24 жовтня 2024 року Інститут правотворчості та науково-правових експертиз НАН України та Науково-консультативна рада при Голові Верховної Ради України провели круглий стіл «Проведення експертизи проєктів нормативно-правових актів України щодо їх відповідності праву ЄС», в якому взяли участь представники різних гілок державної влади, юристи-практики, науковці та фахівці, дотичні до процесів адаптації національного законодавства до європейського права. Захід модерував директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України член-кореспондент Національної академії правових наук (НАПрН) України Олексій Кот.
Із вітальними словами до учасників круглого столу звернулися директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України член-кореспондент НАПрН України Олексій Кот, Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – Міністерка юстиції України Ольга Стефанішина, віцепрезидент Національної академії наук України академік НАН України Сергій Пирожков, заступниця голови Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України академік НАПрН України Наталія Кузнєцова, академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України академік НАН України Валерій Смолій.
Зокрема, урядовиця висловила вдячність Національній академії наук України за постійну підтримку і взаємодію на шляху України до членства в Європейському Союзі.
Як зазначив академік НАН України Сергій Пирожков, Національній академії наук України на законодавчому рівні відведено важлива роль у сучасному правотворчому процесі України щодо виконання відповідних експертних функцій задля забезпечення стабільності регулювання суспільних відносин, їхнього розвитку і пришвидшення євроінтеграційних процесів. За його словами, Закон України «Про правотворчу діяльність» визначив Національну академію наук України головним експертним органом для здійснення незалежної правової експертизи проєктів законів. Для реалізації цих завдань Президія НАН України 15 травня 2024 року створила Науково-координаційну раду з питань правотворчої діяльності, яка забезпечує координацію діяльності профільних наукових установ. Рада співпрацює з інститутами громадянського суспільства, державними органами, консультативними радами та освітніми установами. Цьогоріч Рада планує організувати заходи з правового моніторингу, випуски наукових видань з правотворчої тематики, обговорення розвитку законодавства та розробку порядку юридичної експертизи.
Академік НАПрН України Наталія Кузнєцова зосередилася на досягненнях і проблемних аспектах діяльності Науково-консультативної ради у питаннях адаптації національного законодавства до права ЄС, а також висловила сподівання, що ця робота матиме особливе значення в умовах відновлення країни.
Академік НАН України Валерій Смолій нагадав, що, отримавши статус кандидата на членство в ЄС у червні 2022 року, Україна зобов’язалася реалізувати масштабні реформи, щоб адаптувати національне законодавство до вимог європейської спільноти. Йдеться про імплементацію Угоди про асоціацію, адаптацію правової системи, поглиблення секторальної інтеграції у Внутрішній ринок ЄС і участь у європейських програмах. На думку вченого, Україна цілеспрямовано рухається до досягнення повної готовності до членства в ЄС навіть у непростих умовах.
Далі з доповідями виступили:
- заступник Керівника Апарату Верховної Ради України Артем Янчук (з теми «Щодо участі у двосторонній зустрічі з ЄК в межах переговорного розділу «Функціонування демократичних інституцій»);
- проректорка з науково-педагогічної роботи (міжнародне співробітництво) Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професорка кафедри порівняльного і європейського права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин цього університету доктор юридичних наук Ксенія Смирнова і завідувач кафедри європейського права, заступник декана факультету міжнародних відносин з наукової і навчально-виховної роботи Львівського національного університету імені Івана Франка доктор юридичних наук, професор Михайло Микієвич (зі співдоповіддю «Процеси та процедури «європеїзації» правової системи України: основні сфери, джерела права, особливості процедур»);
- ключовий експерт з наближення законодавства та перекладу у фінансованому ЄС проєкті “Association4U” Цезар Херма («Інституційна спроможність для відповідності законодавству ЄС. Експертиза, інструменти та методології оцінки відповідності»);
- керівниця Офісу підтримки адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС) у Верховній Раді України Анна Артеменко («Особливості проведення експертизи законопроєктів на відповідність міжнародним зобов’язанням у сфері європейської інтеграції та праву ЄС»);
- голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович (розповів про застосуванням права Європейського Союзу в аспекті вдосконалення національного судочинства);
- заступник керівника секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу Богдан Фостик (зупинився на особливостях процедури розгляду євроінтеграційних законопроєктів в українському парламенті, зокрема у Комітеті Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу).
Підсумки зібрання підбила академік НАПрН України Наталія Кузнєцова. Вона зауважила, що Науково-консультативна рада при Голові Верховної Ради України й Інститут правотворчості та науково-правових експертиз НАН України пропонують продовжити обговорення нагальних тем правотворчої діяльності й закликала об’єднати зусилля на різних рівнях і напрямах задля якнайшвидшої Перемоги.
Постреліз газети «Юридична практика»
За інформацією Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України
Фото: газета «Юридична практика»