22 січня 2025 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Під час засідання було заслухано дві наукові доповіді.
Із доповіддю «Шляхи посилення ефективності дії ліків» виступив завідувач відділу Інституту біології клітини НАН України член-кореспондент НАН України Ростислав Стойка.
Він розповів про важливі дослідження, що проводяться в Інституті біології клітини, з визначення шляхів усунення недоліків, притаманних багатьом лікарським засобам, таким як неадресна дія ін’єктованих ліків, і, як наслідок, гепатотоксичність, кардіотоксичність, нефротоксичність, нейротоксичність, генотоксичність, імуносупресивна дія. Ще однією важливою вадою протипухлинних і протитуберкульозних ліків є їхня погана розчинність у воді та швидкий (впродовж 6–12 місяців) розвиток множинної медикаментозної рeзистентності.
В ході досліджень науковці виявили та розкрили біохімічний механізм появи специфічних глікомаркерів на поверхні відмираючих клітин, що має неабияке діагностичне і прогностичне значення, і є важливим для моніторингу лікування автоімунних та онкозахворювань. Також вони показали механізми доставки в клітини протипухлинних ліків у складі нанорозмірних систем. Застосування лікувальних наноплатформ дало можливість посилити лікувальний ефект медикаментозних препаратів, подолати множинну медикаментозну резистентність, прискорити транспортування препаратів до клітин, підвищити стабільність вивчених препаратів, забезпечити їхню розчинність у водних середовищах і зменшити негативні побічні ефекти їхньої дії в oрганізмі.
В обговоренні цієї доповіді виступили директор Інституту харчової біотехнології і геноміки НАН України академік НАН України Ярослав Блюм, директор Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор хімічних наук Ігор Комаров, перший заступник генерального директора з наукової роботи НТК «Інститут монокристалів» член-кореспондент НАН України Валентин Чебанов та в.о. академіка-секретаря Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України академік НАН України Сергій Комісаренко.
Далі з доповіддю «Перспективні нанорозмірні сегнетоелектрики, сумісні з напівпровідниковими технологіями» виступив завідувач відділу Інституту проблем матеріалознавства ім.І.М.Францевича доктор фізико-математичних наук Євген Єлісєєв.
Він розповів про проведені в Інституті дослідження, завдяки яким створено новий науковий напрям досліджень «Кремнійсумісні наносегнетоелектрики» та запропоновано нову групу сегнетоелектричних наноматеріалів, які здатні задовольнити потреби сучасної індустрії виробництва напівпровідникових приладів.
Сегнетоелектричні наноматеріали, на відміну від класичних сегнетоелектричних матеріалів із структурою перовськіту, створені на основі простих оксидів та ковалентних нітридів, не потребують високих температур кристалізації, не втрачають кисень у процесі експлуатації, а також не містять свинцю та інших шкідливих елементів. Встановлені закономірності щодо фазових переходів у таких наносегнетоелектриках можуть бути реалізовані під час створення нових сучасних електронних пристроїв.
У ході досліджень доведено, що за рахунок розмірних і поверхневих ефектів, а також регулювання вмісту дефектів у нанорозмірних системах певних простих оксидів та нітридів виникає сегнетоелектричний стан. Це стало науковим підґрунтям для створення нового покоління сегнетоелектричних наноматеріалів на основі простих оксидів та нітридів для синтезу наночастинок й формування тонких плівок як активних елементів електронних схем, зокрема підзатворних діелектриків польових транзисторів, що є критично важливим для інтеграції сегнетоелектриків з сучасними технологіями напівпровідникового виробництва.
В обговоренні цієї доповіді виступили заступник директора Інституту проблем матеріалознавства ім.І.М.Францевича академік НАН України Сергій Фірстов та директор НДІ фізики і хімії твердого тіла Ужгородського національного університету академік НАН України Юліан Височанський.
Насамкінець Президія НАН України розглянула кадрові та поточні питання.
Фото: Пресслужба НАН України
