29
січня 2025 року в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Наукова спадщина Михайла Туган-Барановського як концептуальне підґрунтя суспільного розвитку», приурочена 160-річчю від дня народження визначного українського вченого-економіста, одного із засновників Української академії наук.
Пленарне засідання та дискусійні панелі пройшли у змішаному (очному та дистанційному) режимі, зібравши понад 120 учасників з України, Польщі, Франції, Болгарії.
Організаторами конференції стали українські та зарубіжні наукові та освітні установи:
- Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»;
- Інститут демографії та проблем якості життя НАН України;
- Institute of Labor and Social Affairs (Польща);
- Center of Sociological Research on the Economy and the Internet, John Paul II Catholic University of Lublin (Польща);
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка (економічний факультет);
- Національний університет «Києво-Могилянська академія» (факультет економічних наук);
- Державний торговельно-економічний університет;
- Інститут вищої освіти НАПН України;
- Громадська організація «Інститут еволюційної економіки»;
- Громадська організація «Всеукраїнська асоціація економістів-міжнародників»;
- Educational Foundation «Transformations» (Польща).
Метою проведення конференції організатори визначили актуалізацію наукової спадщини видатного українського вченого-економіста М. Туган-Барановського та сприяння творчому розвитку наукових ідей вченого для подолання глобальних викликів, що постають перед економікою, державою, наукою та суспільством України.
Участь у конференції взяли науковці та аспіранти НАН України, вчені та студентська молодь провідних національних університетів, члени низки наукових громадських організацій, до заходу також долучилися вчені з ряду європейських наукових установ.
Модератором заходу була головна наукова співробітниця відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» доктор економічних наук Наталія Супрун.
Відкрив пленарне засідання директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України Валерій Геєць, який побажав учасникам конференції плідної роботи, а також зачитав вітального листа від Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього.
Гарний зачин конференції надала академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та проблем якості життя НАН України академік НАН України Елла Лібанова, яка наголосила на важливості етичної економії як осердя наукової спадщини видатного українського вченого.
До учасників конференції з вітальним словом звернувся також голова ГО «Всеукраїнська асоціація економістів-міжнародників», професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка доктор економічних наук Антон Філіпенко.
Пленарне засідання розпочалося з доповіді президента ДННУ «Академія фінансового управління» академіка НАН України Тетяни Єфименко, яка у своєму виступі зробила акцент на євроінтеграційному векторі України у фіскальному регулюванні інвестицій крізь призму наукового доробку М. Туган-Барановського.
Особливу увагу в доповіді завідувача відділу економічної теорії, заступника директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академіка НАН України Андрія Гриценка було приділено питанню методології М. Туган-Барановського та її застосування до вирішення сучасних проблем.
Ґрунтовну доповідь про фундаментальний внесок М. Туган-Барановського у розвиток економічної науки було зроблено науковим співробітником ERUDITE, Університету Paris-Est Créteil, почесним професором економіки Філіпом Адером (Франція) (Доповідь було підготовлено у співавторстві з кандидатом економічних наук, доцентом Національного університету «Києво-Могилянська академія» Оксаною Неживенко). Ф. Адер акцентував увагу на збагаченні методології макро- і мікроекономічного аналізу, підкресливши непересічний вплив наукової спадщини М. Туган-Барановського на розвиток наукових ідей таких видатних економістів першої половини ХХ ст. А. Шпітгофа, Ф. Гайєка, Дж. Кейнса.
Значення фундаментальних ідей М. Туган-Барановського та субстанційність політичної економії розкрив завідувач кафедри Українського державного університету науки і технологій член-кореспондент НАН України Віктор Тарасевич.
Сучасний погляд на теорію паперових грошей М. Туган-Барановського представив професор економіки Університету Пікардії імені Жуля Верна (Франція), директор Центру монетарних досліджень Університету національного та світового господарства (Болгарія) Ніколай Нєновскі. Його доповідь була присвячена аналізу теорії паперових грошей Михайла Туган-Барановського та розвитку цієї теорії сучасними французькими економістами в контексті циклічності економічної динаміки. Доповідач акцентував увагу на ролі валютного курсу як ключового елемента монетарної політики, що ґрунтується на поглядах М. Туган-Барановського щодо відкритої економіки.
