27 грудня 2023 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Цього дня учасники зібрання заслухали наукові повідомлення трьох молодих вчених Академії.
З доповіддю “Застосування фітобактеріальних угруповань для біоремедіації екосистем” виступила науковий співробітник Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України доктор філософії Олеся Гаврилюк. Вона акцентувала на перспективності використання мікробних препаратів та фітобактеріальних мікробних угруповань для знешкодження широкого спектру токсикантів.
Доповідачка зазначила, що внаслідок російського військового вторгнення та бомбардувань територій різними видами зброї критичною стала проблема забруднення ґрунтів та водойм України. Природні екосистеми та сільськогосподарські угіддя вже набули значного забруднення важкими металами – свинцем, нікелем, міддю та хромом. Зазначені метали окислюються, утворюють рухомі сполуки, втягуються у біогеохімічні цикли, накопичуються у рослинах і тваринах та призводять до системного отруєння екосистем та людей. Таким чином, розробка ефективних методів детоксикації органічних (білкові та рослинні полімери, токсичний фільтрат побутових стічних вод та звалищ, гербіциди, інсектициди, нітрохлорароматичні сполуки) та неорганічних (токсичні важкі метали) у ґрунтах та водоймах представляє особливий інтерес.
До дієвих підходів для знешкодження токсикантів є використання мікробних препаратів для деградації твердих органічних відходів. Олеся Гаврилюк розповіла, що науковцями Інституту було розроблено гранульований мікробний препарат (ГМП) на основі диверсифікованого мікробіому. Мікроорганізми ГМП швидко та ефективно руйнують широкий спектр токсичних органічних відходів, до яких відносяться тверді полімери рослинного та тваринного походження (гниючі рештки тварин та рослин), а також продукти їх гідролізу (органічні кислоти, амінокислоти, спирти, альдегіди, кетони та ін.).
Мікробні препарати та рослини також є перспективними для детоксикації та вилучення токсичних металів. Основні шляхи вилучення іонів металів із ґрунту та водойм теоретично обґрунтовані концепцією термодинамічного прогнозування.
Вчена наголосила, що використання мікробних препаратів та фітобактеріальних мікробних угруповань є оптимальними біотехнологічними підходами для знешкодження токсичних відходів з можливістю одночасного отриманням енергоносіїв – Н2 та СН4 та детоксикації і вилучення металів. У цілому, розроблена науковцями стратегія знешкодження широкого спектру токсикантів може та має бути застосована для подолання катастрофічних екологічних наслідків бойових дій та біоремедіації довкілля.
Запитання молодій дослідниці поставили академіки НАН України В’ячеслав Кошечко, Анатолій Загородній, Микола Картель, Вадим Локтєв та член-кореспондент НАН України Володимир Устименко.
В обговоренні доповіді академік НАН України Володимир Радченко наголосив на актуальності цього напряму досліджень, особливо в контексті ремедіації ґрунтів на тих територіях, де спостерігається значне перевищення токсичних металів.
Далі наукове повідомлення “Воєнна пропаганда імперії: Перша світова війна та її сучасний відгомін” представила молодший науковий співробітник Інституту історії України НАН України доктор філософії Катерина Біла. У доповіді було простежено витоки, ключові тези, інструменти російської воєнної пропаганди, що використовувалася в Україні під час Першої світової війни. Дослідниця наголосила, що підготовка агресора до війни розпочинається саме з психологічного та ідеологічного налаштування власного соціуму. Тому значення воєнної пропаганди при підготовці суспільства до війни важко переоцінити.
Катерина Біла також зазначила, що в умовах сучасної російсько-української війни протистояння на інформаційному фронті стало звичним явищем, заходи дезінформації противника, його інформаційно-психологічні операції, спрямовані як на противника, так і на власне населення, постали повноцінною зброєю. Згідно висновку вченої, методика воєнної пропаганди, яка використовується сьогодні Російською федерацією у війні з Україною, ідеологічні наративи та кліше не надто відрізняються від воєнної риторики, яку використовувала Російська імперія напередодні та на початку Першої світової війни.
Друга доповідь також викликала жваве зацікавлення серед учасників засідання та запитання академіків НАН України Ярослава Яцківа, Вадима Локтєва, Миколи Картеля та члена-кореспондента НАН України Володимира Устименка.
У обговоренні доповіді академік НАН України Олександр Копиленко наголосив на актуальності дослідження та необхідності його подальшого поглиблення, а академік НАН України Валерій Смолій зауважив, що воно є спробою відмовитися від лінійно-хронологічного принципу висвітлення історичного процесу та показати новий зріз проблеми, зокрема інформаційно-пропагандистську складову періоду Першої світової війни.
“Принципи керування процесами твердофазного спікання для одержання високолегованої оптичної кераміки” стали темою доповіді наукового співробітника Інституту монокристалів НАН України кандидата фізико-математичних наук Ігоря Ворони. У науковому повідомлені було розглянуто основні підходи до керування процесами консолідації та властивостями прозорої кераміки YAG, отримуваної методом реакційного спікання у вакуумі, направлені на вдосконалення відповідної технології з метою одержання великогабаритної оптичної кераміки з керованим складом та низькими оптичними втратами.
