23 жовтня 2024 року в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України відбулася міжнародна наукова онлайн-конференція «Творчі інтенції «Дітей війни»: від «втраченого покоління» – до дітей цифрової епохи». Захід організували відділ української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України і Центр дослідження проблематики українського шістдесятництва, що діє у цій академічній науковій установі. Співорганізаторами стали Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Варшавський університет (кафедра україністики), Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя (Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою), Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. Модерували зібрання головний науковий співробітник відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, керівниця Центру дослідження проблематики українського шістдесятництва Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України доктор філологічних наук, професор Людмила Тарнашинська та науковий співробітник науково-інформаційного відділу Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Київського столичного університету імені Бориса Грінченка доктор філологічних наук Сніжана Жигун.
Конференція розпочалася з пленарного засідання та доповіді директора Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України академіка НАН України Миколи Жулинського «Коли аргументом є сила: війни ХХ-ХХІ ст. як тотальне руйнування світопорядку».
Учасники пленарного засідання заслухали також доповіді:
- «Література для дітей періоду російсько-української війни як дискурс і літературне поле» (доповідачка – професор кафедри української літератури Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара доктор філологічних наук Ірина Кропивко);
- «Дитячо-підліткові регістри сучасної драматургії про війну» (головний науковий співробітник Київського столичного університету імені Бориса Грінченка доктор філологічних наук, професор Олена Бондарева);
- «Зміна світоглядних позицій молоді під впливом повномасштабного вторгнення рф (на прикладі здобувачів Одеського національного медичного університету)» (доцент кафедри суспільних наук Одеського національного медичного університету кандидат історичних наук Тетяна Подкупко);
- «Проєкт «Перед лицем війни»/«W obliczu wojny»: голосами очевидців» (доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка кандидат філологічних наук Уляна Федорів);
- «Діти війни – діти Орлика (у світлі архівних кверенд у Парижі в 2024)» (професор кафедри україністики Варшавського університету доктор філологічних наук Валентина Соболь).
Ефективною була й робота двох секцій конференції:
- «Війна як екзистенційне випробування: досвід «втраченого покоління» й свідків другої світової» (модератори – науковий співробітник відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Вадим Василенко та доцент кафедри української мови, теорії та історії української і світової літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса кандидат філологічних наук Ольга Пуніна);
- «Ословлення простору: голоси «дітей війни» в культурних стратегіях епохи (від шістдесятників – до дітей цифрової епохи)» (модератори – професор кафедри української літератури Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара доктор філологічних наук Ольга Шаф і старший науковий співробітник відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Ніна Герасименко).
На секціях прозвучали, зокрема, такі доповіді:
- «Гендерні особливості ліричного переживання реалій / факту війни (на матеріалі української поезії 1950-1960-х років)» (доповідачка – професор кафедри української літератури Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара доктор філологічних наук Ольга Шаф);
- «Наратив крадіжки дітей як геноциду в романі Бенхаміна Прадо “Погані люди ходять” та сучасному українському цифровому контенті» (співдоповідачки – професор Університету Південного Іллінойсу (США) доктор філологічних наук Ольга Бежанова і доцент кафедри української мови, її навчання та перекладу Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя доктор наук із соціальних комунікацій Тетяна Дзюба);
- «Документальна і художні візії війни у творчості Юрія Тарнавського» (старший науковий співробітник відділу літературного процесу та компаративістики Інституту Івана Франка НАН України кандидат філологічних наук Ігор Котик);
- «У війни не дитяча душа: топос «дитина і війна» в модерністській рецепції початку ХХ ст.» (завідувачка кафедри історії української літератури та компаративістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка кандидат філологічних наук Людмила Починок);
- «Досвід окупації і повоєнного побуту в доробку Василя Стуса» (доцент кафедри української мови, теорії та історії української і світової літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса кандидат філологічних наук Ольга Пуніна);
- «Війна та її відлуння у художній прозі Ігоря Костецького» (доцент кафедри української мови, теорії та історії української і світової літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса кандидат філологічних наук Олег Соловей);
- «Художні особливості п’єси «Генерал» І. Багряного» (співдоповідачки – доцент кафедри історії української літератури Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна кандидат філологічних наук Людмила Головко і доцент цієї кафедри кандидат філологічних наук Інна Кремінська);
- «Особливості зображення дітей в умовах бойових дій, окупації, мілітаризації суспільства в літературній творчості учасників визвольних змагань (у контексті розвитку національних звитяг українців від давнини до сьогодення)» (доцент кафедри української літератури Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського кандидат філологічних наук Ірина Зелененька);
- «Євгенія Спаська — з «не втраченого покоління»» (директор Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Надія Онищенко);
- ««Час війни» в українській книжці-біографії для дітей і юнацтва» (старший науковий співробітник відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидат історичних наук Наталія Марченко);
- «Воєнні й тилові реалії у сприйнятті героя-дитини в повісті «Потаємні двері» А. Кокотюхи» (доцент кафедри української літератури Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара доктор філософії зі спеціальності «Філологія» Юлія Резніченко);
- «(Не)маленькі порожнечі (після) війни: дискурс травматичного дитинства у романі «Її порожні місця» Анни Грувер» (незалежна дослідниця, кандидат філологічних наук Роксолана Жаркова);
- «Рецепція російсько-української війни на матеріалі фанфікшену про реальних осіб у березні 2022 р.» (аспірантка Національного університету «Києво-Могилянська академія» Марія Панфьорова).
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України представили такі науковці:
- головний науковий співробітник відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу доктор філологічних наук, професор Людмила Тарнашинська (із доповіддю «Відлуння в слові: трансформація дитячого воєнного досвіду в творчості українських шістдесятників»);
- науковий співробітник відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу кандидат філологічних наук Вадим Василенко («Зустріч двох Україн: літературний Київ кінця 1941 року»);
- старший науковий співробітник відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу кандидат філологічних наук Ніна Герасименко («Щоденник Володимира Вакуленка як его-документи російсько-української війни (на матеріалі щоденника окупації «Я перетворююсь…»));
- науковий співробітник науково-інформаційного відділу доктор філологічних наук Сніжана Жигун («Спогади Лариси Залеської-Онишкевич «Бомби, границі і два праві черевички»: доля Європи і дитини-біженки»).
Людмила Тарнашинська. Скриншот: philology.karazin.ua
Доповідає Вадим Василенко
Усі доповіді супроводжувалися жвавими дискусіями, які навіть вийшли за межі заявленої проблематики. Це засвідчило й актуальність обраної теми, і важливість таких заходів.
За інформацією Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України