22 жовтня 2025 року відбулося перше засідання оновленого складу Президії Національної академії наук України, обраного 9 жовтня 2025 року на виборчій сесії Загальних зборів НАН України.
На засіданні було розглянуто дві наукові доповіді.
З першою доповіддю – «Інтегровані дослідження в галузі штучного інтелекту, математичного моделювання та оборонних застосувань» –виступив директор Навчально-наукового комплексу «Інститут прикладного системного аналізу» ННК «ІПСА» Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» МОН України та НАН України член-кореспондент НАН України Павло Касьянов.
Він представив результати інтегрованих досліджень у галузі штучного інтелекту, математичного моделювання та оборонних застосувань, які реалізуються на базі ННК «ІПСА» за участі науковців Відділення інформатики НАН України.
У межах сформованого наукового напряму в теорії стохастичних процесів ухвалення рішень розроблено узагальнену математичну основу для аналізу повністю та частково спостережуваних еволюційних систем, доведено теореми існування й оптимальності стратегій, обґрунтовано умови збіжності алгоритмів пошуку оптимальних рішень.
На базі отриманих математичних результатів створено низку високотехнологічних платформ. Зокрема, за грантом IMPRESS-U Канзаського університету (США) розроблено AI-платформу GRAMMCell для молекулярного моделювання білків у клітинному середовищі, що забезпечує симуляцію взаємодії тисяч молекул одночасно та дозволяє досягати 25-100-кратного прискорення порівняно з класичними методами.
У співпраці з Університетом Стоуні-Брук і Післядипломною школою ВМС США реалізуються дослідження зі стратегічного аналізу в оборонній сфері, зокрема з моделювання мережевих вторгнень, оптимізації логістичних ланцюгів і побудови оптимальних експериментальних дизайнів
Розроблено також ситуаційно-аналітичну платформу Dysruption для динамічної підтримки інфраструктурних мереж і моделювання сценаріїв.
Окремий напрям роботи стосується створення AI-платформи з когнітивними сервісами для скоординованої автономної навігації рою безпілотних літальних апаратів, що здійснюється за підтримки Національного фонду досліджень України. Запропоновані рішення демонструють здатність рою до децентралізованої взаємодії, адаптивної перебудови та навчання в реальному часі навіть у складних умовах.
В обговоренні доповіді взяли участь професор і директор Центру обчислювальної біології Канзаського університету (США) Ілля Ваксер, головний професор Університету Стоуні-Брук (США) Юджин Файнберг, науковий керівник Навчально-наукового комплексу «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» МОН України та НАН України академік НАН України Михайло Згуровський, академік-секретар Відділення інформатики НАН України академік НАН України Олександр Хіміч та академік-секретар Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України академік НАН України Микола Співак.
Учасники обговорення наголосили на високому рівні виконаних досліджень і важливості міждисциплінарної взаємодії у розвитку сучасних систем штучного інтелекту, математичного моделювання та їх практичних застосувань у галузях безпеки, оборони, енергетики й промисловості.
З другою доповіддю – «Мовний ландшафт Балкан початку ХХІ століття: уроки для України» – виступила провідна наукова співробітниця відділу слов’янських мов Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України доктор філологічних наук Вероніка Ярмак.
У доповіді проаналізовано тенденції мовного розвитку в слов’янських країнах Балканського півострова та чинники, які визначають співвідношення відцентрових і доцентрових процесів у мовних системах посттоталітарних держав. Особливу увагу приділено штокавській діасистемі, на основі якої сформувалися сербська, хорватська, боснійська та чорногорська мови, їхнім соціальним функціям та впливу геополітичних чинників на мовну політику.
Проведене порівняльне дослідження фонетичних, лексичних і граматичних відмінностей між цими мовами дозволяє глибше зрозуміти, як мовна диференціація може впливати на формування національних ідентичностей та політичних процесів.
У обговоренні доповіді взяли участь провідний науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні доктор філологічних наук Сергій Єрмоленко, професор кафедри слов’янської філології Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор філологічних наук Тетяна Черниш та академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, директор Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України академік НАН України Богдан Ажнюк.
У своїх виступах вони відзначили високий рівень проведеного дослідження, його глибину та актуальність для сучасної української мовної політики. Було наголошено, що досвід мовних трансформацій у слов’янських країнах Балканського регіону дає важливі уроки для розуміння власних мовних процесів в Україні, особливо в контексті зміцнення державного статусу української мови та розвитку міжкультурної комунікації.
Президія НАН України наголосила на важливості використання досвіду інших слов’янських країн для вдосконалення концептуальних засад мовної політики в Україні, розвитку наукового аналізу мовної ситуації та посилення міжінституційної співпраці у сфері мовознавчих досліджень.
На завершення засідання члени Президії НАН України розглянули низку поточних питань, зокрема щодо розподілу обов’язків між членами Президії Національної академії наук України, оновлення складу дорадчих органів, а також затвердження складу бюро секцій і відділень НАН України.
Фото: НАН України
