19 лютого 2025 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Першим із доповіддю про «Створення поліфункціональних наноматеріалів: стан, проблеми і перспективи» виступив декан фізичного факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна академік НАН України Руслан Вовк.
Він розповів про важливі результати наукових досліджень, спрямованих на розроблення та впровадження новітніх поліфункціональних наноматеріалів.
Зокрема, науковці розробили нанобіоматеріали, здатні замінити пошкоджену кісткову тканину, що ефективно використовуються у лікуванні кісткових уражень, зокрема внаслідок бойових зіткнень. За останні два роки створено нові кальцій-фосфатні цементи, які успішно пройшли пробне дослідження та апробуються клінічно в Державній установі «Інститут патології хребта та суглобів ім. професора М.І.Ситенка НАМН України». Також було створено прототипи кісткових імплантатів на основі МАХ-фаз із гідроксилапатитним покриттям, що характеризуються високими механічними та біорезистивними властивостями, а їхня собівартість значно нижча за зарубіжні аналоги. Проведено дослідження пристроїв і матеріалів, які можуть бути використані для сучасних озброєнь і військової техніки, зокрема тепловізорних пристроїв, нанокомпозитних матеріалів для бронювання та виготовлення деталей авіаційної і гарматної техніки.
В обговоренні доповіді директор Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України академік НАН України Борис Гриньов розповів про тісну співпрацю Каразінського університету з академічними установами. Підсумовуючи він зазначив, що виникла потреба трансформувати цей науковий симбіоз у конкретні організаційні зміни, зокрема створити Інститут високих технологій. Директор Київського академічного університету академік НАН України Олександр Кордюк наголосив на тому, як вміло академік НАН України Руслан Вовк поєднує наукову, освітню та організаційну діяльність, а також відзначив якісні результати, які демонструє група науковців під керівництвом доповідача. Ректор Українського державного університету залізничного транспорту доктор технічних наук Сергій Панченко розповів про успіхи наукової діяльності академіка НАН України Руслана Вовка на кафедрі фізики в цьому ж університеті. Голова Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, директор НТК «Інститут монокристалів» НАН України академік НАН України Володимир Семиноженко ще раз підкреслив тісну співпрацю Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна з інститутами Академії. Щодо перспектив подальших форм співпраці, він наголосив на необхідності внесення суттєвих змін до законодавства, які б дозволили об’єднуватись закладам вищої освіти між собою не «розчиняючись» один в одному, а також університетам та науковим установам, створюючи своєрідні науково-освітні корпорації. Перший заступник директора Інституту проблем матеріалознавства ім.І.М.Францевича академік НАН України Сергій Фірстов зупинився на перспективах поєднання зусиль науковців Каразінського університету та Інституту проблем матеріалознавства. Про можливість спільних досліджень та їх впроваджень сказав і президент Національної академії медичних наук (НАМН) України академік НАН України та академік НАМН України Віталій Цимбалюк. На завершення академік-секретар Відділення фізики НАН України академік НАН України Вадим Локтєв зазначив, що Руслан Вовк є фізиком-експериментатором міжнародного рівня (h-індекс перевищує 50), а його дослідження є важливими і актуальними для майбутнього розвитку української науки.
Про «Формальні та інтелектуальні методи автоматизації проєктування програмних систем» учасниками засідання розповів завідувач відділу теорії комп’ютерних обчислень Інституту програмних систем НАН України доктор фізико-математичних наук Анатолій Дорошенко.
Він зазначив, що в Інституті програмних систем НАН України розроблено власну систему програмування переписувальних правил TermWare, особливістю якої є можливість її вбудовування в існуючі прикладні програмні системи. Цей напрям досліджень від початку було спрямовано на високопродуктивні обчислення на різних платформах паралельної обробки – від багатоядерних процесорів і відеографічних прискорювачів до мультипроцесорних кластерів та хмарних середовищ і досягнення найвищих показників швидкодії на цих платформах. Важливим застосуванням TermWare стала також система автоматизації самоналаштування програмного забезпечення (автотюнінг).
Формальні методи автоматизації паралельного програмування мають очевидні переваги над ручними методами. В результаті глибокого перетворення програмного коду, написаного навіть некваліфікованим фахівцем-предметником, за допомогою формальних трансформацій можна прискорювати обчислення в рази і навіть на порядки за значного скорочення ручної праці.
Наступним кроком підвищення рівня автоматизації проєктування програмного забезпечення в Інституті програмних систем НАН України було вдосконалення методу нейроеволюції за рахунок розпаралелювання генетичних алгоритмів та поширення алгебро-алгоритмічного інструментарію на предметну галузь машинного навчання штучних нейронних мереж.
Формальні та інтелектуальні методи автоматизації проєктування програмних систем, що розробляються в інституті, застосовуються у галузях безпеки та оборони, метеорології, екології, енергетиці, нанотехнології, робототехніці тощо.
Під час обговорення доповіді генеральний директор ТОВ «НТК ЕНПАСЕЛЕКТРО» Юрій Бондаренко розповів про важливий прикладний характер досліджень науковців Інституту програмних систем НАН України, зокрема в забезпеченні збалансованості енергосистеми України. Академік-секретар Відділення інформатики НАН України академік НАН України Олександр Хіміч підкреслив вагомість дослідження для розвитку фундаментальної науки. Директор Інституту програмних систем член-кореспондент НАН України Ігор Сініцин розповів про співпрацю з Державним спеціалізованим підприємством «Екоцентр».
Далі академік НАН України Олександр Хіміч представив результати виконання Цільового науково-технічного проєкту НАН України «Створення і впровадження інфраструктури відкритої науки в НАН України (OPENS)» протягом 2023-2024 рр. В результаті його виконання було створено Інфраструктуру відкритої науки НАН України та затверджено основні нормативні акти щодо її діяльності.
Роботи за Проєктом виконували 7 установ НАН України: Інститут кібернетики імені В.М.Глушкова, Інститут програмних систем, Інститут теоретичної фізики ім.М.М.Боголюбова, Київський академічний університет, Видавничий дім «Академперіодика», Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського, Центр досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій.
Майже 70% періодичних видань і установ Академії відкрили вільний доступ до повних текстів статей на своїх вебресурсах. Інститут теоретичної фізики ім.М.М.Боголюбова став представником України у таких важливих асоціаціях вільного доступу, як EGI Foundation, що об’єднує національні федерації грід-обчислень, та Асоціація Європейської хмари відкритої науки (EOSC), що інтегрує програмно-технічні інфраструктури ЄС та його членів у цьому напрямі. Національна академії наук України бере участь у побудові національної хмари відкритої науки як складової EOSC, що відповідає ключовим пріоритетам, вказаним у тексті Дорожньої карти з інтеграції науково-інноваційної системи України до європейського дослідницького простору (ERA).
Наостанок учасники засідання розглянули кадрові й поточні питання.
Зокрема, віцепрезидент НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов розповів про план заходів з організації та проведення 28 квітня – 1 травня 2025 року сесій Загальних зборів НАН України та загальних зборів відділень НАН України.
Фото: Пресслужба НАН України