Директорка Інституту праці та соціальних досліджень докторка Агнєшка Сова-Кофта (Польща) представила доповідь «Актуальні проблеми розвитку соціальних досліджень і соціальної політики». Ґрунтуючись на методологічних підходах М. Туган-Барановського, доповідачка представила свої міркування щодо формування соціально чутливої політики в сучасній Польщі, зосередивши увагу на проблемі старіння нації та зменшення кількості активного населення на ринку праці.
Доцентка Центру соціологічних досліджень економіки та інтернету Люблінського католицького університету Івана Павла ІІ Аліна Бетлей (Польща) представила учасникам конференції доповідь «Технологія та суспільство. На шляху до поєднання теорій соціального розвитку», присвячену дослідженню взаємозв’язку між технологічним та соціальним розвитком у сучасному світі, де науково-технічні новації стають ключовими чинниками соціальних трансформацій.
Концептуальним підґрунтям доповіді стало порівняння сучасних теорій суспільного розвитку як інструменту оцінки ролі технологій, визначення ключових детермінант техно-соціальних змін та окреслення основних викликів, що постають перед сучасною цивілізацією.
В обговоренні доповідей і дискусії на пленарному засіданні взяли участь науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України: академік НАН України Валерій Геєць, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін, науковий співробітник сектору інституційної економіки відділу економічної теорії Юрій Прозоров, науковці відділу економічної історії – доктор економічних наук Вікторія Небрат, доктор економічних наук Наталія Супрун, кандидат економічних наук Леся Дідківська, кандидат економічних наук Тетяна Сливка, кандидат економічних наук Ольга Кудласевич, кандидат економічних наук Назар Горін та інші.
У другій частині конференції було проведено чотири дискусійні панелі.
Системне осмислення світоглядного значення наукової спадщини видатного українського економіста, аналіз його концептуальних підходів і наукових здобутків у контексті викликів розвитку сучасної економічної науки стало предметом обговорення на дискусійній панелі «Фундаментальний внесок М. Туган-Барановського у розвиток економічної науки» (модераторка – головна наукова співробітниця відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Наталія Супрун, співмодераторка – старша наукова співробітниця відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Леся Дідківська).
У своєму виступі «Історичне значення економічної теорії М. Туган-Барановського» завідувачка відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Вікторія Небрат розкрила різнопланове й непересічне історичне значення новаторських ідей вченого-економіста в царині соціальної філософії та економічної науки.
Професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» доктор економічних наук Юрій Бажал присвятив свій виступ актуальності парадигмальних ідей М. Туган-Барановського у визначенні предмету економічної науки. Професор кафедри підприємництва, обліку та фінансів Херсонського державного аграрно-економічного університету доктор економічних наук Андрій Пантелеймоненко висвітлив особливості трактування М. Туган-Барановським неприбуткової природи кооперативів, підкресливши методологічний потенціал застосування цього підходу у практиці сучасного кооперативного руху.
У своєму виступі наукова співробітниця відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Тетяна Боднарчук обґрунтувала актуальність поглядів М. Туган-Барановського у контексті формування сучасних стратегій міжнародних-економічних відносин та необхідності захисту національних інтересів України на світовому ринку.
Дискусійна панель «Новітні макроекономічні трансформації та шляхи попередження криз» була присвячена оцінці макроекономічних трансформацій крізь призму методології наукових досліджень М. Туган-Барановського. Модератором панельної дискусії виступив старший науковий співробітник Центру інновацій та технологічного розвитку Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України кандидат економічних наук Ігор Макаренко, співмодератором – провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Олег Пустовойт.
У роботі панельної дискусії було представлено 10 наукових доповідей. Професорка кафедри економічної теорії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана доктор економічних наук, професор Ірина Радіонова присвятила свою доповідь дослідженню макроекономічних дисбалансів крізь призму теорії бізнес-циклів М. Туган-Барановського.
Заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін у своєму виступі охарактеризував сучасні макроекономічні тенденції в контексті творчої спадщини Михайла Туган-Барановського. Методологічне значення теорії криз М. Туган-Барановського для аналізу особливостей розвитку цифрової економіки розкрила у своєму виступі завідувачка відділу економіко-екологічного розвитку приморських регіонів Інституту ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України доктор економічних наук Ольга Єрмакова.
На питаннях циклічності економічної динаміки та природи капіталу в контексті новітніх макроекономічних трансформацій акцентував увагу к.е.н., старший науковий співробітник Центру інновацій та технологічного розвитку Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Ігор Макаренко. Аналізу кругообігу капіталу у світлі положень теорії криз М. Туган-Барановського був присвячений виступ головного наукового співробітника відділу публічних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України доктора економічних наук Владислава Зимовця.
Значення теорії технологічних та економічних трансформацій М. Туган-Барановського у своїй доповіді висвітили науковці Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України – завідувач відділу інтелектуальних інформаційних технологій доктор фізико-математичних наук Василь Горбачук, молодший науковий співробітник відділу інтелектуальних інформаційних технологій доктор філософії (PhD) Максим Дунаєвський та молодший науковий співробітник відділу інтелектуальних інформаційних технологій доктор філософії (PhD) Сеїт-Бекір Сулейманов.
Концептуальні положення аналізу ефективності трансмісійного механізму монетарної політики в умовах екстремальної невизначеності розкрив старший викладач кафедри фінансів Національного університету «Києво-Могилянська академія» Василь Жук.
Власні напрацювання щодо структурних змін в українській економіці представив аспірант ДННУ «Академія фінансового управління» Дмитро Шандиба.
Провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Олег Пустовойт представив аналіз особливостей розвитку економіки України у період воєнного стану в контексті економічної теорії М. Туган-Барановського.
У роботі дискусійної панелі взяли участь завідувач відділу грошово-кредитних відносин ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» доктор економічних наук Євген Бублик, провідний інженер відділу ринкових механізмів та структур Інституту ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України Наталія Носова.
Осмисленню можливостей використання наукових підходів М. Туган-Барановського та їх актуальності в контексті сучасних викликів була присвячена дискусійна панель «Прогностичний потенціал наукових ідей М. Туган-Барановського для забезпечення економічної та національної безпеки» (модератор –завідувач кафедри економічної теорії та конкурентної політики Державного торговельно-економічного університету доктор економічних наук Юрій Уманців; співмодераторка – старша наукова співробітниця відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Ольга Кудласевич).
У роботі дискусійної панелі участь взяли професор кафедри економічної теорії та конкурентної політики Державного торговельно-економічного університету доктор економічних наук Ірина Штундер, професор Інституту післядипломної освіти ДННУ «Академія фінансового управління кандидат економічних наук Ольга Кузьмінська, завідувачка кафедри економіки України Львівського національного університету імені Івана Франка доктор економічних наук Маріанна Кічурчак. Великий інтерес викликав виступ головної наукової співробітниці відділу форм та методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту економіки та прогнозування НАН України доктора економічних наук Любові Молдаван, присвячений трансформації земельних відносин в інтересах селян і суспільства. Науковиця розглянула проблеми продовольчої та національної безпеки крізь призму наукової спадщини М. Туган-Барановського, наголосивши, що, відповідно до поглядів вченого, благополуччя суспільства значною мірою залежить від вирішення аграрної проблеми, насамперед улаштування земельних відносин і сільськогосподарського устрою. Одним із важливих напрямів вирішення аграрної проблеми, на думку вченої, є поширення знань щодо особливостей землекористування в аграрному секторі з урахуванням суті гармонізації інтересів селян і держави з використанням наукової спадщини М. Туган-Барановського та вітчизняних і зарубіжних науковців – його послідовників.
