх переробки та утилізації.
Також в Інституті розроблено новий спосіб плазмохімічної дезактивації відвалів, забруднених радіонуклідами, завдяки якому можна одержати дезактивовану породу та дезактивовану воду, придатну для подальших технологічних потреб; високоактивний концентрат, призначений для тривалого зберігання у спецсховищах пунктів зберігання радіоактивних відходів. Створено інноваційну плазмохімічну технологію очищення рідких радіоактивних відходів (РРВ) «PLASMA-SORB», що базується на використанні нових підходів для отримання об’ємної низькотемпературної плазми. Дослідження реальних РРВ з об’єкта «Укриття» Чорнобильської АЕС у натурних умовах показали високу ефективність розробленого багатоступінчастого методу їх очищення (99%).
Новітні підходи науковці Академії знайшли широке практичне застосування, зокрема різні модифікації плазмохімічних установок були апробовані в Японії (м.Фукусіма), Казахстані («EL Invest», м.Астана) та Англії (ANAMAD, Sussex Innovation Centre).
В обговоренні доповіді виступили віце президент Українського Національного Комітету Міжнародної ради з великих електроенергетичних систем в Україні Олександр Зенюк, ректор Державної екологічної академії післядипломної освіти член-кореспондент Національної академії аграрних наук України Олександр Бондар, головний науковий співробітник Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України доктор технічних наук Євгеній Яковлєв, в.о. академіка-секретаря Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України, директор Інституту ядерних досліджень НАН України академік НАН України Василь Слісенко, народний депутат України академік НАН України Олександр Копиленко та в.о. академіка-секретаря Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України академік НАН України Сергій Комісаренко.
Наостанок учасники засідання розглянули кадрові й поточні питання.
Зокрема, прийнято постанову Президії НАН України про присудження Золотої медалі імені В.І. Вернадського НАН України. Крім того, Президією НАН України за підсумками конкурсу 2024 року було присуджено премії імені видатних учених України, премії НАН України для молодих учених і студентів за кращі наукові роботи, нагороджено грамотами Президії НАН України молодих учених і студентів закладів вищої освіти, а також присвоєно звання «Почесний доктор Національної академії наук України» професору Інституту сучасних матеріалів і рідких кристалів Кентського Університету (США) доктору фізико-математичних наук Олегу Лаврентовичу. Віцепрезидент НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов поінформував присутніх про стан виконання у ІІ півріччі 2024 року Плану заходів з реалізації Концепції розвитку Національної академії наук України на 2021-2025 роки.
Фото: Пресслужба НАН України
