23 січня 2025 року відбулося засідання Наглядової ради при Національному дендрологічному парку «Софіївка» НАН України, створеної 11 січня 2023 року Постановою Президії НАН України №37. До її складу ввійшли представники науково-дослідних установ Відділення загальної біології НАН України, зокрема Інституту гідробіології НАН України, Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Українського ордена «Знак Пошани» науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держлісагентства України та НАН України, а також Національного університету біоресурсів і природокористування України, Ради ботанічних садів і дендропарків України, Наукового товариства ім. Шевченка, Українського комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS) та Національного комітету України з програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» (МАБ).
Голова Наглядової ради академік НАН України Вячеслав Богданов відкрив засідання і стисло поінформував присутніх про особливості функціонування парку в умовах війни, підкресливши, що «Софіївка» є не лише науково-дослідною установою, а й об’єктом Національного надбання України, який потребує безперервного догляду. Було також наголошено на благодійній діяльності установи: задля реабілітації та психологічного розвантаження учасників бойових дій, членів їхніх родин і дітей загиблих воїнів «Софіївка» надає їм можливість безоплатно відвідувати території парку.
Далі виконувач обов’язків директора Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України кандидат біологічних наук Володимир Грабовий доповів про діяльність установи у 2024 році. Зокрема, він поінформував членів Наглядової ради про виконувані установою науково-дослідні теми (торік фахівці «Софіївки» працювали й досягли вагомих наукових результатів за такими трьома напрямами: теоретичні аспекти ревалоризації ландшафтів історичних парків; еколого-біологічні основи збагачення, збереження та ефективного використання флористичного різноманіття ex situ Правобережного Лісостепу України; теоретичні й прикладні основи збереження та розширення ресурсного потенціалу декоративних і плодових рослин, актуальних для використання в селітебних зонах України), її міжнародні контакти у галузі соціальної політики, науки та культури, національні й міжнародні конференції, семінари та з’їзди, співорганізатором чи учасником яких став парк. Окремо було наголошено на залученні благодійних і громадських організацій до виконання значних обсягів ремонтно-реставраційних робіт для збереження основних об’єктів парку «Софіївка» та його розвитку.
Членів Наглядової ради також було ознайомлено із планами діяльності установи на 2025 рік, зокрема, з необхідністю збереження трудового колективу, підготовкою наукових кадрів, подальшим розширенням міжнародних контактів, заходами зі збереження окремих історичних об’єктів і господарських споруд парку. До слова, цьогоріч працівники «Софіївки» розпочали дослідження з популяційного моніторингу рідкісних та зникаючих видів трав’янистих рослин у природних та штучних фітоценозах Середнього Побужжя, а дослідження з ревалоризації садового-середовища провадитимуть за екологічним, історико-культурним, ландшафтно-естетичним, соціальним, освітнім і науковим, економічним напрямами. Установа також планує провести на своїй базі два масштабні наукові заходи – Міжнародний конгрес з ландшафтної архітектури і VIII Міжнародну наукову конференцію «Етноботанічні традиції в агрономії, фармації та садовому дизайні» – і продовжить готуватися до відзначення свого чергового великого ювілею – 230-річчя від часу заснування.
Член Українського комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS) Сергій Козак і виконувач обов’язків директора Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України кандидат біологічних наук Володимир Грабовий ознайомили членів Наглядової ради із роботами щодо підготовки Номінаційного досьє парку до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України, Український інститут культурного надбання й Український національний комітет ICOMOS розробили це досьє відповідно до Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, ратифіковану Указом Президії Верховної Ради N 6673-XI (6673-11) від 04.10.1988, та Керівних настанов до імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (WHC.19/01 10 July 2019, UNESCO)) і процедурними питаннями щодо його подання на розгляд Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Як пояснив Сергій Козак, «Софіївку» пропонують номінувати на включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО за трьома критеріями, передбаченими для культурних парків, тобто парків, створених людиною, або тих, що мають важливе культурне, історичне чи археологічне значення (такими об’єктами можуть бути сади, архітектурні ансамблі або місця, пов’язані з важливими історичними подіями).