У роботі дискусійної панелі взяли участь головний науковий співробітник, Інституту ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України доктор економічних наук В’ячеслав Степанов, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник Інституту демографії та проблем якості життя НАН України кандидат економічних наук Павло Швець, старша наукова співробітниця Інституту економіко-правових досліджень ім. В.К. Мамутова НАН України кандидат наук з державного управління Оксана Бородіна, науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України – старша наукова співробітниця кандидат економічних наук Наталія Кудрицька, провідна наукова співробітниця доктор економічних наук Оксана Кушніренко, старша наукова співробітниця кандидат економічних наук Ірина Терюханова та інші.
Спадкоємність наукових ідей М. Туган-Барановського в контексті концепції відкритої науки була розглянута на дискусійній панелі «Відкрита наука як чинник інноваційного розвитку та суспільного прогресу» (модераторка – завідувачка відділу дослідницької діяльності університетів Інституту вищої освіти НАПН України доктор наук з державного управління Ольга Петроє; співмодераторка – завідувачка кафедри економічної теорії Національного університету «Києво-Могилянська академія» кандидат економічних наук Ірина Біла).
У роботі дискусійної панелі участь взяли науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України, Інституту вищої освіти НАПН України, Університету економіки та права «КРОК» та інших наукових та навчальних установ. Професорка Ольга Петроє запропонувала розглянути наукову спадщину М. Туган-Барановського крізь призму концепції відкритої науки. Своєю чергою директорка Інституту вищої освіти НАПН України доктор педагогічних наук Ірина Драч присвятила свою доповідь питанням удосконалення оцінювання дослідницької діяльності університетів з урахуванням принципів відкритої науки. Провідний науковий співробітник Інституту вищої освіти НАПН України кандидат фізико-математичних наук Володимир Ковтунець у своєму виступі розглянув роль вищої освіти у формуванні людського капіталу.
Тема конференції викликала непересічний інтерес у молодих вчених – аспірантів, магістрантів та студентів з різних закладів вищої освіти, які презентували результати своїх досліджень наукової творчості М. Туган-Барановського.
Олексій Акулов (аспірант кафедри економіки та фінансів Університету економіки та права «КРОК») у своїй доповіді підняв питання соціальної відповідальності бізнесу в IT-секторі крізь призму ідей М. Туган-Барановського. Молода дослідниця Марія Саюк (наукова співробітниця відділу дослідницької діяльності університетів Інституту вищої освіти НАПН України) у своїй доповіді проаналізувала проблеми відкритості освіти і науки на прикладі україно-нідерландських проєктів.
За результатами роботи Конференції було визначено пріоритетні завдання актуалізації наукової спадщини М. Туган-Барановського, творчого розвитку наукових ідей вченого і відповідального представлення наукових здобутків в екосистемі відкритої науки шляхом:
- комплексного наукового дослідження наукової спадщини вченого;
- формування повного каталогу наукових праць, оцифрування всіх доступних друкованих праць вченого та їхніх версій у перекладі іншими мовами;
- перекладу найбільш значимих праць вченого та іншомовних текстів українською мовою;
- створення репозитарію наукових праць вченого та його інтеграція з національними та європейськими репозитаріями відкритих публікацій;
- організації просвітницьких заходів із популяризації внеску М. Туган-Барановського у розбудову української держави та науки України та світу.
Об’єднавши широке коло представників різних академічних установ з різних країн та наукових напрямів, конференція сприяла налагодженню крос-культурного та міждисциплінарного діалогу щодо широкого спектру проблем – від загально-методологічного характеру, до практичних аспектів економічного розвитку – передбачення кризових явищ та нівелювання негативних наслідків циклічності економіки, визначення актуальних макроекономічних трендів, формування сучасних економічних стратегій та політик.
Водночас завдяки широкому представництву конференція стала майданчиком не лише для актуалізації та творчого осмислення наукових ідей М.Туган-Барановського в українському та світовому науковому контексті, а й зміцнення міжнародного наукового співробітництва, розвитку наукових досліджень, збагачення інструментарію економічної науки та пошуку нових рішень для глобальних викликів сучасності.
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України
