30 жовтня 2024 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Його розпочав перший віцепрезидент Національної академії наук України академік Володимир Горбулін, який доповів про виконання наукової програми НАН України.
Далі було заслухано наукові повідомлення молодих науковців Академії.
Так, із доповіддю «Давня лексика української мови на тлі суспільних змін» виступила вчений секретар Інституту мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України кандидат філологічних наук Аліна Гончаренко.
Вона зазначила, що однією з характерних тенденцій мовної практики різних кіл сучасного українського соціуму є прагнення до усунення слідів впливів російської мови на різних структурних рівнях української мови й активізації вживання в ній питомих, органічних елементів. Утім, наголосила науковиця, такий потяг до чистоти мови та мовлення актуалізує проблему відмежування не тільки від власне російських запозичень чи елементів, утворених за зразком російської мови, а й (не завжди усвідомлювано) від споконвічних надбань української мови, історично спільних для обох мов одиниць, котрі структурно можуть нагадувати відповідні російські слова. Серед основних причин, що призводили й призводять до помилкового оголошення питомих українських форм надбанням російської лінгвокультури (або суржиком) та вилучення їх з ужитку, мовознавиця назвала необізнаність з історією розвитку й стандартизації української літературної мови, уніфікація в минулому її словника з російськими назвами.
В обговоренні цієї доповіді виступили в.о. академіка-секретаря Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України академік НАН України Богдан Ажнюк та заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні Олександр Скопненко.
Про «Підвищення ефективності функціонування виробників енергії з відновлюваних джерел в сучасних умовах ринку електричної енергії України» розповів старший науковий співробітник Інституту електродинаміки НАН України кандидат технічних наук Володимир Мірошник.
Він розповів, що одним із ключових напрямів досліджень Інституту електродинаміки є вдосконалення методів прогнозування обсягів генерації та розробка нових моделей для управління небалансами. Зокрема, науковцями було запропоновано підхід до зниження вартості похибки прогнозу в існуючих балансуючих групах шляхом розрахунку коригуючих коефіцієнтів до прогнозних графіків. Це дозволяє зменшити загальні витрати на небаланси для учасників групи. Крім того, розроблена модель штучної нейронної мережі глибокого навчання для прогнозування обсягів генерації електроенергії з відновлюваних джерел енергії показала значні результати в зниженні похибки прогнозів. Використання цієї моделі дозволяє суттєво знизити середню похибку прогнозу на добу наперед порівняно з класичними моделями.
В обговоренні цієї доповіді взяли участь заступники директора з наукової роботи Інституту електродинаміки доктор технічних наук Ігор Блінов та академік НАН України Андрій Жаркін.
Результатами своїх досліджень поділився молодший науковий співробітник Інституту біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України доктор філософії Олексій Грабовський.
Він представив доповідь на тему «Як розкрити та підкорити механізми коагуляції за допомогою методів in silico». Один з напрямів досліджень науковців полягав у розробці нових сполук, здатних пригнічувати полімеризацію фібрину та формування фібринового згустку – каркасу тромбу. Іншим важливим напрямом, за словами науковця, є пошук сполук, що мали б протилежну дію, а саме – активаторів тромбоутворення, які б ефективно запобігали крововтратам при пораненнях.
Підсумовуючи, Олексій Грабовський зазначив, що застосування методів in silico дозволило ідентифікувати сайти міжмолекулярних взаємодій протеїнів системи гемостазу та запропонувати структуру їхніх ефекторів, здатних інгібувати формування кров’яного згустку або ж навпаки – стимулювати тромбоутворення для ефективної зупинки кровотечі. Висновки, отримані у ході біоінформатичного аналізу, було підкріплено експериментально, що дозволило започаткувати напрям створення антитромботичних та кровоспинних засобів з унікальним принципом дії.
В обговоренні цієї доповіді виступив в.о. академіка-секретаря Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна академік Сергій Комісаренко.
Учасники засідання відзначили актуальність і перспективність представлених результатів досліджень молодих науковців, а також високий рівень їх виконання.
Президент Академії академік Анатолій Загородній вручив молодим ученим свідоцтва на згадку про виступ на засіданні Президії НАН України.
Далі учасники засідання заслухали інформацію заступника директора з наукової роботи Інституту біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України академіка Сергія Костеріна про діяльність міждисциплінарного загальноакадемічного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології».
Він розповів, що семінар проводиться від 2023 року. За цей час було проведено 15 засідань за участі представників академічних установ, закладів вищої освіти тощо. Анонси та інформація про проведені семінари регулярно публікується на офіційних сайтах Інституту біохімії та Національної академії наук України.
В обговоренні цієї доповіді взяли участь академіки Антон Наумовець та Сергій Комісаренко.
Наостанок було розглянуто кадрові та поточні питання. Зокрема, члени Президії обговорили перспективність та можливості широкого використання квантових технологій. Квантові матеріали і квантові технології – новий напрям, що динамічно розвивається, поєднуючи фізику та інженерію. Квантові технології здатні здійснити революційні зміни в стратегічно важливих сферах національної безпеки та оборони України, а також в економічно значущих галузях, таких як обчислювальна техніка, комунікації, зондування та матеріалознавство тощо. У світі вже активно здійснюється також пошук оптимальних фізичних систем, здатних стати основою для квантового моделювання, квантових джерел, квантової метрології, квантових детекторів та комунікацій, що відкриває шлях до створення квантових матеріалів.
З огляду на це, важливим є посилення координації зусиль науковців і освітян України у напрямі розвитку в державі квантової науки, а також інтеграція відповідного наукового потенціалу України у міжнародний науковий простір.
Для досягнення цієї мети Президія НАН України ухвалила рішення про створення Координаційної наукової раду НАН України з питань квантових матеріалів і квантових технологій. Місія цього науково-дорадчого органу полягатиме у підготовці пропозицій та експертних висновків щодо започаткування, розроблення та впровадження українських квантових технологій, організації навчання наступного покоління науковців та інженерів у квантовій галузі, налагодженні міжнародного співробітництва для обміну передовим досвідом, використанні потенціалу відомих міжнародних лабораторій, координації доступу до сучасного наукового обладнання та залученні експертів у цій галузі. Крім того, діяльність такого органу сприятиме формуванню міждисциплінарного середовища, де науковці, інженери, експерти галузі, а також студенти й аспіранти співпрацюватимуть, щоб розкрити нові грані квантових явищ.
Постановою Президії НАН України було затверджено також Положення про Координаційну наукову раду НАН України з питань квантових матеріалів і квантових технологій та її склад.
Фото: Пресслужба НАН України