Після виступу доповідач відповів на запитання академіків НАН України В’ячеслава Кошечка і Миколи Картеля.
В обговоренні доповіді академіки НАН України Володимир Семиноженко й Ігор Крівцун наголосили на високому рівні виконання представленої роботи та великому потенціалі практичного використання її результатів.
Президент НАН України академік Анатолій Загородній подякував молодим ученим Академії за змістовні й цікаві наукові повідомлення та вручив їм свідоцтва на згадку про перший виступ на засіданні Президії НАН України.
Далі доповідь «Сучасна українська нація як діалектична єдність національно-громадянського і етнічного» виголосив завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України доктор політичних наук Віктор Котигоренко. Він розповів про роботу науковців Інституту з вивчення процесів становлення й розвитку сучасної української нації та етнополітики в Україні, проблематики націєтворення у контекстах соцієтальних змін, особливо у їх зв’язку з війною та її ймовірними наслідками.
Доповідач зазначив, що українська нація відбулась як етнічно, культурно та мовно багатоскладова спільнота українських громадян всіх національностей, осердям якої стали багатовікова історія та цінності українського державотворення, українська мова і культура.
Перебіг російсько-української війни вкотре засвідчив справедливість тверджень, що нація – це постійний плебісцит, єдність і боротьба протилежностей національно-етнічного та національно-громадянського. Етнічні походження і традиції, рідна та/або переважна мова спілкування є важливими, але не єдиними, достатніми й визначальними ознаками нації та належності особи/громадянина до цієї спільноти.
Професор Віктор Котигоренко акцентував на важливості того, щоб українські етнополітичні практики відповідали теперішнім і довгостроковим імперативам національно-громадянської єдності та згуртованості. Наполегливої роботи вимагає подолання посиленої війною нерівномірності соціально-економічного розвитку регіонів і громад, зокрема тих, які різняться етнічним складом, мовними та іншими перевагами населення. Обережності вимагає й розв’язання давньої проблеми балансування національно-громадянського та етнічного у церковно-релігійній сфері.
Доповідач наголосив, що спричинене війною посилення громадянської ініціативи та самоорганізації важливо зберегти для розв’язання повоєнних проблем, зокрема пов’язаних із реінтеграцією в український соціальний простір тимчасово окупованих територій та їхнього населення, враховуючи цілеспрямовану політику РФ щодо зміни етнічного складу цих територій й придушення будь-яких проявів української ідентичності. Реінтеграційні проблеми також можуть постати у процесі повернення в Україну переміщених осіб (як на Захід, так і на Схід).
Передбачається, що зменшення довоєнної чисельності населення активізує трудову імміграцію в Україну з країн Індокитаю, Центральної Азії, Близького Сходу та інших регіонів, пострадянського простору також. Отже, слід працювати над нейтралізацією загроз розмивання традиційного етнічного, культурного, цивілізаційного, світоглядного й ціннісного національного простору.
У своєму виступі професор Віктор Котигоренко підкреслив, що означені та інші проблеми необхідно вивчати, загрози – прогнозувати, а відповідне наукове знання використовувати під час розроблення моделей державної політики, підготовки практичних рекомендацій і пропозицій для органів влади і управління.
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім.І. Ф.Кураса НАН України здійснює комплексне дослідження проблем співвідношення політики й етнонаціональних відносин, вироблення нових парадигм етнонаціонального розвитку, запобігання конфліктності в етнонаціональній сфері, моделювання оптимальних варіантів етнополітики.
Питання доповідачу поставили академіки НАН України Ярослав Яцків, Олександр Копиленко та член-кореспондент НАН України Володимир Устименко.
В обговоренні доповіді директор Національного інституту стратегічних досліджень доктор філологічних наук Олександр Богомолов наголосив на гострій актуальності та водночас складності вивчення питання націєтворення, що потребує глибокої наукової рефлексії, але є вкрай важливим для збереження та розбудови державності України. Президент Центру Разумкова, шеф-редактор журналу "Національна безпека і оборона" Юрій Якименко підтримав доповідь та акцентував на важливості врахування результатів досліджень науковців при формуванні державної політики у сфері національної та громадянської ідентичності. Член Президії НАН України академік НАН України Олександр Копиленко підкреслив вагомість результатів, представлених у доповіді, та їх практичну цінність для розв’язання проблем етнополітики. Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академік НАН України Елла Лібанова зауважила, що дискусійність деякий тез доповіді є дуже важливою з точки зору подальшого розвитку подібних суспільно-гуманітарних досліджень.
До дискусії з цього питання також долучилися академік НАН України Ярослав Яцків і член-кореспондент НАН України Володимир Устименко, вказавши на своєчасність та багатогранність представленого дослідження.
Далі учасники засідання традиційно розглянули кадрові й поточні питання.
Зокрема, Президент НАН України академік Анатолій Загородній поінформував присутніх про результати засідання Ради президентів академій наук України, що відбулося 20 грудня 2023 року.
Фото: Пресслужба НАН України