По-перше (відповідно до критерію І «Витвір творчого людського генія» (характерний для парків і садів, створених за унікальними архітектурними та ландшафтними концепціями)), парк «Софіївка» – це видатний твір садово-паркового й інженерного мистецтва, створений Людвиком Метцелем, який, використовуючи природній ландшафт місцевості, створив довершену планувальну структуру, що органічно поєднала виняткову за своєю ефективністю гідросистему (включно з унікальною для паркової архітектури підземною річкою Ахеронт) і екстраординарні мегалітичні споруди.
По-друге (відповідно до критерію IV «Видатний зразок архітектурного або ландшафтного стилю» (ідеться про парки, які демонструють важливі стилістичні періоди)), «Софіївка», задумана, спланована і створена з кінця ХVІІІ до середини ХІХ століття, інтегруючи інженерні технологічні споруди до планувальної структури та створюючи культурний ландшафт, утілює ідеї античного світу в добу романтизму. Парк є видатним прикладом застосування філософських і просвітницьких принципів романтизму в садово-парковому мистецтві, що поєднує паркове й інженерне мистецтво одночасно, а світоглядні ідеї творців парку спричинили зміни у садово-парковому плануванні та його розвитку в Східній Європі.
Нарешті, по-третє (відповідно до критерію VI «Зв’язок з ідеями, віруваннями чи літературою» (наприклад, парки, пов’язані з релігійними обрядами чи філософськими концепціями)), цілісність садово-паркового комплексу «Софіївки» досягається завдяки формуванню основних елементів її просторових композицій і сюжетів на основі поетики міфів стародавніх Греції та Риму, що розкриває античну філософію буття в добу романтизму.
У створений культурний ландшафт «Софіївки» гармонійно вписалися паркові композиції – архітектурні споруди, мости, фонтани, водоспади, скульптури. Важливим елементом парку є велика кількість місцевих і екзотичних порід дерев і кущів, висаджених у певній культурній традиції. Пейзажні якості парку тісно взаємопов’язані з його просторовими осями. Одна з них – головна – простягається зі сходу на захід. Її початком є Літній палац з оранжереями, розташований у найвищій точці парку, на плато. Від Літнього палацу, через партер і далі, на Площу Зборів і Нижній став, відкриваються далекі перспективи, грандіозний краєвид на долину річки Кам’янки. Другою віссю є вісь води, утворена інженерними гідроспорудами, озерами, шлюзами, численними водоспадами, підземною річкою та річкою Кам’янкою.
Найподібнішими до української «Софіївки» парками, які поєднують різноманіття садово-паркових споруд із природним ландшафтом і занесені до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, є культурний ландшафт Ледніце-Валтіце (Чехія), «Паркове королівство» Дессау-Верліц (Німеччина), Парк Мускауер / Парк Мужаковський (Німеччина–Польща), гірський парк Вільгельмсгехе (Німеччина).
Під час обговорення члени Наглядової ради додатково розглянули питання кадрового складу установи, забезпеченості лабораторним і господарським обладнанням, діяльності служби охорони парку, взаємодії з органами виконавчої влади, підтримки наукових колекцій, екскурсійної діяльності, співпраці із громадськими організаціями тощо.
За підсумками засідання Наглядова рада одностайно схвалила діяльність Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України у 2024 році, відзначивши роботу кандидата біологічних наук Володимира Грабового із забезпечення функціонування парку в умовах війни, та підтримала плани діяльності установи на 2025 рік, зокрема, щодо внесення Парку до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
За інформацією Сектору проблем навколишнього середовища
Наукового-організаційного відділу Президії НАН України
Фото пресслужби НАН України
та Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України
